4. Адміністративні послуги, що надаються у сфері культури

В правовому полі використовується терміни послуги і адміністративні послуги в сфері культури, які несуть різне змістовне навантаження.

Послуги в сфері культури – це дія (діяльність), яка спрямована на задоволення потреб особи і не втілюється у певному майновому (уречевленому) результаті; її результат є невіддільним від самої діяльності, його якість не може гарантуватися, він споживається безпосередньо у момент її здійснення ¹.

Послуги можуть мати зміст нематеріальний (не речовий) та матеріальний.

Відмежування категорії «послуги» та «адміністративні» послуги ґрунтується на тому, що адміністративні послуги надаються публічною адміністрацією за зверненням фізичних або юридичних осіб і направлені на реалізацію їх прав, свобод та публічних інтересів.

В сфері культури визначено широкий перелік послуг. Вони мають свою специфіку визначену особливість самої сфери. За функціональними особливостями їх класифікують на послуги, що безпосередньо виконують культурну функцію (послуги, які надають актори, читці, музиканти, співаки під час концертів, шоу, спектаклів, лекцій, екскурсій, а також послуги, які надають диригенти, балетмейстери, хормейстери, режисери та ін.), і послуги, що виконують функцію «поширювального механізму» (видача книжок в бібліотеках, показ фільмів у кінотеатрах, прокат відеокасет, театральних костюмів і реквізиту, продаж предметів художнього мистецтва: картин, скульптур, антикваріату, виробів народних промислів і сувенірів, книг).

3 огляду на функції організацій сфері культури, послуги можна класифікувати на такі групи:

а) у сфері культурно-освітянської діяльності (проведення вистав, театральних та музичних постановок, концертів, оперних і балетних спектаклів, інших постановок; діяльність артистичних груп, труп, оркестрів та окремих артистів; навчання у народних університетах (факультетах), лекторіях, на курсах; консультації з питань культури, літератури, музичного, театрального та образотворчого мистецтва, кінофотомистецтва, архітектури, краєзнавства, історії та з бібліотечно-бібліографічних питань тощо; навчання у школах, студіях, заняття в літературно-музичних вітальнях, ігрових кімнатах для дітей, у гуртках гри на музичних інструментах, співу тощо;

б) у сфері міжнародного співробітництва (надання допомоги мистецьким колективам і виконавцям, які приїжджають в Україну чи виїжджають за її межі, в оформленні документів; прийняття та культурне обслуговування культурно-мистецьких і туристських колективів; проведення міжнародних симпозіумів, науково-практичних конференцій, концертів, фестивалів, виставок, вистав тощо);

в) у сфері побутових послуг (обладнання майстерень для побутової технічної творчості населення «Зроби сам» (з урахуванням можливості виконання столярних, слюсарних робіт, машинного в’язання тощо); ремонт побутових приладів та обладнання теле-, аудіо-, відеоапаратури; навчання основ слюсарних і столярних робіт, чоботарювання, обслуговування побутової техніки тощо);

г) інші послуги (оформлення інтер’єрів, дизайнерського оздоблення виставочних стендів; реконструкція, оснащення та переоснащення атракціонних комплексів, об’єктів дозвілля, атракціонів великих і малих форм тощо).

Адміністративні послуги в сфері культури ‑ це результат здійснення владних повноважень публічною адміністрацією, компетенція якої розповсюджується на сферу культури, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними, юридичними або іншими колективними особами прав, свобод і законних інтересів в даній сфері за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).

Відповідно суб’єкти адміністративних послуг в сфері культури – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, які перебувають у їх управлінні.

Законодавцем запроваджено стандарти надання адміністративних послуг в сфері культури зі здійснення легалізації об’єднань громадян; здійснення державної реєстрації благодійних організацій; здійснення державної реєстрації друкованих засобів масової інформації тощо.

Адміністративні послуги в сфері культури можна поділити на три групи, ті які надаються:

1. Міністерством культури України;

2. центральними та місцевими органами виконавчої влади;

3. місцевими державними адміністраціями;

4. органами місцевого самоврядування.

Отже, в сфері культури надаються такі адміністративні послуги.

Міністерство культури України надає наступні послуги¹.

