5. Державний статус укр. Мови.

В Україні державною є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя; сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. І це гарантує Конституція України.

Нація жива, доки жива її мова. Усіма зусиллями потрібно плекати й розвивати нашу рідну мову. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя; сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. І це гарантує Конституція України.

.

6. Сучасна укр. Літературна мова. Етапи розвитку.

Українська літературна мова має певні етапи розвитку

Дослідники виділяють такі основні етапи:

період Київської Русі, коли функціонували руська народна та старослов' янська (церковнослов' янська) мови;

XV ст. - староукраїнська мова використовувалася як мова світської літератури, літописів, а старослов' янська мова - як мова релігійна;

XVII ст. - коли функціонувала слов'яноруська (релігійна) і власне "книжна", "проста" або староукраїнська мова;

XVIII ст. - започатковано книгодрукування в Україні, починають видаватися граматики та словники, нормалізується й уніфікується писемна мова, розвиваються стилі мови.

Становлення нової української літературної мови відбува­лося на основі середньонаддніпрянських діалектів

Зачинателями цієї мови були І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко та ін.

Основоположни­ком сучасної української літературної мови - Т.Шевченко. ЇЇ збагатили протягом XIX – XX ст. Панас Мирний, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, Іван Франко та сотні інших письменників

7.Мовні норми та ії типи

Мо́вна но́рма— сукупність загальноприйнятих правил мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми— унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.

Мова — це сукупність правил, за якими будується мовлення як основа спілкування людей, а отже, і розуміння одне одного.

Розрізняють такі структурно-мовні типи норм:

1. орфоепічні норми (вимова); Наприклад: [молод'ба́]

2. визначають правильний словесний наголос

3. лексичні норми

4. словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);

5. морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами, префікс, сцфикс, корінь…);

6. синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);

7. стилістичні норми (використання мовно-виражальних засобів);

8. орфографічні норми (написання слів);

9. пунктуаційні норми (вживання розділових знаків)

8. Функціональні стилі укр. Мови. Характеристика стилів.

Розрізняють такі основні функціональні стилі сучасної української літературної мови:

-розмовний -це стиль, який використовується в усному повсякденномуспілкуванніупобуті, уродині, навиробництві (невимушений).

публіцистичний -публіцистичний стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується: точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їхнім емоційним забарвленням науковий стиль-використовується в наукових працях, для викладеннярезультатівнаукової тадослідницькоїдіяльності.Метоюнаукового стилю єповідомлення,пояснення,тлумаченнядосягнутих наукових результатів (терміни)

офіційно-діловий стиль- функціональний різновид мови, який слугує для спілкуванняв державно-політичному, гро­мадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю

художній стиль-цестильхудожньої літератури, який використовується в художнійтворчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив налюдськупсихіку,почуття,думкичереззмісті форму створенихавторамипоетичних,прозовихтекстів.

Деякі дослідники виділяють також конфесійний (проповідь, молитви), епістолярний (листи), ораторський стиль (виступи перед публікою).

9. Науковий стиль. Сфера функціонування.Різновиди. Мовні особливості.

Науковий стиль-використовується в наукових працях, для викладеннярезультатівнаукової тадослідницькоїдіяльності.Метоюнаукового стилю єповідомлення,пояснення,тлумаченнядосягнутих наукових результатів (терміни)

Різновиди:науково-популярний, науково-діловий, науково-технічний,науково-публіцистичний, навчально-науковий.

У науковому стилі використовується багато термінів. Причому більшість термінів виражені інтернаціональними словами.

Сфера функціонування: наукова діяльність, викладання та навчання, популяризація (донесееня до загалу) наукових знань.

9. Найтиповіші наукові тексти та їх характеристики.

Усі типи наукових текстів: доповідь, дискусія, монографія, підручник, стаття у різному ступені демонструють наукове знання.

Наукове знання може бути виражено у різних видах первинних текстів: усних (дискусія, диспут, обговорення наукової проблеми у колі фахівців.

письмових (доповідь, дисертація, стаття, монографія (це наукова праця у вигляді книгиз поглибленим вивченням однієї або декількох тем). Представлені штучною мовою, що має інтернаціональний характер (система латинських позначень у біології, медицині, символів у хімії, математиці, фізиці); – або ж – національною мовою. У змістовному плані сюди відносяться:

• визначення мети і задач роботи;

• вказівки на те, кому вона призначена, адресована;

• практичне значення проведеного дослідження.

9. Офіційно-діловий стиль. Призначення. Сфера. Мовні особливості.

офіційно-діловий стиль- функціональний різновид мови, який слугує для спілкуванняв державно-політичному, гро­мадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.

Мовні особливості:

• нейтральний тон викладу змісту лише у прямому значенні;

• точність та ясність повинні поєднуватися з лаконічністю, стислістю й послідовністю викладу фактів;

• документальність (кожний офіційний папір повинен мати характер документа), наявність реквізитів, котрі мають певну черговість, що дозволяє довго зберігати традиційні стабільні форми;

• наявність усталених одноманітних мовних зворотів

• сувора регламентація тексту; для чіткої організації текст поділяється на параграфи, пункти, підпункти.

наприклад мовні прийоми (згідно з розпорядженням, на підставі наказу, відповідно до чинного законодавства, порядок денний та ін.)

Сфера призначення.

1. використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.

2. використовується в сфері між­ державних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.

3. використовується в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, за­питів, повідомлень тощо.

4.— використовуєть­ся в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, дого­ворів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.

12. Різновиди ОДС (офіц.діл. стилю)

Законодавчий - використовується в законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними та службовими особами. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.

Дипломатичний— використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжнародних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах і т. ін.

Юридичний– використовується у юриспруденції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслуговує й регламентує правові та конфліктні відносини:

Адміністративно-канцелярський– використовується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві. Він обслуговує та регламентує: