- •9/Визначте структурні компоненти навчального процесу, охарактеризуйте їх.
- •10.У чому полягає двосторонній характер процесу навчання?
- •11. Розкрийте сутність і структуру викладання як діяльності вчителя
- •12. Визначте послідовність дій структурі діяльності вчителя (викладання)
- •13. Визначте основні етапи процесу засвоєння знань учнями
- •14. Визначте умови ефективної реалізації таких етапів процесу засвоєння знань, як сприймання та осмислення учнями навчального матеріалу.
- •15. Опишіть, як забезпечити на уроці іноземної мови позитивну мотивацію навчання, інтерес, свідому дисципліну. Доведіть на прикладах правильність своєї відповіді.
- •16. На прикладі уроку іноземної мови (клас, тема на вибір студента) визначте шляхи реалізації основних функцій навчання.
- •17.На прикладі одного з уроків іноземної мови покажіть основні шляхи реалізації розвиваючої функції процесу навчання
- •18.Визначне умови ефективної реалізації таких ланок процесу засвоєння знань, як узагальнення та застосування знань учнями
- •19. У якому взємозв’язку перебувають законмірності та принципи навчання? Наведіт конкретні приклади.
- •20 На прикладі одного з уроків покажіть, у чому полягає взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм організації навчання.
- •21 Визначте суть принципу систематичності та послідовності у навчанні. Яким чином він реалізується в сучасній школі?
- •22.На конкретних прикладах покажіть, яким чином вчителі реалізують дидактичні принципи доступності науковості в навчальному процесі.
- •23.Охарактеризуйте засоби реалізації на уроках принципів індивідуалізації та диференціації навчання
- •24. Доведіть, що дидактичні принципи стосуються всіх компонентів процесу навчання, регулюють їх функціонування
- •25 Дайте визначення поняття «зміст освіти». Розкрийте фактори і джерела, які зумовлюють формування змісту загальної середньої освіти в Україні.
- •26Дайте сучасне визначення поняття «зміст освіти» ,визначте чинники , які впливають на формування змісту освіти, послідовно розкрийте їх сутність.
- •27Визначте та охарактеризуйте пріорітетні напрями модернізації змісту загальної середньої освіти в Україні
- •28. Дайте визначення змісту освіти. Назвіть основні вимоги до визначення змісту освіти
- •29. Охарактеризуйте основні вимоги до формування змісту освіти. Думку аргументуйте.
- •30. Схарактеризуйте структуру профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах України
- •31. Охарактеризуйте структуру державного стандарту загальної середньої освіти в Україні як комплексного нормативного документа
- •32. Розкрийте основні складові державного стандарту середньої освіти, логічні і змістові зв'язки.
- •33. Охарактеризуйте інваріантну і варіативну складові навчального плану. Які зміни Ви внесли б до них?
- •34. Проаналізуйте принципи побудови навчальних програм (лінійний, концентричний, спіральний, комбінований).
- •35. Проаналізуйте підручник з педагогіки, яким Ви користуєтеся, щодо його відповідності вимогам, які висуваються щодо навчальної літератури.
- •36.Розкрийте шляхи гуманізації та демократизації змісту освіти.
- •37. Охарактеризуйте причини необхідності та шляхи оновлення змісту загальної середньої освіти в нашій державі.
- •38. Запропонуйте шляхи оновлення змісту освіти в середній школі. Визначте можливі шляхи запровадження зарубіжного досвіду в Україні.
- •39.Порівняйте зміст освіти в середній школі країни, мову якої вивчаєте, та в Україні.
- •40. Дайте визначення понять «метод навчання», «прийом навчання», «засіб навчання», розкрийте їх сутність та взаємозв’язок.
- •41. Дайте визначення поняття «методи навчання». Доведіть, що вони не є тотожними засобам і формам організації навчання.
- •42. Доведіть взаємозв’язок методів і прийомів навчання. Покажіть на конкретному прикладі взаємоперехід методу в прийом і навпаки, прийому в метод.
- •43. Визначте основні підходи класифікації методів навчання, поясніть, чим вони зумовленні.
- •44. Охарактеризуйте методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності школярів.
- •45. Охарактеризуйте репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання. Визначте їх переваги, недоліки та умови ефективного застосування.
