systema-zemlerobstva-no-till

різкого зростання чисельності ранніх або пізніх видів бур’янів. В традиційній системі землеробства залежність рівня забур’яненості від порядку чергування культур менш виражена.

Таблиця 3.13. Влив схеми сівозміни при різних системах обробітку ґрунту на кількість сходів бур’янів через 9 років після закладки

досліду. (Anderson, 2004)

	Варіанти обробітку	Схема		Різниця в забур’яненості в межах
		сівозміни*
	ґрунту			варіанту системи обробітку
		1:1	2:2
	Механічний обробіток**	225	44	5 разів
	No till	94	7	13 разів

*сівозміна 1:1 – чергуються щорічно культури холодного і теплого періодів; сівозміна 2:2 культури холодного і теплого періодів чергуються через 2 роки

**система механічного обробітку включала мінімум одну культивацію культиватором плоскорізом кожен рік.

3.6.1.3 Рослинні рештки і бур’яни

Рослинні решки, які залишаються на поверхні ґрунту змінюють стан та властивості верхнього шару ґрунту (температура, вологість, освітленість), що в свою чергу впливає на інтенсивність проростання, ріст і розвиток сходів бур’янів. Крім цього, на проростання бур’янів свій вплив справляють продукти розкладу рослинних решток. Одночасно самі решки слугують фізичною перепоною для проростків бур’янів (Crutchfield et al., 1986). За даними Wicks et al., (1994) кожні 1000 кг/га рослинних решток соломи озимої пшениці, які залишали на полі зменшують кількість сходів бур’янів на 14 %.

Будь який механічний обробіток ґрунту зменшує вплив рослинних решток на бур’яни. Застосування культиватора плоскоріза навіть після декількох років Nо till призводило до зростання кількості сходів бур’янів у посівах наступної культури на 35 50%.(Anderson, 1999). Загортання насіння у ґрунт підвищує відсоток його проростання.

Навіть найбільш ефективна хімічна система контролю бур’янів ніколи не має 100% ефективності. Для бур’янів характерна висока насіннєва продуктивність, тому навіть незначна кількість рослин бур’янів, що залишились здатні сформувати велику чисельність життєздатного насіння іпоновити їхґрунтовий насіннєвий банк.

201

1 – звуження міжрядь; 2 – звуження міжрядь + підвищення норми висіву; 3 – звуження міжрядь + підвищення норми висіву + відстрочений час сівби.

Рис. 3.14. Синергізм від застосування кількох методів контролю забур’яненості на кукурудзі та соняшнику (Anderson, 2003)

1 – звуження міжрядь; 2 – звуження міжрядь + підвищення норми висіву; 3 – звуження міжрядь + підвищення норми висіву +

відстрочений час сівби.

Щоб уникнути такого явища, в інтегрованій системі захисту гербіцидну складову слід обов’язково поєднувати або доповнювати іншими агротехнічними заходами. Серед них повинні бути такі заходи, які сприяють підвищенню конкурентної здатності сільськогосподарських культур щодо бур’янів.

Одним із найбільш ефективних заходів, завдяки якому посилюється конкуренція культурних рослин відносно бур’янів, є формування відповідноїїх густоти стояння.

Цього можна досягнути простим збільшенням норми висіву або поєднанням підвищеної норми висіву із зміною способу сівби. Проте, не слід зловживати збільшенням норми висіву і орієнтуватися на максимально допустиму для даної культури та враховувати грунтово кліматичні умови конкретного господарства. Для прикладу, при вирощуванні кукурудзи чи соняшнику можна зменшувати ширину міжрядь з 90 80 см до 70 60 см. При цьому варто також розглянути доцільність і можливість перенесення часу сівби культури на більш пізній строк.

202

З практики добре відомо, що поєднання кількох прийомів підвищує їх загальний ефект. Якщо на посівах соняшника застосовувалось лише зменшення ширини міжрядь, чисельність бур’янів знижувалася на 5 10%, при зменшенні міжрядь і збільшенні норм висіву зниження забур’яненості досягало 20 25%. При поєднанні заходів з використанням менших міжрядь, підвищення норми висіву та відтермінування часу сівби маса бур’янів в агрофітоценозі може зменшуватися на90%.

