- •Міністерство аграрної політики України
- •1. Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи яблуневих насаджень п'ядун зимовий
- •Фенологічний календар розвитку зимового п’ядуна (Operophthera brumata) Зона – східний Лісостеп України
- •Верхньобокова плодова мінуюча міль
- •Фенологічний календар розвиткуверхньобокової плодової мінуючої молі (Lithocolletis corylifoliella) Зона – східний Лісостеп України
- •Глодова кружкова міль
- •Фенологічний календар розвиткуглодової кружкової молі (Leucoptera scitiella) Зона – східний Лісостеп України
- •3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників яблуневих насаджень
- •4. Захист яблуневих насаджень від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту від шкідників яблуневих насаджень
- •Система заходів для захисту яблуневих насаджень від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень
Пор № |
Назва (українська, російська та латинська) |
Шкодочинна стадія |
Ушкодженні органи рослини |
Характер пошкодження | ||
Вид |
Родина |
Ряд | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Розанова цикадка Розановя цикадка Edwardsiana rosae |
Цикадки Цикадкы Cicadellidae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Імаго та личинки |
Листки |
Проколюють епідерміс з нижнього боку листка, вводять у тканину ферменти слини і висмоктують сік. З верхнього боку пошкодженого листка з’являються бліді розпливчасті плями, які надають поверхні мармурового вигляду, особливо по краях листка. Листя підсихає і скручується |
2 |
Яблунева листоблішка Яблонная листоблішка Psylla mali |
Листоблішки Листоблошки Psyllidae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки, |
Бруньки, квітконіжки, черешки |
Висмоктують сік з молодих, ще не розгорнутих листків, листки недорозвинені, склеюються внутрішні частини бруньок, закупорюються продихи листя; бруньки, квітки та зав’язі осипаються |
3. |
Зелена яблунева попелиця Зеленая яблонная тля Aphis роmі |
Попелиці Тля Aphididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Бруньки, листя |
Висмоктують сік з бруньок, листків. Пошкоджене листя скручується і відмирає |
4. |
Червоноголова сіра яблунева попелиця Красноголовая серая яблонная тля Dysaphis devecta |
Попелиці Тля Aphididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Бруньки, листя |
Висмоктують сік з бруньок та листків. Внаслідок чого краї листків потовщуються, грубішають і скручуються, утворюючи горбкуватий гал червоного, рожевого або жовтого кольору |
5. |
Кров’яна попелиця Кровяная тля Eriosoma lenigerum |
Пемфігі Пемфиги Pemphigidae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
молоді пагони й черешки листків |
Під дією ферментів слини попелиць на гілках і корінні відбувається ненормальне розростання тканин, утворення пухлин і наростів. Кора в цих місцях розтріскується і вкривається виразками. У тріщини проникають мікроорганізми, які спричинюють гниття і руйнування деревини. У пошкоджених дерев затримується, а іноді зовсім припиняється ріст, знижується урожай, погіршується якість плодів. |
6. |
Яблунева комоподібна щитівка Яблонная комообразная щитовка Lepidosaphes ulmi |
Щитовки Щитовки Diaspididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Стовбури, гілочки, рідше листя, зав`язь |
Висмоктує соки, це призводить до ослаблення дерев, передчасного обпадання листя, засихання гілок, зниження урожаю плодів та погіршення його якості. |
7. |
Каліфорнійська щитівка Калифорнийская щитовка Quadraspidiotus perniciosus |
Щитовки Щитовки Diaspididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Стовбури, гілки, листки, плоди |
Висмоктує сік. На пошкоджених ділянках розтріскується кора, викривлюються пагони, деформується і обпадає листя, на плодах у місцях смоктання утворюються червоні плями. У разі значних пошкоджень дерева слабшають і поступово засихають. |
8. |
Несправжня каліфорнійська щитівка Ложная калифорнийская щитовка Quadraspidiotus ostreaeformis |
Щитовки Щитовки Diaspididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Гілки, стовбури |
Внаслідок висмоктування соків викривляються гілки, порушується ріст тканин, відбувається загальне ослаблення дерев, знижується урожай та погіршується його якість. |
9. |
Грушевий клоп Грушевый клоп Stephanitis pyri |
Мереживниці Кружевницы Tingidae |
Напівтвердокрилі Полужесткокрылые Hemiptera |
Імаго, личинки |
Листя |
Висмоктують сік із листя. листя засихає й обпадає, дерева припиняють ріст, плоди стають дрібними і часто обпадають. Знижується зимостійкість дерев. |
10. |
Травневий хрущ західний Майский хрущ западный Melolontha melolontha |
Пластинчастовусі Пластинчастоусые Scarabаeidae |
Твердокрилі Жесткокрылы Coleoptera |
Імаго, |
бруньки, листя, зав’язі, корені |
Імаго об’їдають бруньки, листки та зав’язі. Личинки старших віків завдають істотних пошкоджень кореням деревних порід та інших культур. Особливо сильно потерпають унаслідок пошкоджень сіянці та саджанці у розсадниках і молодих посадках. |
11. |
Травневий хрущ східний Майский хрущ восточный Melolontha hippocastani | |||||
12. |
Букарка Букарка Coenorrhinus pauxillus |
Трубко крути Трубковерты Rynchitidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки |
Бруньки, бутони |
