2.2 Список літератури
Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна та комп’ютерна графіка. – К.: Каравела, 2004.- 344с.
Чекмарев А.А. Инженерная графика. – М.: Высшая школа, 1988
Гордон В.О., Семенцов-Огиевский М.А. Курс начертательной геометрии. – М.: Высшая школа, 1988
Общие правила выполнения чертежей. М.: Издательство стандартов, 1991
Фролов С.А., Бубенников А.В., Левицкий В.С., Овчинникова И.С. Инженерная графика. Методические указания и контрольные задания. – М.: Высшая школа, 1985
3 КРЕСЛЕННЯ
3.1 Контрольна робота 2
Тема 1. Побудова трьох зображень і аксонометричної проекції предмета за його описом
Завдання за темою 1. Побудувати три зображення й аксонометричну проекцію предмета за його описом. Індивідуальні завдання наведені в таблицях 3.1 і 3.2. Предмет зобразити з двома отворами – призматичним і циліндричним.
Призматичний отвір для усіх варіантів – це наскрізний отвір, ребра якого перпендикулярні фронтальній площині проекцій, форми і розміри отвору вибрати з таблиці 3.2. Циліндричний отвір для завдання вибрати у відповідності зі своїм варіантом з таблиці 3.1.
Приклад виконання графічної роботи наведений на рисунку 3.1. Роботу виконати на аркуші креслярського паперу формату А3 олівцем.
Порядок виконання. Ознайомитись з прикладом виконання роботи (див. рис. 3.1), уважно вивчити дані (таблиці 3.1, 3.2), прочитати методичні вказівки.
Література. Загальні правила виконання креслень ДСТУ, ГОСТ 2.301–68 ... 2.321- 84
Вказівки до виконання завдання. Виконання завдання за темою 1 вимагає уявлення предмета, для якого потім необхідно виконати креслення. Слід уважно прочитавши опис зовнішньої форми предмета, уявити собі цей предмет у просторі. Потім подумки виконати в цьому предметі два отвори, заданих в описі. Можна скористатися пластиліном і виліпити проектований предмет, можна також цей предмет вирізати з якогось матеріалу, наприклад пінопласту і т.п. Після того як буде з'ясована конструкція предмета, необхідно приступити до виконання креслення.
Побудувавши три види зовнішньої форми предмета, рекомендується виконати на головному виді призматичний отвір за формою і розмірами, даними з таблиці 3.2. Потім побудувати проекції цього отвору на виді зверху і виді зліва. Після того побудувати проекції циліндричного отвору, почавши побудову з виду зверху. Побудову виконати тонкими лініями (S/3), застосовуючи штрихові лінії для невидимого внутрішнього контуру предмета.
Після побудови трьох видів потрібно виконати розрізи. При заданих формах предмета потрібно виконати три розрізи: горизонтальний, фронтальний і профільний. Правила позначення і зображення розрізів повинні відповідати стандартам ДСТУ (ГОСТ). При симетричних зображеннях необхідно обов’язково поєднувати половину розрізу з половиною виду. При цьому на виді не показують штриховими лініями внутрішній контур.
Після побудови трьох зображень предмета необхідно нанести розміри відповідно до стандартів ДСТУ (ГОСТ). За основу нанесення розмірів потрібно взяти параметри геометричних поверхонь. Один з варіантів нанесення розмірів див. на рис.3.1.
Заключним етапом виконання завдання є побудова наочного зображення в прямокутнїй диметрії (для циліндричних і сферичних поверхонь – краще в ізометрії ).
Рисунок 3.1
Метою даної теми є вивчення правил розрізів. Розглянемо принцип утворення розрізів і основні положення стандартів ДСТУ (ГОСТ), що стосуються простих розрізів.
Багато машинобудівних деталей мають різні отвори, виїмки, проточки і т.п., що не цілком виявляються на видах. Якщо невидимий внутрішній контур показувати штриховими лініями, то у випадках складних внутрішніх форм деталі креслення є складним для читання. Для виявлення внутрішнього контуру деталі користаються розрізами і перерізами. При виконанні розрізу чи перерізу деталь розсікають мнимою площиною і уявно відкидають частину, що знаходиться між спостерігачем і січною площиною. Плоска фігура в січній площині називається перерізом. Переріз виділяється штрихуванням. Якщо показувати не тільки переріз, але і видимі поверхні, розташовані за січною площиною, то отримуємо розріз.
Отже, розрізом називається зображення предмета; подумки розрізаного однією чи декількома площинами. На розрізі показується те, що належить січній площині і що розташовано за нею.
Перерізом називається зображення фігури, що отримана при уявному розрізі предмета однією чи декількома площинами. На перерізі показують тільки те, що належить безпосередньо січній площині (площинам).
На рисунку 3.2 а, б, як приклад, зображена деталь з наскрізним отвором. Для того щоб показати цей отвір, деталь розсікаємо площиною А, подумки відкидають частини деталі, розташовані між січною площиною і спостерігачем (на рис.5 напрямок проектування показаний стрілкою), і зображуємо все те, що бачимо після видалення частини деталі. Плоску фігуру, що вийшла при перетині деталі січною площиною заштриховуємо. На головному зображенні рис.6 показаний розріз цієї деталі: заштрихована плоска фігура – переріз деталі площиною А.
Рисунок 3.2
У залежності від числа січних площин розрізи розділяють на прості (при одній січній площині) і складні (при двох січних площинах і більш).
У залежності від положення січної площини розрізи розділяють на горизонтальні, вертикальні і похилі. Розріз називається горизонтальним, якщо січна площина паралельна горизонтальній площині проекцій. Розріз називається вертикальним, якщо січна площина перпендикулярна горизонтальній площині. Вертикальний розріз може бути фронтальним, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій, і профільним, якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій. Розріз називається похилим, якщо січна площина утворює з однією із площин проекцій непрямий кут.
В усіх випадках коли від цього не страждає наочність креслення, розрізи поміщають на місці видів: горизонтальний розріз – на місці виду зверху, фронтальний розріз – на місці головного виду і профільний розріз – на місці виду зліва. У прикладі, наведеному на рисунку 3.3, головне зображення є простим фронтальним розрізом, що являє собою симетричну фігуру відносно вертикальної осі.
Рисунок 3.3
У випадках, коли вид і розріз симетричні відносно однієї і тієї ж осі, необхідно зображувати з однієї сторони від осі вид, а з іншого боку – розріз. Тоді поєднання половини виду з половиною розрізу буде мати вигляд, наведений на рисунку 3.4. При цьому на половині виду не слід показувати невидимий контур штриховими лініями, тому що це лише ускладнює креслення.
Рисунок 3.4
Зобразити предмет із двома отворами – призматичним і циліндричним. Опис призматичного отвору див. в умові завдання і у таблиці 3.2.