7. Індивідуально-консультативна робота

Проводиться у наступних формах:

• Консультації з питань самостійної роботи;

• Консультації з питань підготовки до участі у предметних олімпіадах, наукових конференціях;

• Індивідуальні співбесіди;

• Індивідуальні консультації перед рубіжним, поточним, підсумковим контролем,

• Індивідуальні консультації перед заліком, екзаменом

8. Методика активізації процесу навчання

З дисципліни "Фінансове право" застосовується у наступних формах:

• Проблемні лекції;

• Міні-лекції;

• Семінари-дискусії;

• Юридичні задачі (з усіх розділів дисципліни);

• Тестові завдання (з усіх розділів дисципліни);

• Правові ребуси.

9. Система поточного та підсумкового контролю.

Контроль знань — це система перевірки результатів нав­чання і виховання студентів. Контроль означає визначення та оцінювання обсягу, рівня і якості засвоєного навчального ма­теріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин у знаннях, на­вичках і вміннях окремих студентів та всієї групи з метою вне­сення необхідних змін у процес навчання для вдосконалення його змісту, методів, засобів і форм організації, сприяє глибшо­му засвоєнню знань, умінь та навичок. Принципи організації контролю за навчальною діяльністю студентів:

1. Об'єктивність — одна з основних вимог контролю і оцін­ки. Об'єктивний контроль передбачає створення умов, в яких максимально точно виявляються справжні знання студентів. Об'єктивність оцінки — це її відповідність справжнім знанням. Об'єктивність забезпечується науково обґрунтованим змістом діагностичних процедур; рівним, дружнім ставленням педагога до студентів; точним, адекватно встановленим критерієм оціню­вання знань, умінь. Об'єктивність діагностування означає, що виставлені оцінки збігаються незалежно від методів і засобів контролю та педагогів, які здійснюють діагностування.

З метою попередження необ'єктивної оцінки потрібно її аргу­ментувати, тобто коротко охарактеризувати відповідь студента. Така характеристика зумовлена функціями контролю.

2. Систематичність контролю є важливим психологічним фактором, який організовує і дисциплінує студентів, створює трудову атмосферу, формує необхідність навчання, цілеспрямо­ваність у досягненні мети. Дуже важливо, щоб оцінка знань сту­дентів з певного предмета була не епізодичною, а систематич­ною, регулярною. Регулярний контроль сприяє формуванню навичок самоконтролю, уміння аналізувати власну роботу, кри­тично оцінювати її результати.

3. Гласність контролю полягає у відкритих випробуваннях усіх студентів за одним критерієм. Рейтинг кожного студента, що визначається у процесі контролю, відомий усім, оцінки оголошу­ються і мотивуються. Результати контролю обговорюються на предметних комісіях чи кафедрах. На основі цього складаються перспективні плани вдосконалення викладання предмета.

Правильний підхід до оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів сприяє гуманізації освіти, орієнтації процесу навчання на розвиток особистості студента, реалізації особистісно орієнтованого навчання, підвищенню якості та об'єктивності оцінювання.

Заключним етапом контролю є виставляння певної оцінки на різних етапах навчання.

В організації навчального процесу Академії застосову­ються поточний, рубіжний та підсумковий види контролю.

Поточний контроль здійснюється при проведенні практичних та семінарських занять і має на меті перевірку системності, ефективності самостійної роботи та рівня підготовленості сту­дентів з певних розділів навчальної програми. Поточний контроль знань охоплює весь процес навчання і виховання, є засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєн­ня) навчального матеріалу та передбачає постійне вдосконален­ня роботи педагогів та студентів. Поточний контроль здійс­нюється під час щоденної навчальної роботи і виявляється в систематичних спостереженнях педагога за навчально-пізна­вальною діяльністю студентів. Основне його призначення — опе­ративне одержання об'єктивних даних про рівень знань студен­тів і якість навчально-виховної роботи. Одержана інформація допомагає застосовувати раціональні методи і прийоми навчаль­ної роботи, правильно дозувати матеріал, знаходити оптимальні форми навчальної роботи тощо. Поточний контроль розв'язує завдання управління навчальним процесом. Завдання поточного контролю полягають у виявленні:

• обсягу, глибини і якості сприйняття (засвоєння) матеріа­лу, що вивчається;

• недоліків у знаннях і шляхів їх усунення;

• ступеня відповідальності студентів і ставлення їх до робо­ти, причин, які перешкоджають їх роботі;

• рівня опанування навичок самостійної роботи, шляхів і засобів їх розвитку;

• засобів стимулювання інтересів студентів до предмета і їх активності в пізнанні.

Формами поточного контролю можуть бути виконання сту­дентами контрольних робіт, рефератів, курсових завдань тощо, а також оцінювання різних форм навчальної роботи, які вико­нуються на семінарських (практичних, лабораторних) занят­тях. Форма поточного контролю на навчальних заняттях і сис­тема оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою.

Поточний контроль на лекції покликаний привчити студен­тів до систематичного опрацювання пройденого матеріалу і під­готовки до майбутньої лекції, дає змогу встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найважчі для сприйняття студентів розділи з подальшим їх роз'ясненням. Контроль на лекції не по­винен займати багато часу.

Поточний контроль на практичних, семінарських та лабора­торних заняттях здійснюється з метою виявлення рівня готов­ності студентів до таких занять і включає:

• вибіркове усне опитування на початку занять;

• фронтальне стандартизоване опитування за карточками, тестами протягом 5-Ю хв;

• фронтальну перевірку виконання домашніх завдань;

• виклик до дошки окремих студентів для самостійного роз­в'язування задач, письмові відповіді на окремі питання;

• оцінку активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей тощо;

• письмову (до 45 хв) контрольну роботу;

• колоквіум за розділами теоретичного курсу (темами або модулями), які студенти вивчають самостійно;

Рубіжний контроль здійснюється для активізації система­тичної роботи студентів і підвищення якості навчального проце­су протягом семестру. Рубіжний контроль знань є показником рівня засвоєння студентами окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнаваль­них, методичних, психологічних та організаційних якостей сту­дентів. Якщо поточний контроль здійснюється лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння здобутих знань через триваліший період і охоплює більші за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюєть­ся методика контролю, яка може включати виявлення взаємозв'язків з іншими розділами курсу.

Основною формою рубіжного контролю в Академії є атеста­ція. Вона має на меті мобілізацію студентів на поглиблене вив­чення дисципліни, активізацію їх самостійної роботи та підви­щення якості навчального процесу загалом.

Рубіжна атестація здійснюється з тих дисциплін, які вив­чаються обсягом не менше 54 годин .за семестр, у наперед визнані періоди. Кількість атестацій на семестр визначається кількістю годин, що відводяться на вивчення дисципліни: двічі на семестр проводиться атестація .і дисциплін, які вивчають ся обсягом не менше 108 годин на семестр, один раз — для дис­циплін обсягом 54 години,

Підсумковий контроль, що включає семестровий контроль та державну атестацію, здійснюється з метою оцінювання резуль­татів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль знань передбачає перевірку знань, умінь та навичок студентів за триваліший період навчання: се­местр або рік після його завершення. Мета такого контролю — встановити систему і структуру знань студентів. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію. Формами підсумкового контролю є заліки і екзамени.

Семестровий контроль здійснюється у формі екзаме­ну.

Семестровий контроль проводиться за окремим розкладом, який підписується завідувачем відділення (деканом) і затвер­джується директором відповідного навчального підрозділу не пізніше як за місяць до початку заліково-екзаменаційної сесії.

Залік є формою підсумкового контролю знань з дисципліни за семестр і полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчаль­ного матеріалу на підставі результатів його роботи на практич­них та семінарських заняттях. Залік виставляється під час спів­бесіди або в результаті виконання контрольної роботи з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій, прове­дених протягом семестру. Екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння сту­дентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої дис­ципліни в семестрі. Екзамен має на меті перевірку знань студен­тів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при виконанні практичних завдань, а також навичок самостій­ної роботи з навчальною і науковою літературою.

Організовується та проводиться семестровий екзамен від­повідно до п. 6 Положення про організацію навчального процесу МАУП. За результатами екзамену студентові виставляється загальна екзаменаційна оцінка за 100-бальною шкалою, яка враховує оцінку, отриману студентом при складанні семестрового екзамену, та результати всіх рубіжних атестацій, що проводилися впродовж семестру. Ця оцінка переводиться в державну семестрову оцінку відповідно до рекомендованої шкали переведення.

Ця оцінка заноситься в заліково-екзаменаційну відомість, за­лікову книжку та особову картку студента.