- •1. Мета і питання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •2. Розподіл навчального часу за темами
- •3. Зміст програми за модулями.
- •Тема 1.1. Поняття фінансів і фінансової діяльності держави.
- •Тема1.2. Фінансове право як галузь права. Фінансово – правові норми. Фінансові правовідносини
- •Тема 1.4. Відповідальність за порушення фінансового законодавства.
- •Тема 2.1. Бюджетне право і бюджетний устрій України.
- •4. Теми лекцій
- •Тема 1.2. Фінансове право як галузь права.
- •Тема 1.3. Правові основи фінансового контролю в Україні.
- •1.4. Відповідальність за порушення фінансового законодавства
- •Тема 2.1. Бюджетне право і бюджетний устрій України. 2.2. Правові засади організації міжбюджетних відносини
- •Тема 2.3. Бюджетний процес в Україні. (2 год.)
- •Тема 2.4. Правовий режим місцевих фондів коштів (2 год.)
- •Тема 2.5. Правове регулювання державних доходів Сутність податків та податкового права
- •Тема 2. 6. Правові основи оподаткування в Україні.
- •Тема 2.7. Правова природа державного боргу. Державний кредит
- •Тема 2.8. Правове регулювання державних витрат. Кошторисно-бюджетне фінансування.
- •Тема 2.9. Правове регулювання загальнообов’язкового державного страхування.
- •Тема 2.10. Правові основи грошового обороту та розрахунків.
- •Тема 2.11..Фінансове – правове регулювання ціноутворення.
- •Тема 2.12. Фінансово – правові основи регулювання банківської діяльності
- •Тема 2.13. Правові засади валютного регулювання та валютного контролю.
- •Завдання для самостійної роботи студента
- •Тема 1.1. Поняття фінансів і фінансової діяльності держави.
- •Тема1.2. Фінансове право як галузь права. Фінансово – правові норми . Фінансові правовідносини.
- •Тема 1.3. Правові основи фінансового контролю в Україні.
- •Тема 1.4. Відповідальність за порушення фінансового законодавства.
- •Розділ другий. Фінансове право (ч.Особлива)
- •Тема 2.1. Бюджетне право і бюджетний устрій України.
- •Тема 2.2. Правові засади організації міжбюджетних відносини.
- •Тема 2.3. Бюджетний процес в Україні.
- •Тема 2.4. Правовий режим цільових державних та місцевих фондів коштів
- •Тема 2.5. Правове регулювання державних доходів Сутність податків та податкового права
- •Тема 2.6. Правові основи оподаткування в Україні.
- •Тема 2.7. Правова природа державного боргу. Державний кредит.
- •Тема 2.8. Правове регулювання державних витрат. Кошторисно-бюджетне фінансування
- •Тема 2.9.. Правове регулювання загальнообов’язкового державного страхування.
- •Тема 2.10. Правові основи грошового обороту та розрахунків.
- •Тема 2.11. Фінансове – правове регулювання ціноутворення.
- •Тема 2.12. Фінансово – правові основи регулювання банківської діяльності.
- •Тема 2.13. Правові засади валютного регулювання та валютного контролю.
- •7. Індивідуально-консультативна робота
- •8. Методика активізації процесу навчання
- •9. Система поточного та підсумкового контролю.
- •Критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання
- •10. Література.
7. Індивідуально-консультативна робота
Проводиться у наступних формах:
• Консультації з питань самостійної роботи;
• Консультації з питань підготовки до участі у предметних олімпіадах, наукових конференціях;
• Індивідуальні співбесіди;
• Індивідуальні консультації перед рубіжним, поточним, підсумковим контролем,
• Індивідуальні консультації перед заліком, екзаменом
8. Методика активізації процесу навчання
З дисципліни "Фінансове право" застосовується у наступних формах:
• Проблемні лекції;
• Міні-лекції;
• Семінари-дискусії;
• Юридичні задачі (з усіх розділів дисципліни);
• Тестові завдання (з усіх розділів дисципліни);
• Правові ребуси.
9. Система поточного та підсумкового контролю.
Контроль знань — це система перевірки результатів навчання і виховання студентів. Контроль означає визначення та оцінювання обсягу, рівня і якості засвоєного навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин у знаннях, навичках і вміннях окремих студентів та всієї групи з метою внесення необхідних змін у процес навчання для вдосконалення його змісту, методів, засобів і форм організації, сприяє глибшому засвоєнню знань, умінь та навичок. Принципи організації контролю за навчальною діяльністю студентів:
1. Об'єктивність — одна з основних вимог контролю і оцінки. Об'єктивний контроль передбачає створення умов, в яких максимально точно виявляються справжні знання студентів. Об'єктивність оцінки — це її відповідність справжнім знанням. Об'єктивність забезпечується науково обґрунтованим змістом діагностичних процедур; рівним, дружнім ставленням педагога до студентів; точним, адекватно встановленим критерієм оцінювання знань, умінь. Об'єктивність діагностування означає, що виставлені оцінки збігаються незалежно від методів і засобів контролю та педагогів, які здійснюють діагностування.
З метою попередження необ'єктивної оцінки потрібно її аргументувати, тобто коротко охарактеризувати відповідь студента. Така характеристика зумовлена функціями контролю.
2. Систематичність контролю є важливим психологічним фактором, який організовує і дисциплінує студентів, створює трудову атмосферу, формує необхідність навчання, цілеспрямованість у досягненні мети. Дуже важливо, щоб оцінка знань студентів з певного предмета була не епізодичною, а систематичною, регулярною. Регулярний контроль сприяє формуванню навичок самоконтролю, уміння аналізувати власну роботу, критично оцінювати її результати.