Опосередковано впливають на бур’яни внаслідок підвищення конкурентної здатності культурних рослин всі заходи, які сприяють прискоренню темпів їх росту і розвитку. До таких заходів можна віднести використання відповідних добрив, мікроелементів, стимуляторів росту чи інших засобів. При цьому, пригнічені рослини бур’янів можуть взагалі випадати з агрофітоценозу, не давати життєздатного насіння чи в значній мірі знижувати свою насіннєву продуктивність.

3.6.2Проблема мишовидних гризунів

Втрадиційних системах землеробства, де застосовується механічний обробіток ґрунту, проблема мишоподібних гризунів не є такою актуальною, як за системи землеробства No till, оскільки в останній складаються більш сприятливі умови для їхнього існування. При цьому, в даній системі землеробства практично відсутні ті дієві запобіжні заходи, які застосовуються в традиційній технології – зяблева оранка, вивезення соломи з поля, тощо.

ВУкраїні налічується 38 видів гризунів – це ховрахи, пацюки, миші

іполівки. Особливістю цієї групи шкідливих тварин є та, що всі вони здатні до щорічного масового розмноження та завдяки високій міграційній здатності постійно завдають шкоди усім культурам протягом року. Окрім цього, вони небезпечні в епідеміологічному відношенні, як збудники чуми, холери, туляремії, рожі, інших хвороб. І саме тому санітарні служби Міністерства охорони здоров’я України контролюють та прогнозують їх кількісний і якісний стан.

Втрадиційних системах землеробства, за різних систем основного обробітку ґрунту, що до певної міри є стримуючим фактором росту чисельності мишоподібних гризунів, вони мали стабільну присутність в сільськогосподарських угіддях. Економічний поріг шкідливості, за якого слід захищати посіви, складає 3 5 колоній на гектар, а на окремих площах кількість шкідників перевищує допустимий поріг у 2 7, максимум 15

203

разів. За даними санітарно епідеміологічної служби м. Києва розвиток мишоподібних гризунів активізується. В сільськогосподарських угіддях в розмноженні приймають участь до 74% самиць, які мають в середньому по 5 ембріонів.

В умовах степової зони розмноження гризунів стримується в окремі роки через посуху. Таким роком видався 2010. Проте, є повідомлення, що спостерігається активізація розвитку гризунів і осередки порогової чисельності їх відмічені в АР Крим, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та інших областях.

Для ефективного захисту посівів сільськогосподарських культур слід добре знати видову приналежність та особливості розвитку цієї групи шкідників. Серед 10 видів, що виявлені на території України, найнебезпечнішими та найпоширенішими в посівах є сірі полівки (звичайна і гуртова) та миші (хатня, лісова, польова, курганчикова). Всі вони живляться рослинним кормом, швидко розмножуються, здатні до масової міграції з одного поля на інше в пошуках їжі.

Полівки мають компактне тіло, хвіст і короткі ноги, вуха ледве помітні. Звичайна полівка з сірою спинкою і буро білим животом, довжина її тіла 8,5 12 см, хвоста – 3 4,5 см. Гуртова полівка різниться від звичайної меншими розмірами і світлим забарвленням. Звичайна полівка поширена в усіх зонах, гуртова – у Присивашсько Кримському Степу.

Тривалість життя сірих полівок в середньому дев’ять десять місяців. Ті, що народилися навесні, восени вмирають залишаючи потомство. Протягом року сірі полівки здатні давати до 10 приплодів, пересічно по 5 6, максимально 10 13 малят, які швидко ростуть і на 10— 12 день починають самостійно жити. Самиці за сприятливих умов у 10 20 денному віці здатні приймати участь у розмноженні.

Природа зумовлює сезонність у розмноженні гризунів. Навесні воно починається за середньодобової температури повітря 5°С. За середньодекадної температури +22°С та нижче 5°С розмноження припиняється. Найбільш інтенсивно мишоподібні гризуни розмножуються восени до настання похолодань. Але в скиртах полівки репрудукують і взимку. За теплої зими полівки активно розмножуються й накопичуються.

204

Рис. 3.15. Колонія мишей на полі після збирання сої

Сірі полівки травоїдні, живляться рослинами і за добу кожна з’їдає в кількості, що дорівнює масі свого тіла. Полівка вириває проростаюче зерно, виїдає сходи, січе хліб, який колоситься, накопичує у норах по кілька кілограмів колосків дозріваючого зерна. Після жнив та в час проведення обробітку ґрунту полівки переміщуються на поля з посівами озимих культур та нищать їх.

Польова миша (житник) зверху червоно бура, черево і ноги – білі, має чорну смужку вздовж спини. Поширена в Поліссі та Лісостепу, зустрічається в річкових заплавах і степової зони, за винятком її посушливої частини. Розмножується миша польова 4 5 разів у рік і приносить щоразу до 8 малят. Мишенята вже за місяць починають самостійне життя, а в тримісячному віці й самі здатні до розмноження.

Останнім часом у деяких областях країни, зокрема Донецькій, Кіровоградській, Одеській, Харківській спостерігається зростання чисельності курганчикової миші, яка дещо менша за звичайну хатню мишу. Вона характеризується своєю здатністю збирати восени великі запаси корму (5 10 кг колосків зернових, насіння злакових і інших культур, бур’янів) на зиму і споруджувати над ними насип з ґрунту

205

близько 1 м в діаметрі і 0,5 м заввишки. У живленні курганчикової миші переважає насінний корм, зелені рослини вона майже не споживає. Щороку буває до 7 виплодів, за кожного з яких вона приносить 4 8 малят. Найбільше розмножуються курганчикові миші в роки з багатим на опади літом і теплою осінню. Збільшення кількості цих мишей прямо пов’язано із втратами під час збирання врожаю та зменшенням площ оранки. Зараз на посівах озимих пшениці та ріпаку найпоширеніші звичайна полівка, польова й інші види мишей.

Для визначення потреби в проведенні захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля та обліковувати шкідників. Облік чисельності гризунів у сільськогосподарських угіддях проводять шляхом підрахунку жилих колоній на виділених ділянках 0,25 га (100х25 м або 50х50 м) або на прямолінійних маршрутах по діагоналі 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки. На площі до 200 га закладають один маршрут або ділянку. Для визначення кількості жилих нір та колоній у другій половині дня притоптують усі виходи в 10 колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір. За наявності 3 5 колоній на 1 га слід приступати до захисту посівів.

Домінуючі види гризунів слід добре знати для того, щоб уміло регулювати їх чисельність. Гризуни не однаково сприймають і реагують на захисні заходи, що застосовуються проти них. Боротьбу з польовими мишоподібними гризунами потрібно вести не лише в період їх масового розмноження, а й за низької чисельності, коли вони живуть у резерваціях. Найефективнішим і найекономічнішим способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів (бактероденциду, роденфосу, шторму) і аміачної води тощо.

Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів зустрічаються збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій і виготовляється біологічний препарат бактероденцид (зерно заражене бактеріями „мишачого тифу”). Застосовують його в дозі 2 г в нору. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1 2 зернини. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей. А от польовій миші бактерії „мишачого тифу”, що містяться на плодовій оболонці зараженого зерна, не є загрозою, бо вона не їсть оболонку

206

зернини, а вигризає середину зернівки. Біологічна ефективність бактероденциду, який може виготовлятися обласними й районними біологічними лабораторіями країни, коливається в межах 60 80%.

Інфекція тифу може передаватися від хворих особин здоровим різними шляхами і найпоширенішим з яких є канібалізм. Загиблі гризуни є резервуаром маси бактерій, тому поїдаючи їх здорові особини заражуються. Так відбувається горизонтальна передача інфекції. Після поїдання препарату бактерії потрапляють у шлунок, кишечник, потім проникають у кров, викликаючи септицемію, коли гемолімфа не може пригнічувати розмноження мікроорганізмів. Спочатку активність гризунів підвищується, але з 3 5 діб вони стають кволими, мало їдять і гинуть. Зазвичай хвороба триває протягом тижня. Для людей і домашніх тварин бактерії хвороби безпечні.

Роденфос – готова до застосування зернова принада, до складу якої входить діюча речовина – 2,5% фосфіду цинку технічного, 3% соняшникової олії та 94,5% зерна пшениці. Розкладають принаду в жилі нори мишоподібних гризунів по 3 г з подальшим засипанням входу в нірку невеликою кількістю землі. Для приготування принади з фосфідом цинку треба її перемішувати з продуктами, які мають суху поверхню, тому що у вологому середовищі цей родентицид розкладається з виділенням газу фосфіну, що дуже небезпечно для оточуючих та через втрату належної якості є неефективним в умовах поля. За повідомленнями спеціалістів державної служби захисту рослин біологічний ефект роденфосу 75 80%.

