systema-zemlerobstva-no-till

Рис. 3.7. П’ять компонентів системи інтегрованого контролю бур’янів

Динаміка популяції всіх бур’янів визначається їх біологічними особливостями, екологічними вимогами та наявними ресурсами території. У однорічних бур’янів насіння є ключовим моментом динаміки популяції цихвидів.

Основним показником довгострокової ефективності контролю однорічних бур’янів є динаміка ґрунтового банку насіння бур’янів. Тактична ефективність контролю популяції конкретного виду визначається зменшенням його чисельності в гербокритичний період – показник уникнення біологічної шкоди, а стратегічна – зменшенням формування банкужиттєздатногонасіннявґрунті.

3.6.1.1Особливості хімічного контролю однорічних бур’янів

Всистемі землеробства No till, так як і в інших, гербіциди є основним, але не єдиним заходом впливу на бур’яни. Проте стратегія застосування гербіцидів за системи землеробства No till дещо інша, ніж за традиційної системи землеробства.

Відмінність, у першу чергу, полягає в іншому наборі гербіцидів для контролювання рівня присутності бур’янів в періоди, коли культури відсутні на полі. При запровадженні ефективної системи контролю забур’яненості посівів основу бур’янових угруповань, як при традиційній, так і при системі землеробства No till, складають однорічні бур’яни.

191

Відсутність механічного обробітку ґрунту призводить до зміни не лише кількості, а й видового складу бур’янового угрупування. Встановлено, що бур’яни, які мають велике насіння, менш пристосовані до існування в агрофітоценозах за відсутності механічного обробітку ґрунту, а дрібнонасінні, навпаки, більш пристосовані. Таким чином, у першу чергу варто звертати увагу на дрібнонасінні бур’яни, для контролю яких необхідно використати як ґрунтові, так і післясходові гербіциди. У посівах ранніх ярих та озимих колосових культур у системах хімічного захисту використовуються лише післясходові гербіциди.

Для кожного поля сівозміни необхідно розробити свою програму застосування гербіцидів, яка б не мала негативного впливу на наступну культуру. Ранні ярі зернові культури досить добре захищаються навіть традиційними недорогими гербіцидами з діючою речовиною МСРА, бромоксиніл та ін. На тих полях, де в осінній період переважають дводольні бур’яни варто з осені провести обробіток гербіцидами групи 2,4 Д як найбільш дешевими і достатньо ефективними. Протизлакові препарати варто використовувати лише при наявності однодольних бур’янів. При змішаному класі забур’яненості краще використати загальновинищувальні препарати з діючою речовиною гліфосат. Основна вимога не допустити формування післязбиральними бур’янами життєздатного насіння.

При сівбі пізніх ярих культур з тривалим весняним передпосівним періодом необхідно провести знищення весняних сходів бур’янів. Для цього краще використати загальновинищувальні препарати. Застосування ґрунтових гербіцидів за часом варто перенести на післяпосівний період. Зумовлено це тим, що наявні рослинні рештки перехоплюють внесені гербіциди, що знижує загальну ефективність ґрунтових гербіцидів. Опади, які випадають після внесення гербіцидів можуть лише частково це виправити.

192

Рис. 3.8. Післязбиральні бур’яни сформували насіння

Застосування гербіцидів з цієї групи в післяпосівний період, але до появи сходів культури буде більш ефективним з двох причин:

1.сівалка проводить певне розпушення ґрунту і загортання рослинних решток, що збільшує ступінь відкритості ґрунту – це позитивно впливає на рівень ефективності ґрунтового гербіциду особливо в зоні рядка культури;

2.пізніше внесення ґрунтового гербіциду подовжує термін його дії – за цей час культура встигає досягнути значного розвитку і набути більшої стійкості і конкурентноздатності до бур’янів.

На посівах кукурудзи більш ефективним є застосування ґрунтового гербіциду примекстра голд ТЗ вже по сходах культури, особливо якщо його поєднати з післясходовим гербіцидом, наприклад, базис або майстер. У такому випадку можна зменшити норму внесення кожного препарату і отримати максимальну ефективність проти вегетуючих бур’янів і мати тривалий період захисної дії ґрунтового

193

гербіциду. Чим товстіші рослинні рештки, тим більша кількість ґрунтового гербіциду потрапляє в ґрунт.

Програми застосування гербіцидів можуть мати різну стратегію. В одних передбачається максимальне знищення бур’янів з ранньої весни за рахунок внесення гербіцидів в два строки: ранньою весною – 50% норми і перед сівбою – 2/3 рекомендованої норми Дана система буде доцільною в умовах посушливої весни з швидким наростанням температури, коли волога виступає основним обмежуючим фактором. Якщо волога весною буде в надлишковій кількості і затримувати сівбу культури, то варто дати можливість розвиватися першим весняним сходам бур’янів і знищувати їх лише перед сівбою культури. У такому випадку ці бур’яни за час свого розвитку підсушують верхній посівний шар ґрунту.

Кожна з цих програм має свої переваги і недоліки, які виражаються у збільшенні або зменшенні напруги у найбільш завантажений період сівби ранніх ярих культур у зв’язку з потребою внесення в цей час гербіцидів.

Внесення гербіцидів навесні може бути обумовлено не лише наявністю бур’янів, а й присутністю на полі проміжної культури, ріст якої необхідно припинити до сівби культури. Наприклад, коли на полі наявна швидкоростуча проміжна озима культура.

Таким чином, система застосування гербіцидів не може бути стандартною, а мусить спиратися на особливості кожного конкретного регіону або поля та наявного видового складу бур’янів. Орієнтація лише на застосування гербіцидів може не дати високої ефективності і крім того може зумовити набуття бур’янами стійкості до певних гербіцидів, які застосовуються щорічно. Тому інтегрована система контролю бур’янів обов’язково повинна включати сукупність інших заходів, які взаємодоповнюють один одного.

3.6.1.2 Особливості хімічного контролю багаторічних бур’янів

Контроль багаторічних бур’янів у силу їх біологічних особливостей передбачає інший підхід, ніж контроль однорічних. Ключ у контролі багаторічних бур’янів полягає у розумінні закономірностей руху вуглеводів у рослині – запасних поживних

194

речовин, які визначають здатність даної групи рослин перезимовувати і проростати.

На рисунку 3.9. представлена модель переважаючого руху вуглеводів у рослинах багаторічних бур’янів за період їх вегетації. У перший період (інтервал між 1 і 2) за рахунок утворення нових сходів у рослинах переважає рух від органів нагромадження поживних речових до ростучих бруньок. Але коли рослини досягають певної фази розвитку, вуглеводи, які утворюються у листках, починають переміщуватися назад в органи їх накопичення, кореневі паростки, кореневища, бульби (інтервал 2 3, малюнку 3.9). Наприклад, у пирію повзучого це спостерігається при висоті рослин 15 20 см, а у осотів – після формування бутонів – початком цвітіння.

Рис. 3.9. Сезонний рух вуглеводів між листками та органами накопичення (за даними Р. Андерсен, 1994)

Знання закономірностей руху вуглеводів в рослині є основою для ефективного застосування системних гербіцидів проти даної групи бур’янів. Застосування гербіцидів повинно співпадати з переміщенням вуглеводів від листкового апарату до кореневої системи, в іншому випадку основна частина гербіциду залишиться на листковому апараті і може знищити лише надземну частину, а підземна залишиться неушкодженою. Це призведе до появи нових сходів цих бур’янів. Найбільша ефективність системних гербіцидів проти багаторічних бур’янів спостерігається восени (інтервал 5 6, мал. 3.9), тому що в цей час переважає виключно відтік запасних поживних речовин. У весняний

195

період (інтервал 2 3, мал. 3.9) одночасно є рух вуглеводів від коренів до листків і навпаки.

