- •10. Поняття та ознаки держави
- •14. Поняття та класифікація функції держави
- •21. Поняття та елементі форми держави
- •22. Поняття та види форм правління
- •24. Поняття та види державно-правового режиму.
- •26. Механізм держави: поняття, ознаки, принципи діяльності.
- •27. Поняття і структура державно апарату України.
- •41. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні
- •46. Поняття та види джерела (форми) права
- •48. Поняття та загальні ознаки норми права
- •50.Види норм права
- •54. Поняття, ознаки, та структура системи права
- •56. Поняття, ознаки та структура системи законодавства
- •60. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки, види
- •72. Види правовідносин
- •77. Правова поведінка: поняття, ознаки
- •81. Правопорушення: поняття, ознаки, види
- •82. Юридичний склад правопорушення
- •83. Поняття та ознаки юридичної відповільності
- •88. Поняття і форми реалізації права
- •89. Застосування норм права, як особлива форма їх реалізації
- •97. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •98. Тлумачення норм права за обсягом
- •100. Законність: ознаки, поняття
- •106. Правова культура: поняття, структура, функції, типа
- •109. Предмет, сфера, засоби, способи, метод, типи правового регулювання
- •113. Поняття, елементи та критерії класифікації правових систем
81. Правопорушення: поняття, ознаки, види
Правопору́шення — суспільно шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи (малолітні і душевнохворі деліктоздатними не вважаються), що спричиняє юридичну відповідальність.
До основних ознак правопорушення слід віднести такі:
суспільне шкідлива (напр., прогул) або суспільно небезпечна (зазіхання на життя людини) поведінка.
протиправна, неправомірна поведінка — суперечить нормам права, здійснюється всупереч праву, є свавіллям суб'єкта;
дія (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльність (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані).
Вина — це психічне ставлення особи до свого діяння (бездіяльності) і його наслідкам, виражене у формі умислу і необережності;
Винне діяння (дія або бездіяльність) — правопорушення — є активним (чи пасивним), усвідомленим, вольовим, винним (у формі наміру і необережності) заподіянням шкоди, що спричиняє юридичну відповідальність.
Правопорушення класифікуються за:
ступенем суспільної небезпеки — на злочини і проступки;
належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства і інші);
колом осіб — особові і колективні;
характером правових приписів — нормативно-правові і дисциплінарні;
в залежності від характеру цивільно-правового порушення — договірні і позадоговірні правопорушення;
правопорушення у сфері суспільного життя (в сфері соціально-економічних відносин, в суспільно-політичній сфері, в сфері побуту і дозвілля).
82. Юридичний склад правопорушення
Склад правопорушення — це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення та які є необхідними і достатніми для притягнення до юридичної відповідальності.
Об'єкт правопорушення — це суспільні відносини, соціальні цінності, яким заподіюється шкода (або які ставляться під загрозу заподіяння такої шкоди) та які охороняються законом.
Об'єктивна сторона — це зовнішній прояв суспільно небезпечного або суспільно шкідливого діяння, яке завдає об'єктам правової охорони суспільно небезпечних (шкідливих) наслідків та яке відбувається за певних умов, у конкретному місці, в певний час та за певної обстановки.
До об'єктивної сторони належать:
• суспільно небезпечне (шкідливе) діяння (дія чи бездіяльність);
• суспільно небезпечні (шкідливі) наслідки;
• необхідний причинний зв'язок між діянням та наслідками
Суб'єкт правопорушення — це деліктоздатна фізична або юридична особа, яка вчинила правопорушення. Вимоги до суб'єкта правопорушення:
• досягнення особою певного, прямо визначеного у нормах права віку юридичної відповідальності (за різні правопорушення юридична відповідальність настає з різного віку);
• осудність — здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними і розуміти небезпечність вчинюваних дій та їх наслідків у момент скоєння правопорушення.
Суб'єктивна сторона — це психічне ставлення суб'єкта до свого суспільно небезпечного (шкідливого) діяння та його наслідків.