Судово-медична експертиза живих осіб

Судово-медична експертиза живих осіб - один з основних напрямів діяльності судово-медичних експертів. У цьому розділі викладено підстави експертиз, прийоми й методики медичного обстеження, основи оцінки отриманих результатів та принципи побудови висновків.

За статистикою, експертизи живих осіб посідають перше місце у судово-медичній практиці; кількість їх майже вдвічі перевищує кількість експертиз трупів.

Судово-медична експертиза живих осіб проводиться згідно з вимогами Кримінально-процесуального та Кримінального кодек­сів України і відповідними Правилами судово-медичного визна­чення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та Правилами прове­дення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи, затвердженими нака­зом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року №6.

Виконуються судово-медичні експертизи живих осіб за по­становами органів Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки або за рішенням судів у разі, коли вчинено злочин проти здоров’я чи гідності людини. У разі побутових конфліктів, що супроводжу­ються спричиненням легких тілесних ушкоджень, обстеження по­терпілих, як правило, проводиться не за постановою (бо криміналь­на справа не порушується), а за направленням міліції або суду.

Експертизу живих осіб оформлюють документом, що має назву «Висновок експерта».

На основі направлення проводиться обстеження живої особи, що документується «Актом судово-медичного обстеження».

Судово-медичні експерти можуть проводити обстеження гро­мадян за їх власним бажанням, і таку експертизу оформлюють до­кументом «Думка спеціаліста».

Як доказ у суді може враховуватися лише «Висновок експерта». Експертиза (обстеження) особи проводиться за наявністю особис­того посвідчення (паспорта) або, якщо тотожність її підтверджу­ється, працівником правоохоронних органів, який супроводжує цю особу на експертизу.

В обласних центрах судово-медична експертиза (обстеження) живих осіб проводиться у спеціальних підрозділах - відділах екс­пертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб, де працюють фахівці відповідної галузі. У районах експертиза та обстеження жи­вих осіб належать до функціональних обов’язків міжрайонних (ра­йонних) судово-медичних експертів і здійснюються у спеціально виділених кімнатах поліклінік. Крім того, за нагальної потреби су­дово-медична експертиза (обстеження) постраждалих може прово­дитись у лікарнях, судах, місцях позбавлення волі чи навіть удома.

За необхідності до виконання судово-медичних експертиз за­лучаються (комісійно) вузькі фахівці (хірурги, акушери-гінеко- логи, окулісти та інші). Лише у деяких випадках судово-медична експертиза живої особи доручається лікареві іншого фаху (не су­дово-медичному експертові). У такому разі фахівець іменується «лікар-експерт».

Основні підстави для експертизи живих осіб:

• заподіяння тілесних ушкоджень;

• статеві злочини;

• встановлення віку;

• сумнівне батьківство, материнство, підозра на підміну чи ви­крадення дитини;

• ототожнення особи;

• встановлення загального стану здоров’я;

• визначення відсотка втрати працездатності;

• експертиза рубців як наслідків давніх ушкоджень чи захво­рювань.

Найчастіше судово-медичним експертам доводиться стикатися із заподіяними тілесними ушкодженнями. При цьому вирішу­ється низка питань, а саме:

1. Характер ушкоджень?

2. Яким предметом чи фактором вони спричинені?

3. Ступінь тяжкості ушкоджень чи відсоток втрати загальної працездатн ості?

4. Чи могли ушкодження утворитись за даних обставин?

5. Давність спричинення ушкоджень? та ін.