Дослідженнями було встановлено, що в органах накопичення при осінньому застосуванні гербіциду гліфосат його кількість була в 4 рази більшою, ніж при весняному (Hunter 1995).

Необхідно враховувати і те, що навіть при оптимальному застосуванні гербіцидів у сукупності з іншими заходами багаторічні бур’яни можна вивести з поля лише за 3 4 роки (рис. 3.10.).

Рис. 3.10. Чисельність рослин осоту рожевого на полі при систематичному застосуванні інтегрованої системи його контролю

(Darwent et al. 1994).

Якщо інтенсивна система захисту застосовується лише один рік, то початкова чисельність цього виду поновлюється вже через 2 3 роки. Пояснюється це біологічними особливостями виду, які полягають у різній здатності протистояти проникненню гербіцидів до бруньок, які знаходяться у різному життєвому стані. Активно ростучі бруньки поглинають гербіцид у 10 разів більше, ніж сплячі. Це призводить до того, що перші гинуть, а другі залишаються живими і здатні давати нові сходи. Вони починають активно розвиватися лише після загибелі перших.

У посушливих умовах, коли імовірність появи сходів багаторічних бур’янів у другий період вегетації низька, доцільно вносити гліфосат перед збиранням зернових культур, що дозволяє знищити вегетуючі

196

багаторічні бур’яни. (Дарвент и др. 1994). Гліфосат вносять за тиждень два до збирання. На початку вегетаційного сезону доцільно знищувати осоти в посівах зернових колосових культур препаратами з діючою речовиною 2,4–Д або МСРА та ін (мал. 3.11).

Рис. 3.11. Порівняння концентрації гліфосату у бруньках пирію повзучого в залежності від їх стану. 1 2 – активно ростучі бруньки, 3 6

сплячі бруньки.(Claus, Behrens, 1976; Shieh et al., 1993)

Таким чином, щоб досягнути успіху в контролі за багаторічними бур’янами потрібна довгострокова програма, в якій поєднані кілька методів їх контролю.

Науково обґрунтоване чергування культур в сівозміні є впливовим фактором на формування бур’янового компоненту агрофітоценозу.

По перше, при чергуванні культур на полі можлива зміна видового складу бур’янового угруповання у посівах відповідної культури. Для кожної культури властива присутність певного набору проблемних видів однорічних бур’янів з насіннєвого банку ґрунтового комплексу даної території. Багаторічні бур’яни практично не прив’язані до культури і є характерною особливістю даного поля. Вони здатні забур’янювати кожну культуру, яку висівають на даному полі відповідно до схеми чергування культур в сівозміні.

По друге, під впливом сівозміни можливе зменшення загального рівня присутності бур’янів у посівах. Кожна культура має свій рівень конкурентноздатності до бур’янів і створює різні можливості фітоценотичного контролю їх присутності в посівах даної культури.

197

Обсяг агротехнічних можливостей контролю рівня присутності і репродуктивної здатності видів бур’янів пов’язаний з строками сівби конкретної культури та її збирання. Наприклад, сходи мишію зеленого з’являються в середині травня, а цвітуть та формують насіння рослини мишію в липні. Озима пшениця на зерно звільняє поле в кінці червня липня. Отже,в післязбиральний період в цьому полі можна контролювати не лише присутність, а й репродуктивну здатність конкретного в нашому прикладі пізнього ярого виду бур’яну мишію. Подібну ситуацію можна змоделювати і для поля, де вирощується кукурудза по відношенню до ранніх ярих бур’янів.

В такий спосіб можливий контроль репродуктивної здатності певних видів бур’янів у посівах конкретної культури протягом одного року. Якщо б термін зберігання життєздатності у насіння цих видів був 1 рік, то в принципі можливо остаточно вирішити питання забур’яненості культур даним видом.