В бутонах жуки вигризають маточки, тичинки й квітконіжку. Личинки завдають шкоди листю. Іноді личинки переходять на листкову пластинку і живляться паренхімою, утворюючи своєрідні «міни». У разі значних пошкоджень знижується урожай і зимостійкість дерев. |
13. |
Казарка Казарка Rhynchites bacchus |
Трубко крути Трубковерты Rynchitidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки |
Плоди, бруньки, молоді пагони |
вигризає камеру і завдає поверхневих пошкоджень шкірочці, вносячи при цьому в м’якуш плода збудника плодової гнилі (Monilia fructigena). |
14. |
Глодовий червонокрилий трубкокрут Боярышниковый краснокрылый трубкокрут Coenorrhinus aequatus |
Трубко крути Трубковерты Rynchitidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки |
Бруньки, листя, зав’язі |
Завдають глибоких поранень — «уколів». Під час живлення вносять у тканину спори збудника плодової гнилі. Спочатку личинки живляться свіжим м’якушем, а пізніше — муміфікованою тканиною. |
15. |
Сірий бруньковий довгоносик Серый почковый долгоносик Sciaphobus squalidus |
Довгоносики Долгоносики Curculionidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки істотної шкоди не завдають |
Бруньки, бутонами, листя, |
Бруньки з’їдають повністю або вигризають у них широкі отвори, в бутонах вигризають маточки й тичинки, листя об’їдають з країв. |
16. |
Яблуневий квіткоїд Яблонный цветоед Anthonomus pomorum
|
Довгоносики Долгоносики Curculionidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки, тичинки, маточки |
Листя, плоди |
Жуки вигризають в бруньках глибокі ямки, які нагадують уколи. З таких ранок виступають крапельки соку («плач бруньок»). Личинки живляться тичинками і маточками, вигризають квітколоже, склеюють ізсередини пелюстки. Бутон не розпускається, буріє і засихає. |
17. |
Червиця в’їдлива Древоточец въедливый Zeuzera pyrina |
Червиці Древоточцы Cossidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениця |
Черешки листя та молоды пагони |
Гусениці вгризаються в черешки листя і молоді пагони, де проточують поздовжні ходи. Ходи, пророблені гусеницями в черешках листків і пагонах, спричинюють їх усихання. Пошкоджені гілки часто обламуються, врожай знижується, в разі значних пошкоджень дерева засихають. |
18. |
Яблунева склівка Яблонная стеклянница Aegeria myopaeformis |
Склівки Стеклянници Sesiidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Кору |
Гусениці проточують звивисті ходи знизу вгору, заповнюючи їх рідкими бурими екскрементами, які витікають із отворів. У разі значних пошкоджень відбувається передчасне відмирання окремих гілок і цілих дерев. |
19. |
Яблунева горностаєва міль Яблонная горностаевая моль |
Горностаєві молі Горостаевые моли Yponomeutidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Бруньки, листя |
Гусениці живляться в мінах епідермісом. Здалека дерева, пошкоджені яблуневою горностаєвою міллю, нагадують обпалені вогнем. На таких деревах знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок. |
20. |
Глодова кружкова міль Глодовая кружковая моль Leucoptera scitiella |
Крихітки молі, Крошки моли Lyonetiidae
|
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Листки |
Гусениця, не виходячи на поверхню листка, проникає в його тканини |
21. |
Верхньобокова плодова мінуюча міль Верхньобокова плодовая минующая моль Lithocolletis corylifoliella |
Молі – пістрянки Молі – пістрянки Gracillariіdae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Листя |
Гусениці першого — третього віків мінують листя, руйнуючи і висмоктуючи вміст палісадної тканини; гусениці четвертого — п’ятого віків вигризають паренхіму листка, залишаючи епідерміс. |
22. |
Яблунева плодожерка Яблонная плодожерка Сarpocapsa (Laspeyresia) pomonella |
Листовійки Листовертки Tortricidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Плоди |
Гусениці вгризаються в м`якуш, живиться насінням |
23. |
Зимовий п’ядун Зимняя пяденица Operophthera brumata |
П`ядуни Пяденици Geometridae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Листя, генеративні органи, бутони, квітки та зав`язі |
Гусениці зимового п’ядуна грубо об’їдають листя, вигризають бутони, квітки та зав’язі, обплітаючи їх павутиною. |
24. |
Кільчастий шовкопряд Кольчатый шелкопряд Malacosoma neustria |
Коконопряди Коконопряды Lasiocampidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Листя |
гусениці молодших віків скелетують листя, дорослі грубо об’їдають їх, залишаючи тільки центральну жилку. |
25. |
Непарний шовкопряд Непарный шелкопряд Ocneria dispar |
Хвилянки Волновки Lymantriidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Лися |
Повністю об’їдають листя на значних площах насаджень, що часто призводить до засихання дерев. |
26. |
Яблуневий плодовий пильщик Яблоневый плодовый пилильщик Hоplocampa testudinea |
Справжні пильщики Настоящие пилильщики Tenthredinidae |
Перетинчастокрилі перепончастокрылые Hymenoptera |
Гусениці |
Плоди |
Прогризають під шкірочкою хід — міну в напрямку від чашечки до плодоніжки. В останньому віці личинка виїдає все насіння і руйнує насінну камеру, яка заповнюється бурою червоточиною. |
(Байдик, 2005; Літвінов, 2009)
Рівнокрилі – 30,8 %
Напівтвердокрилі – 3,8 %
Твердокрилі – 26,9 %
Лускокрилі – 34, 6
Перетинчастокрилі - 3,8 %