2. Мета та завдання вивчення дисципліни

Предмет курсу – сутність права, ідея права, взаємозв'язок права і закону, право в культурному вимірі та ін.

Метою дисципліни є отримання студентами глибоких теоретичних знань щодо становлення і розвитку філософії права як науки, сутності права, особливостей взаємозв'язку права і закону як природного і позитивного права, проблем онтології права, антропології права та аксіології права.

Також метою курсу «Філософія права» є забезпечення вміння оперувати термінологією філософсько-правової науки, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в соціальному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення філософії права.

Завдання курсу:

• ознайомлення курсантів із досягненнями світової та вітчизняної філософсько-правової думки, творчістю та особистостями видатних мислителів давнини і сучасності, основними філософськими школами та напрямками у їх історичному розвитку, філософсько-правовою термінологією;

• розширення кола знань про право, закон, їх співвідношення, культурні підвалини права, основні закономірності руху та розвитку, рівні, види та історичні типи права, правосвідомість та її структуру;

• ознайомлення з основами теорії пізнання права, філософською методологією та методологією наукових досліджень права, колом проблем філософсько-правової онтології, аксіології та антропології;

• підвищення культурно-освітнього рівня, ерудиції та загальної культури мислення шляхом демонстрації концепцій світобудови та множини підходів до визначення сутності права та місця людини в ньому, розгляду різних космологічних та космогонічних теорій, визначення характерних рис основних соціокультурних парадигм тощо;

• закріплення навичок аналітичного мислення, розвиток вміння висловлювати та аргументувати власні думки, міркувати послідовно та логічно правильно, вести діалог і полеміку;

• світоглядна підготовка, яка передбачає не лише передачу знань, але й формування філософського світосприйняття, гуманістичних ціннісних настанов та орієнтацій, ідеалів добра та справедливості, а також національної самосвідомості.

Завдання вивчення дисципліни передбачає формування у слухачів системних та глибоких знань про об’єкт, предмет і методи філософії права, її понятійно-категоріальний апарат; основні вітчизняні та зарубіжні філософсько-правові школи, напрями, концепції праворозуміння; сутність та зміст права як міри свободи особи в її взаємовідносинах із державою, владою, законом. Крім того, в результаті вивчення курсу курсанти та слухачі повинні підвищити рівень правової та політичної культури; вміти визначити ціннісно-нормативні принципи аналізу різних типів світогляду; формувати особисту політичну і громадянську позиції; об’єднувати методологічні можливості філософського та правового підходів щодо актуальних проблем розвитку правової реальності.

Основні професійні компетенції

Засвоївши дисципліну «Філософія права», курсанти (слухачі) повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних знань з питань філософії права, розуміння її найзагальніших підстав для вирішення професійних завдань, пов’язаних із сферою права в умовах сучасного перехідного суспільства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Філософія права» курсанти (слухачі) повинні мати наступні головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

• розвиток правової культури, світоглядної орієнтації, успішності, творчого та особистісно-орієнтованого стилю діяльності юриста-практика;

• формування філософсько-правової культури, яка здійснює суттєвий вплив на виховання правової культури, розвиток духовності, соціальної відповідальності юристів, усвідомлення ними творчого та інноваційного характеру правової діяльності;

• опанування основним змістом філософії права для застосування його у професійній практичній діяльності;

• вміння розвивати творчий потенціал, що спрямований на досягнення успіху у професійній діяльності, підтримувати прагнення до самовдосконалення та найвищої професійної майстерності.

• опанування методологічним змістом категоріально- понятійного апарату навчальної дисципліни з метою його застосування в юридичній діяльності.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічну діяльність:

• здатність орієнтуватися в основних методах юридичної діяльності, свідомо користуватися категоріями та законами мислення задля обрання найефективніших систем та способів правозастосування;

• вміння оцінити подію, що потребує юридичного регулювання та може спровокувати конфліктну ситуацію і визначити шляхи їх усунення;

• вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення надзвичайних, конфліктних ситуацій у сфері юридичної діяльності;

організаційно-управлінську діяльність:

• формування у курсантів (слухачів) здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері юриспруденції, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також досягнень науково-технічного прогресу;

• формування у курсантів (слухачів) здатності ефективно застосовувати: професійні знання різних типів, принципів і закономірностей юридичної діяльності, найзагальніших її підстав;

• вироблення у курсантів (слухачів) високих професійних якостей, формування навичок соціального партнерства та особистої відповідальності у процесі реалізації юридичної діяльності;

• вміння орієнтуватися в основних нормативно-правових актах у сфері права;

педагогічно-консультативну діяльність:

• обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників Пенітенціарної служби з питань підвищення ефективності юридичної діяльності;

• вміння надати допомогу та консультації колегам з практичних питань правової діяльності;

• вміння обґрунтовувати свою думку, здійснювати аргументацію з використанням законів логіки.

контрольно-консультативну діяльність:

• застосовувати комплексний підхід до вирішення питань юридичного характеру, аналізу типових і нестандартних ситуацій, що виникають у процесі правозастосування, вміння приймати виважені і вольові рішення в юридичній діяльності, використовувати інноваційні технології на практиці;

• вміти практично застосовувати моральні принципи та докладати зусиль до створення здорового морально-психологічного клімату у колективі.