Наукові дані свідчать, що кількість життєздатного насіння в природних умовах у ґрунті щороку знижується. Основними статтями витрат насіння з ґрунтового банку є проростання, споживання їх птахами та різними представниками ґрунтової фауни, а також розклад насіння мікроорганізмами.

Результатами наукових досліджень встановлено, що інтенсивність зменшення життєздатного насіння вища при його розташуванні на поверхні ґрунту, де фактори, які впливають на нього (волога, світло, температура тощо) мають найбільшу амплітуду коливання. При загортанні в ґрунт насіння здатне більш тривалий час зберігати свою життєздатність. Цим пояснюється той факт, що при постійному механічному обробітку ґрунту спостерігається високий рівень потенційної засміченості.

Водночас, кількарічний ефективний контроль репродуктивної здатності видів бур’янів дозволяє значно зменшити актуальність проблеми забур’яненості за технології No till. Встановлено, що за перший рік після осипання життєздатним залишається 20% насіння бромусу житнього і мишію зеленого, а через 2 роки лише 5% (Anderson, 2003). Це характерно для більшості однорічних бур’янів (Roberts, 1981; Egley & Williams, 1990). Чергування культур з різними життєвими циклами дозволяє досягти природним шляхом зменшення потенційної засміченості ґрунту.

198

Рис. 3.12. Вплив глибини розміщення насіння мишію зеленого на рівень його життєздатності. Дослідження проводились у напівпосушливих умовах прерій Канади. ( Banting et al., 1973; Thomas et al., 1986)

Дослідження сівозмінного фактору за системи землеробства No till показали, щопривідсутностімеханічногообробіткуґрунтудляефективного пригніченнябур’янівдоцільнорозроблятисхемучергуваннякультурусівозміні таким чином, щоб дві культури холодного періоду (ранні ярі та озимі) чергувалися з двома культурами теплого періоду (пізні ярі). Це дозволяє у 8 разівзнизитизагальнийрівеньзабур’яненостікультур.

За традиційної системи землеробства, яка базується на полицевому обробітку ґрунту не дотримуються вище означених рекомендацій і в польових сівозмінахщорокукультурихолодногоперіодузмінюютьсятеплими.

В дослідженнях динаміки наростання чисельності сходів бур’янів було встановлено два піки. Перший формується в основному сходами ранніх ярих та зимуючих бур’янів, а другий – пізніми ярими бур’янами (рис. 3.13). Враховуючи періодміжпікамипоявисходівбур’янів, можнапередбачитичергуваннякультур таким чином, щоб до сівби наступної було знищено 35 50% імовірних сходів бур’янів.

199

Рис. 3.13. Динаміка сходів бур’янів в штаті Колорадо. Вертикальні лінії

– час посіву кукурудзи та соняшника (Anderson, 2004)

Разом з тим, необхідно добре розуміти, що в перші роки переходу до системи землеробства No till, кількість сходів бур’янів буде більшою, ніж за традиційної системи землеробства.

Причина цього у наявності великої кількості насіння бур’янів на поверхні поля. Проте, якщо нові порції насіння бур’янів не будуть потрапляти на поверхню ґрунту, то за системи землеробства No till з часом кількість сходів бур’янів буде зменшуватися набагато швидше, ніж за традиційної системи землеробства.

Устепових умовах прикладом вдалого чергування культур у короткоротаційній сівозміні може бути така: озима пшениця – кукурудза просо – пар. В сівозміні дві культури озима пшениця і просо можуть вирощуватись без застосування гербіцидів під час їх вегетації. Варто відмітити, ще й таку перевагу, що за низької загальної чисельності бур’янів гербіциди як ґрунтові, так і післясходові більш ефективні (Winkle et al., 1981; Dieleman et al., 1999).

Учистому пару гербіцидами можна успішно контролювати бур’яни шляхом двох і трьохкратного їх внесення, а за традиційної технології обробітку ґрунту при догляді за паром необхідно провести 4 6 механічних обробітків. Порушення чергування культур призводить до

200