- •46. Опишіть послідовність дій педагога та учня в процесі здійснення навчання за репродуктивними та проблемними методами.
- •47. Назвіть методи, які стимулюють інтерес учнів до навчання. Розкрийте умови, від яких залежить ефективність їх застосування.
- •48. Назвіть методи, що стимулюють почуття відповідальності та обов’язку в навчанні. Розкрийте умови їх ефективного застосування.
- •49 Запропропонуйте методи стимулювання та мотивації навчально- пізнавальної діяльності учнів, обґрунтуйте їх доцільність при проведенні комбінованого уроку
- •50. На які групи поділяються методи контролю і самоконтролю у навчанні за класифікацією Бабанського? Обгрунтуйте засади цієї класифікації
- •51. З якою метою , на Вашу думку, у сучасній дидактиці застосовують тестовий та та комп’юторний контроль? За яких умов ці методи контролю будуть ефективними?
- •52.Наведіть приклади застосування нетрадиційних методів навчання в досвіді педагогів- новаторів, проаналізуйте їх
- •53. Визначте поняття «засоби навчання», наведіть їх класифікацію.
- •54.Назвіть та поясніть чинники , що зумовлюють вибір та поєднання методів навчання.
- •55.Проаналізуйте, які чинники щодо вибору методів навчання повинен врахувати вчитель , готуючись до уроку. Проілюструйте конкретним прикладом(клас…..)
- •56.Які форми організації навчання склалися протягом ісорії розвитку школи? Визначте їх позитивні і слабкі сторони.
- •57. Назвіть характерні ознаки класно-урочної системи навчання, визначте їх переваги і недоліки.
- •58. Назвіть позитивні та негативні риси класно-урочної системи організації навчання.
- •59. Обгрунтуйте сутність проблемного виду навчання, наведіть приклади використання методів проблемного навчання на уроках іноземної мови.
- •60. Порівняйте завдання колективної та індивідуальної форм організації навчання. Наведіть конкретні приклади.
- •61. Назвіть спільні та відмінні ознаки індивідуальної, групової та фронтальної (колективної) форм організації навчальної діяльності учнів.
- •62. Дайте визначення поняття «сучасний урок». Назвіть основні вимоги до сучасного уроку.
- •64. Охарактеризуйте організаційні, дидактичні, психологічні, етичні, виховні, гігієнічні вимоги до уроку.
- •73 Розробіть методичні поради батькам щодо організації домашньої самостійної роботи учня.
- •74. Дайте визначення таких понять, як : «діагностування», «контроль», «перевірка знань» і розкрийте їх сутність.
- •76. Визначте педагогічні вимоги до перевірки знань, умінь і навичок учнів.
- •77. Визначте шляхи підвищення об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •78.Порівняйте мету та завдання різних видів контролю навчальних досягнень учнів, визначте, які види контролю є обов’язковими, доведіть чому.
- •79. Який вид контролю,думку є нассутєвішим для перевірки міцності знань,умінь і навичок?
- •80. Розкрийте види і форми організації контролю в досвіді педагогів новаторів
- •81. Розкрийте шляхи реалізації навчальної та виховної функцій оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •82. Розкрийте шляхи реалізації навчальної та виховної функцій оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •83.Проаналізуйте основні наскрізні ключові компетентності учнів.
- •84. Проаналізуйте основні наскрізні ключові компетентності учнів.
- •85. Проаналізуйте загальгні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в Україні та умови їх ефективного застосування.
- •86. . Визначте переваги та недоліки існуючої системи перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів за 12-бльною шкалою та можливі шляхи її вдосконалення.
- •87. Що із зарубіжного досвіду контролю і діагностування результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів Вам імпонує? Чому? Відповідь обгрунтуйте.
56.Які форми організації навчання склалися протягом ісорії розвитку школи? Визначте їх позитивні і слабкі сторони.
