Міжнародна фінансова допомога

Фінансову допомогу нужденним країнам надають як закордонні держави (переважно розвинені), так і міжнародні організації (переважно МВФ і Міжнародний банк реконструкції та розвитку - МБРР). Допомога, яка надається у вигляді послуг, називається технічною, а у вигляді продовольства, медикаментів та інших предметів першої необхідності - гуманітарній. Від подібної допомоги зазвичай відокремлюють військову допомогу (у вигляді поставок озброєнь та ін.).

Для відмінності фінансової допомоги від комерційних позик, кредитів і позик застосовують поняття «грант-елемент». Грант-елементом називається показ, використовуваний для визначення рівня пільговості різних запозичень. Він встановлює, яку частину платежів в рахунок погашення боргу недоотримає кредитор в результаті надання позики (кредиту, позики) на умовах, більш пільгових, ніж комерційні. При цьому умовно вважається, що при наданні позики (кредиту, позики) на комерційних умовах кредитор отримує дохід на позичає капітал у розмірі 10%.

 

До фінансової допомоги відносять ті позики, кредити і позики, в яких грант-елемент становить не менше 25%. Безповоротні позики називають грантами. У 1997 р фінансова допомога в світі склала більше 57 млрд дол., У тому числі позики і гранти па двосторонній основі (міждержавні) - 40 млрд. Дол., А решта - допомога міжнародних організацій, насамперед МВФ і МБРР.

Для найменш розвинених країн фінансова допомога стала одним з головних джерел їх фінансових ресурсів. Якщо в 1980 р вона становила 4% по відношенню до ВВП цих країн, то в середині 90-х років - більше 12%, забезпечуючи значну частину капіталовкладень і державних витрат, а в деяких з них ставши основною частиною цих витрат. Більшість інших країн отримують менше зовнішньої допомоги, хоча є чимало винятків: так, якщо для Азербайджану, Албанії, Вірменії, Грузії, Киргизії зовнішня допомога в середині 1990-х років означала добавку до їх ВВП у розмірі 4-10%, то для Монголії - 28%. Для таких країн, як Індія, Китай і Росія, зовнішня допомога зазвичай становить менше

1-2% до їх ВВП. Для цих гігантів, а також для країн із середнім за світовими стандартами рівнем розвитку набагато більше значення мають зовнішні запозичення на світовому фінансовому ринку і приплив іноземних прямих і портфельних інвестицій.

Надання допомоги зазвичай (але не завжди) зв'язується з виконанням різних умов. Так, країни-одержувачі допомоги від МВФ і МБРР мають узгоджувати свою економічну політику з рекомендаціями цих організацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

“Финансы, денежное обращение и кредит: учебник” / ред. М. В. Романовского, О. В. Врублевської. М.: Юрайт-Издат, 2002.

“Финансы, денежное обращение и кредит: учебник для вузов” / ред. А. П. Ковальова. Ростов н/Д: Феникс, 2001.

“Финансы, денежное обращение и кредит: учебник для вузов” / ред. Г. Б. Поляка. М.: ЮНИТИ, 2003.

“Финансы, деньги, кредит: учебник для вузов” / ред. О. В. Соколової

. М.: Юрист, 2000.

“Шуляк П. Н. Финансы предприятия” / П. Н. Шуляк. М.: ИТК «Дашков и К», 2005.