тилкарбамат. Виготовляється у формі 35 % т.пс. Належить до групи карбаматів.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Діюча речовина — карбофуран — малорозчинна у воді (25 ºС — 0,07 %) і органічних розчинниках. При нагріванні в кисло- му і лужному середовищі швидко руйнується, спиртовими розчина- ми лугів руйнується при кімнатній температурі. У нормальних умо- вах у кислому середовищі стійкий, в лужному розкладається. Для ссавців — сильнодіюча отруйна речовина (СДОР), (ЛД50 орально

для щурів — 8 – 14 мг/кг, I гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність низька (ЛД50 для кролів 3400 мг/кг, шкірно-оральний коефіцієнт

> 3). Слід унеможливити контакт препарату з відкритими ділянка- ми шкіри, слизовими очей, а також можливість потрапляння препа- рату в органи дихання.

Токсичний для корисних ентомофагів і риб. Залишкові кількості визначаються методом газорідинної хроматографії. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання в герметичній тарі — до двох років з часу виготовлення.

Призначення та механізм дії. Фурадан — інсектицид систем- ної дії. Призначений для захисту насіння і сходів від пошко- дження шкідниками. Діюча речовина швидко проникає в насін- ня, а при проростанні поширюється акропетально в проростки. При внесенні у ґрунт виявляє нематоцидну і акарицидну токсич- ність, проникаючи в кореневу систему. В рослинах поширюється акропетально.

Спектр дії. Фурадан є пестицидом широкого спектра дії, пригні- чує розвиток надземних і ґрунтових сисних і гризучих комах, росли- ноїдних кліщів і паразитичних нематод. Препарат можна змішува- ти з іншими фунгіцидами, регуляторами росту, мінеральними доб- ривами, які дозволені для обробки насіння і не мають лужної реак- ції.

Фурадан зареєстрований і дозволений для використання в Укра- їні як протруйник насіння цукрових буряків. Обробка насіння вико- нується на насіннєвих заводах не раніше ніж за шість місяців до ви- сівання. Норма витрати 25 – 30 л/т, залежно від фракції насіння.

5.6. ГЕРБІЦИДИ

		Гербіциди — хімічні препарати	з групи
	Загальна
		пестицидів, які використовують для зни-
	характеристика
		щення небажаних трав’янистих	рослин.

До цієї групи належать арборициди (для знищення чагарників) і альгіциди (для знищення водоростей). Відомо понад 1000 сполук з гербіцидними властивостями. Для боротьби з бур’янами використо-

298

вується близько 200. Їх асортимент постійно поповнюється і оновлю- ється: на зміну високотоксичним, стійким, малоефективним, летким, а також тим, що застосовуються у великих нормах, синтезуються, ви- пробовуються і надходять у виробництво екологічно безпечні, деше- вші і високоефективні при низьких нормах витрат гербіциди.

5.6.1. Класифікація гербіцидів

Гербіциди, що випускаються промисловістю, належать до хіміч- них сполук різної природи. За хімічним складом їх поділяють на неорганічні та органічні. До неорганічних належать кілька гербі- цидів, використання яких постійно зменшується (хлорат магнію, хлорат-хлорид кальцію та ін.). Переважна більшість гербіцидів на- лежить до органічних, похідних різних класів сполук.

Залежно від властивостей гербіциди виявляють суцільну або ви- біркову (селективну) дію.

Гербіциди суцільної дії застосовують для знищення всіх бур’янів та іншої небажаної рослинності на землях несільськогосподарського використання (узбіччя доріг, зрошувальні й осушувальні канали, лінії електропередач, майданчики, що готуються під забудову, то- що). На сільськогосподарських угіддях гербіциди суцільної дії мож- на застосовувати в період відсутності культурних рослин (у системі основного або передпосівного обробітку ґрунту, на парових полях), а також при спрямованих обробках у садах, виноградниках, плодо- і лісорозсадниках. Для цієї мети використовують препарати: реглон, раундап, арсенал, баста. Багато препаратів при завищених нормах можуть виявити суцільну дію.

Гербіциди вибіркової (селективної) дії здатні знищувати або при- гнічувати ріст одних рослин у посівах за наявності інших рослин, які під дією гербіцидів нормально ростуть і розвиваються. Препара- ти селективної дії при правильному доборі норми витрати, способу застосування, фази розвитку культури і бур’янів забезпечують зни- щення більшості їх видів, звільнюючи посіви від надзвичайно силь- них конкурентів за світло, вологу, поживні речовини, життєвий про- стір.

