2.4.5. Отруйні тварини

До отруйних тварин належать такі, у тілі яких виробляються різні отруйні для людини речовини. Отруйні тварини поділяють на пасивно- та активноотруйні. Перші, як правило, не мають от­руйних органів (залоз), а також органів активного нападу. До цієї групи належать деякі комахи, молюски, риби.

Наприклад, для людини певну небезпеку становлять деякі види жуків, при роздушуванні яких та потраплянні на шкіру от­руйних речовин з них розвиваються дерматити, а при проник­ненні у кишечник - загальне отруєння.

При потраплянні на шкіру людини волосин деяких гусениць з'являється почервоніння, яке супроводжується свербежем. Під час розчісування виникають пухирі. При потраплянні волосин в очі фіксуються випадки кон'юнктивіту, а при проникненні в рот — стоматити.

Отруйна здатність деяких риб та молюсків має місце лише при споживанні їх без дотримання заходів перестороги. Устриці та мідії, звичайно, не шкідливі для людини. Але вирощені у забруд­нених водоймах, вони при споживанні можуть викликати харчо-

156

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

Таблиця 10

Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю

Назва хвороби	Шляхи передавання інфекції	Середня тривалість прихованого періоду, діб	Тривалість втрати праце­здатності, діб
Чума	Повітряно-крапельний від хворих на легені, від укусів вошей, хворих гризунів	3	7-14
Сибірка	Контакт із хворими тваринами, їх вовною, шкірою, споживання зараженого м'яса, вдихання зараженого інфікованого пилу	2-3	7-14
Сап		3	20-30
Туляремія	Вдихання інфікованого збудниками пилу, контакт з хворими гризунами, споживання інфікованої води	3-6	40-60
Холера	Споживання зараженої води, їжі	3	5-30
Мелисідос	Споживання води, їжі; інфікованої хворими гризунами, крізь пошкоджені шкірні покриви	1-5	5 30
Сипний тиф	Від укусів вошей, від хворих людей	10-14	60-90
Натуральна віспа	Повітря по-крапельний контакт, через інфіковані предмети	12	12-24
Жовта лихоманка	Від укусів комарів, від хворих тварин, людей	4-6	10-14
Плямиста лихоманка скелястих гір	Від укусів кліщів, хворих гризунів	4-8	90-180
Бластомікоз	Вдихання інфікованого грибковими спорами пилу, крізь ушкоджені шкіряні покриви, при контакті інфікованого зі спорами, грунтом, рослинністю	Дні, тижні	Декади, місяці
__кокцидіомікоз	-//-	10-20	14-90
Бутулізм	Споживання їжі, в якій містяться токсини	0,5-1,5	40-80

157

Я.]. Бедрій. Безпека життєдіяльності

ве отруєння, тобто здатні концентрувати різні отрути, які містяться У воді.

Для активно-отруйних тварин характерна наявність спеціаль­них органів, які виробляють отруйні речовини, та органів нападу. Із тварин цієї групи найнебезпечніші для людини змії (різно­манітні види гадюк, кобри, щитомордники та ін.).

До активно-отруйних тварин належать також деякі види риб. наприклад, скорпенові риби (морський їжак, морський дракон), що живуть в Чорному морі. Вони завдають уколів вістрями та колючими плавцями, з якими пов'язані отруйні шкірні залози; у хвостоколів вістря розташовані на хвості; людина може постраж­дати, якщо наступить на рибу, яка лежить на дні чи заховалася у пісок, або візьме рибу у руки. У місці уколу розвивається трива­лий болючий запальний процес.

Небезпечні для людини також медузи та актинії. Отруйним апаратом цих тварин є стрікальні клітини, всередині яких містять­ся капсули із отрутою та скрученою у пружину стрікальною нит­кою. При дотику людини до щупалець актиній чи медуз скручена у капсулі нитка випрямляється і втикається у шкіру. В місці ура­ження виникає почервоніння шкіри у вигляді смуг різної довжи­ни, що печуть, сверблять та болять. Іноді частішає серцебиття. Ступінь ураження залежить від виду медузи.

До отруйних тварин також відносять фаланіу, укус якої бо­лючий, але не отруйний. У випадку занесення до ранки від укусу інфекції можливі ускладнення. Усі численні види павуків мають отруйні залози, але для людини небезпечні лише ті, які можуть прокусити її шкіру. У фауні України - це такі павуки, як кара­курт і тарантул. Каракурт існує у сухих степах України. Отруй­ною є лише самка. Найчастіше вони кусають людей навесні та влітку. Отрута каракурта діє на центральну нервову систему. Укус не болючий. Через 5—10 хвилин виникає різкий біль, який по­ширюється по всьому тілу. Хворий відчуває підсвідомий страх, не може стояти на ногах, у нього підвищується температура тіла, тиск крові. Такий стан триває декілька днів, можливий леталь­ний наслідок.

У Криму, на Кавказі та у Середній Азії існують різні види скорпіонів (жовтий, італійський, кавказький та ін.), секрет особ­ливих залоз яких є отруйним для людини. Тонке задньочерев'я

158

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

(хвіст) скорпіонів закінчується гострим вигнутим жалом, яке з'єднане з двома отруйними залозами. Скорпіони часто живуть у селищах, ховаючись у стінах будинків, під камінням у садках. В пошуках здобичі вони заповзають у будинки, де ховаються у взут­тя, одяг, меблі. Укус скорпіонів болючий, супроводжується ве­ликим набряком, почервонінням шкіри. Протягом першої годи­ни з'являються судоми, затруднюється дихання, ковтання, мова, з'являється біль в ділянці серця, нудота, задишка.

Широко розповсюджені осоподібні та бджолові комахи, із яких нейнебезпечніші для людини оси (шершень, звичайна оса та ін.) і бджоли. їх отруйний апарат складається з двох залоз (кислотної та лужної), з'єднананих з жалом. Оси часто заліта-ютьужитло людини, продуктові магазини тощо. Вони дуже дра­тівливі і миттєво завдають укусу, який супроводжується пеку­чим болем. На місці укусу виникає вогнище запалення, іноді з'являється набряк. Місцеві явища зникають через кілька го­дин чи днів. Найважчі наслідки можуть виникати при ужаленні слизових оболонок рота при випадковому проникненні туди оси (з фруктами чи варенням).