6.4. Міжнародний ринок інжинірингових послуг

Розповсюдженою формою міжнародного технологічного обміну інжиніринг.

Інжиніринг – це комплекс інженерно-консультаційних послуг по використанню технологічних та інших науково-технічних розробок.

Сутність міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами полягає в наданні однією стороною іншій на основі договорів комерційних інженерно-розрахункових, консультаційних, інженерно-будівельних послуг щодо:

1) підготовки виробництва:

– передпроектні послуги (соціально-економічні дослідження, польові дослідження, топографічна зйомка, розвідка корисних копалин, підготовка техніко–економічних обґрунтувань, консультації і нагляд за проведенням цих робіт);

– проектні послуги (складання генеральних планів, схем, робочих креслень, технічних специфікацій, консультації, нагляд тощо);

– післяпроектні послуги (підготовка контрактної документації, нагляд за здійсненням робіт, керування будівництвом, приймально-пізнавальні роботи та ін.);

2) забезпечення процесу виробництва (послуги з організації процесу ви­робництва, керування підприємством, навчання персоналу); забезпечення реалізації продукції;

3) обслуговування будівництва й експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об'єктів [14, с. 348; 15, с. 156 – 157; 19, с. 381].

Усі ці послуги мають інтелектуальний характер і спрямовані на оптимізацію інвестиційних проектів на всіх етапах їх реалізації.

Міжнародний ринок інжинірингових послуг активно розвивається з кінця 1960-х рр. Цьому сприяло надання розвинутими країнами технічної сприяння країнам, що розвиваються, на основі міжнародних програм допомоги. Спостерігається зростання експорту інженерно-консультаційних послуг з європейських країн. З кінця 1980-х рр. внаслідок збільшення приватних інвестицій розширюються національні ринки інженерно-консультаційних послуг, а потім і ринки інженерно-будівельних послуг. Значно збільшилися обсяги і сумарна вартість інжинірингових послуг, крім того зросла частка участі в цій діяльності західноєвропейських і японських фірм при збереженні домінуючого положення американських компаній [17, с. 242].

Основними чинниками, що впливають на розвиток міжнародного рин­ку інжинірингових послуг, є:

1. Прискорення науково-технічного прогресу, що приводить до істотних зрушень у структурі міжнародної торгівлі вбік збільшення торгівлі суміжними видами устаткування, що вимагають спеціальних знань для вирішення технологічних і організаційних питань, починаючи від проектування підприємства до введення його в експлуатацію.

2. Зростання обсягу державних і приватних інвестицій, що дозволяє роз­ширювати будівництво і вводити нові об'єкти, при проектуванні яких можуть знадобитися інжинірингові послуги.

3. Наявність вільного капіталу, розміщуваного на ринку інжинірингових послуг.

4. Високий попит на інжинірингові послуги з боку країн, що вступили на шлях самостійного економічного розвитку і не мають необхідного досвіду і кадрів фахівців для розвідки і розробки своїх природних ре­сурсів, розвитку паливно-енергетичної бази, створення галузей важкої промисловості тощо.

5. Прагнення великих ТНК до зовнішньоекономічної експансії, тобто розширенню сфер впливу. Вони використовують надання технічних послуг як один із засобів проникнення в економіку інших країн. На­приклад, надання інжинірингових послуг якій-небудь країні спричи­няє згодом постачання машин і устаткування, вартість яких у 10 – 20 разів вище вартості послуг, що зумовили їхнє постачання.

6. Збільшення числа великих інженерних фірм з великими обігами і широкою сферою діяльності, створення національних і міжнародних асоці­ацій інженерних фірм, що сприяють розвитку інжиніринга [14, с. 351].

До особливостей ринку інжинірингових послуг як ринку технологій відносяться:

1. Результати торгівлі інжиніринговими послугами втілені не в речо­винній формі продукту, як це має місце при торгівлі технологією, а в деякому корисному ефекті, що може мати чи не мати матеріальний носій, тобто інжиніринг є непрямою формою передачі технологій. На­приклад, послуги за навчання фахівців, керування процесом будівництва не мають матеріальних носіїв.

2. Інжинірингові послуги пов'язані з підготовкою і забезпеченням проце­су виробництва і реалізації, розрахованих на проміжне споживання матеріальних благ і послуг. Послуги виробничого характеру не відно­сяться до інжинірингових послуг.

3. Об'єктом купівлі-продажу є послуги, пристосовані до використання в конкурентних умовах і передачі в середньому доступних науково-технічних, виробничих, комерційних і інших знань та досвіду [17, 243].

Наданням інжинірингових послуг займаються спеціалізовані фірми, великі промислові і будівельні компанії, організації. У розвинутих країнах нараховується багато тисяч фірм і організацій, що надають інженерно-технічні послуги. Так, у США зареєстровано понад 25 тис. фірм різного профілю й обсягу діяльності; у країнах ЄС – близько 10 тис., при­чому найбільша їх кількість знаходиться в Німеччині, Австрії, де ринок представлений дрібними й середніми компаніями, а найбільші – у Вели­кобританії, Швеції, Фінляндії, Нідерландах.

Ринок інжинірингових послуг умовно поділяється на ринок інженер­но-консультаційних послуг і ринок інженерно-будівельних послуг. Це зумовило розподіл фірм, компаній, що займаються наданням інжинірин­гових послуг, на інженерно-консультаційні й інженерно-будівельні.

Інженерно-консультаційні фірми надають технічні послуги у формі консультацій. Сферою їх діяльності є цивільне будівництво (порти, аеро­дроми, транспортні магістралі, міське будівництво тощо) і промислові об'єкти, що використовують специфічні технологічні процеси. Серед роз­винутих країн значна частина інженерно-консультаційних послуг припа­дає на фірми Франції, Великобританії, Італії, Німеччини, які здебільшого орієнтуються на експорт послуг за межі ЄС.

Інженерно-будівельні фірми надають повний комплекс послуг: проек­тування об'єкта, постачання устаткування, монтаж, налагодження і пуск ус­таткування в експлуатацію. Вони також спеціалізуються на розробці про­мислових об'єктів, заснованих на використанні специфічних технологічних процесів. Ці фірми, як правило, виконують функції генерального підрядчи­ка, а в субпідрядників виступають машинобудівні і будівельні компанії.

Найбільші інженерно-будівельні фірми знаходяться в США, Велико­британії, Японії, Італії.

У США, Великобританії, Японії, Німеччині, Нідерландах та інших роз­винутих країнах існують великі інжинірингові фірми, що мають свої філії за кордоном і їх діяльність характеризується експортною спрямованістю. Так, у німецьких інжинірингових фірмах частка експортних замовлень становить приблизно 60 %, в американських і французьких – близько 30 %.

Найважливішим регіоном імпорту інжинірингових послуг є Азіатсько-тихоокеанський регіон.