4.3. Оцінка гібридів соняшнику за господарсько-цінними ознаками

До господарсько-цінних ознак належать олійність насіння, продуктивність з однієї рослини, урожайність.

Олійність насіння – один з головних показників гібридів соняшнику. За вимогами Державної комісії з сортовипробування, насіння гібридів соняшнику повинне містити не менше 48 % олії.

Насіннєва продуктивність однієї рослини визначається за масою насіння та масою 1000 насінин. Від величин та співвідношення цих параметрів певною мірою залежить величина врожайності.

Урожайність – це складна ознака, яка визначається багатьма факторами. Саме на врожайність звертає в першу чергу увагу селекціонер, коли вирішує господарську цінність той чи іншої комбінації.

Розділ 5. Охорона праці при вирощуванні гібридів соняшнику

Отруйні та агресивні речовини.Хімічні речовини, які попадаючи в організм, навіть в невеликій кількості, викликають в ньому різні порушення нормальної життєдіяльності, належать до промислових отрут. Вони зустрічаються в вигляді парів, газів, пилу. їх джерелами можуть бути мінеральні добрива, пестициди, продукти гниття органічних речовин (гною), а також горіння нафти в вигляді випускних газів та ін.

Отруйні речовини поділяються на дві групи: неорганічні та органічні.

До неорганічних отруйних речовин відносяться: галогени (хлор, бром, та ін.), сполуки сірки (сірководень, сірчаний газ та ін.), сполуки азоту (аміак, окиси азоту та ін.), фосфор та його сполуки, сполуки вуглеводу, ціанисті сполуки (ціанистий водень, солі ціанистої кислоти та ін.), важкі та рідкі метали (свинець, марганець, цинк, кобальт, хром та ін.).

До органічних речовин відносяться: вуглеводороди ароматичного ряду (бензол, толуол, ксилол) та їх хлоро- та нітроамінопохідні (хлорбензол, нітробензол, анілін та ін.), вуглеводороди жирного ряду, спирти жирного ряду (метиловиг етиловий та ін.), прості ефіри, альдегіди, кетони, складні ефіри кислот, гетероциклічні сполуки, терпени та ін.

Токсична дія отруйних речовин.Токсичність характеризує здібність хімічних речовин викликати порушення життєдіяльності організму, тобто отруєння. Важливими факторами при цьому є дози, шляхи попадання, тривалість дії, стан організму, зовнішнього середовища та ін.

Розрізняють гостре, підгостре та хронічне отруєння.

Гостре отруєння викликається одночасним попаданням до організму великої кількості речовин і супроводжується бурним розвитком захворювання, специфічного для кожної отруйної речовини або групи речовин.

Підгостре отруєння виникає при попаданні відносно меншої кількості речовин і проявляється менш бурно, а процес захворювання затягується.

Хронічне отруєння розвивається повільно при довготривалому посту-панні отруйної речовин коридорами відносно малих кількостях. Отруйні речовини попадають до людського організму через:

• дихальні шляхи шлунково - кишечний тракт

• пошкодження шкіри

тому працівники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та індивідуальними засобами захисту. Безпека праці в рослинництві

Транспортні засоби, зайняті перевозами небезпечних вантажів, повинні бути забезпечені знаками небезпеки. Швидкість руху транспортних засобів не повинні перевищувати в теплицях 5 км/год; по транспортним коридорам 10 км/год. Водії транспортних засобів, що не мають кабін, працюють в захисних касках та спецодязі.

Отрутохімікати зберігають на спеціально обладнаних сховищах. Забороняється зберігати їх під відкритим небом або під навісами.

При розміщенні агрохімікатів необхідно слідкувати за тим, щоб тара не торкалась між собою і з стінками складу, особливу обережність слід проявляти до отрутохімікатів, що зберігаються в скляній тарі.

Правові та нормативні основи охорони праці працівників сільськогосподарського виробництва В умовах корінної перебудови сільського господарства по-новому встають і вирішуються проблеми з охорони праці. З ростом технічного переоснащення сільського господарства все збільшується число працівників, які працюють при підвищеній небезпеці. Хімізація, меліоративні роботи, запровадження нових технологій і техніки потребують, щоб керівники господарства більше приділяли уваги питанням з охорони праці.]

Конституція України гарантує увагу держави про покращення умов і охорони праці, закріплює право громадян України на охорону здоров'я.

Закон України „ Про охорону праці" прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введений в дію 24 жовтня 1992 року. Цей закон висвітлює основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, визначає через відповідні державні органи відношення між власником (керівником) підприємства, закладу або організації і робітником в питаннях безпеки, гігієни праці і виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Загальними законами України, які визначають основні положення по охороні праці являються Конституція України, Кодекс законів про працю України і Закон України „ Про охорону праці".