1.2. Теоретичні основи проведення експерименту в різних галузях криміналістичної техніки.

Експертний експеримент (походить від лат.: experimentum – спроба, дослід та ехреrіrі – робити спробу, випробовувати) – це дослідження, відтворення явища пізнання у процесі проведення експертизи. Також він є факультативною стадією процесу експертного дослідження. Експертний експеримент як наукове дослідження є продовженням процесу мислення і виникає у результаті перевірки певного припущення.

Специфічною особливістю експерименту є те, що людина в ньому виступає як активний суб’єкта пізнання. Саме вона ставить умови та мету його проведення, варіює засобами та способами його реалізації, змінює інші параметри.

Надзвичайно важливе значення в процесі емпіричного наукового дослідження мають експериментальні методи, які являють собою певну систему пізнавальних операцій, пов’язаних з дослідженням об’єктів у спеціально створених для цього умовах, які сприяють виявленню, вимірюванню, порівнянню їх властивостей та зв’язків.

Експеримент – це метод емпіричного рівня наукового пізнання, спосіб чуттєво-предметної діяльності, коли явища вивчають за допомогою правильно обраних чи штучно створених умов, що забезпечують перебіг у чистому вигляді тих процесів, спостереження за якими необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами.

Проведення експериментальних досліджень передбачає здійснення ряду пізнавальних операцій:

_______________

²⁰ Філософія. Навчальний посібник. За ред. Надольного І.Ф. – К., 1997. – С. 323.

– визначення цілей експерименту на основі існуючих теоретичних концепцій з урахуванням потреб практики та розвитку самої науки;

– теоретичне обґрунтування умов експерименту;

– розробка основних принципів, створення технічних засобів для проведення експерименту;

– спостереження, вимірювання та фіксація виявлених у ході експерименту властивостей, зв’язків, тенденцій розвитку досліджуваного об’єкта;

– статистична обробка результатів експерименту;

– попередня класифікація та порівняння статистичних даних.

Експеримент має переваги порівняно із спостереженням та іншими методами емпіричного рівня наукового пізнання. Він дає можливість досліджувати, по-перше, об’єкти у так званому чистому вигляді; по-друге, в екстремальних умовах, що сприяє більш глибокому проникненню в їх сутність; по-третє, важливою перевагою експерименту є його повторюваність. У процесі експерименту необхідні спостереження, порівняння, вимірювання можуть проводитися стільки разів, скільки необхідно для одержання достовірних даних.

Спостереження – це певна система фіксування та реєстрації властивостей і зв’язків досліджуваного об’єкта у природних умовах або в умовах експерименту. Спостереження полягає у цілеспрямованому сприйманні предметів дійсності для одержання безпосередніх чуттєвих даних про об’єкт пізнання, вивчення предметів, що спираються на такі чуттєво-сенситивні здібності, як відчуття, сприймання, уявлення. Здійснення спостереження передбачає активне протиставлення себе як суб’єкта навколишній дійсності, виділення та усвідомлення пізнавальної мети, а також фіксування засобами мови вихідних відомостей про об’єкт, схеми, графіки, діаграми. Структурними компонентами спостереження є: сам спостерігач, об’єкт дослідження, умови та способи спостереження – прилади, установки, вимірювальні знаряддя.

Спостереження не є пасивним методом, у ньому теж реалізується активний характер пізнання: по-перше, у цілеспрямованому характері спостереження, у наявності установки у спостерігача – що спостерігати, на які явища звертати увагу.

Якщо розглядати експеримент з погляду логіки, то на думку Фролової О.Г. існує багато підходів, які дозволяють здійснити математичне моделювання досліджуваних об’єктів. Серед них можна виділити два найбільш розповсюджених і великих. Це методи так званого активного і пасивного експерименту. При активному експерименті – активно змінюється значення визначених факторів зовнішнього середовища і вивчається при цьому відповідні зміни стану досліджуваних процесів і явищ; а при пасивному експерименті – «очікуються», спостерігаються і фіксуються природні зміни цих факторів зовнішнього середовища і вивчаються при цьому відповідні зміни досліджуваних процесів і явищ. Із зрозумілих причин через особливу суспільну небезпеку і тяжкість можливих наслідків активний експеримент у криміналістичних дослідженнях використовується дуже рідко.

Саме завдяки цій своїй особливості експериментальний метод у науковому пізнанні набуває особливого значення і цінності.