Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВИМ МЕТ 12-1.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
330.75 Кб
Скачать

4.5.2. Правила наведення прикладів ілюстративного матеріалу

Фрагменти тексту наукової роботи, які слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом (без лапок). Елементи ілюстративного матеріалу (слова, фрази, речення), які потребують виділення в реченнях (мовні явища, що ілюструються), виділяються жирним курсивом (без лапок), а після наведеного фрагменту ілюстративного матеріалу робиться посилання на відповідне джерело, наприклад:

We are going to kill a Swede. Do you know a big Swede named Ole Anderson? [85, р. 67];

Telecom Italia chief Roberto Collaninno formally abandoned a controversial financial restructuring plan in a bid to restore his credibility with institutional investors [88];

New services through TV cables, phone lines and satellites promise speedier Internet use at home [90].

Окремі слова, що слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом (без лапок) і не виділяються жирним шрифтом. Наприклад:

До англійських неологізмів, утворених за семантичним принципом, можна віднести такі слова як, наприклад, board member, collateral damage, crisis management; the Interior Ministry, the Justice Department, prison escaper, reality checker, stimulus package, trouble spots тощо.

Посилання на джерела ілюстративного матеріалу у СПИСКУ ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ бажано робити цифровими – так само, як і в інших списках використаних джерел. Тоді в тексті наукової роботи у квадратних дужках після наведеного прикладу вказується порядковий номер джерела і, якщо потрібно, відповідні сторінки після коми та літери «с», або «р» (якщо ілюстративне джерело написано англійською мовою).

Альтернативною системою, яку можна вживати при посиланні на періодичні видання (газети, журнали), рекламні оголошення, деякі юридичні документи, технічні інструкції, медичні рецепти та інші подібні документи з невеликою кількістю сторінок, є система умовних позначень, які вказуються та розшифровуються у структурній частині ПЕРЕЛК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ (після структурного елементу роботи ЗМІСТ). Так, у прикладах, наведених нижче, умовним позначенням у списку джерел ілюстративного матеріалу будуть відповідати такі записи:

ГУ – Голос України. – 23 вересня, 2003. В такому випадку у посиланні в тексті роботи в квадратних дужках вказується умовне позначення ГУ та дата публікації – [ГУ, 23 вересня, 2003]; сторінки газет, журналів, рекламних оголошень, деяких юридичних документів, технічних інструкцій, медичних рецептів тощо, на які робиться посилання, як правило, не вказуються;

FT – Financial Times. – November 22, 1999. В такому випадку у посиланні в тексті роботи в квадратних дужках вказується умовне позначення FT та дата публікації: [FT, November 22, 1999];

T – Time. – November 30, 1998. В такому випадку у посиланні в дужках вказане умовне позначення T та дата публікації: [T, November 30, 1988];

UNTS 915 – United Nations Treaty Series. – Vol. 915, 1974. – N.Y.: United Nations, 1981. В такому випадку у посиланні в дужках вказане умовне позначення UNTS, номер документа та дата публікації: [UNTS 915, 1974];

CoE Doc. 9768 – Europe and the war in Iraq. – Doc. 9768 / Parliamentary Assembly. Council of Europe. Report. – Strasbourg, 2003. В такому випадку у посиланні в дужках вказане умовне позначення CoE, номер документа та дата публікації: [CoE Doc. 9768, 2003]. Не знаю, як Ви поставитесь до наведеної вище системи умовних позначень. ВАК її рекомендує у випадках газет, об’яв, реклам тощо. Можна про це написати, але цифрова система в усіх списках здається мені більш простою та послідовною. Я саме її рекомендував студентами для джерел ілюстративного матеріалу.