- •Національна академія внутрішніх справ
- •Кримінально-виконавче право:Навчально-методичний комплекс // Укладачі: к.Ю.Н., доцент Поліщук г.С., Кирилюк а.В. - к.: навс. – 2012. – 32 с. © Національна академія внутрішніх справ, 2012
- •1. Опис дисципліни
- •Загальні положення дисципліни
- •Основні терміни дисципліни
- •2. Структура залікового кредиту
- •3. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Кримінально-виконавча політика та кримінально-виконавче право України
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Література
- •Тема 2. Установи і органи, що виконують кримінальні покарання в Україні
- •План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •Тема 3. Правове регулювання і порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі
- •План семінарського заняття
- •Перелік основних термінів та понять до теми:
- •Теми рефератів:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Література до теми:
- •Питання для підготовки до заліку
Основні терміни дисципліни
Кримінально-виконавче право - встановлена згідно з вимогами кримінально-виконавчої політики система юридичних норм, що регулює суспільні відносини, які виникають у процесі виконання покарання, в інтересах виправлення осіб, які вчинили злочини, та попередження здійснення нових злочинів (рецидиву) як самими засудженими, так і іншими особами.
Кримінально-виконавче законодавство - галузь законодавства, що регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Норма кримінально-виконавчого права - правила поведінки, які містять заборони і дозвіл у сфері виконання покарань.
Кримінально-виконавчі правовідносини - це врегульовані нормами кримінально-виконавчого права відносини між представниками адміністрації місць позбавлення волі та іншими органами держави, які виконують кримінальні покарання, з одного боку, і засудженими, які відбувають покарання, з іншого, що виникають з приводу виконання (відбування) покарання.
Підстава виконання і відбування покарання - вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.
Принципи кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань - принципи невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.
Виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених - встановлений порядок виконання та відбування покарання (режимі суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Органи виконання покарань – Державна кримінально-виконавча служба України, її територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція; військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон.
Установи виконання покарань - арешті дома, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи.
Види кримінально-виконавчих установ - кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу(виправні колонії).
Види виправних колоній - колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки.
Класифікація засуджених - класифікація засуджених є розподіл їх на більш-менш однорідні групи згідно зі специфічними ознаками (критеріями) залежно від характеру та ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, минулих судимостей, статі й віку з метою диференціації та індивідуалізації виконання покарання.
Постпенітенціарний вплив - система заходів, спрямованих на: переконання засуджених в об'єктивній необхідності правомірної поведінки на волі і надання їм допомоги в побутовому і трудовому влаштуванні, організацію контролю за їх поведінкою, аж до застосування адміністративних і кримінально-правових заходів примул з метою недопущення становлення їх на шлях скоєння повторних злочинів.
Адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ.