matametika_bevz_standart_1 / matametika_bevz_standart
.pdf2 Ðîçäië
Доведемо формулу
Припустимо, що α = х + у і β = х – у. Тоді sin α + sin β = = sin (х + у) + sin (х – у) = sin х соs у + соs х sіn у + sіn х соs у –
–соsх sinу = 2sіnх соsу.
Зрівностей α = х + у і β = х – у знаходимо, що
Тому
Цю тотожність називають формулою суми синусів двох аргументів.
Інші з наведених вище шести формул можна довести простіше, наприклад так:
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1.Сформулюйте формули додавання.
2.Як можна отримати формули подвійних аргументів?
3.Доведіть формули пониження степеня.
4.Які формули називають формулами половинних аргументів?
5.Сформулюйте і доведіть формулу суми синусів двох аргументів.
1. Спростіть вираз:
Р о з в ’ я з а н н я.
132
НАСЛІДКИ І З ФОРМУЛ ДОДАВАННЯ §17
2. Доведіть тотожність
Р о з в ’ я з а н н я. Перетворимо праву частину тотожності за формулою суми косинусів:
Отже, рівність правильна при будь?яких значеннях α і β. 3. Запишіть у вигляді добутку вираз 1 – 2 соsα.
Р о з в ’ я з а н н я. 1 – 2 соsα =
Відповідь.
4. Знайдіть найменший невід’ємний корінь рівняння cоs4 х – 1 = sin4 х.
Р о з в ’ я з а н н я. Дане рівняння рівносильне рівнянню
cоs4 х – sin4 х = 1, або (соs2 х + sіn2 х)(соs2 х – sіn2 х) = 1, звідси соs2х = 1, 2х = 0, х = 0.
Спростіть вираз (610–612). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
610. |
а) 2sinαсоsα; |
|
|
|
б) sinхсоsх; |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
в) 4соsβsinβ; |
|
|
|
г) 4sinαсоsαсоs2α. |
|||||||||||||||||||
611. |
а) соs2 α – sіn2 α; |
б) sin2 х – соs2 х; |
|||||||||||||||||||||||
612. |
в) соs2 |
|
– sіn2 |
|
; |
|
г) соs2 2α – sіn2 2α. |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
À |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
613. |
Обчисліть значення виразу: |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
а) 2sіn15°соs15°; |
б) соs2 |
|
|
– sіn2 |
|
; |
в) sіn |
|
соs |
|
; |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
133
2 Ðîçäië
|
г) 1 – 2sіn2 15°; ґ) 2соs2 |
|
|
– 1; д) |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Спростіть вираз (614–617). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
614. |
а) 2sіn2 α + соs2α; |
|
б) 2соs2 α – соs2α; |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
в) sіn2х – (sіnх + соsх)2; |
|
г) соs2 β (1 – tg2 β). |
|||||||||||||||||||||||||||||
615. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
616.
617. |
|
в) (1– tg2α)tg2α; |
г) (1– tg2 α) : 2tgα. |
Доведіть тотожність (618–620).
618.а) cos2х + sin2 х = cos2 х; б) соs4 х – sin4 х = cos2х;
в) (sinα + соsα)2 = 1 + sin2α; г)
619.
620. |
а) 2sin2 |
|
+ соsα = 1; |
|
|
|
|||
|
б) 2соs2 α – соs2α = 1; |
|
||
|
в) (1 + ctg2 α)sin2α = 2 ctgα; |
|||
|
г) (tgα + ctgα)соs2 α = ctgα – tgα. |
|||
621. |
Спростіть вираз: |
|
||
|
а) sіn50° + sіn10°; |
б) соs50° + соs10°; |
||
|
в) sіn50° – sіn10°; |
г) соs50° – соs10°. |
134
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
НАСЛІДКИ І З ФОРМУЛ ДОДАВАННЯ §17 |
||||||||||||||||||
Запишіть у вигляді добутку вираз (622–625). |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
622. |
а) sіn5α + sіnα; |
б) sіn5β – sіnβ; |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
в) соsx – соs3x; |
г) соsγ + соs7γ. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
623. |
а) sіn |
|
|
+ sin |
|
|
; |
|
|
|
б) cos |
|
|
|
|
|
|
|
+ cos |
|
; |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
в) соsα + соs |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
г) sin |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– sinα. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
624. |
а) tg2β + tgβ; |
|
|
|
|
|
|
|
б) tg3x – tgx; |
|
||||||||||||||||||||||||
|
в) tg(α + β) + tg(α – β); |
г) tg |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ tgα. |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
625. |
а) cosα + sіnα; |
|
|
|
|
|
|
|
б) sіn3α – cos2α; |
|
||||||||||||||||||||||||
|
в) sin |
|
– sin |
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
г) соs2 α – соs2 β. |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Спростіть вираз (626, 627).
