1.4. Міжнародна економіка та її структура
У сучасному світі виробляти всі види товарів, так само як створювати і вдосконалювати всі типи чинників виробництва, не під силу жодній навіть найбагатшій країні. Міжнародна економіка є тим механізмом, який може забезпечити досягнення цієї мети на користь усіх країн.
Під впливом якнайглибших криз 1930-х рр. хвиля яких пройшла майже по всьому світу, і в результаті деформацій, викликаних другою світовою війною, світове господарство виявилося розбалансованим. Уже в першій половині ХХ ст. стало зрозуміло, що світове господарство не в змозі стабільно функціонувати без певних, загальних для всіх країн, механізмів координації і управління. На мікрорівні фірми почали створювати вертикальні схеми управління відтворювальними процесами, включаючи власні підприємства, розміщені в багатьох країнах світу, які поступово переросли в транснаціональні корпорації (ТНК). На макрорівні протягом повоєнного десятиріччя виникла ціла низка міждержавних економічних і фінансових організацій, наділених правом спостерігати за світовим економічним розвитком, попереджати про дисбаланси, що виникають, і надавати країнам у разі потреби всебічну підтримку. У їх числі – Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Світова організація торгівлі (СОТ), Організація Об'єднаних Націй (ООН), кілька об'єднань в Європі тощо.
Перебіг економічної думки, що досі відкидала будь-яке втручання держави в економіку, привів до виникнення кейнсіанства на базі вчення Дж. М. Кейнса.
Нарешті, руйнування в 1950-ті рр. колоніальної системи, яка економічно прив'язувала колонії до метрополій, крах на рубежі 1990-х рр. “реального соціалізму”, що орієнтувався на економічну автаркію, перехід колишніх колоній і соціалістичних країн до ринку створили безпрецедентні передумови для нового рівня економічної відвертості у відносинах між практично всіма країнами світу.
Усе це дозволяє зробити висновок, що в другій половині ХХ ст. ринкова економіка перейшла в нову, вищу, ніж світове господарство, якість – стала міжнародною. Ознаки міжнародної економіки такі:
1) розвинена сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;
2) розвинена сфера руху чинників виробництва, перш за все у формі ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології;
3) міжнародні форми виробництва на підприємствах, розташованих в кількох країнах, у першу чергу в межах транснаціональних корпорацій;
4) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов'язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів, ні руху чинників виробництва;
5) система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і наддержавних механізмів міжнародного регулювання економіки з метою забезпечення збалансованості і стабільності економічного розвитку;
6) економічна політика держав, що випливає з принципу відкритої економіки.
У ширшому значенні предметом міжнародної економіки є закономірності формування попиту і пропозиції на товари і чинники виробництва, що знаходяться в міжнародному обігу. У межах цього предмету міжнародна економіка охоплює не тільки перші три ознаки, які були характерні для світового ринку (1) і для світового господарства (2 – 3), але й три абсолютно нових (4 – 6). Тим самим, якщо ознака 1 виступає характеристикою світового ринку, ознаки 1 – 3 в сукупності характеризують світове господарство, то ознаки 1 – 6 разом є характеристикою міжнародної економіки в цілому.
Міжнародна економіка – частина теорії ринкової економіки, що вивчає закономірності взаємодії господарських суб'єктів різної державної приналежності у сфері міжнародного обміну товарами, чинниками виробництва і формування міжнародної економічної політики.
Її структура складається з базових понять, конкретних форм міжнародних економічних відносин і механізмів державного і міжнародного регулювання. Основні форми міжнародних економічних відносин у межах міжнародної економіки – міжнародна торгівля, міжнародний рух чинників виробництва, міжнародна торгівля фінансовими інструментами (валютою, цінними паперами, дериватами| і кредитами) і міжнародні розрахунки. Міжнародна мікроекономіка вивчає поведінку ринку окремого товару; міжнародна макроекономіка – закономірності відкритої національної і світової економіки в цілому.
Контрольні питання
Завдяки яким чинникам сформувалося світове господарство?
Що таке міжнародний розподіл праці?
Три великі суспільні поділи праці?
Поняття та види міжнародної спеціалізації виробництва.
Що таке “трансматеріалізація” і “дематеріалізація” ?
Суть міжнародної виробничої кооперації.
Відмінність понять “світове господарство” і “світовий ринок”.
Назвіть основні риси світового ринку.
Розкрийте суть категорії “міжнародна торгівля”.
Товари, які користуються попитом, та товари, які не користуються попитом.
Основні показники міжнародної торгівлі.
Характеристика торговельного балансу.
Характерні риси сучасного світового господарства.
Мобільність факторів виробництва.
Класифікація факторів виробництва.
Сутність міжнародної економіки.
Ознаки міжнародної економіки.
Предмет теорії міжнародної економіки.