видає дозволи на:

переміщення (перенесення в інше місце) пам'яток місцевого значення;

проведення робіт на пам'ятках національного значення у межах території, на якій вони розташовані, та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць;

проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт у межах території, на якій розташовані пам'ятки, та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою;

відновлення земляних робіт, зупинених у зв'язку з виявленням знахідки археологічного або історичного характеру;

тимчасове вивезення пам'яток, що належать до державної частини Музейного фонду України, за межі України для експонування на виставках або реставрації;

у межах повноважень погоджує:

питання щодо відчуження або передачі пам'яток національного значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;

охоронні договори на пам'ятки національного значення;

науково-проектну документацію на виконання робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам'яток національного значення;

програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт у межах території, на якій розташовані пам'ятки національного значення, та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програми та проекти, в результаті реалізації яких може змінитися стан об'єктів культурної спадщини;

розміщення реклами на пам'ятках національного значення та в зонах їх охорони, в історичних ареалах населених місць;

проекти відведення земельних ділянок, питання щодо зміни власника земельної ділянки (землекористувача) у межах території, на якій розташовані пам'ятки, та в їх охоронних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць;

порядок подальшого використання музейних зібрань у разі ліквідації музеїв, що засновані на державній або комунальній формі власності;

разом з тим:

забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення) та при поверненні після тимчасового вивезення;

видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей тощо.

здійснює ліцензування і реєстрацію кіно-, аудіо-, відеопродукції, що має обмеження глядацької аудиторії.

Державне агентство з питань кіно надає наступні адміністративні послуги:

видає державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів;

відповідно до міжнародних договорів надає в Україні аудіовізуальним творам статус продукту спільного виробництва¹.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України надає наступні адміністративні послуги²:

вносить до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення надає наступні адміністративні послуги:

видає телерадіоорганізаціям ліцензії на мовлення, кабельне мовлення, ретрансляцію, проводове (кабельне) мовленні та час мовлення.

Місцеві державні адміністрації надають наступні адміністративні послуги в сфері культури:

погоджують розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони таких пам'яток;

надають акт щодо обстеження приймальних пунктів металобрухту на відповідність вимогам законодавства;

надають дозвіл на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їх територіях та в зонах охорони, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок тощо.

Органи місцевого самоврядування надають наступні адміністративні послуги в сфері культури:

реєструють відповідно до законодавства статути (положення) розташованих на відповідній території культурно-освітніх закладів, незалежно від форм власності;

здійснюють державну реєстрацію місцевих благодійних організацій і фондів, інших неприбуткових організацій, які діють в сфері культури;

здійснюють в установленому порядку державну реєстрацію підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності діяльність яких розповсюджується на сферу культури, розташованих на відповідній території,

здійснюють в установленому порядку реєстрацію місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення інтереси яких реалізуються в межах сфери культури, які створюються і діють відповідно до законодавства.

Законодавством України передбачено, що адміністративні послуги можуть бути як платними так і безплатними.

З цього приводу необхідно зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України вiд 05 січня 2011 р. № 33 про «Деякі питання надання платних адміністративних послуг» визначено: з 1 березня 2011 р. надання платних адміністративних послуг здійснюється виключно бюджетними установами, а також підприємствами, небюджетними установами та організаціями, на які законодавчими актами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, покладено повноваження щодо надання таких послуг, і державними підприємствами, що належать до сфери управління Державної служби технічного регулювання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 639 «Про затвердження переліків платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством юстиції, Державною реєстраційною службою та структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби» затверджено перелік платних адміністративних послуг, що регулюють відносини в сфері культури, і надаються Міністерством юстиції, Державною реєстраційною службою та структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби. А саме:

платні адміністративні послуги, які надаються Державною реєстраційною службою в сфері культури:

видача свідоцтва про реєстрацію громадських організацій, діяльність яких стосується сфери культури: міжнародних, всеукраїнських (видача дубліката про реєстрації зазначеного свідоцтва);

видача свідоцтва про реєстрацію об’єднань громадян, діяльність яких стосується сфери культури: міжнародних, всеукраїнських (видача дубліката про реєстрації зазначеного свідоцтва);

видача свідоцтва про реєстрацію відділень, філій, та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні, діяльність яких стосується сфери культури (видача дубліката про реєстрації зазначеного свідоцтва);

видача свідоцтва про державну реєстрацію благодійних організацій, діяльність яких стосується сфери культури: міжнародних, всеукраїнських (видача дубліката про реєстрації зазначеного свідоцтва);

видача свідоцтва про державну реєстрацію всеукраїнських творчих спілок (видача дубліката про реєстрації зазначеного свідоцтва);

видача свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

платні адміністративні послуги, які надаються структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби в сфері культури:

видача свідоцтва про реєстрацію місцевих об'єднань громадян, а також місцевих осередків зареєстрованих всеукраїнських і міжнародних об'єднань громадян, діяльність яких стосується сфери культури: міжобласних, обласних, київських і севастопольських міських, міжнародних, районних видача дубліката про реєстрації зазначеного свідоцтва);

видача свідоцтва про державну реєстрацію місцевих благодійних організацій, також відділень, філій, представництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій, діяльність яких стосується сфери культури (видача дубліката про реєстрації зазначеного свідоцтва);

видача свідоцтва про державну реєстрацію територіальних осередків та територіальних (місцевих) творчих спілок (видача дубліката про реєстрації зазначеного свідоцтва);

В той же час на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 р. N 711-р «Про платну адміністративну послугу, що надається Державним комітетом телебачення і радіомовлення» Державним комітетом телебачення і радіомовлення надається платна адміністративна послуга із внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції з видачею відповідного свідоцтва, за що справляється реєстраційний збір у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1998 р. N 1540 «Про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції»¹.