3. Гласність контролю полягає у відкритих випробуваннях усіх студентів за одним критерієм. Рейтинг кожного студента, що визначається у процесі контролю, відомий усім, оцінки оголошуються і мотивуються. Результати контролю обговорюються на предметних комісіях чи кафедрах. На основі цього складаються перспективні плани вдосконалення викладання предмета.
Правильний підхід до оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів сприяє гуманізації освіти, орієнтації процесу навчання на розвиток особистості студента, реалізації особистісно орієнтованого навчання, підвищенню якості та об'єктивності оцінювання.
Заключним етапом контролю є виставляння певної оцінки на різних етапах навчання.
В організації навчального процесу Академії застосовуються поточний, рубіжний та підсумковий види контролю.
Поточний контроль здійснюється при проведенні практичних та семінарських занять і має на меті перевірку системності, ефективності самостійної роботи та рівня підготовленості студентів з певних розділів навчальної програми. Поточний контроль знань охоплює весь процес навчання і виховання, є засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу та передбачає постійне вдосконалення роботи педагогів та студентів. Поточний контроль здійснюється під час щоденної навчальної роботи і виявляється в систематичних спостереженнях педагога за навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Основне його призначення — оперативне одержання об'єктивних даних про рівень знань студентів і якість навчально-виховної роботи. Одержана інформація допомагає застосовувати раціональні методи і прийоми навчальної роботи, правильно дозувати матеріал, знаходити оптимальні форми навчальної роботи тощо. Поточний контроль розв'язує завдання управління навчальним процесом. Завдання поточного контролю полягають у виявленні:
• обсягу, глибини і якості сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;
• недоліків у знаннях і шляхів їх усунення;
• ступеня відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, причин, які перешкоджають їх роботі;
• рівня опанування навичок самостійної роботи, шляхів і засобів їх розвитку;
• засобів стимулювання інтересів студентів до предмета і їх активності в пізнанні.
Формами поточного контролю можуть бути виконання студентами контрольних робіт, рефератів, курсових завдань тощо, а також оцінювання різних форм навчальної роботи, які виконуються на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях. Форма поточного контролю на навчальних заняттях і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою.
Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичного опрацювання пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, дає змогу встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найважчі для сприйняття студентів розділи з подальшим їх роз'ясненням. Контроль на лекції не повинен займати багато часу.
Поточний контроль на практичних, семінарських та лабораторних заняттях здійснюється з метою виявлення рівня готовності студентів до таких занять і включає:
• вибіркове усне опитування на початку занять;
• фронтальне стандартизоване опитування за карточками, тестами протягом 5-Ю хв;
• фронтальну перевірку виконання домашніх завдань;
• виклик до дошки окремих студентів для самостійного розв'язування задач, письмові відповіді на окремі питання;
• оцінку активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей тощо;
• письмову (до 45 хв) контрольну роботу;
• колоквіум за розділами теоретичного курсу (темами або модулями), які студенти вивчають самостійно;
Рубіжний контроль здійснюється для активізації систематичної роботи студентів і підвищення якості навчального процесу протягом семестру. Рубіжний контроль знань є показником рівня засвоєння студентами окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних та організаційних якостей студентів. Якщо поточний контроль здійснюється лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння здобутих знань через триваліший період і охоплює більші за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, яка може включати виявлення взаємозв'язків з іншими розділами курсу.
Основною формою рубіжного контролю в Академії є атестація. Вона має на меті мобілізацію студентів на поглиблене вивчення дисципліни, активізацію їх самостійної роботи та підвищення якості навчального процесу загалом.
Рубіжна атестація здійснюється з тих дисциплін, які вивчаються обсягом не менше 54 годин .за семестр, у наперед визнані періоди. Кількість атестацій на семестр визначається кількістю годин, що відводяться на вивчення дисципліни: двічі на семестр проводиться атестація .і дисциплін, які вивчають ся обсягом не менше 108 годин на семестр, один раз — для дисциплін обсягом 54 години,
Підсумковий контроль, що включає семестровий контроль та державну атестацію, здійснюється з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль знань передбачає перевірку знань, умінь та навичок студентів за триваліший період навчання: семестр або рік після його завершення. Мета такого контролю — встановити систему і структуру знань студентів. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію. Формами підсумкового контролю є заліки і екзамени.
Семестровий контроль здійснюється у формі екзамену.
Семестровий контроль проводиться за окремим розкладом, який підписується завідувачем відділення (деканом) і затверджується директором відповідного навчального підрозділу не пізніше як за місяць до початку заліково-екзаменаційної сесії.
Залік є формою підсумкового контролю знань з дисципліни за семестр і полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних та семінарських заняттях. Залік виставляється під час співбесіди або в результаті виконання контрольної роботи з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій, проведених протягом семестру. Екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої дисципліни в семестрі. Екзамен має на меті перевірку знань студентів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при виконанні практичних завдань, а також навичок самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.
Організовується та проводиться семестровий екзамен відповідно до п. 6 Положення про організацію навчального процесу МАУП. За результатами екзамену студентові виставляється загальна екзаменаційна оцінка за 100-бальною шкалою, яка враховує оцінку, отриману студентом при складанні семестрового екзамену, та результати всіх рубіжних атестацій, що проводилися впродовж семестру. Ця оцінка переводиться в державну семестрову оцінку відповідно до рекомендованої шкали переведення.
Ця оцінка заноситься в заліково-екзаменаційну відомість, залікову книжку та особову картку студента.