- •1.1. Коротка історія розвитку хімічного методу захисту рослин
- •1.2. Предмет і завдання фітофармакології
- •1.4. Гігієнічна регламентація застосування пестицидів
- •1.5. Основи агрономічної токсикології
- •1.6. Основні поняття і терміни агрономічної токсикології
- •1.7. Токсичність пестицидів для шкідливих організмів та фактори, що її визначають
- •1.8. Резистентність шкідливих організмів до пестицидів і шляхи запобігання їй
- •1.9. Оцінка екологічної безпеки пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •2.1. Методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.3. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •2.4. Способи застосування пестицидів
- •2.5. Фізико-хімічні основи застосування пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Джерела і причини забруднення навколишнього середовища пестицидами
- •3.4. Забруднення та поведінка пестицидів у ґрунті
- •3.5. Вплив пестицидів на ґрунтову мікрофлору
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Класифікація пестицидів за призначенням
- •4.2. Класифікація пестицидів за хімічним складом
- •4.3. Гігієнічна класифікація пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •5.1. Інсектициди і акарициди
- •5.2. Специфічні акарициди
- •5.3. Родентициди
- •5.4. Інші групи пестицидів за призначенням
- •5.5. Фунгіциди
- •5.5.3. Фунгіциди різних хімічних груп
- •5.5.4. Комбіновані фунгіциди
- •5.5.5. Фунгіциди для обробки насіннєвого і садивного матеріалу (протруйники)
- •5.5.6. Протруйники різних хімічних груп
- •5.6. Гербіциди
- •5.6.1. Класифікація гербіцидів
- •5.6.2. Строки та способи застосування гербіцидів
- •5.6.3. Визначення норм витрати препарату, робочої рідини та концентрації
- •5.6.4. Похідні аліфатичних карбонових кислот
- •5.6.5. Похідні ароматичних карбонових кислот
- •5.6.6. Похідні ароматичних амінів
- •5.6.7. Діарилові ефіри
- •5.6.8. Похідні циклогександіону (кетони)
- •5.6.9. Похідні арилоксіалканкарбонових кислот
- •5.6.10. Похідні карбамінової і тіокарбамінової кислот
- •5.6.11. Похідні триазину
- •5.6.12. Похідні сечовини
- •5.6.13. Фосфорорганічні сполуки
- •5.6.14. Імідазолінони
- •5.6.15. Гетероциклічні сполуки
- •5.6.16. Комбіновані препарати
- •Запитання для самоперевірки
- •Додатки
- •Закон України «Про захист рослин»
- •Закон України «Про пестициди і агрохімікати»
- •Санітарні правила і вимоги при транспортуванні, зберіганні та застосуванні пестицидів
- •Список рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик пестицидів
5.6.3.3. Визначення концентрації робочої рідини
Концентрація гербіцидів у робочій рідині залежить від норми витрати препарату і рідини, що визначається використанням назем- ної чи авіаційної апаратури і розраховується за формулою
К = Н Q100 ,
де К — концентрація робочої рідини, %; Н — норма витрати гербі- циду за препаратом, кг, л/га; Q — норма витрати рідини, л/га.
Застосування окремих гербіцидів і препаративних форм потре- бує, щоб їх концентрація в робочій рідині не була нижчою від пев- них показників, оскільки розчинники діючої речовини гербіциду при значному розведенні не можуть утримувати його в розчиненому стані. При цьому гербіцид викристалізовується і випадає в осад, за- биваючи провідну систему обприскувача, викликаючи опіки рослин. Так, бетанал, 15,9 % к.е. в робочій рідині не повинен мати концент- рацію менш ніж 2 – 2,5 % за препаратом, тому що діюча речовина гербіциду фенмедифам випадає в осад, тобто гектарна норма гербі- циду 6 – 8 л/га не повинна застосовуватися обприскувачами, які не забезпечують витрати рідини 300 л/га і нижче.
5.6.4.Похідні аліфатичних карбонових кислот
5.6.4.1.Хлоровані (галоїдпохідні монокарбонових кислот)
Гербіцидна активність аліфатичних кар- бонових кислот значно зростає при вве- денні в молекулу атомів галогену, зокре- ма хлору. Натрієві солі аліфатичних карбонових кислот добре роз- чиняються у воді і утворюють справжні розчини. Типовим представ- ником цієї групи гербіцидів є трихлорацетат натрію (ТХА), який широко використовувався проти малорічних і багаторічних видів бур’янів з родини злакових (тонконогих). Однак його застосування
стало обмеженим.
