Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ з ІДПУ.doc
Скачиваний:
130
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Тема 1. Історія держави і права україни як наука і навчальна дисципліна – 2 години.

1. Предмет, мета, завдання та функції курсу історії держави і права України.

2. Принципи та методи пізнання історично-правових явищ.

3. Періодизація історії держави і права України.

4. Історіографія історії держави і права України.

1. Предмет, мета, завдання та функції курсу історії держави і права України.

Предметом історії держави і права України є пізнання процесу зародження і розвитку держави та права України,формування української державної традиції, вивчення державно-правових категорій та інститутів, правового становища населення, джерел права та правової системи в їхній історичній конкретності та хронологічній послідовності.

Мета курсу – сприяти поглибленню знань майбутніх юристів щодо історичних засад українського державо і правотворення на грунті узагальнення й аналізу подолати однобічність в оцінках і висвітленні досвіду минулого для побудови держави, в якій має утвердитися верховенство закону.

Історія держави і права України є фундаментальною державно-правовою дисципліною, яка вивчає правові аспекти суспільного життя. Має тісний зв’язок із іншими науками: теорія держави і права, історія вчень про державу і право.

Історія держави і права України має свій самостійний об’єкт, який досліджує в історичному розрізі:

  1. організацію й діяльність органів державної влади, центрального та місцевого управління і судочинства;

  2. джерела національного права, кодифікації, еволюцію галузей права, зміст найважливіших юридичних норм (злочин, кара, докази);

  3. взаємозв’язки державних органів та правових інститутів.

Завдання історії держави і права України:

1) пізнання та пояснення історії державно-правового розвитку в Україні;

2) визначення стійких тенденцій, закономірностей розвитку історико-правових явищ;

3) формування національної свідомості, високих моральних і правових якостей, поваги до минулого українського народу та віри в його майбутнє.

Таким чином, виходячи із завдань можна відмітити, що історія держави і права України виконує такі основні функції:

1) пізнавальну;

2) прогностичну;

3) виховну.

2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.

Найважливішими принципами дослідження держави є:

  1. Історизм. Він полягає у виявленні характеру закономірностей виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного. Сприйняття історії держави та права не повинно бути зведеним до звичайного опису подій.

  2. Об’єктивність. Означає неупередженість, незалежність суджень від світоглядних та суспільно-політичних орієнтацій тієї соціальної верстви, класу або політичної сили, до якої належать дослідник, відображення всього спектру поглядів на історію держави та права. Цей принцип забезпечує науковість.

  3. Системність. Цей принцип забезпечує цілісне уявлення про державу і право в їхньому розвитку, взаємозв’язку і взаємодії.

  4. Принцип розвитку. Орієнтує історико-правове пізнання на осягнення становлення державності та права, перехід від елементарних форм організацій до більш складних. Цей принцип полягає у:

    1. виявленні джерел державно-правового розвитку;

    2. аналізі його конкретних форм і етапів.

  5. Плюралізм. Полягає в багатогранності досліджень держави та права, тому що дає неоднакові уявлення про їхнє походження,суть, перспективи розвитку.

Основні методи історії держави і права – це об’єктивно існуюча сукупність наукових засобів, за допомогою яких пізнається предмет цієї науки. Найбільш універсальним методом дослідження історико-правових явищ є діалектичний (Сократ, Платон, Аристотель, І. Кант, Й.Г. Фіхте, Г.В. Гегель), що допомагає досліджувати явища у взаємному зв’язку і взаємозумовленості, теоретично обґрунтовує можливість переходу кількісних змін у якісні, розкриває об’єктивні закономірні зв’язки між необхідністю і випадковістю. Сутністю методу є закон єдності і боротьби протилежностей, вчення про суперечності як внутрішню причину розвитку природи і людського суспільства та про значну залежність цього розвитку від матеріальних умов його існування.

До загально-наукових методів належать формально-логічний, статистичний, порівняльно-історичний, функціонального аналізу, системно-структурний, моделювання. До спеціально-наукових методів належать історично-правовий, порівняльно-правовий, формально-юридичний та ін.