2.2. Проведення експертного експерименту при вирішенні діагностичних завдань у судовій балістиці.

Встановлення технічного стану та придатності зброї до пострілу.

Визначення технічного стану вогнестрільної зброї, що є речовим доказом у справі, має самостійне значення в двох випадках:

– коли власник зброї притягується до кримінальної відповідальності за незаконне носіння, зберігання, виготовлення, збут вогнестрільної зброї (ч. 1 ст. 222 КК України), або за недбале його зберігання (ст. 223 КК України);

– коли необхідно з’ясувати шляхом експертизи, чи можливий із вилученої зброї постріл на місці вчинення злочину або події (нещасного випадку), якщо достатніх доказів немає (наприклад, висновок ідентифікаційної судово-балістичної експертизи або достовірних показань свідків про цей факт).

Дослідження технічного стану зброї має значення також для вирішення багатьох судово-балістичних питань (наприклад, про придатність зброї до пострілу) і при ідентифікації зброї за стріляними кулями і гільзами.

У випадках, коли дослідження технічного стану зброї має самостійне значення, перед експертизою, як правило, ставляться такі питання:

– чи справна вогнестрільна зброя;

– чи можлива з неї систематична стрільба;

– чи можливий із неї постріл;

– чи має зброя несправності і наскільки легко їх можна усунути;

– на яку граничну дистанцію можливі постріли з даної зброї;

– чи можлива прицільна стрільба з даної зброї на визначеній дистанції?

У судовій балістиці основна увага приділяється дослідженню того, чи виконує зброя своє призначення, тобто, чи проходить стрільба безвідмовно і чи безпечна зброя для стрільця.

Завданням судово-балістичного дослідження технічного стану зброї є з’ясування на підставі вивчення матеріальної частини зброї і криміналістичного досвіду практичної можливості використання її для вчинення злочину й умов, при яких таке кримінальне використання зброї можливе.

Судово-балістичне дослідження технічного стану вогнепальної зброї полягає в її огляді і проведенні експериментальної стрільби.

Спочатку робиться зовнішній огляд частин зброї, при якому випробовується їх взаємодія; корисно також зробити його рентгенівську або гамографічну зйомку. Далі, зброя розбирається (неповне розбирання), з’ясовується, чи є всі деталі, чи немає яких-небудь поломок або дефектів, у чому вони виражаються і як впливають на можливість проведення пострілів, чи не ослаблені пружини, які зазори між сполученими деталями, чи правильно взаємодіють вони між собою. При цьому варто описати у висновку і зафіксувати фотографічними знімками положення і стан деталей зброї в момент дослідження.

У загальному випадку рекомендується оглянути основні частини і механізми зброї: канал ствола і надійність його зачинення, затвор із деталями, спусковий механізм, запобіжники, прицільні пристосування, магазин.

Вирішальне значення для висновку про можливість пострілу і систематичної стрільби зі зброї мають результати експериментальної стрільби.

Якщо зброя стара, дуже зношена, із дефектами ствола, замикаючого механізму або деталей, що з’єднують в одне ціле всі частини зброї, проводити експериментальну стрільбу необхідно дуже обережно (зброя повинна кріпитися у верстаті, експерт перебувати в укритті і проводитись дистанційне керування спусковим гачком). Перед тим, як робити експериментальні постріли, досліджувану зброю доцільно підготувати для стрільби: наприклад, зчистити густе мастило або рясну іржу, що перешкоджають руху деталей, замінити окремі дефектні деталі.

Для встановлення надійності зброї бажано зробити з неї мінімум п’ять пострілів.

Свою специфіку має методика дослідження зброї при вирішенні питання про максимальну дистанцію пострілу.

Якщо зброя заводського виробництва і технічно справна, експертного дослідження для вирішення даного питання не потрібно. Про граничну дальність польоту кулі ми судимо за довідниковими таблицями.

Необхідність у проведенні балістичної експертизи може виникнути в таких випадках:

– коли вилучена атипова зброя (саморобна або перероблена заводська, зокрема обрізи);

– коли в зброї застосовувалися атипові набої (саморобні або позаштатні для даної зброї).

Особливість дослідження полягає насамперед у тому, що вирішальне значення для висновку мають результати експериментальної стрільби і специфіка її проведення.

Оскільки дистанція пострілу може виявитися значною, експериментальна стрільба проводиться не в тирі, а на відкритій місцевості, але з обов’язковою умовою забезпечення безпеки для навколишніх.