Надані адміністративні послуги в сфері культури заносяться до Реєстру адміністративних послуг.

Реєстр формується та ведеться на основі інформації, яку подають суб'єкти надання послуг Держателю Реєстру згідно з формою подання інформації до Реєстру адміністративних послуг.

Користувачами Реєстру є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадяни України, підприємства, установи, організації усіх форм власності, об'єднання громадян, іноземні юридичні та фізичні особи.

Інформація до Реєстру за встановленою формою подається:

органами виконавчої влади не пізніше одного місяця після прийняття відповідних нормативно-правових актів, які регулюють питання надання ними адміністративних послуг;

органами місцевого самоврядування відповідно до запиту Держателя Реєстру.

Адміністратор Реєстру упродовж 10 робочих днів з дати надходження інформації про надані адміністративні послуги в сфері культури заносить її до Реєстру.

Витяг із Реєстру про надані адміністративні послуги в сфері культури видається на безоплатній основі на письмовий запит користувачів до Держателя Реєстру і містить обсяг інформації відповідно до змісту запиту.

Строк надання користувачам витягу з Реєстру не повинен перевищувати 10 робочих днів з дати отримання запиту^1..

5. Адміністративна відповідальність у сфері культури

Відповідно до загального визначення адміністративної відповідальності, адміністративна відповідальність за порушення законодавства, яким регулюється сфера культури, загалом, є реалізацією санкцій, законодавчо передбачених за здійснення адміністративного проступку у зазначеній сфері.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства, яким регулюється сфера культури включає всі властиві юридичній відповідальності основні ознаки: 1) ґрунтується на державному примусі у формі каральних і право відновлювальних (компенсаційних) способів; 2) виражається в обов’язку особи зазнавати певних втрат; 3) настає лише за вчинені або вчинювані правопорушення в разі встановлення складу правопорушення; 4) здійснюється компетентним органом у суворій відповідності із законом, а саме із санкціями норм права, якими встановлюються вид і міра втрат; 5) здійснюється у процесі правозастосовної діяльності за дотримання певного процедурно-процесуального порядку і форм, встановлених законом ².

Специфічними ознаками, що є визначальними для характеристики адміністративної відповідальності за порушення законодавства, яким регулюється сфера культури й водночас такими, що вирізняють її від інших різновидів юридичної відповідальності є:

1. підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства яким урегульована сфера культури. А саме: а) нормативна, тобто наявність системи норм, що її регулюють; б) фактична – діяння конкретного суб’єкта, яке порушує правові приписи, що охороняються адміністративними санкціями (адміністративне правопорушення); в) процесуальна – акт компетентного суб’єкта про накладення конкретного стягнення за конкретне адміністративне правопорушення.

Водночас аналіз нормативних основ адміністративної відповідальності за правопорушення законодавства, яким регулюється сфера культури дає змогу дійти таких висновків:

нормативною основою адміністративної відповідальності фізичних осіб за правопорушення законодавства, яким урегульовано сферу культури є КУпАП Гл. 7 «Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини»¹;

нормативною основою адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення законодавства, яким урегульовано сферу культури є Закон України «Про охорону культурної спадщини», а саме ст. 44 «Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про культурну спадщину» та ст. 45 «Порядок застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про культурну спадщин»;

нормативна основа адміністративної відповідальності як фізичних, так і юридичних осіб за правопорушення законодавства про музеї та музейну справу, бібліотеки та бібліотечну справу в українському адміністративно-деліктному законодавстві взагалі відсутня.

нормативна основа адміністративної відповідальності як фізичних, так і юридичних осіб за правопорушення законодавства про видавничу справу, кінематографію в українському адміністративно-деліктному законодавстві взагалі відсутня.

Загальновизнаним в адміністративно-правовій літературі є те, що фактичну підставу адміністративної відповідальності в кожному конкретному випадку становить адміністративний проступок, який, у нашому випадку, посягає на суспільні відносини у сфері культури.

