2. Організація і методичне забезпечення проведення оперативного аналізу в рослинництві, тваринництві

Для того, щоб одержати змістовні глибокі висновки аналізу, слід ретельно продумувати організацію робіт до його початку. Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети. Організація аналітичної роботи включає розробку загальних засад і порядок проведення аналізу, планування роботи окремих її елементів і етапів; матеріальне, методичне та наукове забезпечення; загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, Їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів із метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота підприємствах розпочинається з планування.

Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою по кварталах. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об'єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.

У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об'єкти та етапи аналізу, терміни виконання й завдання робіт тощо.

Організаційні питання можуть вирішуватися по-різному залежно від того, стосується це проведення аналітичних робіт працівниками підприємства та для власних потреб його колективу чи це пов'язано з вивченням діяльності підприємства сторонніми контролюючими установами. Це може обумовлювати зміни не тільки об'єктів, термінів і виконавців, а й змісту програми та інформації, що використовується.

Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснює (головний економіст). Безпосередньо цю роботу може очолювати керівник планового відділу або головний бухгалтер чи його заступник. Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, а також працівники інших професій, які мають відповідний досвід і схильність до аналітичних досліджень. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків і наукові адміністрації, відомчі ревізори та інші працівники контролюючих організацій.

Поточний аналіз проводиться в процесі виробничого робочого періоду і дає можливість своєчасно приймати коригуючи управлінські рішення по забезпеченню оптимальності їх здійснення.

Якщо поточний аналіз здійснюють синхронно з робочим процесом, причому на рівні господарських операцій, то його називають оперативним. Він є найглибшим з погляду проникнення у виробничий процес, його оцінки гpунтуються на першопричинах зміни явищ, процесів, показників, і рішення, що приймаються за його результатами, є своєчасними і найбільш надійними.

Підсумковий (ретроспективний) аналіз проводять по закінченні повного виробничого процесу, етапу робіт чи календарного періоду і застосовують для оцінки результатів роботи й ефективності реалізованих управлінських рішень.

Його результати служать основою прийняття коригуючих рішень і розробки нових перспективних планів.

Господарська діяльність аграрних формувань супроводжується безперервним обміном інформацією між підприємством та зовнішнім середовищем. Однак менеджмент ефективним буде тільки втому випадку, якщо управлінські рішення грунтуватимуться на своєчасній, достатній і достовірній інформації. Основними джерелами інформації, використовуваної при аналізі господарської діяльності, є законодавчі акти, різна нормативно-довідкова інформація, прогнозно-планові дані, дані договорів та угод, дані оперативно-технічного, аналітичного і синтетичного обліку, статистична, бухгалтерська, та фінансова звітність, різні поза облікові джерела – акти ревізій і аудиторських обстежень, матеріали нарад, зборів статті в пресі, особисті спостереження тощо.

Зміна економічного середовища зумовлює перебудову економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах, зокрема, інтеграцію планової і облікової служб, а також виділення в економічній службі окремих структурних підрозділів - такого, який би займався фінансовою роботою та управлінською, яка пов'язана була б із збиранням, обробкою і використанням внутрігосподарської інформації, тобто про хід виробничого процесу.

Одержання передбачуваного обсягу продукції рослинництва залежить від виконання плану посівних площ та врожайності сільськогосподарських культур.

Оцінку дотримання планової площі роблять на порівняння фактичної посівної площі з плановою. Оскільки зміна розміру посівної площі зумовлює зміну її частки в загальній площі, то в процесі аналізу включають і структурні зміни, які в умовах обмеження площ є одним із факторів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення її ефективності.

Основними факторами, які можуть зумовити зміну розміру посівних площ та їх структури, є: метеорологічні умови аналізованого періоду, загибель посівів від хвороб, шкідників і бур'янів, зміна потреб у певній продукції, що зумовлюється зниженням попиту на продукцію підприємства тощо, розширення площ внаслідок проведення культуртехнічних робіт, рекультивація земель, розукрупнення підприємства.

У кожному випадку за результатами аналізу необхідно оцінити зміни посівних площ і, якщо ці зміни небажані, намітити конкретні заходи щодо запобігання чи ліквідації їх.

Більш динамічним фактором, який зумовлює валовий збір продукції рослинництва, є врожайність. Тому даному показнику приділяють велику увагу. під час аналізу врожайності необхідно вивчити динаміку її росту по кожні й культурі чи групі культур за певний період часу і виявити, які міри приймає підприємство для підвищення її рівня. У процесі аналізу також слід встановити ступінь виконання плану по врожайності кожної культури і розрахувати вплив факторів на зміну її величини. Цими факторами є: природно - кліматичні умови, - родючість грунту, механічний склад грунту, рельєф місцевості, температурний режим, рівень rpунтових вод, кількість опадів тощо; агротехнічні - кількість, якість і структура внесених добрив, якість і строки виконання всіх польових робіт, якість посівного матеріалу, сортооновлення.

Дотримання сівозмін, боротьба з шкідниками, бур`янами і хворобами рослин, вапнування та гіпсування грунту; організаційно-економічні - матеріальне стимулювання працівників, організація виробничих процесів, забезпечення підприємства матеріальними та трудовими ресурсами, підвищення кваліфікації працівників.