Шторм 0,005% у вигляді воскових брикетів досить високоефективний кумариновий антикоагулянтний родентицид на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, який потрапляючи до організму, пригнічує процес згортання крові. Застосовують за норми 0,7 1,5 кг/га. Загибель гризунів від великої кровотечі настає через 3 10 днів. Шторм дозволений для роздрібного продажу проти хатньої миші та пацюків. Існує видова стійкість пацюків і мишей до антикоагулянтів. Зазвичай чорні криси більш стійкі, ніж сірі, а миші стійкіші від пацюків.

Проте відомо, що у польових умовах ефективність родентицидів – атникоагулянтів, особливо кумаринової групи, знижуються через живлення гризунів зеленими рослинами (вітамін К, який міститься в зелених рослинах, блокує антикоагулянтну дію препарату). Інколи, щоб досягти високої ефективності родентицидів антикоагулянтів, площу слід

207

обробляти 4 5 разів протягом 10 15 днів. Інші зареєстровані родентитициди наведені в таблиці 3.14, що подається.

Раніше у посівах сільськогосподарських культур практикувалося також заливання нір гризунів аміачною водою з розрахунку 150 200 г в один отвір з подальшим притоптуванням нір. Сьогодні в системі землеробства No till рекомендується в осінній період за відсутності культури на полі вносити аміачну воду в якості основного добрива. Одночасно це служить ефективним заходом для зниження чисельності мишовидних гризунів.

208

Таблиця 3.14. Перелік родентицидів дозволених до використання в Україні.

	Назва препарату (діюча	Норма витрати	Об'єкт, що	Об'єкт, проти	Спосіб, час обробок,
				якого
	речовина)	препарату	обробляється		обмеження
				обробляється
	1	2	3	4	5
		Виготовлення			Централізоване виготовлення
	Бродівіт, 0,25%р.(бродіфа	принади із вмістом	Сільськогосподарські	Мишоподібні	принади підприємствами, які
	кум,0,25%)	діючої речовини	угіддя	гризуни	спеціалізуються на виготовленні
		0,005%			такої продукції
	Бродісан А, р., зернова		Сільськогосподарські	Мишоподібні	Принади закладають в нірку в
	принада (бромадіалон,	3 г/нору			осінньо зимовий період з
	0,005%).		угіддя	гризуни	послідуючим її засипанням
		Виготовлення			Централізоване виготовлення
	Бромавіт,0,25%р.(бромадіо	принади із вмістом	Сільськогосподарські	Мишоподібні	принади підприємствами, які
	лон 0,25%),	діючої речовини	угіддя	гризуни	спеціалізуються на виготовленні
		0,005%			такої продукції
	Варат Г, гранульована		На посівах зернових,
			кукурудзи,	Мишоподібні	Закладання принади в нору з
	принада (бродіфакум,	5 10 г/нору
			соняшника та	гризуни	послідуючим її засипанням.
	0,005%)
			багаторічних трав
			На посівах зернових,
	Варат МБ , м" які брикети	5 10 г/нору	кукурудзи,	Мишоподібні	Закладання принади в нору з
	(бродіфакум, 0,005%)		соняшника та	гризуни	послідуючим її засипанням
			багаторічних трав

209

	1	2	3	4
		15г зернової
	Вірата, зернова суміш,	суміші, 2 3 пакети		Пацюки, миші
	тістоподібна речовина,	тістоподібної	Сільськогосподарські	та інші
	парафіновий брикет	речовини або 1 2	угіддя	шкідливі
	(бродіфакум, 0,005%)	парафінових		гризуни
		брикети на нору
		3 4 кг/га	Сільськогосподарські
			угіддя, у т.ч. на
	Крисолов, принада, р		зернових,	Мишоподібні
	(бродіфакум, 0,005%)	1,5 2 кг/га	багаторічних травах,	гризуни
			лісосмугах та ін
			насадженнях
	Ратиндант Екстра	Виготовлення	Сільськогосподарські	Мишоподібні
	0,5%,п.(дифенацин 0,5%),	принади	угіддя	гризуни
	Раттідіон Г, 0,005%		На посівах зернових,
			кукурудзи,	Мишоподібні
	гранульована принада	5 10 г/нору
			соняшника та	гризуни
	(бромадіолон, 0,005%)
			багаторічних травах

5

Принади закладають в нірку в осінньо зимовий період з послідуючими її засипанням

При великій заселеності гризунами (15 30 колоній/га)

При низькій заселеності гризунів (10 колоній/га)

Централізоване виготовлення принади підприємствами, які спеціалізуються на виготовленні такої продукції

Закладання принади в нору з подальшим її засипанням

210