Експериментальні постріли рекомендується робити у воду (озеро, ставок, водоймище), на якому немає човнів і транспорту. Про місце закінчення траєкторій куль судять по сплеску води від падіння кулі.

Перед проведенням стрільби зброя закріплюється у верстаті під кутом узвишшя ствола близько 30°. Спостереження ведеться з точки на березі, що знаходиться осторонь від лінії прицілювання.

Для визначення відстані польоту кулі вимірюються (див. мал. 2.1.):

– кут між лінією прицілювання і лінією, що з’єднує точки, звідки робляться постріли і проводиться спостереження;

– кут між другою лінією і лінією на сплеск води від падіння кулі;

– відстань (а) між точкою, звідки робився постріл, і точкою спостереження.

За цими даними дальність польоту кулі визначається по формулі:

де: х – дальність польоту кулі;

а – кут між лініями, що проходять від точки спостереження сплеску води і до місця, звідки робився постріл;

b – кут між лінією прицілювання і лінією, що з’єднує місце спостереження і точку, звідки робився постріл.

Рис. 2.1. Схема експерименту для визначення дальності польоту кулі з досліджуваної зброї: А – місце, звідки робляться постріли; Б – місце падіння кулі (сплеск води); О – орієнтир, у напрямку якого робляться постріли; В – точка, звідки проводиться спостереження; х – відстань польоту кулі; а – відстань від місця, звідки робляться постріли, до точки спостереження; а – кут між лінією пострілу і лінією, що з’єднує місце пострілу і точку спостереження; б – кут між лінією, що з’єднує точку спостереження з місцем, звідки робився постріл, і лінією візування від точки спостереження на сплеск від кулі; в – кут між лінією пострілу і лінією візування на сплеск.

Для одержання більш надійних та точних результатів робиться мінімум 5 пострілів, після чого визначається середньоарифметичний результат.

Вимірювання кутів можна робити за допомогою геодезичного інструменту (наприклад, девіаційного пеленгатора ДП ), відстань вимірюється кроками (3 кроки приблизно складають 2 м).

Специфічна також методика дослідження при вирішенні питання про можливість прицільної стрільби з досліджуваної зброї на визначеній дистанції. Тут також необхідне проведення спеціальної експериментальної стрільби.

Прицільна стрільба зі зброї може бути ускладнена за таких причин:

– відсутність прицільних пристроїв (у цьому випадку можливість прицільної стрільби майже повністю залежить від суб’єктивних якостей особи, яка стріляє, а отже, питання не може вирішуватись судово-балістичною експертизою);

– приціл зброї порушений (збитий), у результаті чого при правильному прицілюванні кулі потрапляють вище, нижче або збоку цілі (прицільна стрільба при цьому можлива після правильного встановлення прицілу або при наявності досвіду в особи, яка стріляє, вносити поправки (перенесення точки прицілювання) на неточність встановленого прицілу);

– зброя дає дуже велике розсіювання куль, що робить влучення в ціль випадковим.

Надмірно велике розсіювання куль може бути в саморобній зброї або заводській з великим зношенням ствола, а так само при застосуванні саморобних, позаштатних для даної зброї або дуже поганої якості набоїв.

Експериментальну стрільбу рекомендується робити, дотримуючись таких правил:

– стрільба проводиться в тирі;

– зброя закріплюється у верстаті;

– спочатку робиться 3 постріли по якійсь мішені на великому листі з дистанцією в два рази меншою від тієї, по відношенню до якої експерту ставиться питання. Далі роблять 5-10 пострілів із необхідної дистанції й оцінюють результати влучення в мішень.

Опис вогнестрільної зброї, її стан і ті несправності, що виявлені під час огляду та опис умов і результатів експериментальної стрільби повинні міститись у дослідницькій частині експертного висновку.

У залежності від результатів дослідження створюється зміст і форма висновків про технічний стан зброї.

Встановлення придатності вогнестрільної зброї до пострілів без натискання на спусковий гачок.

Варто розрізняти мимовільні постріли:

– у результаті ненавмисного впливу на спусковий пристрій зброї (здебільшого на спусковий гачок); такі мимовільні постріли можна назвати випадковими;

– без такого впливу.

У першому випадку (ненавмисний постріл) мимовільний постріл не пов’язаний із пристроєм і станом зброї і тому судово-балістична експертиза не може вирішити питання про його можливість (із технічної точки зору, він завжди можливий).