Вибірковість гербіцидів залежить від анатомо-морфологічних і фізіологічних особливостей рослин і зумовлена хімічною будовою сполуки, нормою витрати, формою препарату, строком і способом застосування, фазою розвитку культурних рослин і бур’янів, впливу умов зовнішнього середовища (ґрунт, вологість, температура) та ін- ших факторів. Селективні препарати здатні знищувати значну кіль- кість видів бур’янів. Зокрема, такі гербіциди, як діален, базагран, гранстар спричинюють загибель двосім’ядольних бур’янів у посівах зернових колосових культур, що характеризує їх як препарати ши-

рокої вибіркової дії.

299

Однак частина гербіцидів відзначається вузькою вибірковістю. Наприклад тарга, фюзилад, поаст, фуроре супер знищують одно- сім’ядольні бур’яни родини тонконогих у посівах двосім’ядольних сільськогосподарських культур, а препарат пума супер здатний знищити вівсюг і мітлицю звичайну в посівах озимої пшениці, хоча вони й належать до однієї родини.

Вибірковість гербіцидів часто зумовлена відмінностями в анато- мічній і морфологічній будові рослин. Така вибірковість називаєть- ся топографічною. Так, рослини з щільною кутикулою і восковим нальотом, а також з густим опушенням більш стійкі до гербіцидів, оскільки ці анатомічні особливості запобігають надходженню пре- парату в рослину. У рослин з вузьким вертикальним листям (цибу- ля, часник та ін.) відбувається стікання робочої рідини з поверхні листової пластинки, при цьому гербіцид майже не проникає в тка- нини.

У рослин з глибоким заляганням кореневої системи виявляється стійкість до препаратів, що утримуються у верхньому шарі ґрунту і не досягають зони діяльності коріння. До таких рослин, зокрема, належать осот польовий, гірчак повзучий, хвощ польовий, берізка польова та інші багаторічні бур’яни.

Стійкі до гербіцидів культурні рослини виявляють біохімічну ви- бірковість внаслідок швидкого руйнування молекули гербіциду до неактивних компонентів. В окремих випадках рослини здатні шви- дко виділяти гербіциди через кореневу систему в незміненому стані без шкоди для них. Стійкість злакових рослин до дії 2,4-Д поясню- ється детоксикацією гербіциду шляхом зв’язування його білковими комплексами клітинних структур, білками мембран цитоплазми, а також утворенням комплексів зі сполуками небілкового походжен- ня. Чутливість бур’янів до дії гербіцидів пояснюється значними не- зворотними порушеннями процесів обміну речовин, що призводить до загибелі цих рослин. Вибірковість похідних симетричного триази- ну пояснюється особливостями переміщення гербіцидів і нагрома- дження їх у місцях фітотоксичної дії. Виявлено, що у стійких рослин (кукурудзи) гербіцид накопичується в коренях, у той час як у чут- ливих видів він швидко нагромаджується в листовому апараті — в місцях фотосинтетичної активності, через що і виявляє свою фітото- ксичну дію. Крім того, внаслідок руйнування гербіциду окисно- відновними ферментами (пероксидазою) в рослині кукурудзи сим- триазинові гербіциди руйнуються до нетоксичних сполук.

Під дією біохімічних процесів у рослинах відбуваються структур- ні перетворення гербіцидів, фітотоксичність яких посилюється в чут- ливих рослинах. Прикладом такого перетворення може бути фер- ментативне β-окиснення гербіциду 2,4-ДМ і перетворення його на

2,4-Д:

300

ОСН2СН2СН2СООН ОСН2СООН

Cl

Cl

β-Окиснення

	Cl			Cl
2,4-Дихлорфенокси-γ-			2,4-Дихлорфеноксіоцтова
масляна кислота (2,4-ДМ)			кислота (2,4-Д)

Інакше кажучи, рослини, що мають β-окиснення, виявляють чут- ливість до гербіцидів 2М-4ХМ і 2,4-ДМ.