Трихлорацетат натрію проникає в рослини через корені і пере- міщується в стебла, листки і точки росту по ксилемі з транспірацій- ною течією. У чутливих рослин гербіцид викликає морфологічні зміни (скручування листя, зупинку росту органів і утворення воску на листках). Під дією гербіциду в чутливих рослинах збільшується вміст амінокислот і порушується азотний обмін, інгібується синтез пантотенової кислоти і β-аланіну, порушується фотосинтез і надхо- дження поживних речовин, роз’єднується окиснення і фосфорилу- вання в дихальному ланцюзі, змінюються ферментні системи і сама
308
структура мітохондрій. Є гіпотеза про здатність гербіциду руйнува- ти певні ланцюги синтезу ліпідів.
|
Аналоги — |
ТХА, ТХАН. Діюча речови- |
|
Трихлорацетат |
|||
на — трихлорацетат натрію. Хімічна на- |
|||
натрію |
|||
|
зва діючої |
речовини — трихлороцтова |
|
|
кислота. Виготовляється у формі 90 % р.п.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна гігроскопічна речовина. Розчинність у воді при 25 °С — 1200 г/л. Для теплокровних тварин і людини — малотоксична (ЛД50 орально для щурів — 3200 – 5000 мг/кг, IV гр.
г.к.). Гарантований строк придатності при дотриманні умов збері- гання — два роки з моменту виготовлення. Малотоксична для бджіл та інших корисних комах.
Призначення. ТХАН — вибірковий протизлаковий гербіцид ко- реневої дії. Добре уражує однорічні й багаторічні злакові бур’яни в посівах цукрового буряку, льону, капусти, помідорів, гороху, моркви, вики. Менш стійкі — бавовник, картопля, цибуля, люцерна. Чутли- ві — конюшина, люпин, боби, хлібні злаки. Для розширення спект- ра дії можна змішувати з іншими протидвосім’ядольними гербіци- дами. При допосівному внесенні в ґрунт для захисту цибулі, цукро- вого, кормового, столового буряку, моркви, гороху, льону норма ви- трати 5 – 14 кг/га, при осінньому застосуванні на ділянках з пирі-
єм — 25 – 40 кг/га.
Реєстрацію призупинено через високі норми витрати та розчин- ність, що спричинює проникність у підґрунтові води.
5.6.4.2. Аміди і нітрили аліфатичних карбонових кислот
|
(хлорацетаніліди) |
|
|
|
Похідні хлорацетаніліду ефективні проти |
||
Загальна |
|||
однорічних односім’ядольних і |
багатьох |
||
характеристика |
|||
|
двосім’ядольних видів бур’янів. |
Пошко- |
|
|
джуючи проростаюче насіння, ці гербіциди неефективно діють на вегетуючі бур’яни, оскільки процес фотосинтезу не чутливий до них. Хлорацетаніліди блокують ферменти з сульфгідрильними групами, пригнічують процес окисного фосфорилування, знижують актив- ність нітратредуктази, порушують азотний обмін, синтез білка і утворення полірибосом. Ці гербіциди безпосередньо діють на стан мембран і таким чином впливають на поглинання йонів або вихід розчинених речовин, гальмують синтез ліпідів у коліоптиле. Фіто- токсичний вплив на бур’яни виявляється в тому випадку, якщо гер- біцид наявний від початку проростання насіння.
Окремі гербіциди цієї групи (пропанід) здатні швидко гальмува- ти циклічне фотофосфорилування, пошкоджуючи певні види внут- рішньоклітинних мембран хлоропластів, та роз’єднувати окисне фос-
309
форилування в мітохондріях, що призводить до зменшення вмісту АТФ у гіпокотилях.
Стійкість рису до пропаніду визначається наявністю ферменту арилациламілази, який швидко гідролізує гербіцид.
|
Аналог — дуал голд. Діюча речовина — |
|
Дуал |
||
метолахлор (S-метолахлор). Хімічна на- |
||
|
||
|
||
зва діючої речовини — 2-хлор-N-(2-етил-6-метилфеніл)-N-(2-меток- |
си-1-метилетил)ацетамід [С.А.]. Виготовляється у формі 96 % к.е. Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе-
ристика. Безбарвна рідина без запаху. Розчинність у воді — 488 мг/л при 25 °С. У ґрунті з рН 6,8 напіврозпад триває 27 днів. У за- водській тарі зберігається до двох років. Середньотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 2780 мг/кг, IV гр.
г.к.). Необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки.
