systema-zemlerobstva-no-till

Після запліднення зупиняється наростання вегетативної маси, зменшується загальна її кількість в результаті відмирання прикореневих і нижніх листків, а також погано розвинених пагонів. Корені ж продовжують розвиватися до молочної стиглості. Вирішальними факторами у період колосіння, цвітіння і запліднення вважають температуру повітря і вологість ґрунту. Нормально проходити ці фази розвитку можуть лише за температури 11 30°С (А.Г.Овсюк). Оптимальною є температура 20 25°С і вологість ґрунту 75 80% ПВ. Загальна тривалість фаз колосіння, цвітіння і запліднення 7 10 днів. Прохолодна дощова погода подовжує, а суха і спекотна – скорочує тривалість цих фаз.

В період молочної стиглості, коли консистенція зерна схожа на молоко, інтенсивно відмирає вегетативна маса і лише верхній листок залишається зеленим. Тривалість фази 11 15 днів. Висока температура, особливо при нестачі вологи в ґрунті, знижує темпи надходження пластичних речовин із листків і стебел до зерна.

Набуття зерном воскового стану характеризує перехід у воскову стиглість. У цій фазі повністю зупиняється надходження зольних елементів до зерна, різко знижується накопичення вуглеводів і азотистих речовин. До кінця фази всі листки втрачають зелене забарвлення, лише верхні міжвузля залишаються темно зеленими. Триває фаза 5 10 днів.

Отже, вирішальними факторами для росту і розвитку озимої пшениці є водний, температурний і світловий режими, а також наявність необхідної кількості в доступній для рослин формі поживних речовин. Необхідна сума середньодобових позитивних температур за вегетаційний сезон 2000 2500°С. Так як озима пшениця це рослина довгого світлового дня, то найсприятливіші умови для накопичення якісних змін у рослинному організмі створюються при тривалості світлового дня 14 16 годин.

4.1.4Характеристика побічної продукції та її склад

Майже всі переваги системи No till пов'язані з постійним покриттям ґрунту рослинними рештками і тільки частково – з відсутністю його механічного обробітку. Поле з незначною кількістю пожнивних рештків не принесе повних вигод від відмови від механічного обробітку ґрунту в системі землеробства No till.

При переході на дану систему землеробства сільгоспвиробникам слід націлюватися на виробництво максимальної кількості біомаси. Це

231

може бути досягнуто шляхом відбору різновидів культур і видів з більшою кількістю біомаси. Наприклад, перейти на вирощування високорослих сортів пшениці, які дають значно більшу, ніж низькорослі кількість соломи.

Якщо дозволяють кліматичні умови, виробники повинні домагатися отримання спочатку близько 6 т біомаси з га, а пізніше, по мірі освоєння системи землеробства No till 10 т/га і більше сухої біомаси на рік. Цього можна досягти при застосуванні відповідного чергування культур у сівозміні, в якій крім основних висівають і проміжні покривні культури.

Ніколи не слід спалювати рослинні залишки! У нашій країні в більшості господарств завжди охоче спалюють їх, вважаючи, що рослинні рештки заважають роботі наступних ґрунтообробних знарядь. Швидше за все, вони ще не зрозуміли основні принципи збереження родючості ґрунту та значення для цього рослинних решток.

У системі землеробства No till спочатку завжди важко отримати велику кількість рослинних залишків. У міру безперервного застосування системи протягом багатьох років родючість ґрунту підвищується, вдосконалюються і управлінські навички спеціалістів. У зв'язку з цим з'являється можливість виробляти і залишати на полі все більшу кількість рослинних рештків. Вигоди від великої кількості мульчі на поверхні ґрунту полягають у наступному:

а) посиленому придушенні бур'янів (економія на гербіцидах); б) позитивному впливі на поглинання та накопичення вологи в

ґрунті (основного обмежуючого фактору в землеробстві України); в) більш рівномірному тепловому режимі ґрунту.

Все це в результаті приводить до поліпшення хімічного, фізичного і біологічного стану і підвищення родючості ґрунту.

Слід приділяти увагу не тільки кількості мульчі, але й її розподілу по поверхні. Збиральні машини повинні бути обладнані пристосуваннями для подрібнення та рівномірного розкидати побічної продукції по поверхні поля. Виробники сільськогосподарської техніки не завжди дотримуються цієї вимоги. Результатом використання невідповідних комбайнів може бути нерівномірний розподіл рослинних решток з надлишком по сліду проходу комбайна і занадто малою кількістю або повною відсутністю між проходами. Це призводить до цілого ряду

232

негативних наслідків – від втрат вологи, неодночасної появи сходів бур’янів до погіршення якості роботи сівалок.

4.1.5Місце озимої пшениці в сівозміні та вибір відповідного

сорту

Питання вибору оптимальної сівозміни при переході на систему землеробства No till стоїть значно гостріше ніж за традиційної системи землеробства. Причиною цього є відсутність механічних обробітків, наявність рослинних решток на поверхні ґрунту та обмежений набір культур.

Сьогодні, в умовах ринкової економіки при відсутності належного контролю з боку держави виробничники часто не приділяють достатньо уваги з впровадження сівозміни, а просто вирощують виключно набір найбільш прибуткових культур. При такому підході отримують тимчасову економічну вигоду за рахунок використання більших доз пестицидів, мінеральних добрив, але при цьому інтенсивно відбувається деградація ґрунту і як результат, отримують екологічно забруднену продукцію і не мають ніякого ефекту від впровадження технології No till.

Другий шлях – вивчити набір культур, які можна вирощувати за нульової системи обробітку ґрунту і розробити таку схему сівозміни, яка б відповідала грунтово кліматичним умовам зони та враховувала конкретні потреби і можливості господарства. Це дозволить виробнику сільськогосподарської продукції вносити зменшені дози пестицидів, мінеральних добрив, за рахунок пожнивних решток на поверхні ґрунту накопичувати органічну речовину в ґрунті. В результаті можна завжди отримувати екологічно безпечну продукцію при збереженні родючості ґрунту.

Пшениця вибаглива до попередників і знижує урожайність при повторному вирощувані на 15 20%, а при сівбі третій рік підряд – до 30 35% і більше. При беззмінному вирощуванні урожаї знижуються навіть при внесенні додаткової кількості добрив. Основною причиною зниження врожайності є прогресуюче поширення хвороб, шкідників і бур`янів.

Пшеницю не слід розміщати не лише після пшениці, а й після інших злакових хлібних культур (крім кукурудзи), які мають спільних збудників хвороб, шкідників і бур`янів. Проблема визначення кращих

233

попередників під озиму пшеницю в системі землеробства No till в Україні є маловивченою.

Набір попередників, які забезпечують високі врожаї озимої пшениці в різних зонах України неоднаковий, але всі вони повинні відповідати принаймні одній вимозі – бути надійними щодо можливості накопичення достатньої кількості продуктивної вологи на початок сівби (не менше 10 мм в 10 сантиметровому шарі ґрунту). Ці культури повинні звільняти поле до часу посіву озимої пшениці та не висушувати ґрунт на велику глибину.

Традиційно, кращим попередником під озиму пшеницю вважається чистий пар, але в системі землеробства No till від цього попередника, часто відмовляються на користь різнотермінових (за часом припинення вегетації парозаймаючої культури) зайнятих парів. В системі землеробства No till за умов дефіциту вологи і відсутності тваринництва весь вирощений урожай парозаймаючої культури залишається на полі Час припинення їх вегетації визначається у кожному регіоні окремо. Він залежить від кількості опадів і їх розподілу в часі. Час припинення вегетації парозаймаючої культури вибирають таким, щоб була можливість накопичити в метровому шарі ґрунту на час весняного відновлення вегетації озимої пшениці 160 мм вологи.

Добрі парозаймаючі культури – озимі жито, пшениця, тритікале, вико і горохо вівсяні сумішки, еспарцет та інші бобові і капустяні культури або різноманітні сумішки. Добрими попередниками з групи непарових є горох, сочевиця, чина, соя, люпин, ярий та озимий ріпак.

У богарних умовах озиму пшеницю в зоні Степу ризиковано висівати після сорго, суданської трави, соняшника, кукурудзи на зерно, трав другого третього років використання через можливий дефіцит вологи в ґрунті. В зоні Лісостепу з опадами в 500 мм і більше озиму пшеницю можна висівати після названих попередників, у випадку якщо планується отримання середнього рівня урожайності культури в межах 4 т/га.

