systema-zemlerobstva-no-till

Т=20°С, то можна однозначно заключити, що час для проникнення діючих речовин весною менший ніж восени.

Серед зареєстрованих препаратів одним з найбільш прийнятних для осіннього застосування є гроділ максі, який містить дві діючі речовини та антидот (йодосульфурон, 25 г/л + амідосульфурон, 100 г/л + мефенпір діетил (антидот), 250 г/л). Його перевага полягає в тому, що він проникає в рослину не лише через листя, а й через ґрунт, що дозволяє стримувати другу хвилю бур'янів весною. Норма проділу максі для осіннього застосування — не менше 0,1 л/га. Термін осінньої обробки даним препаратом – за 1 2 тижні до припинення вегетації культури (орієнтовно середина кінець жовтня місяця).

Часто осіннє застосування дозволяє відмовитись повністю від внесення гербіцидів у весняний період. Але навіть при осінньому застосуванні гербіцидів у весняний період може виникнути необхідність у застосуванні гербіцидів.

Весною у відповідності до видового складу бур’янів можна вносити різноманітні препарати, які включені до «Списку дозволених для застосування на посівах озимої пшениці» (прима, лінтур, калібр та ін).

У зв’язку з розширенням видового складу сегетальної рослинності в посівах озимої пшениці при переході на технологію No till доцільніше використовувати не один, а кілька гербіцидів в баковій суміші, наприклад гранстар + діален. В цьому випадку три діючі речовини забезпечують необхідний широкий видовий спектр контрольованих бур’янів.

Проблема весняного застосування гербіцидів на посівах озимої пшениці полягає в тому, що час оптимального внесення більшості препаратів визначений фазою кущення, але на цей час часто ще відсутні масові сходи бур’янів. Вони з’являються пізніше. Встановлено, що весною оптимальний час застосування гербіцидів, який дозволяє повністю уникнути біологічної шкоди від бур’янів складає всього 10 днів (Рис. 4.1).

На великих площах важко в стислі терміни виконати необхідний обробіток гербіцидами. В інтегрованих системах захисту використовують розподіл по строкам застосування гербіцидів. На полях з ранніми та оптимальними строками сівби доцільно застосовувати гербіциди восени. На полях з пізніми строками — весною. Необхідно пам’ятати, що внесення гербіцидів через 40 днів після початку весняного відростання

241

знищує бур’яни, але вже не дозволяє уникнути значних втрат урожайності, бо бур’яни вже завдали своєї біологічної шкоди.

Рис. 4.1. Рівень контролю забур’яненості та втрати урожаю озимої пшениці залежно від часу внесення гербіцидів (дані фірми Bayer Crop Science)

При присутності на час завершення вегетації озимої пшениці у середньому та верхньому ярусі посіву вегетуючих бур’янів доцільно для уникнення технологічної шкоди за два тижні до збирання, застосувати раундап або інший загальновинищувальний препарат у встановлених для кожного оптимальних нормах.

4.1.8Шкідники пшениці

В системі землеробства No till суттєвої різниці в захисті посівів озимої пшениці від шкідників у порівнянні з традиційною не відмічається. В ентмокомплексі озимої пшениці є шкідливі види, які притаманні лише цій культурі, а є такі, що присутні і на інших культурах. У зв'язку з великими масивами вирощування даної культури, використання тільки сівозмінного фактору не дає високих результатів у боротьбі з шкідливими комахами. В таблиці 4.4 наведений перелік найбільш значимих шкідників, час їх шкодочинної дії та економічні пороги шкідочинності.

242

Таблиця 4.4. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) шкідників у посівах озимої пшениці

