1.2. Світовий ринок і міжнародний рух товарів

Міжнародний розподіл праці і міжнародна кооперація стали підґрунтям для виникнення світового ринку, який розвивався на основі внутрішніх ринків, що поступово почали поширюватися за національні межі. Ринки почали спеціалізуватися практично відразу після виникнення. З'явилися національні ринки товарів (у межах яких роздрібні ринки відокремилися від гуртових), ринки праці, ринки капіталу, і, найголовніше, частина ринку вже орієнтувалася на іноземних покупців.

Фахівці вважають, що світове господарство остаточно сформувалося наприкінці ХІХ ст. у результаті розвитку світового ринку транспорту та машинної промисловості. Сама машинна промисловість уможливила виробництво товарів в обсягах, достатніх не лише для задоволення внутрішніх потреб, а й для постачання на міжнародний ринок. Було створено океанський торговельний флот, побудовано залізниці, що сполучили різні країни світу, почали розвиватися міжнародні автомобільні перевезення. Розвитку світового ринку сприяв повітряний транспорт, винахід якого відбувся у ХХ ст.

За значенням поняття “світовий ринок” вважається вужчим, ніж поняття “світове господарство”. Якщо на світовому ринку відбувається лише міжнародна торгівля, то у світовому господарстві, окрім міжнародної торгівлі, ще й переміщення капіталу, робочої сили, технологій тощо.

Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному розподілі праці та інших чинниках виробництва.

Світовий ринок характеризується такими рисами:

– є категорією товарного виробництва, що намагається збути продукцію за національні межі;

– виявляється в міждержавному переміщенні товарів, що знаходяться під дією не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції;

– оптимізує використання чинників виробництва, підказуючи виробнику, в яких галузях і регіонах їх можна найефективніше застосувати;

– виконує сануючу роль, витісняючи з міжнародного обміну товари і часто їх виробників, що не в змозі забезпечити міжнародні стандарти якості за конкурентними цінами.

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пересування товарів і послуг між країнами.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Стосовно однієї країни звичайно використовують термін “зовнішня торгівля держави”, двох країн між собою – “міждержавна, взаємна, двостороння торгівля”, а торгівлі між собою всіх країн – “міжнародна, або світова торгівля”. Часто під останньою розуміють торгівлю не тільки готовими товарами, але й послугами. Послуги як особливий вид товару мають низку специфічних ознак, до яких слід віднести такі: невідчутність на дотик, нездатність до зберігання, незбереження якості, невіддільність від людини чи механізму.

З погляду міжнародної мобільності всі товари діляться на ті, що користуються попитом, і ті, що не користуються попитом.

Ті, що користуються попитом, або ті, що продаються – товари, які можуть пересуватися між різними країнами. Ціни на них визначаються співвідношенням попиту і пропозиції на світовому ринку.

Ті, які не продаються – товари, що споживаються безпосередньо в країні-виробнику і не переміщаються між країнами. Ціни на них визначаються співвідношенням попиту і пропозиції на національному ринку.

Основним показником міжнародної торгівлі є експорт, імпорт, торговельне сальдо, торговельний обіг, платіжний баланс, торговельний баланс.

Експорт – це вивезення з країни товарів, капіталу, цінних паперів, послуг тощо для реалізації на зовнішньому ринку. Вивезення з країни товарів, які раніше були ввезені до неї без їхньої переробки, називається реекспортом. Імпорт – це ввезення до країни товарі з-за кордону для реалізації на внутрішньому ринку. Отже, міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів і послуг. Торговельне сальдо означає вартісну різницю між обсягами імпорту та експорту, а торговельний обіг – суму вартісних обсягів експорту та імпорту.

Платіжний баланс країни відображає співвідношення валютних надходжень з-за кордону та її закордонних платежів за певний проміжок часу.

Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів – експорту й імпорту і характеризується торговим сальдо і торговельним обігом.

Торговельний баланс є співвідношенням вартості експорту і вартості імпорту країни за певний проміжок часу. Як правило, це один рік (календарний або фінансовий, якщо вони не збігаються). Активним є торговельний баланс у разі переважання експорту над імпортом. Якщо імпорт переважає над експортом, маємо пасивний торговельний баланс. Коли ж вартість експорту дорівнює вартості імпорту, то такий баланс називають нетто-балансом.

Якщо за певний обсяг експортних товарів за кордоном можна придбати більшу, ніж на внутрішньому ринку, кількість потрібних товарів, то такий експорт вигідний. За кордоном не завжди купують лише ті товари, яких бракує на національному ринку. Часто купують товари, виробництво яких у своїй каїні коштує дорожче.