626.а) cos(60° + α) + cos(60° – α); б) sin(60° + х) + sin(60° – х).
627.
Á
Доведіть тотожність (628–631).
628.
629. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
630. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
631. |
а) ctgα – tgα = 2ctg2α; б) sin2α – tgα = соs2αtgα. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Запишіть у вигляді добутку вираз (632, 633). |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
632. |
а) 0,5 + sinα; |
б) 0,5 – sinx; |
|
в) |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
г) |
|
|
ґ) |
|
|
|
|
д) |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
633.а) cosx + cos2x + cos5x; б) sinα + sin2α + sin3α;
в) sinα + sin2α + sin3α + sin4α; г) cos2x – cos4x – cos6x + cos8x.
634.Доведіть тотожність:
а) sinα sinβ = (cos(α – β) – cos(α + β));
135
2 Ðîçäië
б) sinα cosβ = (sin(α + β) + sin(α – β)).
635. Доведіть, що:
а) sіn35° sіn55° = соs20°; б) cos65° cos25° = соs40°;
636. |
Дано: sinα = 0,8; 90° < α < 180°. Знайдіть sin2α і cos2α. |
||
637. |
Дано: |
|
270° < α < 360°. Знайдіть sin2α і cos2α. |
|
638.Обчисліть значення sin2α, cos2α, tg2α, якщо tgα = 0,4. Доведіть тотожність (639–642).
639.а) (cos2α + cos6α) tg4α = sin2α + sin6α; б) (cosα + cos5α) tg3α = sinα + sin5α.
640.
641.а) sin2α – tgα = cos2αtgα;
б) sin2α – ctgα = –cos2αctgα; в) ;
г) tg(α + 45°) + tg(α – 45°) = 2tg2α.
642.а) 2sin(45° + α)sin(45° – α) = cos2α; б)
643.Доведіть тотожності Л. Ейлера: а) sin(30° + z) = cosz – sin(30° – z); б) cos(30° + z) = cos(30° – z) – sinz.
644.Покажіть, що всі тригонометричні функції кута α мож?
на представити раціональними виразами через tg .
645.Дано: Знайдіть sinα, cosα, ctgα.
646.Дано: Знайдіть sin2α, cos2α, tg2α.
647.sin3α, cos3α і tg3α виразіть відповідно через sinα, cosα і
tgα.
136
ТРИГОНОМЕТРИЧНІ РІВНЯННЯ І НЕРІВНОСТІ §18
648.Знайдіть моду, медіану і середнє значення вибірки: а) 2, 2, 3, 4, 4, 4, 6, 6, 7, 7, 7, 7, 8; б) 12, 17, 11, 16, 13, 14, 15, 12, 15, 16, 11, 13, 13.
649.Птахоферма збільшила випуск продукції за перший рік на 10 %, а за другий – на 20 %. Як зріс випуск продукції на птахофермі за ці два роки?
650.Розкладіть многочлен на множники:
а) х2 + 5х + 4; б) х2 + 5х + 6; в) х2 – 8х + 15; г) х2 – х – 6.