Судово-балістична експертиза в основному вирішує питання про можливість мимовільного пострілу тільки у випадках, коли, судячи з матеріалів кримінальної справи, такий постріл відбувся без впливу на спусковий пристрій, при наявності конструктивних, технологічних недоліків зброї або зношенні її частин і механізмів, від ударів по зброї, її падіння, струшуванні та іншого впливу на зброю в цілому (тобто коли можливий непередбачений постріл).

Безумовно, судово-балістична експертиза не може вирішувати питання про намір або необережність особи при можливості пострілу без натискання на спусковий механізм, оскільки це правове питання. Однак дуже істотно і правомірно визначити на підставі дослідження механізмів зброї технічну можливість такого пострілу в зазначених вище випадках.

В даний час більшістю експертів при виконанні експертизи вирішується питання про можливість або неможливість пострілу без натискання на спусковий гачок. Таке вирішення питання недостатнє, оскільки в дослідженні не міститься кримінальних елементів.

До того ж мимовільний постріл нерідко можливий без натискання на спусковий гачок, наприклад із багатьох екземплярів саморобної зброї, в котрих взагалі спусковий гачок відсутній.

Судово-балістичною експертизою питання про можливість мимовільного пострілу рекомендується вирішувати не взагалі, а щодо конкретних обставин, частина яких встановлюється слідчим, а частина потребує перевірки. Тому вважається, що експертний висновок повинен бути винесений не тільки на підставі результатів технічного дослідження зброї, але й у результаті криміналістичної оцінки повідомлених слідчим обставин події.

Необхідно зазначити, що в більшості випадків висновки судово-балістичної експертизи не є категоричними. Експертом може бути висловлена думка про неможливість пострілу без натискання на спусковий гачок з даного конкретного екземпляра зброї, судячи з його конструкції і стану, при конкретних обставинах справи, або можливість такого пострілу за інших умов. Але ніколи експертизою не може бути встановлений факт пострілу без натискання на спусковий механізм, хоча б тому, що умови для такого пострілу можуть бути створені навмисно.

Вирішення питання про можливість пострілу без натискання на спусковий гачок не в загальній формі, а щодо визначених конкретних умов викликається і тим, що немає зброї, з котрої за певних умов неможливі були б такі постріли.

Причини згаданих пострілів можуть бути суб’єктивного характеру, їх з’ясування не входить у компетенцію експерта, і об’єктивні, технічна – незадовільна конструкція, порушення технології виробництва, незадовільний стан досліджуваної зброї при проведенні судово-балістичної експертизи.

На вирішення судово-балістичної експертизи можуть бути поставлені такі питання:

– чи можливе здійснення пострілу без натискання на спусковий гачок з досліджуваної зброї, якщо так, то за яких умов;

– чи має зброя несправності виробничого походження або такі, що виникли у процесі її експлуатації, що створюють можливість здійснення пострілів без натискання на спусковий гачок, у чому ці несправності полягають;

– чи міг із досліджуваної зброї відбутися постріл без натискання на спусковий гачок при зазначених обвинуваченим, потерпілим або свідком обставинах події.

Вирішення даних питань є необхідним для правової оцінки події, для визначення, чи мав місце навмисний, необережний або випадковий постріл, від цього залежить кваліфікація злочину або закриття кримінальної справи. Попереднє вирішення даних питань має значення для забезпечення безпеки при проведенні експериментальної стрільби, а також, для проведення інших судово-балістичних досліджень.

Це і визначило місце даної проблеми в судовій балістиці. У цьому відношенні необхідно зазначити роботи А.П. Білова, В.М. Виноградова. С.Д. Кустановича, Г.О. Самсонова, Л.В. Станіславського і Б.М. Комаринця.

Експертне дослідження складається з огляду зброї, при якому вивчаються конструкція, стан, дія її механізмів, і проведення експериментів.

_______________

²⁵ Комаринец Б.М. Судебно-баллистическая экспертиза. М., 1974. – с. 105.

Попередньо варто уважно прочитати надані матеріали кримінальної справи, для висунення правильних експертних версій можливих обставин, щодо умов пострілу на місці подій. Якщо зразок досліджуваної зброї експерту маловідомий, він знайомиться з довідковими матеріалами (описи в довідниках зі зброї), а при можливості – з його будовою на зразку такої самої зброї.

Таблиця 2.1.

Обставини, що сприяють пострілам без натискання на спусковий гачок.