	Шкідник	Фаза	ЕПШ
	1	2	3
		1 листок (при стеблестої 450 250	6 3,5 личинок 1 віку/м2 (відповідно)
			1,3 0,8 личинок 2 віку/м2 (відповідно)
		рослин/м2)
			0,6 0,4 личинок 3 віку/м2 (відповідно
	Хлібна жужелиця	2 листки (при стеблестої 450 250	16 11 личинок 1 віку/м2 (відповідно)
			3,7 2,5 личинок 2 віку/м2 (відповідно)
	Zabrus tenebrioides Goeze	рослин/м2)
			1,7 1 личинок 3 віку/м2 (відповідно)
		3 листки (при стеблестої 450 250	20 16 личинок 1 віку/м2 (відповідно)
			5 3,7 личинок 2 віку/м2 (відповідно)
		рослин/м2)
			2,2 1,7 личинок 3 віку/м2 (відповідно)
	Хлібні жуки	Цвітіння налив зерна	3 5 жуків/м2
		Початок молочної стиглості	6 8 жуків/м2
	Anisoplia austriaca Herbst., A.
		Цвітіння початок формування
	segetum Herbst., A. Agricola Poda		3 4 жуки/м2
		зерна
			По вогнищах (крайові обробки) при
	П'явиці	Кущення вихід в трубку	чисельності жуків: на озимих 40 50 жуків/м2 на
			ярих 10 15 жуків/м2
	Oulema melanopus L,
			0,5 1,0 яєць або личинок на стебло і
	0. lichenisVoet.
		Вихід в трубку колосіння	відродження не менш як 50 70% личинок або
			пошкодження понад 10 15% листової поверхні

243

	1	2	3
	Хлібна смугаста блішка	Сходи	50 60 жуків/м2 (у вологу погоду)
	Phyllotreta vittula Redl.
	Стеблові хлібні блішки		25 30 жуків/100 помахів сачком;10%
		Кущення ярих культур	пошкоджених стебел в період масового
	Chaetocnema spp.
			відкладання яєць
	Сіра зернова совка		10 20 гусениць/100 колосків на звичайних
		Кущення ярих культур	посівах; 7 10 гусениць/100 колосків на
	Apamea anceps Schiff
			насіннєвих посівах
	Звичайна зернова совка	Налив зерна	20 гусениць/100 колосків
	Apamea sordens (Hufnagel)
	Злакова листокрутка	Вихід в трубку	40 50 гусениць/м2 2 3 віку до їхнього
	Cnephasia pascuana Hubn.		проникнення у рослину
	Хлібна жужелиця	Кущення (осінь)	3 6 личинок 2 3 віку/м2
		Відростання (весна)	3 4 личинки/м2
	Zabrus tenebrioides Goeze
		Кінець кущення	4 10 личирок/м2
	Стебловий хлібний пильщик	Колосіння	40 50 імаго/100 помахів сачка
	Cephus pygmaeus I.	Колосіння формування зерна	50 гусениць/м2
	Гессенська муха		30 50 мух на 100 помахів сачком; 5 10%
		Сходи кущення	пошкоджених стебел на початку масового
	Mayetiola destructor Say
			лету мух
	Зеленоочка		40 50 мух на 100 помахів сачком; 6 10%
		Сходи кущення	пошкоджених стебел на початку масового
	Chlorops pumillionis В jerk.
			лету мух

244

	1	2	3
	Злакова сідлова галиця	Початок колосіння	50 імаго/5 помахів сачком; 10 імаго/ловче
			коритце (30x6x10 см)
	Haplodiplosis equestris Wg.
		Після колосіння	5 яєць/стебло; 80 личинок/100 колосків
	Пшеничний комарик. жовта		При врожайності до ЗО ц/га —15 20
	злакова галиця	Колосіння	комариків/м2 при врожайності понад ЗО ц/га
	Contarinia tritici Kirby		— 30 50 комариків/м2
	Шведські мухи		30 50 мух на 100 помахів сачком; 5 10%
		Сходи кущення	пошкоджених стебел на початку масового
	Oscinella fritL, 0 pus/to Meigen
			лету мух
	Чорна пшенична муха, пшенична	1 3 листки	Більше ЗО мух/100 помахів сачком
	муха	Кущення	50 60 мух/100 помахів сачком
	Norbia fumigata Meigen
	Озима муха	Відростання весною	10% пошкоджених стебел
	Delia coarctata Fall.	Кущення	ЗО мух/100 помахів сачком
	Зимовий зерновий кліщ	Повні сходи	20 30 кліщів на рослину; 10% рослин, що
	Penthaleus major Duges.		змінили забарвлення
	НестаднІ саранові	Сходи колосіння	'5 10 особин/м2
	Acridoidea
			20 дротяникіе/м2 на торфяних грунтах; 10 20
	Дротяники	До посіву	дротяників/м2 на підзолистих грунтах; 5 10
	Elateridae		дротяників/м2 на чорноземних грунтах
		До посіву	5 гусениць/м2

245

	1	2	3
	Озима совка		2 3 гусениці/м2 на озимій пшениці; 5 8
		Сходи	гусениць на озимому житі або 15%
	Agrotis segetum Den. & Schiff.
			пошкоджених листків
	Лугова совка	Кущення налив зерна	8 10 гусениць/м2
	Pseudaletia unipuncta Haw.	Молочна стиглість	20 гусениць/м2
		Колосіння молочна стиглість	40 50 цикадок/5 помахів сачком: 200 300
			личинок/м2
	Цикадки
		Вихід в трубку	10 попелиць/стебло; 50% заселених стебел
	Cicadellidae
		Колосіння	5 10 попелиць/колосок; 50% заселених
			колосків
			10 20 попелиць/колосок; 60 80% заселених
		Цвітіння формування зерна	колосків.
			При співвідношенні ентомофаг/жертва 1:20
	Попелиці		хімічні обробки не проводяться.
		Початок молочної стиглості	20 30 попелиць на колосок; 80 100%
	Aphidinea
			заселених колосків
		Молочна стиглість	20 30 попелиць/колосок; понад 50%
			заселених колосків
		Колосіння	20% заселених колосків
		Цвітіння	5 15 попелиць/колосок
	Велика злакова попелиця	Молочна стиглість	20 30 попелиць/колосок
		Відростання кущення	1 2 клопи/м2 після перезимівлі
	Sitobian avenae F.
		Кущення (яра м'яка пшениця)	0,5 1,5 клопи/м2
		Цвітіння початок наливу зерна	0.3 1 клоп

246

(тверда пшениця)

	1	2	3
		Молочна стиглість (озима	Сильна та цінна пшениця при врожайності 50
			60 ц/га: 1 личинка/м2
	Шкідлива черепашка	пшениця)
			Сильна та цінна пшениця при врожайності
	Eurygaster integriceps Put..
			понад 60 ц/га: 2 личинки/м2
			Рядова пшениця: 5 6 личинок/м2
		Відростання кущення (озима	2 3 клопи/м2
	Інші види черепашок	пшениця)
	Eurygaster sp.	Сходи кущення (яра пшениця)	0,5 2 клопи/м2
		Початок молочної стиглості	3 5 личинок/м2
	Хлібні клотики	Колосіння молочна стиглість	40 50 особин/5 помахів сачком; 150 200
	Trigonolylus ruflcornis G.		особин/м2
	Мандрівний клопик	Сходи (1 3 листки)	300 клошв/100 помахів сачка
	Notoslira elongata Geottr.
	Пшеничний трипе	Вихід в трубку	На насіннєвих посівах: 300 імаго/100 помахів
			сачком; 8 10 імаго/стебло
	Haplolhrips tritici Kurd.
		Після цвітіння	15 30 личинок/колос

247

4.1.9Хвороби пшениці

Усі хвороби злакових зернових культур поділяються на дві групи: інфекційного та неінфекційного походження. При відмові від полицевого обробітку ґрунту є загроза збільшення накопичення збудників хвороб в рослинних рештках, що залишаються на поверхні поля. До них належать хвороби, збудниками яких є гриби, бактерії та віруси.

До неінфекційних належать прояви нестачі або надлишку добрив, вплив кліматичних факторів, тощо. Вважається, що ризик прояву неінфекційних уражень культурних рослин в системі землеробства No till менший ніж в традиційній.

До основних хвороб пшениці відносять:

-Тверда сажка;

-Летюча сажка;

-Альтернаріоз;

-Снігова пліснява;

-Офіобольоз;

-Ломкість стебел (церкоспорельоз);

-Гельмінтоспоріозна коренева гниль;

-Фузаріозна коренева гниль;

-Борошниста роса;

-Жовта іржа;

-Бура іржа;

-Стеблова(лінійна) іржа;

-Септоріоз листя;

-Септоріоз колосу;

-Піренофороз (жовта плямистість).

Для захисту озимої пшениці від хвороб необхідно підходити комплексно. Використання ефективних фунгіцидів — це один з факторів успіху вирощування культури та отримання високих врожаїв. Але є інші агрономічні фактори, які повинні бути враховані в інтегрованій системі захисту.

До таких факторів належать:

-розташування поля;

-чергування культур у сівозміні;

-сорт;

-строки сівби;

-система удобрення;

248

-застосовування регуляторів росту;

-строки збирання;

-умови зберігання насіння.

Необхідність застосування заходів захисту визначається за економічним порогом (таблиця 4.5) шкодочинності, а час застосування фунгіцидів залежать від інтенсивності розвитку хвороб, погодних умов та частини рослини, де проявляється захворювання. Забороняється використовувати фунгіциди при відносній вологості 60% та температурі повітря 29°С і вище, або коли швидкість вітру сягає 10 км/год. За таких умов листова поверхня отримує опіки і робочий розчин не здатний рівномірно розповсюдитись по листовій поверхні і проникнути до збудника хвороби.

При вирощуванні пшениці на великих площах доцільно проводити профілактичні обробки, навіть якщо зовні прояв захворювання не спостерігаються. За інтенсивного вирощування, при щільному стеблостої в середині посіву формується мікроклімат з досить високою вологістю. Це сприятливі умові, для розвитку патогенів, а розповсюдження патогенів у більшості випадків відбувається через листову поверхню від одного листка до іншого.

Таблиця 4.5. Економічний поріг шкодочинності прояву хвороб на рослинах озимої пшениці

	Хвороба	Фаза розвитку рослин		Економічний поріг
				шкодочинності
	Сажка пшениці	Повна стиглість	20%	уражених рослин
	Снігова пліснява	Кущення (навесні)	20%	уражених рослин
		Перед збиранням	ЗО...50% ураженого колосся
	Церкоспорельоз	Початок трубкування	25...30% розвитку хвороби
		(31 32)
	Гельмінтоспоріозна /	Насіннєвий матеріал	10...15% зараженого насіння
	фузаріозна коренева	Початок вегетації	5% уражених рослин
	гниль	Перед збиранням	5% уражених рослин
	Борошниста роса	Початок вегетації	3...5% уражених рослин
	Іржа	Початок вегетації	3...5% уражених рослин
	Іржа стеблова (лінійна)	Колосіння	5% розвитку хвороби
		Повна стиглість	15%	розвитку хвороби
	Жовта іржа	Цвітіння	30%	розвитку хвороби
	Бура іржа	Колосіння	10%	розвитку хвороби

249

	Молочна стиглість	40% розвитку хвороби
	Початок вегетації	3...5% ураженого листя*
	Вихід в трубку	10% розвитку хвороби
Септоріоз листя	Прапорцевий листок	15...20% розвитку хвороби (в
		середньому на лист) або 30%
	Цвітіння	Наявність проявів хворобина
		2 му листку зверху

При формуванні системи захисту культури доцільно використовувати моделі формування епіфітотійного розвитку хвороби, які побудовані за метеорологічною інформацією (температура повітря, відносна вологість повітря, опади, волога на поверхні листя, швидкість вітру та температура ґрунту).

Вірусні захворювання здатні вражати культури різними шляхами. Відомо, що головними переносниками є цикадки, з їхньою допомогою передається біля 16 вірусів, 3 віруси передаються попелицями, 7 вірусів грибами, 6 вірусів переносять кліщі, 2 віруси жуки та З віруси переносяться механічно або насінням та пилком.

Усунути джерело інфекції на практиці неможливо. Одним із важливих елементів запобігання розвитку інфекції є запобігання розвитку носіїв, тобто усунення шкідників. Знешкодження можливе за допомогою агротехнічних заходів і застосування інсектицидних протруйників та інсектицидів.

Для застосування пестицидів краще використовувати наземну техніку з нормою витрати робочого розчину від 100 до 200 л/га під час кущення та 200 600 л/га під час трубкування пшениці в залежності від щільності посівів. Фунгіциди не здатні рухатись базипетально, тобто вниз по рослині, і якщо препарат не потрапив на нижні частини рослини, то захисту не буде отримано. При обробці під час цвітіння по колосу використовують тільки наземну техніку з нормою витрати від 200 л/га.

Авіаційне внесення фунгіцидів дозволяється під час кущення (за сприятливих погодних умов) та при застосуванні по прапорцевому листку. Норма витрати робочої рідини не повинна бути нижчою за 50 70 л/га. При авіаційному застосуванні ефективність фунгіцидів в залежності від розвитку хвороб нижча приблизно на 30%, ніж при застосуванні наземної техніки.

250