2. Правом складання протоколу про адміністративний проступок, що посягає на суспільні відносини у сфері культури, наділені посадові особи сфери культури (органи внутрішніх справ, органи охорони культурної спадщини, органи Державної прикордонної служби України, органи управління архівною справою і діловодством, адміністрація історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури).

3. До адміністративної відповідальності за порушення,що посягають на суспільні відносини в сфері культури притягують органи (посадові особи), яким таке право надано чинним законодавством (глава 17 КУпАП). Так, справи про адміністративні правопорушення, що посягають на суспільні відносини у сфері культури, розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських та селищних рад, виконавчими комітетами міських, сільських та селищних рад (ст. 218, 219 КУпАП); а справи про адміністративні правопорушення, що посягають на суспільні відносини у сфері діяльності, пов’язаної з Національним архівним фондом й архівними установами – виключно судами (ст. 221 КУпАП).

4. За вчинення адміністративного проступку, що посягає на відносини в сфері культури з боку фізичних осіб КУпАП передбачено два види адміністративних стягнень: попередження, штраф, конфіскація; з боку юридичних осіб Законом України «Про охорону культурної спадщини» передбачено – фінансові санкції.

5. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на відносини в сфері культури, характеризується як менш сувора, ніж кримінальна відповідальність, і не передбачає судимості та інших правових наслідків стосовно порушника. Необхідно зауважити, що після внесених змін до КУпАП щодо збільшення штрафних санкцій, покарання за злочин, що посягає на суспільні відносини у сфері охорони культурної спадщини та адміністративний проступок, що посягає на такі самі суспільні відносини майже вирівнялися. Так, особа, яка вчинила злочин, що посягає на суспільні відносини у сфері охорони культурної спадщини, може бути піддана штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 298 КК України «Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини»), водночас максимальний розмір адміністративного штрафу за «Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини» ( ст. 92 КУпАП) становить для громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ‑ від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим в кримінальному законодавстві передбачено окрім штрафу інші види кримінальних покарань за порушення законодавства про охорону культурної спадщини – обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк ¹, що спричиняють інші суворі наслідки.

Окрім суворості санкцій, адміністративна відповідальність за порушення законодавства, що посягають на відносини в сфері культури відрізняється від кримінальної предметами посягання, а також сутністю об’єктивної та суб’єктивної сторони.

Отже, адміністративної відповідальності за порушення законодавства яким регулюється сфера культури ‑ це форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів, що виявляється в застосуванні ними з додержанням встановленої процедури заходів адміністративного примусу, які містяться в адміністративно-правових санкціях до фізичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень, а також до юридичних осіб за порушення адміністративно-правових установлень у сфері культури.

Треба відзначити, що проступки в сфері культури можуть мати загальний характер і вчинятися у будь-якій сфері. Наприклад, адміністративні корупційні правопорушення (гл. 13-а КУпАП), порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 51-2 КУпАП), порушення права на інформацію (ст. 212-3 КУпАП), здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем (ст. 212-6 КУпАП), порушення законодавства про державну таємницю (ст. 212-2 КУпАП), порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності (ст. 172-1 КУпАП), порушення порядку видачі документа дозвільного характеру (ст. 166-10 КУпАП), порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ст. 166-11 КУпАП), порушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності (ст. 166-12 КУпАП).

В той же час в КУпАП визначено перелік протиправних діянь, які стосуються саме сфери культури.

Здійснимо їх аналіз.

Ключовою щодо сфери культури є, безумовно, Гл. 7, в якій визначено адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.

Так, ст. 92 КУпАП встановлена відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини. Де зазначено, що ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території; проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини; ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ‑ від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначена стаття була змінена згідно закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» від 09 вересня 2010¹.

Склад даного правопорушення характеризується наступними елементами:

Об’єкт даного складу:

загальний об’єкт ‑ це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об’єкт – це суспільні відносини в сфері культурної спадщини;

безпосередній об’єкт ‑ рухомі та нерухомі об’єкти культурної спадщини.

Об’єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді «ухилення», «порушення режиму використання», «зміна призначення», «здійснення написів, позначок», «ухилення від передачі» тощо.

Суб’єкт: загальний ‑ фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна; спеціальний – посадова особа.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Ст. 92-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи. Зазначено, що недбале зберігання, псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі архівних документів, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану ‑ тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб ‑ від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, ‑ тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного правопорушення характеризується наступними елементами:

Об’єкт даного складу:

загальний об’єкт ‑ це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об’єкт – це суспільні відносини в сфері культурної спадщини;

безпосередній об’єкт – архівні документи;

Об’єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: «недбале зберігання», «псування», «приховування», «незаконне знищення», «незаконна передача», «порушення порядку», «неповідомлення».