§18. Тригонометричні рівняння і нерівності
Рівняння називають тригонометричним, якщо його невідомі входять під знаки тригонометричних функцій. Приклади тригонометричних рівнянь:
З а д а ч а. Сторони трикутника дорівнюють 15 см і 8 см. Знайдіть кут між ними, якщо площа трикутника 30 см2.
Р о з в ’ я з а н н я. Площу S трикутника можна визначити за формулою
де а, b – його сторони, а
α – кут між ними. Якщо шуканий кут даного трикутника містить х градусів,
то 30 = 15 8 sіnх, звідси sinx = .
Отримали тригонометричне рівняння. Розв’яжемо його. Синус кута
дорівнює 0,5, коли кут має 30° або Мал. 92 150° (мал. 92).
Трикутники з такими кутами існують.
Відповідь. 30° або 150°.
У розглянутому випадку кути не можуть бути від’ємними або більшими за 180°.
Авзагалі рівняння sinx = має безліч розв’язків: 30° + 360° n
і150° + 360° n, де n Z.
Розв’язуючи тригонометричне рівняння, найчастіше знаходять усю множину його розв’язків. I виражають їх здебільшого
137
2 Ðîçäië
не в градусах, а в абстрактних числах. Наприклад, множину
розв’язків рівняння sinx = записують так:
де k Z.
Те, що рівняння sinx = має безліч розв’язків, видно з його
графічного розв’язання: графіки функцій у = sіnх і у = мають безліч спільних точок (мал. 93).
Мал. 93
П р и к л а д и. Розв’яжіть рівняння:
а) 2соsх – |
= 0; б) соsх = 0,6. |
Р о з в ’ я з а н н я. а) Перетворимо дане рівняння:
Косинус х дорівнює |
|
коли х = |
|
або х = – |
|
. |
|
|
|||||
|
||||||
|
|
|
Об’єднуючи дві знайдені рівності і враховуючи періодичність функції косинус, можемо записати відповідь:
±+ 2kπ, k Z.
б) Рівняння cоs х = 0,6 можна розв’язати за допомогою калькулятора:
0,6 F arc cos ≈ 0,927.
Отже, маємо множину наближених розв’язків: x ≈ ± 0,927 + 2πn, n Z.
А як знайти множину точних розв’язків такого рівняння? Нехай |а| 1. Арккосинусом числа а називають кут або чис-
ло з проміжку [0; π], косинус якого дорівнює а. Наприклад, аrссоs1 = 0, аrссоs0,5 = , аrссоs0 = , аrссоs(–1) = π.
Множину розв’язків рівняння cоs х = 0,6 можна записати так:
х = ± аrссоs0,6 + 2πn, n Z.
138
ТРИГОНОМЕТРИЧНІ РІВНЯННЯ І НЕРІВНОСТІ §18
Узагалі рівняння cоs х = a при |а| >1 розв’язків не має, а при |а| 1 множина його розв’язків
х = ± аrссоsa + 2πn, n Z.
Подібно до арккосинуса означають арксинус і арктангенс. Нехай |а| 1. Арксинусом числа а називають кут або число
з проміжку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, синус якого дорівнює а. Наприклад, |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
arсsin1 = |
|
|
|
, arсsin |
|
= |
|
, arсsin0 = 0, arсsin(–1) = – |
|
. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
Рівняння sinх = 0,5 має розв’язки х = і х = π – (мал. 94). Оскільки функція sinх періодична з найменшим додатним пе?
ріодом 2π, то дане рівняння має дві серії розв’язків: х = + 2nπ
і х = + 2nπ, n Z.
Розв’яжемо ще рівняння sin х = –0,4. |
Два його розв’язки: |
х = аrсsіn(–0,4) і х = π – аrсsіn(–0,4) (мал. |
95). Усі розв’язки: |
х1 = аrсsіn(–0,4) + 2πn і
х2 = π – аrсsіn(–0,4) + 2πn, n Z.
π – аrсsіn(–0,4) |
–аrсsіn(–0,4) |
Мал. 94 |
Мал. 95 |
Узагалі рівняння sinх = а не має розв’язків, якщо |а| > 1; якщо |а| 1, то множина його розв’язків складається з двох серій:
х1 = аrсsіna + 2πn і
х2 = π – аrсsіna + 2πn, n Z.
