- •Вимоги1 до написання студентами самостійних наукових робіт з перекладознавчих дисциплін та зіставного мовознавства
- •1. Види самостійних наукових робіт
- •2. Структура наукової роботи
- •3.4.1.3. Мета і задачі дослідження
- •3.4.1.4. Методи дослідження
- •3.4.1.5. Наукова новизна одержаних результатів
- •3.4.1.6. Практичне значення одержаних результатів
- •3.4.1.7. Особистий внесок автора дослідження
- •3.4.3. Висновки
- •3.5. Список використаних джерел
- •3.6. Додатки
- •3.7. Резюме
- •4. Правила оформлення самостійних студентських наукових робіт з перекладознавчих дициплін та зіставного мовознавства
- •4.1. Загальні вимоги
- •4.2. Нумерація
- •4.3. Мова написання самостійних наукових робіт з перекладознавчих дисциплін та зіставного мовознавства
- •4.4. Форма подання самостійних наукових робіт
- •4.5. Оформлення тексту самостійних наукових робіт
- •4.5.1. Оформлення структурних елементів (частин) самостійних наукових робіт
- •4.5.2. Загальні правила посилання (cross-references) на використані джерела та цитування
- •4.5.2. Правила наведення прикладів ілюстративного матеріалу
- •5. Тематика курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт
- •6. Орієнтовні критерії оцінювання самостійних наукових робіт студентів за 100-бальною шкалою, шкалою єктс і національною шкалою2
- •5.1. Курсова робота
- •5.2. Бакалаврська, дипломна та магістерська роботи
- •Додаток а
- •Додаток д зразок оформлення підрозділу роботи про методику дослідження
- •Додаток е зразки оформлення записів у списку використаних джерел3
- •Приклади оформлення
- •Бібліографічного опису у списку
- •Джерел, який наводять у дисертації, і списку
- •Опублікованих робіт, який наводять в авторефератi
Додаток д зразок оформлення підрозділу роботи про методику дослідження
Методика дослідження способів відтворення перформативних слів
Методика дослідження передбачає декілька етапів.
На першому етапі встановлюються особливості текстів міжнародних договорів, їх композиційної структури, комунікативної інтенції та перформативності. Головним свідченням перформативності тексту міжнародного договору є те, що під час укладання багатомовних міжнародних договорів сторони домовляються вважати тексти договору, написаних на різних мовах, оригіналами. Сьогодні досягнення такої домовленості є особливою стадією укладання договору – автентифікацію його текстів, яка вперше відзначена як особлива стадія укладання договору в ст.10 Віденської конвенції про права договорів. Також проводиться класифікація перформативних дієслів на основі праць Дж. Остіна та Дж. Серля, які довели існування перформативних висловлень, вимовляння яких і є здійсненням мовленнєвої дії, і відмежували їх від констативів, які лише описують ситуацію чи стверджують те, що відбувається.
Також розглядається специфіка текстів міжнародних договорів, композиційна структура якого відповідає його комунікативній інтенції.
На другому етапі проводиться аналіз типів мовних одиниць різних рівнів – від лексеми (слова) та словосполучення до граматичної форми (The Present Indefinite, Present Perfect….) на основі праць Г. A. Золотової і М. I. Кожіної. Договірний текст як текст-перформатив характеризується деонтичною модальністю, лексичними засобами вираження якої є дієслова (shall, will, should, would, may). Ці дієслова надають договірним нормам значення обов’язковості, дозволу та заборони і слугують засобом реалізації директивного та пермісивного мовленнєвих актів. Говорячи про часові форми дієслова в центральній частині договірного тексту, то вони строго обмежується денотативним майбутнім цієї частини, настановою на досягнення перлокутивного ефекту, який настає після виконання сторонами постанов договору. Тут вживаються, в основному, дієслова в формі теперішнього часу Present Indefinite та модальні дієслова shall, will, should, would, may, might, need з простим інфінітивом, які відносять дію до майбутнього. А присудок у формі Present Indefinite характерний для речень, що містять перформативно вжиті дієслова, які відповідають комунікативній інтенції тексту, а також для тих речень, в яких сторони закріплюють за тими чи іншими словами значення, обумовлені контекстом договору, визначають дату вступу в силу, терміни дії договірних постанов і т.д.
На третьому етапі здійснюється перекладацький аналіз способів відтворення мовних засобів реалізації комунікативно-прагматичної категорії перформативності в українських текстах міжнародно-правових документів (актів) у порівняні з англійськими.
В міжнародному праві ми маємо справу з автентичними текстами, а переклад вважається лише важливим інструментом створення автентичних текстів. Тому лексичні, граматичні та лексико-граматичні засоби вираження прагматичного компоненту в тексті міжнародного договору в автентичних міжнародних актах є еквівалентними, оскільки еквівалентність при перекладі забезпечується не тільки на лексичному, а й на синтаксичному рівні.