Положення патрона	Положення затвора ударника, курка	Безпосередня причина пострілу без натискання на спусковий гачок	Умови для пострілів без натискання на спусковий гачок	Зброя
В патроннику	На бойовому, запобіжному взводі	Удар по курку. Сильний струс	Несправності відокремлювача і знос нижньої поверхні затвора	Пістолет ТТ випуск до 1947 р.
В патроннику	Переднє, не на бойовому взводі	Удар по курку, нагвинченому на задній кінець ударника	Неправильне складання затвора, подовжене ударник, люфт затвора	Гвинтівка «Мосіна» зразка 1891/30 p., а також зброя з ударниковим стріляючим механізмом
В патроннику	На бойовому взводі	Струс	Зазор між затвором і ствольною коробкою	Гвинтівка «Мосіна» зразка 1891/30 p., а також зброя з ударниковим стріляючим механізмом
У магазині (патронник вільний)	На бойовому взводі	Відхід затвора назад у результаті поштовху, сильного струсу або зачеплення ним за якийсь предмет	Відхід затвора назад на 2-3 см у результаті падіння зброї або удару по ньому і повернення вперед під дією зворотно-бойової пружини	Пістолети-кулемети ППШіППС
В патроннику	На бойовому взводі	Вилучення патрона з патронника шомполом	Виступ ударника з патронного упора	Різна зброя
В патроннику	На бойовому взводі	Закривання стволів	Неповернутий бойок заржавлений, виступ капсуля патрона, положення пружини ударника, нерівності щитка копилля	Мисливські гладкоствольні рушниці
В патроннику	Проміжне	Курок поставлений на бойовий взвод	Неправильне налагодження або несправності (дефекти) запобіжних взводів	Куркові мисливські гладкоствольні рушниці
В патроннику	Проміжне	Курок поставлений на бойовий взвод	Неправильне налагодження, конструктивні дефекти	Револьвери
В патроннику	На запобіжному зводі	Удари по спиці курка	Знос шептала або запобіжного взводу	Пістолет ТТ; куркові мисливські гладкоствольні рушниці
В патроннику	На бойовому взводі	Удари по зброї, падіння і струс зброї, різкий рух	Зношення, округлення робочих граней шептала і бойового взводу	Всі види зброї
В патроннику	На бойовому взводі	Падіння і струс зброї, різкий рух	Неправильне або дуже «тонке» налагодження спуску	Мисливські рушниці, цільова зброя (малокаліберна і довільна)
В патроннику	На бойовому взводі	Удари по курку	Неправильне або дуже «тонке» налагодження спусків при неправильному налагодженні або дефектах запобіжних взводів (якщо курки поворотні). Малий зазор (менше 1,4 мм) між курком і бойком	Куркові мисливські гладкоствольні рушниці
В патроннику	На бойовому взводі	Удари по курку	Поломка, ослаблення або вигин пружини, що діє на шептало	Гвинтівка «Мосіна» зраз. 1891/30 р. і інша зброя
В патроннику	На бойовому взводі	Удари по курку	Гвинт спускової пружини	Малокаліберна гвинтівка «ТОЗ-8» і деяка інша зброя
В патроннику	На бойовому взводі	Удари по курку	Відсутність шпильки, що з’єднує курок з ударником	Малокаліберна гвинтівка «ТОЗ-8» і деяка інша зброя
В патроннику	На бойовому взводі	Удари по зброї, падіння, струс зброї, різкий рух	Перекіс осі курка при неправильному налагодженні або дефектах запобіжних взводів (якщо курки поворотні)	Куркові мисливські гладкоствольні рушниці
В патроннику	На бойовому взводі	Удари по зброї, падіння, струс зброї, різкий рух	Відчинення кришки затворної коробки в результаті дефектів її засувки	Пістолет-кулемет ППШ
В патроннику	Курок спущений	Удар по спиці курка	Зношення повзуна	Револьвер Наган
В патроннику	Курок спущений	Постріл з іншого ствола	Знос робочих граней шептала і бойового взводу, неправильне або дуже «тонке» налагодження спусків, поломка або ослаблення пружини, що діє на шептало, перекіс осі курка	Двоствольні (трьох-чотирьох) мисливські гладкоствольні рушниці.
В магазині.	Переднє, не на бойовому взводі	Закривання стволів. Відхід затвора назад (до бойового взводу) у результаті поштовху або зачеплення	Виступ бойка з щитка через бруд, густого мастила	Мисливські рушниці. Пістолети-кулемети ППШ і ППС
В патроннику	Переднє, не на бойовому взводі	Удари по зброї, падіння, струс зброї, різкий рух	Знос робочих граней шептала і бойового взводу, зазор між затворною коробкою і її кришкою, ослаблення бойової пружини	Пістолет-кулемет ППШ
В патроннику	На бойовому взводі, зброя у положенні запобігання	Удари по зброї, падіння, струс зброї, різкий рух	Умови, розглянуті вище, а також конструктивні дефекти або несправності запобіжників	Різна зброя
В магазині	На бойовому взводі, зброя у положенні запобігання	Удари по зброї, падіння, струс зброї, різкий рух	Несправності запобігача – поломка пружини гнітка, засмічення канавки ручки, знос гнітка, скруглення заднього вирізу в кришці затворної коробки; зношення затворної коробки	Пістолети-кулемети ППШ.

