3. Локальні та глобальні мережі

Долокальних мереж – Local Area Networks (LAN) – відносять мережі комп’ютерів, зосереджених на невеликій території (зазвичай в радіусі 1-2 км).

Глобальні мережі – Wide Area Networks (WAN) – об’єднують територіально віддалені комп’ютери, які можуть розміщуватися в різних містах чи навіть країнах і континентах.

Підрозподіленою обробкою даних розуміють обробку даних кількома територіально розподіленими комп’ютерами.

Grid-технології базуються на використанні спеціальних комп’ютерних систем, які називаються кластерами.

Кластер – це група комп’ютерів, об’єднаних високошвидкісними каналами зв’язку, яка представляє з точки зору користувача єдиний комп’ютер.

Кластер – це різновид паралельної чи розподіленої системи, яка складається з кількох зв’язаних між собою комп’ютерів і використовується як єдиний уніфікований комп’ютерний ресурс.

Хмарні обчислення (cloud computing) – технологія обробки даних, у якій програмне забезпечення надається користувачу як Інтернет-сервіс.

4. Структура, інформаційні ресурси та принципи роботи мережі Інтернет

Інтернет – це всесвітня комп’ютерна мережа, яка об’єднує величезну кількість комп’ютерів в усьому світі. Фактично Інтернет є конгломератом багатьох глобальних, регіональних та інших мереж.

Зв’язок між комп’ютерами в мережі Інтернет здійснюється з використанням комплексу мережних протоколів TCP/IP.

СегментиIP-адреси діляться на дві частини. Ліва – мережна частина IP-адреси – позначає мережу чи ієрархію підмереж, на нижньому рівні якої перебуває адресований комп’ютер. Права – машинна частина IP-адреси вказує на конкретний номер комп’ютера в мережі нижнього рівня ієрархії. Кількість сегментів в мережній та машинній частині IP-адреси залежить від того, до якого класу мережі вона належить і визначається параметром, який називається маскою підмережі.

Номери мереж видаються адміністративним центромInterNIC (Network Information Center). Такі номери є постійними (статичними).

За автоматичне присвоєння вільноїIP-адреси комп’ютеру, що підключається до мережі в Windows відповідає спеціальний протокол, на основі якого реалізована служба DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol – протокол динамічної конфігурації вузлів).

Проксі-сервер (proxy-server) – це служба у комп’ютерних мережах, яка дозволяє клієнтам здійснювати непрямі запити до інших служб.

Доменна система іменDNS (Domain Name System)– це досить складна розподілена база даних, яка містить інформацію про символьні імена комп’ютерів, їх числові IP-адреси, дані для маршрутизації та ін.

Основною задачею службиDNS, яка забезпечується системою DNS-серверів, є перетворення символьних адрес в числові IP-адреси і навпаки.

Лекція 6. Безпека економічних інформаційних систем

Тема: Безпека економічних інформаційних систем

Мета: Ознайомити студентів з основними поняттями та визначеннями безпеки інформаційних систем, методами захисту інформації в інформаційних системах та принципами криптографічного захисту інформації.

План

1. Основні поняття та визначення.

2. Основні загрози безпеці інформаційних систем.

3. Забезпечення безпеки інформаційних систем.

4. Принципи криптографічного захисту інформації.

5. Правовий захист інформації.

Література: 1, 8, 11, 13, 17, 24, 26, 31, 34, 42, 43, 44.