Зауваження. Дві останні формули можна об’єднати в одну:
х1 = аrсsіna + π 2n, х2 = –аrсsіna + π (2n + 1). Отже, коли множник при π парний чи непарний, то аrсsіn a
береться відповідно з плюсом чи мінусом. Ці випадки об’єднує рівність х = (–1)n аrсsіna + πn, n Z.
Така загальна формула розв’язків рівняння sin х = а, якщо |а| 1.
139
2 Ðîçäië
|
|
sin х = 1 |
|
sin х = 0 |
|
cos х = –1 |
|
cos х = 0 |
|||||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а) |
б) |
в) |
г) |
Мал. 96
Рівняння sin х = а і cos х = а, якщо а дорівнює 0, 1 або –1, можна розв’язувати і за загальними формулами, але зручніше – уявляючи одиничне коло (мал. 96). Наприклад, рівняння
sinх = 1 має множину розв’язків х = + 2πn;
sinх = 0 має множину розв’язків х = πn;
cosх = –1 має множину розв’язків х = π + 2πn;
cosх = 0 має множину розв’язків х = + πn.
Тут і далі в подібних рівностях n – довільне ціле число. Рівняння tg х = а має розв’язки при будь?якому дійсному а.
Один його розв’язок х = arctgа, де arctgα – кут або число з про? міжку тангенс якого дорівнює а. Оскільки функція tgх
періодична з найменшим додатним періодом π, то множина всіх розв’язків даного рівняння х = аrсtga + πn, n Z.
Формули розв’язків найпростіших тригонометричних рівнянь дано в таблиці.
Рівняння |
Формула розв’язків |
|
|
|а| 1 |
х = (–1)k аrсsinа + kπ, k Z |
sinх = а, |
|
|а| > 1 |
розв’язків немає |
|
|
|а| 1 |
х = ± аrсcosа + 2kπ, k Z |
cosх = а, |
|
|а| > 1 |
розв’язків немає |
|
|
tgх = а |
x = аrсtgа + kπ, k Z |
|
|
Рівняння ctgх = а при а = 0 має множину розв’язків х = + πn. У всіх інших випадках воно рівносильне рівнянню tgх = .
140
ТРИГОНОМЕТРИЧНІ РІВНЯННЯ І НЕРІВНОСТІ §18
Розв’язуючи складніші тригонометричні рівняння, зводять їх до простіших, як це зазвичай роблять при розв’язуванні алгебраїчних рівнянь. Деякі тригонометричні рівняння зводять до квадратних.
П р и к л а д. Розв’яжіть рівняння 2соs2 х + 3соsх – 2 = 0.
Р о з в ’ я з а н н я. Нехай соs х = у. Рівняння 2у2 + 3у – 2 = 0 має два корені: у = –2 і у = 0,5. Значення косинуса не може дорів?
нювати –2. Отже, соsх = 0,5, звідси х = ±
Відповідь. х = ± + 2πn, де n Z.
А як розв’язати, наприклад, нерів?
ність sinx > ?
Подивимося на одиничне коло (мал. 97). Усі його точки, ординати
яких більші від , лежать на виділеній дузі АА1. Точка А відповідає куту або числу , а точка А1 – куту або числу .
+ 2πn. |
Мал. 97 |
Отже, на проміжку [0; 2π] нерівність
sin x > задовольняє кожне з чисел проміжку Проте
це не вся множина розв’язків. Оскільки при кожному значенні х і цілому n sin(x + 2πn) = sin x, то дану нерівність задовольняють усі числа безлічі проміжків:
Відповідь прийнято записувати так: |
|
|
|
де |
|
|
n Z.
Дану нерівність sin x > можна розв’язати і графічно. Для
цього треба побудувати в одній системі координат графіки функ?
цій y = sinx і (мал. 98). Ті значення х, при яких значення
sin x більші за , утворюють безліч проміжків. Вони і складають
відповідь.
141