Індивідуальна форма організації навчання. Вона належить до найбільш ранніх форм організації навчання, які історично склалися. Одним із варіантів цієї форми було і є репетиторство.Позитивні риси: можливість врахування у навчальному процесі рівня розвитку учня, його індивідуально-типологічних якостей, здібностей, темпу засвоєння матеріалу. Легко здійснюється управління процесом засвоєння знань.Негативні риси: мала продуктивність праці вчителя: його знання, досвід, фізичні й духовні сили спрямовуються тільки на одного учня; відсутність такого соціального фону, на якому б учень зміг порівняти свої успіхи і невдачі; немає можливості застосувати метод прикладу; відсутність умов для колективної праці; у навчанні і вихованні учня фактично працює одна лінія спілкування "учитель-учень".Класно-урочна система навчання. Автором її є великий чеський педагог Я. Коменський. Суть цієї системи він обґрунтував у "Великій дидактиці" . Учений виходив із положення, що людина — це частинка природи, а тому на її навчання і виховання можна перенести ті закономірності, які діють у природі. Якщо в природі панує чіткий порядок, послідовність, систематичність, то й у навчанні дітей усі ці принципи теж повинні використовуватися. Вони і покладені в основу класно-урочної системи навчання. Позитивні риси системи: ефективно використовуються знання, досвід, фізичні й духовні сили вчителя, система дає можливість охопити навчанням і вихованням велику кількість дітей; створює умови для використання колективної праці; дає змогу виховувати у колективі і через колектив; у ній наявний соціальний фон, на якому учень може порівняти себе, свої успіхи і невдачі; можна використовувати метод прикладу; надає можливість створити чітку структуру навчального процесу, зробити його організованим, упорядкованим і т.д.. Негативні риси системи: невеликі можливості для врахування в навчальному процесі індивідуально-типологічних якостей кожного учня, його задатків і здібностей, особливостей сприймання матеріалу, рівня розвитку; дуже малі можливості для здійснення управління процесом засвоєння знань щодо кожного конкретного учня; орієнтація на "середнього" учня в просуванні його від незнання до знання, що виявляється в однакових для всіх цілях, змісті, методах і засобах навчання. Лекційно-семінарська форма організації навчання виникла одночасно із появою вищих навчальних закладів. Вона є домінуючою у вищих навчальних закладах нині, а останнім часом набула широкого використання у загальноосвітній школі, особливо у школах нового типу. Крім лекцій та семінарів, які є її дуже важливими компонентами, не менш важливою складовою є самостійна робота учнів чи студентів у період між ними. Саме цей вид роботи є сполучною ланкою між лекціями і семінарами. Виділимо позитивні та негативні риси цієї організаційної форми навчання.Позитивні: охоплення навчанням великої кількості студентів і учнів; сприятливі умови для забезпечення високого наукового рівня вивчення матеріалу; економія часу, необхідного для вивчення матеріалу; розподіл праці між учителем і учнем, що створює умови для кращого виконання своїх функцій кожним із них, ніж тоді, коли такого розподілу немає; полегшення розкриття логіки предмета і створення наукової перспективи; продуктивніше використання сучасних засобів навчання.Негативні: стосунки між учасниками навчального процесу стають чисто функціональними, формальними; учні не взаємодіють між собою у процесі навчальної діяльності; відсутність умов для врахування індивідуальних відмінностей учнів, здійснення поточного контролю знань; на лекції учні отримують тільки інформацію, засвоєння якої відбувається через самостійну роботу та інші форми занять.Усвідомлення вчителями позитивних та негативних рис урочної, індивідуальної та лекційно-семінарської форм організації навчання, а з, іншого боку, — посилена увага педагогічної громадськості до проблем урахування в навчально-виховному процесі індивідуальних відмінностей школярів зумовили інтенсивний творчий пошук учителів у напрямі органічного поєднання позитивних якостей, рис усіх форм навчання в єдине ціле.Логіка пошуків виявилася простою: в умовах одного уроку таке поєднання позитивних якостей усіх форм навчання утруднене, але в умовах реалізації навчального процесу при вивченні всієї теми таке поєднання не спричинює великих труднощів. Отже, в реалізації об´єднувальної ідеї для побудови комплексу організаційних форм навчання із використанням позитивних рис елементів усіх трьох форм організації навчання увага вчителів перемістилася з конкретного уроку на вивчення всієї теми. Однією з модифікацій групової форми організації навчання є класно-урочна система навчання. Застосування системного підходу до вивчення класно-урочної системи навчання дає можливість всебічно і глибоко з´ясувати її суть та особливості використання. Одним із варіантів здійснення класно-урочної системи є лекційно-семінарське навчання, яке також має позитивні і негативні якості, характерні для групової форми організації навчання та класно-урочної системи навчання