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку і виконання плану по всіх агротехнічних міроприємствах, визначити ефективність кожного з них і після цього підрахувати вплив кожного міроприємства на рівень урожайності і валовий збір продукції. У випадку невиконання плану по окремих міроприємствах необхідно вияснити причини, а при можливості - втрати продукції.

На виробництво валової продукції тваринництва впливає багато факторів. Усі вони діють комплексно, у діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємодії. Так, від рівня забезпеченості тваринництва кормами і тваринницькими приміщеннями, від породного складу тварин, рівня зоотехнічної і ветеринарно-профілактичної роботи залежить поголів'я тварин, їх продуктивність і виробництво продукції цієї галузі.

Оскільки поголів'я тварин протягом року не є постійним, то частіше аналізується вихідне поголів'я, тобто поголів'я на кінець року. Порівняння вихідного поголів'я в динаміці за ряд років дасть можливість виявити тенденцію зміни поголів'я до розширення чи скорочення.

На формування продуктивності тварин впливає багато факторів, але найчастіше основою є кормозабезпеченість, рівень якої оцінюють порівнянням наявної кількості кормів або можливого їх надходження з потребою в них. При цьому враховують: реальність визначеної потреби в кормах, яка залежить від системи утримання тварин, зіставлення по поголів'ю фактичних і планових показників, забезпеченість кормами тваринництва по підприємству в цілому, окремих галузях, виробничих підрозділах, видах тварин, періодах року, відповідність типу годівлі, що склався в підприємстві.

Від забезпечення тварин кормами залежать розмір поголів'я тварин і рівень їх годівлі. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити стан кормової бази в господарстві, забезпеченість тварин кормами в цілому й особливо в стійло вий період. для цього необхідно фактичну наявність кормів порівняти з плановою потребою, яка визначається виходячи з фактичного поголів'я і планових норм годівлі.

При визначенні потреби в корм ах і аналізі забезпеченості ними для кожного з періодів, зимового чи літнього, обчислюють середнє поголів'я.

Якщо фактичне поголів'я відрізняється від планового, то на різницю в поголів`ї треба скоригувати планову потребу в кормах.

Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються також працівники технічних, технологічних та інших служб.

Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обов'язковий до опрацювання під час аналізу. Однак, треба мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань та гаяння часу на вивчення другорядних або зайвих проблем.

Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, треба враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору й опрацювання іншої інформації і, нарешті, часу, який потрібний для виконання окремих робіт. Рекомендується вирізняти три головні етапи: попередній, основний і заключний.

У попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення із станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка стану справ. На цьому етапі також складається програма аналізу, готуються макети таблиць, збирається й перевіряється головна інформація, організаційні питання, визначаються виконавці та вирішуються інші питання.

Основний етап передбачає заповнення всіх таблиць, вивчення й опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення факторів і виконання розрахунків їх впливу на зміну величини показників, пошук резервів.

З окремих питань, які вивчено, роблять оцінки і підраховують резерви виробництва.

На заключному етапі узагальнюються наслідки аналізу та підраховуються зведені резерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи з метою поліпшення роботи та використання знайдених резервів виробництва.

Із цих трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким є другий. Але терміни проведення аналізу залежать від затвердженої програми, уміння використовувати готові аналітичні матеріали, що є в справах підприємства (акти ревізій та перевірок, накази, пояснювальні записи до звітів, виробниче листування тощо). Однак при цьому слід завжди критично оцінювати матеріали, що залучаються, вміло відрізняти об'єктивні показники від суб'єктивного, тенденційного їх тлумачення. Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють та письмово оформляють у вигляді довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів.

Працівники зовнішніх установ оформляють наслідки аналізу у вигляді висновку.

Самостійним або додатковим документом, в якому відображаються наслідки аналізу, є проект наказу. Цей документ, якщо він скріплюється підписами керівника підприємства, має обов'язковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів.

За виконанням заходів щодо наслідків аналізу слід установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі недоліки в роботі будуть знов повторюватися в наступних матеріалах перевірок і аналітичних висновках.

Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом й оформляється у вигляді відповідної або аналітичної записки чи звіту.

Нажаль в СК «Лан» зовсім відсутня організація аналітичної роботи, не і проводиться аналіз показників діяльності підприємства, тому прикласти практичний матеріал не має змоги. Це зумовлено тим, що два роки підряд була вакантною посада економіста. Зовсім недавно в кооперативі з’явився економіст. Він виконує за сумісництвом обов’язки спеціаліста по кадрам. Йому випала нелегка робота з налагодження на підприємстві аналітичної роботи. В дуже далекому минулому економіст складав економічний паспорт господарства за різними показниками за ряд років, робив аналіз на різних ланках виробничого процесу і слідкував за раціональним використанням ресурсів, висвітлював ефективність використання наявних ресурсів.

Реалізація пропозицій за результатами аналізу здійснюється шляхом видачі наказів та розповсюджень, в яких визначається перелік заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, необхідні матеріальні та грошові ресурси, виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.