Світовий ринок деривативів

Деривативи - це похідні фінансові інструменти. В їх основі лежать інші, більш прості фінансові інструменти - акції, облігації, валюта. Найбільш поширеними видами деривативів є опціони (що дають його власникові право продати або купити необхідні акції), свопи (угоди про обмін грошовими платежами протягом певного періоду часу), ф'ючерси (контракти на майбутню поставку, в тому числі валюти, за вказаною в контракті ціною) . Ознакою производности є те, що ціна інструменту визначається на підставі цін базисних активів (товарів, валюти, цінних паперів).

Ринок деривативів тісно пов'язаний з валютним ринком, і насамперед на основі обміну однієї валюти на іншу або цінних паперів в одній валюті на інші. Обсяг ринку деривативів за останні роки (1986-1997 рр.) Значно виріс: за статистикою біржової торгівлі в 19 разів (з 618 800 000 000 дол. До 12,2 трлн дол. На рік), кількість опціонів, що торгуються на біржах, досягло 1,2 млрд контрактів, а з урахуванням позабіржових торговельних систем - 50 трлн дол. Основна частина цього ринку припадає на валютні ф'ючерси та свопи, переважно короткострокові.

Провідною біржею за похідними фінансовими інструментами є Чиказька товарна біржа. На неї, а також на Чиказьку торгову палату, Лондонську міжнародну біржу фінансових ф'ючерсів припадає майже половина всього біржового ринку похідних фінансових інструментів.

У Росії торгівля терміновими контрактами з'явилася в 1992 р, на Московській товарній біржі (МТБ) була відкрита ф'ючерсна секція і почалася регулярна торгівля валютними опціонами.

Світовий кредитний ринок

У вітчизняній економічній літературі немає однозначного тлумачення поняття «світової кредитний ринок». У вузькому сенсі слова «світовий кредитний ринок», або «світовий ринок капіталу», - це ринок міжнародних кредитних операцій. В силу досить значного обсягу цього ринку його частіше розглядають по частинах, аналізуючи світовий ринок боргових цінних паперів та світовий ринок банківських кредитів.

У широкому розумінні поняття «світовий ринок капіталу» - це економічний механізм акумуляції та перерозподілу вільного капіталу в рамках всього світу. З одного боку, кредитний ринок сприяє збільшенню дійсного капіталу і обслуговує поточні платежі, а з іншого - викликає зростання тільки фіктивного, але не дійсного капіталу. Відмінності між сегментами світового кредитного ринку визначаються термінами і формами використання фінансових ресурсів, характером угод, складом кредиторів і позичальників, рівнем і динамікою відсотків, державно-правовою формою організації, ступенем розвитку та іншими факторами. Проте всі операції єдині за своєю природою і являють собою форми руху позичкового капіталу.

На світовому ринку боргових цінних паперів як сегменті світового кредитного ринку звертаються насамперед векселі та облігації (приватні та державні). Як приклад можна привести російський ринок боргових цінних паперів. Оскільки переважна її частина - це векселі недержавних компаній, що не користуються попитом з боку нерезидентів, цей сегмент слабо брав участь у функціонуванні ринку боргових цінних паперів. Аналогічна ситуація склалася і з облігаціями російських компаній.

Однак на сегменті боргових цінних паперів російського уряду аж до останнього часу становище було іншим, особливо з державними короткостроковими облігаціями (ДКО) - російським варіантом казначейського векселя, який випускався з періодом обігу кілька місяців під високий відсоток для погашення внутрішнього державного боргу. Коли на російський ринок державних цінних паперів були допущені нерезиденти (кінець 1996), їх частка швидко досягла 30%. Фінансова криза в Азії та бюджетна криза 1997 в Росії призвели до того, що спочатку іноземні, а потім і російські власники «гарячих грошей» (у тому числі комерційні банки) почали залишати ринок ДКО. Російська влада у серпні 1997 р спочатку припинили виплати по ГКО, а потім переоформили їх у більш довгострокові державні цінні папери.