При огляді визначається зразок (модель, система) зброї, наявність і положення в ньому патронів, наявність, положення і стан деталей зброї, істотних для проведення пострілів, наявність слідів пострілу. Якщо, судячи з обставин справи, можлива версія, що постріл відбувся при падінні зброї або при ударі по ній, огляд має на меті виявлення пошкоджень, що виникають при падінні зброї або при ударі по ній, а також наявності яких-небудь сторонніх часток на його зовнішніх деталях

Механізми зброї спочатку вивчаються в тому положенні, у якому зброю надано на експертизу, а потім після часткового розбирання. При цьому дія зброї і взаємодія її частин випробуються.

При огляді і дослідженні зброї визначаються:

– зусилля на спусковий гачок, необхідне для проведення пострілу: для цього затвор, курок або ударник ставлять на бойовий взвод, після чого натискають на спусковий гачок і спостерігають за їх рухом. Якщо спуск тугий, затвор, курок або ударник (до передбачуваного пострілу) просунулись трохи назад, якщо спуск м’який – уперед, зусилля на спуск повинно бути обмірювано динамометром, дія якого спрямована перпендикулярно лінії, що з’єднує центр осі спускового гачка і його хвоста (рис. 2.2.) у момент передбачуваного пострілу. Варто зробити 10 вимірювань і визначити максимальне, мінімальне і середнє зусилля в грамах;

– стан робочих граней шептала, бойового і запобіжного взводів; з’ясовується, чи немає зношеності, заокругленості цих граней, слідів від яких-небудь інструментів, які б указували на недавнє налагодження спусків;

Рис. 2.2. Визначення зусилля на спуск двоствольної мисливської рушниці: 1 – лінія, що з’єднує вісь і закінчення спускового гачка; 2 – шептало спускового гачка.

Стрілками показаний напрямок, за яким вимірюється динамометром зусилля на спуск.

– зчленування робочих граней шептала і бойового взводу, шептала і запобіжного взводу. Для цього на ударник або курок, що знаходиться на бойовому і запобіжному взводі, із силою натискають рукою і стежать, чи відбувається їх зрив і при якому зусиллі; перевіряють, чи немає проміжку між шепталом і тією деталлю зброї, на якій знаходиться бойовий або запобіжний взвод; якщо зазор є, він вимірюється;

– стан спускової і бойової пружин; з’ясовується їх цілісність, пругкість, а також чи не обмежується їх дія якимсь дефектом у зброї;

– стан запобіжників; чи рухається затвор, курок або ударник назад або вперед, коли зброя знаходиться на запобіжнику; який стан пружин запобіжника (якщо такі є); у куркових гладкоствольних мисливських рушницях перевіряється дія запобіжних, для чого курки відтягаються назад і відпускаються, при цьому до щитка притискається м’яка дерев’яна дощечка; якщо бойки на цій дощечці залишають поглиблення, значить вони вдаряють по ній, чого не повинно бути, якби запобіжні взводи були відремонтовані і правильно налагоджені; випробування рекомендується проводити 10 разів;

– розміри, положення і стан бойків зброї; перевіряється чи не виступають вони в передньому положенні затвора, курка або ударника з отвору в патронному упорі; виступ бойків варто виміряти, наприклад, за допомогою контрольних вирізів викрутки з набору приналежностей до військової гвинтівки; з’ясовується, чи не заклинені бойки в копиллі рушниці; у цьому випадку при натисканні вони не подаються назад (у безкуркових рушницях при зведених курках, а в куркових рушницях курках);

– правильність складання затвора, спускового механізму, запобіжника; перевіряється наявність усіх деталей внутрішніх механізмів зброї, передбачених конструкцією;

– наявність і розміри зазорів між деталями зброї (наприклад, між затвором і затворною коробкою) і кріплення обертових деталей (наприклад, курків).