Біологічна дія гербіцидів зумовлена їх складом і будовою моле- кули, розчинністю, леткістю та адсорбційними властивостями. На- віть незначні зміни в будові молекули суттєво змінюють фітотоксич- ність гербіциду.

Знання механізмів стійкості рослин до гербіцидів дає можливість керувати цим процесом. Використання антидотів і хімічних засобів підвищення стійкості культурних рослин до гербіцидів вважається перспективним напрямом керування стійкістю. Так, за допомогою протруєння ангідридом 1,8-нафтилоцтової кислоти насіння кукуру- дзи пропонується захистити сходи цієї культури від токсичного впливу ептаму, алахлору, метолахлору, хлорсульфурону та інших діючих речовин гербіцидів.

Застосуванням N,N-діаліл-2,2-діахлорацетаміду (R-25788) можна захистити кукурудзу від негативного впливу ептаму, додаючи його до робочої суміші гербіциду в кількості 0,25 – 0,5 л/га. На основі ви- користання цього антидоту почали випускати гербіцид ерадикан, до якого кукурудза виявила високу стійкість.

Шляхом застосування антидотів і пролонгаторів стало можливим посилення дії ґрунтових гербіцидів на бур’яни зі збереженням при цьому селективності до культурних рослин. Додаючи антидот R-29148 (S-етилдіапропілтіокарбамат) до ептаму, а пролонгатор R-33865 (О,О-діетил-О-фенілфосфоротіоат) до ерадикану екстра, можна істотно посилити дію гербіцидів до пізніх сходів просоподіб- них бур’янів, гумаю та інших, а також проти другої хвилі (літніх сходів) бур’янів при високій вибірковості до кукурудзи.

301

Ще більші можливості в керуванні стійкістю рослин до дії гербі- цидів розкриваються при використанні досягнень біотехнологій та генної інженерії. Визначення генетичного коду стійкості рослин до гербіцидів дає можливість переносити гени стійкості в культури та вирішувати проблему регулювання рівня забур’яненості посівів за допомогою гербіцидів суцільної дії, до яких стійкості в культури не було (гліфосату, глуфосинату амонію тощо).

Отримано позитивні результати в перенесенні генів стійкості до глуфосинату амонію (басти) і гліфосату (раундапу), гербіцидів су- цільної дії в цукрові буряки, кукурудзу, сою, ріпак та інші культури. Використання цих гербіцидів дає змогу знищувати в посівах стій- ких культур всі бур’яни в післясходовий період, коли вони ще не завдали великої шкоди культурі. Вибірковість — поняття умовне, оскільки більшість гербіцидів у підвищених нормах можуть долати поріг стійкості культури.

Залежно від особливостей дії на рослини всі вибіркові гербіциди поділяються на дві великі групи: контактні й системні.

Гербіциди контактної дії — препарати, які здатні уражати рос- лини в місцях змочування робочою сумішшю. Контактні гербіциди практично не здатні рухатися по провідній системі рослин, через це вони не проникають у кореневу систему багаторічних бур’янів, які спроможні відростати знову.

Гербіциди системної дії здатні рухатися судинно-провідною сис- темою, впливаючи на всю рослину і викликаючи загибель як над- земних, так і підземних її органів. Під час переміщення по судинах рослин гербіциди взаємодіють із клітинним вмістом, що призводить до часткової їх інактивації шляхом поглинання клітинами, руйну- вання ферментами, утворення комплексних сполук. По флоемі гер- біциди рухаються в кореневу систему, генеративні органи, нагрома- джуються в зонах активного росту, викликаючи глибокі порушення фізіологічних процесів, що призводить до загибелі чутливих рослин. З ґрунтовим розчином гербіциди поглинаються кореневими волос- ками, передаються до судин ксилеми і з транспіраційною течією пе- ресуваються в надземні органи рослин. Системні препарати доціль- но використовувати в боротьбі з багаторічними видами бур’янів, ко- ренева система яких проникає глибоко в ґрунт.

Поглинання й пересування по рослині системних гербіцидів від- бувається пасивним способом, якщо використовується теплова енер- гія дифузії або енергія транспірації. Активне поглинання і транспор- тування гербіцидів відбувається за рахунок використання енергії аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ).

Контактні і системні гербіциди розрізняють за способами їх про- никнення в рослини. Це, зокрема, препарати листкової дії — ті, які проникають через надземні органи (листки, стебла, черешки) і за-

302