Державні цінні папери займають велике місце і на світовому ринку боргових цінних паперів. Серед них цінні папери США розглядаються як найбільш надійні - на них припадає близько половини всього світового ринку державних цінних паперів загальним обсягом близько 18 трлн. дол., причому на відміну від російського ринку, а також ринків країн ринки розвинених країн набагато більш стабільні в силу більшої стабільності їх бюджетів і величини золотовалютних резервів.

На світовому ринку боргових цінних паперів випускаються і іноземні облігації. Зазвичай вони звертаються в якій-небудь одній зарубіжній країні і номінуються в її національній валюті. Це, зокрема, здійснював уряд царської Росії у Франції, з боргами якої лише недавно розрахувалося Уряд Російської Федерації. Облігації, що випускаються іноземцями на внутрішньому ринку США, називаються Yankee Bonds, Японії - Samourai Bonds, Швейцарії - Chocolate Bonds.

Другим сегментом ринку капіталу (або кредитного ринку) є світовий ринок банківських кредитів. Це ринок різних фінансових позик, позик і кредитів. Позичальниками на ньому виступають фірми, банки, уряду (в тому числі центральні, регіональні і навіть муніципальні). Кредиторами на цьому ринку виступають фінансово-кредитні організації, переважно банки, а також трасти та фонди. Обсяг ринку близький до 40 трлн дол.

На ринку банківських кредитів функціонує міжбанківський сегмент, на якому кредитні організації різних країн розміщують один у одного тимчасово вільні фінансові ресурси, в основному у вигляді короткострокових депозитів, а також у вигляді поточних рахунків і позик. У Росії величина всіх розміщених нерезидентами (в більшій частині це іноземні банки) депозитів і поточних рахунків ледве сягає 10 млрд дол., Що пов'язано з несприятливим інвестиційним кліматом в країні і невисокими міжнародними рейтингами навіть провідних російських банків.

На світовому фінансовому ринку ресурси втрачають свою національну приналежність, так як вони переважно депоновані в Європі в доларах або європейських валютах. Звідси і з'явився термін «євродолари» по імені головної валюти таких фінансових активів, хоча євродолари звертаються не тільки в європейських фінансових центрах. Обсяг ринку євродоларів близький до 10 трлн дол., Сегмент світового фінансового ринку, на якому обертаються євродолари, називають євроринком (ринком євродоларів) і відповідно кредиторів на цьому ринку - євробанками, що беруться на ньому позики - еврозаймов, що емітуються на ньому цінні папери - європаперами (єврооблігаціями, євронот).

Причини, що породили появу євродоларів, пов'язані, по-перше, з прагненням власників фінансових ресурсів до їх надійному і прибутковому розміщенню, яке вони не завжди можуть зробити на ринку через нестабільність соціально-економічної та політичної ситуації, високих національних податків. По-друге, концентрація євровнесках дозволяє швидко і без особливого ризику переводити їх в різні точки світу.

Обсяг ринку акцій в світі становить приблизно 20 трлн дол. Тут, як і на інших ринках капіталу, домінують розвинені країни. Разом з тим не у всіх країнах емітування акцій є основним джерелом мобілізації коштів на фінансових ринках. Наприклад, у Німеччині, Франції та Італії фірми зазвичай воліють використовувати в цих цілях банківські кредити. В цілому світовий ринок капіталу в 1996 р на 50% складався з облігацій, на 32% - з середньострокових євронот, на 11% - з синдикованих кредитів, на 4% - з комерційних евробумаг і на 3% - з акцій.

Світовий ринок страхових послуг оцінюється в 2,5 трлн дол. Оцінка робиться за величиною щорічних страхових премій, так як саме вони можуть використовуватися в якості фінансових ресурсів на світовому фінансовому ринку.

Тільки в країнах Західної Європи діє близько 5,5 тис. Страхових компаній, в США - більше 9,1 тис. Багато з цих компаній є транснаціональними. Прикладом такої компанії може бути російський «Ингосстрах» з його 16 закордонними філіями та представництвами в багатьох країнах.