- •1. Поняття та завдання кримінального процесу України.
- •2. Кримінальна процесуальна форма та її значення. Уніфікація та диференціація кримінально-процесуальної форми.
- •3. Кримінальні процесуальні норми: поняття, види, структура.
- •4. Джерела кримінального процесуального права України.
- •5. Правила дії кримінального процесуального закону.
- •6. Кримінальні процесуальні функції, їх види та характеристика.
- •7. Поняття стадій кримінального процесу, їх система, зміст і завдання.
- •8. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
- •9. Засада мови, якою здійснюється кримінальне провадження.
- •10. Засада гласності у кримінальному процесі.
- •11.Змагальність і диспозитивність у кримінальному процесі.
- •12. Недоторканність житла чи іншого володіння особи, невтручання у приватне життя громадян, таємниця спілкування.
- •13. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність у кримінальному провадженні.
- •14. Забезпечення права на захист.
- •15. Публічність як засада кримінального провадження.
- •16. Розумні строки як засада кримінального провадження.
- •17. Суд (суддя) у кримінальному процесі.
- •18. Слідчий суддя і його повноваження.
- •19. Прокурор у кримінальному процесі. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
- •20. Слідчий та його процесуальне становище. Керівник органу досудового розслідування.
- •21. Підозрюваний і його процесуальне становище.
- •22. Захисник, його права та обов’язки у кримінальному процесі. Залучення захисника. Обов’язкова участь захисника.
- •23. Потерпілий і його представник, їх повноваження.
- •24. Цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальному провадженні, їх права та обов’язки.
- •25. Свідок у кримінальному провадженні. Права та обов’язки свідка. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •26. Експерт і спеціаліст у кримінальному процесі, їх права та обов’язки.
- •27. Суб’єкти доказування у кримінальному процесі, їх класифікація.
- •28. Поняття доказів та їх класифікація.
- •29. Способи збирання доказів у кримінальному процесі.
- •30. Оцінка доказів, її відмінність від перевірки.
- •31. Недопустимість доказів.
- •32. Предмет і межі доказування у кримінальному провадженні.
- •33. Показання як джерело доказів, особливості їх оцінки.
- •34. Висновок експерта. Види експертиз за процесуальною ознакою.
- •35. Речові докази у кримінальному провадженні.
- •36. Документи як джерело доказів.
- •37. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про них.
- •38. Фіксування кримінального провадження.
- •39. Процесуальні строки і витрати.
- •40. Відшкодування (компенсація) шкоди. Цивільний позов у кримінальному провадженні.
- •41. Початок досудового розслідування.
- •42. Підслідність: поняття, види.
- •44. Строки досудового розслідування. Порядок їх продовження.
- •45. Відомчий процесуальний контроль за провадженням досудового розслідування.
- •46. Загальні процесуальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •47. Допит: види, порядок проведення. Проведення допиту у режимі відеоконференції під час досудового розслідування.
- •48. Пред’явлення для впізнання: види, підстави та порядок проведення. Проведення впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування.
- •49. Обшук: види, підстави та порядок проведення.
- •50. Огляд: види, підстави та порядок проведення.
- •51. Слідчий експеримент.
- •52. Освідування особи.
- •53. Проведення експертизи у кримінальному провадженні. Отримання зразків для експертизи.
- •54. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії.
- •55. Повідомлення про підозру.
- •56. Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, види, загальні правила застосування.
- •57. Запобіжні заходи: види, мета, підстави та загальні правила їх застосування, зміни чи скасування.
- •58. Домашній арешт.
- •59. Застава як запобіжний захід.
- •60. Тримання під вартою. Строки тримання під вартою та порядок їх продовження.
- •61. Затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
- •62. Тимчасовий доступ до речей і документів.
- •63. Тимчасове вилучення майна.
- •64. Зупинення та відновлення досудового розслідування.
- •65. Форми закінчення досудового розслідування.
- •66. Закриття кримінального провадження.
- •67. Порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •68. Звернення до суду з обвинувальним актом.
- •69. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •70. Підготовче провадження.
- •71. Судовий розгляд: етапи, загальні положення.
- •72. Судове провадження з перегляду судових рішень: загальна характеристика.
- •73. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •74. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб.
- •75. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •76. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •77. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх.
- •78. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.
- •79. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків.
- •80. Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.
40. Відшкодування (компенсація) шкоди. Цивільний позов у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 127 КПК України шкода, завдана внаслідок кримінального правопорушення потерпілому відшкодовується:
– підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою – на будь-якій стадії кримінального провадження;
– на підставі судового рішення за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні;
– за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
У кримінальному провадженні передбачена можливість відшкодування як майнової так моральної шкоди.
Майнова шкода полягає в зменшенні майнової сфери потерпілого в результаті порушення прав або блага, що йому належать (порушення права власності і інших речових прав, наслідки, що настають у разі пошкодження здоров’я або призвели до смерті потерпілого).
Моральна шкода – втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Форми (способи) відшкодування шкоди:
1) добровільне відшкодування завданої шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою;
2) стягнення відшкодування на підставі судового рішення за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні;
3) компенсація потерпілому шкоди державою за рахунок Державного бюджету України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні – це вимога особи, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, її повноважного представника або в її інтересах прокурора до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, про відшкодування цієї шкоди, яка заявлена під час кримінального провадження до початку судового розгляду.
Встановлена законом можливість спільного розгляду цивільного позову разом з кримінальним провадженням обумовлена наявністю юридичного факту, який лежить в основі притягнення особи як до кримінальної, так і до цивільно-правової відповідальності в тих випадках, коли кримінальним правопорушенням заподіяна майнова та/або моральна шкода.
Спільний розгляд судом кримінального провадження та цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, надає ряд переваг, а саме:
– сприяє повноті, всебічності та об’єктивності дослідження обставин кримінального провадження;
– прискорює процес відновлення порушених кримінальним правопорушенням майнових прав;
– сприяє більш повному та швидкому доказуванню предмета та розміру позову та встановленню осіб, які зобов’язані нести цивільно-правову відповідальність за заподіяння шкоди;
– створює оптимальний процесуальний режим для суду та сторін;
– звільняє цивільного позивача та цивільного відповідача від сплати державного мита.