Тема 2. Побудова трьох зображень за двома даними. Виконання розрізів і перерізів

Завдання за темою 2. Побудувати третє зображення деталі за двома даними, побудувати розрізи, натуральний вид похилого перерізу, а також наочне зображення деталі в аксонометричній проекції. Приклад виконання роботи наведений на рисунках 3.4, 3.5. Індивідуальні завдання – на рисунках 3.6, 3.7. Роботу виконати на двох аркушах формату А3 олівцем.

Рисунок 3.4

Рисунок 3.5

Рисунок 3.6

Рисунок 3.7

Порядок виконання. Послідовність виконання зберігається такою ж, що і при виконанні завдання за темою 1: треба провести лінії видимого і невидимого контурів, побудувати третє зображення, побудувати розрізи і виконати штрихування в розрізах. Після цього необхідно побудувати горизонтальну проекцію і натуральний вид перерізу, заданого фронтально проектуючою площиною(похилий переріз). Виконати наочне зображення в аксонометричній проекції.

Література. Загальні правила виконання креслень ДСТУ, ГОСТ 2.301–68 ... 2.321- 84

Вказівки до виконання завдання. Відмінною рисою даної теми в порівнянні з попередньою є вивчення способів побудови складних розрізів і перерізів. В ряді випадків для виявлення внутрішнього контуру деталі застосовують складний розріз. Якщо січні площини розташовані паралельно одна одній, то такий розріз називається ступінчастим; якщо січні площини перетинаються - розріз називається ламаним.

На рисунку 3.8 наведений приклад ступінчастого розрізу, коли одна січна площина проходить через вісь малого отвору, а інша через вісь великого отвору. Цей розріз поміщений на місці головного виду деталі; перерізи в обох січних площинах, умовно суміщені. Перехід від однієї січної площини до іншої, відзначений на виді зверху штрихами, що перетинаються (куточками), на розрізі не відображається через умовність самого розрізу.

Рисунок 3.8

При ламаних розрізах січні площини умовно повертають до суміщення в одну площину, при цьому напрямок повороту може не збігатися з напрямком погляду. На рисунку 3.9 зображений ламаний розріз деталі, що являє собою циліндричний диск із трьома різними отворами, осі яких розташовані в різних площинах. Січні площини (фронтальна і похила), що проходять через осі отворів, перетинаються на осі деталі. Це відзначено перетином штрихів. Ламаний розріз поміщений на місці головного виду.

Рисунок 3.9

На рисунку 3.10 похила площина суміщена з профільною площиною, а ламаний розріз на місці виду зліва.

Рисунок 3.10

Складні розрізи деталей, симетричних за зовнішнім і внутрішнім контурами, можна, також як і прості розрізи, зображувати не цілком, а об'єднувати частину виду з частиною відповідного розрізу. На рисунку 3.11 показана половина ступінчастого розрізу, об'єднаного з половиною головного виду деталі.

Рисунок 3.11

Позначення складних розрізів. Усі без винятку складні розрізи позначають. Лінії перерізу кожної січної площини позначають розімкнутою лінією (двома штрихами), перехід від однієї січної площини до іншої в ступінчастих розрізах відзначають штрихами, перпендикулярними лінії перерізу так, що утворюються куточки. Для ламаних розрізів штрихи січних площин перетинаються під кутом більше 90 градусів. У першого штриха першої січної площини й останнього штриха в останній площині під прямим кутом до лінії перерізу тонкими лініями зі стрілками показують напрямок погляду при утворенні розрізу: біля цих тонких ліній у зовнішньому куті пишуть одну і ту саму прописну букву кирилиці.

Сам розріз супроводжують написом типу А-А (див. рис. 3.11).

При опрацюванні креслень крім простих і складних розрізів широко використовують місцеві розрізи. У практиці машинобудування часто зустрічаються суцільні металеві деталі, що мають лише в деяких місцях свердлення, отвори, канавки й ін. Розрізати всю деталь, для того щоб показати форму цих отворів чи поглиблень, недоцільно, тому що при цьому отримують великі поля суцільного штрихування, що вимагає зайвих витрати зусиль і часу.

Розріз, що слугує для з'ясування будови деталі лише в окремому обмеженому місці, називається місцевим розрізом. Місцевий розріз виділяють на зовнішньому вигляді суцільною тонкою хвилястою лінією (s/3) чи лінією зі зламом: це лінія не повинна збігатися з будь якими лініями креслення. На рисунку 3.12 показані місцеві розрізи для отворів на валу. Так само зазвичай показують профіль шпонкових канавок. На рисунку 3.13 за допомогою місцевого розрізу виявлена форма центрального отвору в суцільній деталі. На рисунку 3.14, на додаток до фронтального розрізу деталі, місцевим розрізом показана форма отвору на нижньому фланці кришки.

Місцеві розрізи не позначають.

Рисунок 3.12

Рисунок 3.13	Рисунок 3.14