- •Об’єкт і предмет політології
- •Структура та функції політології
- •Влада як центральна категорія політології
- •Структура та функції політичної влади
- •Поясніть зміст понять «легітимність влади» та «легальність влади». Наведіть приклади
- •Політика: основні елементи, структура, функції
- •Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної думки
- •Специфіка розвитку політології в Україні
- •Які способи легітимації влади виокремлює м. Вебер? Надайте їх коротку характеристику
- •Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної думки
- •Специфіка розвитку політології в Україні
- •Які способи легітимації влади виокремлює м. Вебер? Надайте їх коротку характеристику
- •Охарактеризуйте основні класичні теорії еліти (г. Моска, в. Парето, р. Міхельс
- •Означте основні системи відбору політичних еліт (рекрутування, антрепренерська). У чому полягають особливості формування політичної еліти українського суспільства?
- •Яка роль еліти в суспільно-політичному житті
- •Політична система: поняття, структура та функції
- •Спробуйте окреслити перспективи побудови громадянського суспільства в Україні, спираючись на наявні у вас знання. Висловіть також Вашу власну точку зору на це питання
- •Охарактеризуйте особливості політичної системи України
- •Поняття, ознаки держави в політичній системі
- •Функції держави як основного суб'єкта політичної влади
- •Охарактеризуйте основні теорії походження держави
- •У чому специфіка авторитарних режимів
- •Основні форми тоталітарного режиму
- •«Політичне маніпулювання»: зміст поняття
- •Назвіть форми державного управління
- •Назвіть форми держаного устрою
- •Розкрийте зміст поняття «правова держава»
- •Основні види демократичної форми правління: загальна характеристика
- •Підданство та громадянство: світоглядні засади
- •Які основні фактори визначають специфіку державності, політичних і правових традицій, політичної думки в Україні?
- •Як Ви розумієте основні принципи правової та соціальної держави? Які їх елементи існують в Україні сьогодні?
- •«Громадянське суспільство»: зміст та історія формування поняття
- •Основні проблеми формування громадянського суспільства в Україні
- •«Етнічна нація» та «політична нація»: основні відмінності.
- •Основні функції засобів масової інформації у процесі політичної комунікації
- •Змі у світі політики: позитиви та негативи
- •Етика та політика: проблема поєднання
- •Особливості стану засобів масової інформації у сьогоднішній Україні: причини та наслідки
- •Партії в політичній системі: поняття. Ознаки, функції
- •Класифікація партійних систем
- •Розкрийте поняття «суспільно-політичний рух». Які різновиди суспільно-політичних рухів Ви знаєте? Приведіть приклади
- •Що таке групи інтересів? Яку роль вони відіграють у житті сучасного суспільства? Охарактеризуйте роль і місце груп інтересів у політичній системі сучасної України
- •Що таке групи тиску? Для чого вони створюються? Які позитивні і негативні сторони лобізму можна виділити? Легальний і нелегальний лобізм і його особливості в Україні
- •Методи політичної боротьби в сучасному світі
- •Проаналізуйте, в чому полягають основні труднощі наукового аналізу політичних феноменів.
-
Що таке групи інтересів? Яку роль вони відіграють у житті сучасного суспільства? Охарактеризуйте роль і місце груп інтересів у політичній системі сучасної України
У сучасному світі крім держави на політичне життя суспільства через систему публічної політики впливають й інші інститути, які забезпечують інтереси чисельних соціальних утворень: етносів, класів, різноманітних лобі, професійних, релігійних, територіальних та інших груп населення. При цьому головною засадою діяльності цих нових суспільних інститутів стають приватні або вузькоегоїстичні інтереси. У структурованому вигляді ці новосформовані «групи інтересів» виступають як формально або неформально організовані групи осіб, котрі поділяють ті або інші цілі та намагаються впливати на державну політику. Формування в Україні демократичної політичної системи створило можливості для легальної діяльності різноманітних груп інтересів, використання ними різноманітних форм впливу. Сьогодні групи інтересів сьогодні відіграють роль однієї із провідних форм самоорганізації соціуму, є основою громадянського суспільства та одночасно виступають провідними політичними акторами. Від них значною мірою залежить стабільність політичного розвитку держави, особливо на регіональному рівні. Це пов’язано з тим, що групи інтересів перебуваючи, по суті, автономними від політичних партій та вищих органів державної влади, постійно чинять тиск на них з метою задоволення свого бачення розвитку держави. Виходячи з цього, у своїй діяльності вони виступають як своєрідні групи тиску. Останні, уникаючи публічних ініціативних пропозицій стосовно нових законів, паралельно з цим впливають на прийняття чи неприйняття певного рішення, підтримку чи зрив якоїсь акції. Домінування специфічних груп інтересів у вітчизняному політичному просторі створює низку загроз, основними з яких є, по-перше, загальна антидемократична діяльність груп інтересів та груп тиску, по-друге, орієнтація груп інтересів не на встановлення різноманітних каналів комунікації з органами державної влади та місцевого самоврядування, а на відверте тіньове лобіювання власних вимог, по-третє, перетворення груп інтересів у різнопланові «клани», головною метою діяльності яких є забезпечення стабільного отримання фінансово-економічних дивідендів, а не артикуляції та захисту інтересів соціальних груп (особливо це характерно для фінансово-політичних груп). Нейтралізація вищезазначених загроз полягає у оптимізації системи політичного представництва суспільних інтересів, що передбачає:
– вдосконалення політико-правових засад функціонування груп інтересів та груп тиску органами державної влади у контексті формування основ громадянського суспільства; – визначення та запровадження на практиці основних складових модерної моделі взаємовідносин громадянського суспільства та держави (державний корпоративізм), яка забезпечує стабільний соціально-економічний розвиток країни; – реформування державної служби у контексті обов’язкового запровадження основних принципів публічної політики (визначення таких понять як конфлікт інтересів та лобіювання); – легалізацію системи лобізму в Україні; – посилення боротьби з корупцією на всіх рівнях – створення умов для більш інтенсивного формування основ громадянського суспільства, зокрема більш активне залучення недержавних організацій до вироблення основ публічної політики та управління, посилення їх експертно-аналітичної участі у процесах прийняття стратегічних рішень державного характеру; – удосконалення судової системи як головного механізму суспільного контролю та каналу комунікації між владою та суспільством; – посилення ролі місцевого самоврядування шляхом проведення адміністративно-територіальної реформи та розширення прав місцевих громад.