Призначення. Дуал — ґрунтовий гербіцид контактної дії. Засто- совується проти однорічних злакових і деяких двосім’ядольних бур’янів до посіву або до появи сходів кукурудзи, сої, цукрового, кормового і столового буряку, соняшнику, ріпаку з нормами витрати 1,6 – 2,6 л/га, на посівах льону-довгунця — 1 – 2,1 л/га. Норми ви- трати дуалу голд на посівах кукурудзи 1 – 1,3, а цукрового буряку, сої, соняшнику — 1 – 1,6 л/га. У посушливих регіонах необхідне за- гортання в ґрунт бороною на глибину 3 – 5 см.
Стійкість виявляють лобода біла, паслін чорний, гірчиця польо- ва, гірчак розлогий та інші малорічні двосім’ядольні види. Для розширення спектра дії дуал можна змішувати з іншими гербіци- дами (ленацилом, прометрином, атразином та ін.). Входить до скла- ду комбінованих препаратів (примекстра, примекстра голд). Захис- на дія триває 8 – 12 тижнів. Резистентність не виявлено.
Зареєстрований в Україні для захисту від малорічних бур’янів.
|
Аналоги — аценіт А, трофі, трофі супер, |
|
Харнес |
||
гвардіан. Діюча речовина — ацетохлор. |
||
|
||
|
||
Хімічна назва діючої речовини — 2-хлор-N-(етоксиметил)-N-(2-етил- |
6-метилфеніл)ацетамід. Виготовляється у формі 90 % к.е. Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе-
ристика. Темний маслянистий продукт. Розчинність у воді — 223 мг/л при 25 °С. У заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для щурів — 2148
мг/кг, IV гр. г.к.). Необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки.
Призначення. Харнес — ґрунтовий гербіцид контактної дії. За- стосовується проти однорічних злакових і деяких двосім’ядольних бур’янів до посіву, одночасно з посівом або до появи сходів кукуру- дзи, сої, соняшнику з нормою витрати 1,5 – 3 л/га. Норми витрати трофі (90 % к.е.) на посівах кукурудзи — 2-2,5, сої і соняшнику —
310
1,5 – 2 л/га; трофі супер (75,8 % к.е.) застосовують на посівах сої з нормою 2 – 2,5, кукурудзи — 2,5 – 3 л/га; гвардіан (79 % к.е.) з анти- дотом АД-67 на посівах сої і кукурудзи в нормах 2,4 – 3,5 л/га, а со- няшнику — 1 – 3 л/га. Аценіт А 880 (88 % к.е.), до складу якого вхо- дить антидот АД-67, використовують на посівах кукурудзи з норма- ми витрати 2 – 3,5 л/га в досходовий період. У посушливих регіонах необхідне загортання в ґрунт бороною на глибину 3 – 5 см.
Стійкість виявляють гірчиця польова, гірчак розлогий, куколиця біла, амброзія полинолиста та інші малорічні двосім’ядольні види. Захисна дія триває шість – вісім тижнів. Резистентність до препара- тів не виявлено.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
Фронтьєр 900 Аналог — фронтьєр. Діюча речовина — диметенамід. Хімічна назва діючої ре-
човини — (RS)-2-хлор-N-(2,4-диметил-3-тієніл)-N-(2-метокси-1-ме- тилетил)ацетамід [C.А.]. Виготовляється у формі 90 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Темно-коричневий продукт. Розчинність у воді — 1200 мг/л при 25 °С. У заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для щурів — 1570
мг/кг, IV гр. г.к.). Необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Малотоксичний для бджіл та інших ко- рисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Фронтьєр — ґрунтовий гербіцид контактної дії. Застосовується проти однорічних злакових і деяких двосім’ядольних бур’янів до появи сходів цукрового буряку з нормами витрати 1 – 1,4 л/га, а кукурудзи, сої, соняшнику, картоплі, гороху — з нормами 1,1 – 1,7 л/га. За посушливих умов рекомендується загортання гер- біциду в шар ґрунту 2 – 3 см, завдяки чому виявляється вища ефек- тивність за інші аналогічні препарати.
Стійкість виявляють лобода біла, гірчак розлогий, гірчиця польова, куколиця біла, підмаренник чіпкий та ін. Резистентність не виявлено.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
Бутизан 400 Аналоги — бутизан С, БАС 47 900Н. Дію- ча речовина — метазахлор. Хімічна назва
діючої речовини — 2-хлор-N-(2,6-диметилфеніл)-N-(1Н-піразол-1-іл- метил)ацетамід [C.А.]. Виготовляється у формі 40 % к.с.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Кристалічна речовина світло-коричневого кольору. Роз- чинність у воді — 430 мг/л при 20 °С. У заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для щурів — 2150 мг/кг, IV гр. г.к.). Необхідно запобігати по-
311