У ході огляду зброї – речового доказу, корисно порівнювати її зі справною зброєю тієї самої системи (моделі, зразка).

У ряді випадків необхідно також досліджувати стріляну гільзу, вилучену зі зброї або виявлену на місці події. Наприклад, при здійсненні пострілу без натискання на спусковий гачок в револьвері зразка 1895 р. (Наган) при передньому положенні курка, у результаті удару по спиці курка і того, що казенна частина не прижата до капсуля, останній спучується з донної частини гільзи.

У ході дослідження положення і стан деталей зброї обов’язково фіксується в тому вигляді, у якому вони були на момент надходження зброї на експертизу.

Відповідальною стадією дослідження є проведення експериментальної стрільби. Тут перевіряють припущення про можливі причини й умови пострілів без натискання на спусковий гачок, осмислюють дію механізмів зброї й одержують докази можливості або неможливості таких пострілів із досліджуваної зброї при певних обставинах.

З метою забезпечення безпеки експериментальні постріли проводяться з патронами без заряду пороху і без снаряда (кулі, шроту). Цього цілком достатньо для висновку про те, що міг відбутися постріл і повністю спорядженим патроном.

Для проведення експериментальних стрільб варто перевірити усі умови й обставини, при яких можливі постріли без натискання на спусковий гачок з даної зброї. Особливо ретельно повинні бути перевірені можливість та імовірність таких пострілів за умов, встановлених слідством або вказаних у матеріалах справи обвинувачуваним, потерпілими або свідками.

На підставі вивчення механізмів досліджуваної зброї і наявних відомостей про обставини події визначається, які експерименти необхідно провести, при яких умовах, які для цього потрібні патрони.

За відсутності спеціального устаткування для експериментальних стрільб, експерименти потрібно проводити у такому порядку:

– перевіряється можливість пострілів без натискання на спусковий гачок при заряджанні зброї; для цього в патронник поміщається патрон (в усіх випадках без снаряда і порохового заряду) і затвор зброї декілька разів різко закривається, а якщо досліджуються звичайні гладкоствольні мисливські рушниці, то різко закриваються стволи;

– перевіряється можливість таких пострілів при ударах по зброї; для цього в патронник поміщається патрон, дерев’яним молотком, спочатку слабо, потім усе сильніше, наносяться удари по різним частинам зброї (по дульній частині ствола, по курку, по задньому кінці ударника або деталі, з’єднаній з ударником, по задній частині затворної коробки) при різному положенні деталей (наприклад, курок у передньому положенні, на запобіжнику, на бойовому взводі);

– у необхідних випадках перевіряється можливість пострілів без натискання на спусковий гачок при падінні зброї: для цього в патронник поміщається патрон і зброю у вільному падінні кидають на підлогу, покриту листом гуми товщиною 2-3 см або листом товщиною 3-4 см; висота (1 або 1,5 м) падіння зброї замірюється; експеримент проводиться багаторазово, при цьому відзначається, якими частинами зброя вдарялася о підлогу;

– перевіряється можливість пострілів без натискання на спусковий гачок при ударах зброєю; для цього в патронник поміщається патрон і зброю, як правило, дульною частиною, курками або задніми частинами ударника, вдаряють спочатку слабо, потім усе сильніше по твердому предмету, покритому листом гуми.

В окремих випадках необхідно провести і додаткові експерименти, наприклад перевірити можливість таких пострілів при пострілі із сусіднього ствола, при обертанні барабана револьвера тощо.

У дослідницькій частині експертного висновку основним є:

– докладний і точний опис усіх виявлених при дослідженні дефектів зброї, що можуть створювати умови для пострілу без натискання на спусковий гачок;

– (дефекти або «тонке» налаштування робочих граней шептала, бойового і запобіжного взводів, поломок або ослаблення пружин, зазори між частинами зброї тощо);

– виявлені дефекти варто сфотографувати і фотознімки з відповідними оцінками прикласти до висновку;

– вказівки на відхилення в дії досліджуваної зброї (взаємодії її деталей) від справного зразка такої зброї;

– результат всіх проведених при дослідженні вимірювань (зусилля на спуск, виступ бойка з патронного упора, пружності пружин, розмірів зазорів між деталями зброї тощо);

– докладний опис умов і результатів всіх експериментів;

– пояснення обставин та умов, встановлених при дослідженні, за яких з даної зброї можливі постріли без натискання на спусковий гачок.