Лекція 13 (2 год.)

Тема 2.8 Україна в умовах розбудови незалежності. Головні уроки вітчизняної історії.

1. Проголошення незалежності України та її розбудова. Всеукраїнський референдум 1991 р. та його значення. Введення інституту президентства. Міжнародне визнання України. Обрання Л.М.Кравчука Президентом України. Фіксація кордонів. ЗУ «Про державний кордон України» (04.11.1991.), ЗУ «Про громадянство України» (08.10.1991 р.) Затвердження державної національної символіки. Запровадження власної грошової одиниці (1992 р., 1996 р.). Прийняття Конституції України 1996 року. Проблема недосконалості законодавства та реформування економіки з її переорієнтацією на ринковий формат. Початок кодифікаційної роботи.

2. Розбудова вітчизняного політикуму. Президентські вибори в Україні 1994 року (в фіналі Л.М.Кравчук та Л.Д.Кучма); 1999 року (в фіналі Л.Д.Кучма та П. М. Симоненко); 2004 (в фіналі В.А.Ющенко та В.Ф Янукович), спроба фальсифікації та переголосування другого туру виборів 26 грудня 2004 року; 2010 (у фіналі В.Ф Янукович та Ю.В.Тимошенко). Зростання кризових явищ у 2010 році, зміна Конституції України. Політичні переслідування опозиції – ув’язнення Ю.В.Тимошенко, показовий політичний процес.

3. Зовнішньополітичний орієнтир України та його криза. Багатовекторна зовнішня політика України. Укладання Угоди про Асоціацію з ЄС та невдала спроба уряду М.Я.Азарова зірвати підписання вже готового документа. Євромайдан як протест проти проросійської політики В.Ф Януковича. Злочин проти людяності у січні-лютому 2014 року, втеча Президента, перехід правління до технічного уряду. Окупація Криму. Окупація Донецького та Луганського регіону. Російська агресія, гібридна війна на сході України, добровольчі батальйони та їх роль в утриманні позицій.

4. Позачергові вибори Президента України 2014 року та новий етап державного розвитку України. Петро Порошенко та його програма. Криза міжнародного права, неспроможність країн-гарантів (Російська Федерація, Великобританія, США) Будепештського меморандуму виконати свої зобов’язання. Україна перед головним викликом сучасного світу. Помилки попередніх керівництв та сепаратистські тенденції.

5. Позачергові парламентські вибори 2014. Розстановка політичних сил. Передвиборчі програми політичних партій. Конфлікт «проукраїнських» та «проросійських» партій. Спроба реваншу регіоналів та їх намагання зіграти на об’єктивних кризових явищах в українській економіці. Національна єдність, що загартувалась під час випробувань.

Індивідуальна робота: А) Україна в Раді Європи з 1995 року.

Б) Головування України на 52-й Сесії ГА ООН. Обрання України непостійним членом ради безпеки ООН у 1999 році.

В) Розвиток вітчизняного шоу-бізнесу. Відомі діячі української рок-і поп-музики.

Г) Українська естрада, експериментальний театр, арт-студії.

Д) Шахтарське питання в Україні (приватизація шахт, антиукраїнські настрої)

Рекомендована література: [2, 11, 20, 21, 54]

Методи поточного і підсумкового контролю знань

Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Історія та культура України» оцінюються за вимогами трансферно-накопичувальної системи (ECTS), в принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у таблиці.

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
0 – 29 30 – 59	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання)	F FX
60 – 64	«достатньо»	E
65 – 69	«задовільно»	D
70 – 79	«добре»	C
80 – 89	«дуже добре»	B
90 – 100	«відмінно»	A

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів ОКР спеціаліст застосовуються такі методи контролю:

• Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен.

• Методи письмового контролю:модульнеписьмове тестування.

• Методи самоконтролю: самоаналіз.

Кожний модуль включає бали за роботу на семінарських заняттях (відповіді на запитання теоретичного блоку, участь у навчальній дискусії, колоквіумі), виконання завдань індивідуальної роботи, модульний контроль знань.

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у таблиці.

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка	Критерії оцінювання
«відмінно»	ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння успішно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і застосуванні набутих знань та умінь.
«добре»	ставиться за вияв повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно»	ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні навчальних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно»	виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, виконання самостійної та індивідуальної роботи залежить від дотримання таких вимог:

• своєчасність виконання навчальних завдань;

• повний обсяг їх виконання;

• якість виконання навчальних завдань;

• самостійність виконання;

• творчий підхід у виконанні завдань;

• ініціативність у навчальній діяльності.