Слід пам`ятати, що інтенсивні сильні і цінні сорти більш вибагливі до попередників, тому в будь якій природно кліматичній зоні під ці сорти слід відводити кращі попередники.

В системі землеробства No till краще використовувати сорти інтенсивного типу, що мають здатність добре кущитися. За

234

компенсаційним характером це сорти колосового типу, у яких маса зерна в колосі може сягати 2 г.

Наприклад, у господарстві ФГ "Бескіди" с. Сатиїв (Дубенський р н, Рівненська обл.), яке вирощує озиму пшеницю за технологією No till використовують інтенсивні сорти з потенційним рівнем урожайності більше 100 ц/га. Це нові сорти закордонної і вітчизняної селекції з більш тривалим періодом вегетації. Сімдесят відсотків посівів озимої пшениці розміщують по кращих попередниках – озимий ріпак, горох, соя, а 30% – повторно по озимій пшениці. В середньому за останні п’ять років середня урожайність озимої пшениці в господарстві складає 72,7 ц/га.

Через кожні 3 4 роки в господарстві необхідно проводити сортозміну. Бажано щорічно проводити випробування 1 3 нових сортів для відбору кращих на майбутнє, тому що на сортодільницях України досліджень з визначення відповідності сортів до нової системи землеробства No till не проводиться.

Особливу увагу необхідно приділяти в господарствах виробництву і підготовці власного насіння озимої пшениці. При посіві по технології No till підвищуються вимоги до якості посівного матеріалу, особливо важливо щоб насіння мало не тільки високу лабораторну схожість (не нижче 95%), а й високу енергію проростання (не нижче 85%). Бажано, щоб маса 1000 насінин була не нижче 40г.

Слід пам’ятати, що насіння мусить бути не лише добре очищене, а й розсортоване на фракції за величиною. Вирівняне насіння з меншою масою 1000 зерен забезпечує вищу урожайність, ніж не вирівняне з вищою масою 1000 зерен. З невирівняного насіння розвиваються різні за силою рослини. Слабкіші з них пригнічуються і існує високий ступінь ризику, що взимку та під час весняно літньої вегетації такі рослини загинуть.

4.1.6Сівба, строки сівби

Вибір оптимальної норми висіву за технології No Till і на сьогодні залишається не до кінця вивченим питанням. Відомо, що імовірність отримання дружніх, рівномірних сходів, залежить від рівномірності глибини заробки насіння, а остання в значній мірі залежить від рівномірності на момент сівби наявного на поверхні шару рослинних решток.

235

Виробничники зазвичай збільшують норму висіву на 10 20%. Але необхідно пам’ятати, що при близькому розміщенні насіння одне біля одного в рядку при високих нормах зростає проблема алелопатичного їх взаємовпливу, фітонебезпеки і посиленої конкурентної боротьби на всіх етапах росту і розвитку. Звідси можливе різке зниження польової схожості і виживання рослин.

Норма висіву безпосередньо пов’язана із строками сівби. При сівбі в ранні строки рослини добре кущаться і формують нормальний стеблостій при менших нормах висіву. На пізніх посівах через менший коефіцієнт кущення для створення оптимальної щільності продуктивних стебел на одиниці площі норми висіву необхідно збільшувати.

Таким чином, в системі землеробства No Till частіше практикуються завищені порівняно з рекомендованими в традиційній системі землеробства норми висіву.

Разом з тим, у деяких господарствах України, які практикують технологію No till було зафіксовано норму висіву, що складала на рівні 2 2,5 – 3,5 млн. шт. схожих зерен на гектар. Зменшення норми є доцільним при ранній сівбі на чистих від бур’янів полях при добрих погодних умовах для проростання і кущення рослин.

Середні норми висіву насіння на Поліссі є 5,5 6.5 млн. схожих насінин на 1 га, в Лісостепу – 4,5 5,5 млн., в Степу – 4,5 5,0 млн. Це орієнтовні норми. Їх обов’язково необхідно уточнювати залежно від сорту, маси 1000 насінин, попередника, родючості та забур`янення поля, строку сівби, тощо.

Загальні рекомендації зводяться до наступного:

-норми висіву збільшують при вирощуванні низькорослих, скоростиглих, стійких до вилягання сортів з еректоїдним типом листків, які погано кущаться;

-після гірших попередників;

-на бідних ґрунтах з добрим волого забезпеченням;

-при запізненнях з сівбою.

В протилежних випадках норми висіву можна знижувати на 0,3 0,5 млн., або на 10 12%.

При виборі глибини сівби необхідно пам’ятати, що на яку б глибину не висівалося насіння вузол кущення буде формуватися на глибині 2 3 см. Тому для озимої пшениці біологічно оптимальною, є глибина заробки насіння 3 4 см. За такої глибини заробки найбільш

236

швидко можна отримати сходи. При цьому, такі рослини ще мають достатньо поживних речовин у ендоспермі насінини, а рослини вже починають нагромаджувати пластичні речовини в процесі фотосинтезу.

При глибокому загортанні насіння на ріст підземної частини стебла від насінини до вузла кущення витрачається основна частина ендосперму, проросток виходить на поверхню ослаблений. Така рослина слабше кущиться, внаслідок розтягування вузла кущіння формується слабша коренева система, рослина менш продуктивна, схильна до вилягання.

Але глибина заробки насіння визначається не лише біологічними особливостями культури. Вона залежить також від рівня вологи у верхньому шарі ґрунту, ступеня його рихлості, якості роботи посівного агрегату та ін. Тому середньою оптимальною глибиною заробки насіння пшениці в ґрунт вважається 5 6 см.

Глибина загортання насіння на структурних ґрунтах легкого механічного складу при надійному зволожені зменшується до 4 5 см, за посушливої погоди іна легких ґрунтах 5 6 см, а в зоні недостатнього зволоження її збільшують навіть до 7 8 см. На важких ґрунтах і в умовах перезволоження навпаки зменшують до 3 см.

Для того, щоб з глибини 5 см з’явилися сходи, необхідна сума середньодобових позитивних температур близько 120°С. При збільшенні глибини зростає і необхідна для появи сходів сума позитивних температур. Так, наприклад, за даними проведених досліджень при заробці насіння на глибину 7,5 см необхідна сума позитивних температур зростає до 230°С. За середньодобової температури в даний період 10°С появу сходів можна очікувати на дванадцятий день, а при 20°С – вже на шостий день після сівби.

Основною проблемою в умовах України є наявність вологи на час посіву. Через нестачу вологи поява сходів інколи розтягується навіть на 20 50 днів. Майже кожий рік, особливо при традиційній технології підготовки ґрунту до сівби, на певній частині полів посів озимої пшениці проводиться в сухий грунт з надією на майбутні опади. У такому випадку сума середньодобових позитивних температур, необхідна для появи сходів може зростати до 250—300°С.

Таким чином, для розрахунку часу появи сходів необхідно враховувати такі три показники, суму позитивних температур, рівень зволоженості ґрунту та глибину заробки насіння.

237

Важко визначити оптимальний календарний строк сівби озимої пшениці, тому що погодні умови суттєво різняться у різні роки. Сіяти пшеницю слід у такі строки, щоб до зими рослина сформувала вузол кущення і мала 2 4 пагони (початок фази кущення). Сьогодні строки сівби у зв’язку з зміною клімату змістились в середньому на тиждень, а в деяких регіонах навіть на два. Наприклад, досвід останніх років свідчить, що оптимальним строком сівби для північного Лісостепу є період з 20 вересня до 1 жовтня. За умов дотримання таких строків рослини озимої пшениці в зиму входять в фазу початку кущення.

На Поліссі оптимальними строками можна вважати 15 20 вересня, у Лісостепу – 20 25 вересня, в Степу – 25 30 вересня, в Криму 1 10 жовтня. Після кращих попередників слід сіяти в другій половині оптимальних строків, після гірших – в першій. Сорти з високою енергією кущення, як наприклад Миронівська 33, Поліська 90, Поліська 97, слід сіяти пізніше, ніж сорти з нижчою енергією кущення.

4.1.7Особливості контролю фітосанітарного стану посівів

У виробничих умовах суть заходів з підготовки поля до сівби полягає в якісному контролі рівня забур'яненості та відповідній роботі з рослинними рештками.

За тиждень до сівби озимої пшениці вся площа поля обробляється загальновинищувальним гербіцидом з діючою речовиною гліфосат. Норма визначається для кожного препарату окремо і може коливатися від 2 3 до 5 7 л/га. При наявності багаторічних дводольних бур'янів у бакову суміш додають естерон у нормі 0,4 л/га або аміачну селітру з розрахунку 5 кг/га.

Загальновинищувальний гербіцид не використовується у тих випадках, коли попередник звільняє поле пізно і перед його збиранням була проведена десикація. Таким попередником у господарствах часто є соя.

Таблиця 4.4. Економічний поріг шкодочинності бур`янів в посівах пшениці під час кущення, шт/м2

	Вид бур`яну	Економічний поріг шкодочинності,
		шт/м2
	Березка польова	5...8
	Біфора промениста	11...21

238

Вівсюг звичайний	10...16
Гірчак березковидний	7
Глуха кропива стеблеобгортаюча	15
Гірчиця польова	12
Грабельки звичайні	6
Гречка татарська	7
Жабрій звичайний	15...18
Кучерявець Софії	3
Латук татарський	3
Лобода біла	9...18
Мак дикий	36
Метлюг звичайний	10...20
Мишій, види	125
Незабудка польова	15...16
Осот жовтий	2...4
Осот рожевий	1...3
Пирій повзучий	3...6
Півняче просо	40...50
Підмаренник чіпкий	1...2
Ромашка не пахуча	15...16
Рутка Шлейхера	10
Фіалка польова	15...16
Хориспора ніжна	11

При переході на систему No till найбільш важливою технікою в господарстві по догляду за культурами стає обприскувач. Землекористувач може дозволити собі використовувати старий трактор, за умови, що він працює надійно, однак повинен завжди піклуватися про те, щоб мати якісний обприскувач.

Особливу увагу слід приділити насадкам розпилювача. Завжди потрібно використовувати найкращі насадки з наявних на ринку, навіть якщо вони дорого коштують. Дешеві насадки – це марна трата коштів. Вони зношуються після 40 годин роботи. Невдача в боротьбі з бур'янами зазвичай покладається на гербіциди, у той час як проблема частіше полягає в поганому обприскувачі, або не відрегульованих консольних розпилювачах.

Занадто високі дози гербіцидів, особливо після сходових, можуть призвести до пригнічення культури, зниження урожайності і надмірно високих витрат на виробництво. Занадто низькі дози призводять до

239

недостатнього рівня контролю бур'янів, що в результаті знову ж призводить до зниження врожайності. Рішення про проведення повторного обприскування для підвищення рівня знищення бур'янів означає додаткові витрати, але в окремих випадках, наприклад, коли часті дощі спровокували масову появу сходів другої хвилі бур’янів і т.д., воно може бути доцільним.

Зазвичай вода для приготування робочого розчину має нейтральну реакцію, але деякі гербіциди діють більш ефективно за умови низького показника рН води. У такому випадку для зниження рН потрібно давати відповідні хімічні добавки.

Правильний підбір всіх факторів є складним завданням, яке вимагає граничної уваги і доброго знання питання хімічного захисту культури.

Контроль рівня забур'яненості починається в осінній період. Сьогодні в умовах, коли подовжився період осінньої вегетації озимих культур, а відповідно і поліпшилися умови для появи сходів озимих і зимуючих бур’янів, актуальним стало питання знищення сходів бур’янів в посівах озимої пшениці у осінній період. Але в цей період далеко не всі препарати можна і доцільно застосовувати. До особливостей застосування гербіцидів восени відносяться:

-рання фаза розвитку бур'яну дає можливість краще його знешкодити;

-більше часу у агронома для прийняття рішення та ширший строк застосування гербіциду;

-менше навантаження на техніку, ніж весною;

-менше випаровування, температурні умови дозволяють значно краще проникати діючим речовинам до бур'яну;

-осіннє застосування дозволяє максимально уникнути біологічної шкоди від бур’янів.

Восени відносна вологість вища, а температури повітря нижчі порівняно з весняними. При таких умовах листкова поверхня краще покривається розчином і збільшується період поглинання діючих речовин гербіцидів рослиною (звідси вища ефективність). Особливо це відмічається при застосуванні однакового розміру краплин робочого розчину порівняно з внесенням весною. Якщо брати до уваги, що весною показники вологості та температури повітря зазвичай складають W=50% і

240