Суб’єкт: загальний ‑ фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна; спеціальний – посадова особа.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Наступні склади адміністративних проступків містяться в інших главах КУпАП.

Так, у гл. 15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» включена ст. 188-33 КУпАП, якою визначена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини. У якій зазначено, що невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності ‑ тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ‑ тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного правопорушення характеризується наступними елементами:

Об’єкт даного складу:

загальний об’єкт ‑ це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об’єкт – це суспільні відносини в сфері управління;

безпосередній об’єкт – законні вимоги органів управління культурою спадщиною;

Об’єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: «невиконання законних вимог».

Суб’єкт: загальний ‑ фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

В зазначеній главі знаходиться ст. 186-6 КУпАП, якою встановлена відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації, зазначено, що виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, а так само ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції, ‑ тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного правопорушення характеризується наступними елементами:

Об’єкт даного складу:

загальний об’єкт ‑ це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об’єкт – це суспільні відносини в сфері управління;

безпосередній об’єкт – законодавство про друковані засоби масової інформації;

Об’єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: «виготовлення», «випуск» або «розповсюдження», «ухилення», «не повідомлення».

Суб’єкт: загальний ‑ фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

У Гл. 12 «Адміністративні правопорушення в галузі фінансів і підприємницькій діяльності» міститься ст. 164-6 «Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів», в якій визначено, що демонстрування фільмів або розповсюдження фільмів шляхом продажу чи передачі в прокат фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів ‑ тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, ‑ тягнуть за собою накладення штрафу від сорока п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою їх демонстрування, продажу, передачі в прокат ‑ тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, ‑ тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Склад даного правопорушення характеризується наступними елементами:

Об’єкт даного складу:

загальний об’єкт ‑ це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об’єкт – це суспільні відносини в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

безпосередній об’єкт – норми, якими визначено право розповсюдження і демонстрування фільмів;

Об’єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: «демонстрування», «розповсюдження», «виготовлення».

Суб’єкт: загальний ‑ фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Ст. 164-7 «Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів» встановлено, що розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів наступає відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Склад даного правопорушення характеризується наступними елементами:

Об’єкт даного складу:

загальний об’єкт ‑ це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об’єкт – це суспільні відносини в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

безпосередній об’єкт – норми, якими визначено умови щодо розповсюдження і демонстрування фільмів;

Об’єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: «демонстрування», «розповсюдження», «виготовлення».

Суб’єкт: загальний ‑ фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Ст. 164-8 «Недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу» встановлено, що недотримання суб'єктами кінематографії та телебачення квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу ‑ тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, ‑ тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного правопорушення характеризується наступними елементами:

Об’єкт даного складу:

загальний об’єкт ‑ це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об’єкт – це суспільні відносини в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

безпосередній об’єкт – квоти демонстрування національних фільмів;

Об’єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: «недотримання».

Суб’єкт: загальний ‑ фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Ст. 164-9 «Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» встановлює, що за розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, наступає відповідальність у вигляді штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, ‑ тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних.

Склад даного правопорушення характеризується наступними елементами:

Об’єкт даного складу:

загальний об’єкт ‑ це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об’єкт – це суспільні відносини в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

безпосередній об’єкт – норми, якими визначено розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

Об’єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: «розповсюдження».

Суб’єкт: загальний ‑ фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Література:

1. Нерсесянц В.С., Муромцев Г.И., Мальцев Г.И. и др. Право и культура: Монография. - М.: Изд-во РУДН, 2002. - 423 с.

2. Семашко О.М. Українська культура в умовах нової соціальної реальності: стан і проблеми розвитку // Культур. відродження в Україні: Моногр. / За ред. Т.О.Сілаєвої. ‑ Л.: Астериск, 1993. ‑ 290 с.

3. Карлова В.В. Державна політика у сфері культури: сутність та особливості реалізації в сучасних умовах / В.В. Карлова; Академія державного управління при Президентові України. – К., 2003. – 180 с.

4. Тамбовцев В.Л. Субъекты и объекты культурной политики // Организационно-экономические преобразования в сфере культуры: проблемы и перспективы: Сб. науч. тр. НИИ культуры – М., 1990. - 224 с.

5. Гусейнова Н.М. Культура в Центральной и Восточной Европе: смена ценностных ориентиров и институциональные изменения // Культура в современном мире: опыт, проблемы, решения. - Науч-информ. сб.- Вып. 3 - М.: Изд-во РГБ, 1999. - 112 с

6. Задихайло О.А. Організація управління культурою в Україні (адміністративно-правовий аспект): дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2006. – 208с.