- •Державні будівельні норми україни
- •Державні будівельні норми україни
- •Обов’язкові вимоги цих норм надруковані звичайним шрифтом, рекомендовані положення та пояснення — дрібним.
- •1 Вимоги проектування
- •1.1 Основні принципи забезпечення надійності, безпеки, довговічності та економічності конструкцій
- •1.1.1 Загальні вимоги
- •1.1.2 Рекомендації
- •1.1.3 Основні розрахункові вимоги
- •1.1.4 Врахування призначення та умов роботи конструкцій
- •1.2 Матеріали для конструкцій і з’єднань
- •1.2.1 Загальні вимоги
- •1.2.2 Матеріали масового застосування
- •1.3 Розрахункові характеристики матеріалів і з’єднань
- •1.4 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при центральному розтягу і стиску
- •1.4.1 Розрахунок елементів суцільного перерізу
- •1.4.2 Розрахунок елементів наскрізного перерізу
- •1.4.3 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів центрально-стиснутих елементів суцільного перерізу
- •1.5 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при згині
- •1.5.1 Класифікація елементів, що згинаються
- •1.5.2 Розрахунок на міцність елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.5.3 Розрахунок на міцність балок суцільного перерізу для кранових колій
- •1.5.4 Розрахунок на загальну стійкість елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.5.5 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.6 Розрахунок елементів сталевих конструкцій на дію поздовжньої сили та згинального моменту
- •1.6.1 Розрахунок на міцність
- •1.6.2 Розрахунок загальної стійкості елементів суцільного перерізу
- •1.6.3 Розрахунок на загальну стійкість елементів наскрізного перерізу
- •1.6.4 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів
- •1.7 Розрахунок опорних плит
- •1.8 Розрахунок опорних частин
- •1.9 Розрахункові довжини і граничні гнучкості елементів сталевих конструкцій
- •1.9.1 Розрахункові довжини елементів плоских ферм, в’язей і структурних конструкцій
- •1.9.2 Розрахункові довжини елементів просторових ґратчастих конструкцій
- •1.9.3 Розрахункові довжини колон (стійок)
- •1.9.4 Граничні гнучкості елементів
- •1.10 Розрахунок листових конструкцій
- •1.10.1 Розрахунок на міцність
- •1.10.2 Розрахунок на стійкість
- •1.10.3 Основні вимоги до розрахунку сталевих мембранних конструкцій
- •1.11 Розрахунок елементів сталевих конструкцій на витривалість
- •1.12 Проектування з’єднань сталевих конструкцій
- •1.12.1 Зварні з’єднання
- •1.12.2 Болтові з’єднання
- •1.12.3 Фрикційні з’єднання
- •1.12.4 Поясні з’єднання в балках
- •1.13 Додаткові вимоги щодо проектування елементів будівель і споруд різного призначення
- •1.13.1 Загальні вимоги щодо проектування сталевих конструкцій
- •1.13.2 Відстань між температурними швами
- •1.13.3 Ферми і структурні плити покриттів
- •1.13.4 Колони
- •1.13.5 В’язі
- •1.13.6 Балки
- •1.13.7 Балки кранових колій
- •1.13.8 Листові конструкції
- •1.13.9 Висячі покриття
- •1.13.10 Мембранні покриття
- •1.13.11 Опорні частини
- •1.13.12 Фланцеві з’єднання
- •1.13.13 З’єднання з фрезерованими торцями
- •1.13.14 Монтажні кріплення
- •1.14 Додаткові вимоги до проектування конструкцій при ремонті, підсиленні і реконструкції
- •1.14.1 Загальні положення
- •1.14.2 Розрахункові характеристики сталі і з’єднань
- •1.14.3 Підсилення конструкцій
- •Вибрані додатки б.2 Індекси у буквених позначеннях і пояснювальні слова
- •Б.3 Основні буквені позначення
1.7 Розрахунок опорних плит
1.7.1 Генеральні розміри (габарити) опорної плити необхідно визначати з умови розрахунку на міцність фундаменту. Передача розрахункового зусилля на опорну плиту може здійснюватись через фрезерований торець колони, що обпирається на стругану поверхню опорної плити (в базах з фрезерованим торцем), або через зварні шви (у базах з траверсами і консольними ребрами).
1.7.2 Товщину опорної плити слід визначати з умови міцності при згині за формулою
, (1.7.1)
де gс – коефіцієнт умов роботи опорної плити, що визначається за табл. 1.1.1;
Мmax – найбільший із згинальних моментів М, що діють на різних ділянках опорної плити і визначаються за формулами додатка Н.
1.8 Розрахунок опорних частин
1.8.1 Розрахунок на зминання в циліндричних шарнірах (цапфах) балансирних опор слід виконувати за формулою:
, (1.8.1)
де F – тиск (сила ) на опору;
r , l – відповідно радіус і довжина шарніра;
Rlp – розрахунковий опір місцевому зминанню при щільному дотиканні, що приймається за вимогами п. 1.3.1.
1.8.2 Розрахунок на діаметральне стиснення катків необхідно виконувати за формулою:
, (1.8.2)
де n – кількість катків;
d, l – відповідно діаметр і довжина катка;
Rсd – розрахунковий опір діаметральному стискові при вільному дотиканні, що приймається за вимогами п. 1.3.1.
1.9 Розрахункові довжини і граничні гнучкості елементів сталевих конструкцій
1.9.1 Розрахункові довжини елементів плоских ферм, в’язей і структурних конструкцій
1.9.1.1 Розрахункові довжини істиснутих елементів конструкцій плоских ферм і в’язей у їхній площині та з площини (рис. 1.9.1, а, б, в, г), за винятком елементів, зазначених у п. 1.9.1.2 і п. 1.9.1.3, слід приймати за табл. 1.9.1.
1.9.1.2 Розрахункову довжину елемента ферми із площини конструкції, по довжині якого діють зусилля стискуі() (рис. 1.9.2), необхідно визначати за формулою
. (1.9.1)
При цьому розрахунок загальної стійкості елемента слід виконувати на дію поздовжнього зусилля .
Розрахункові довжини іелементів постійного по довжині перерізу, розкріплених в’язями на ділянках однакової довжини, в яких діють різні поздовжні зусилля, допускається визначати згідно з табл. С1 додатка С.
1.9.1.3 Розрахункові довжини ірозкосів ферми із хрестовою ґраткою за наявності з’єднань у вузлах перетину елементів ґратки (рис. 1.9.1,д), слід приймати:
у площині ферми – такими, що дорівнюють відстані між центрами вузлів кріплення розкосу до пояса ферми і перетину елементів ґратки ();
з площини ферми: для стиснутих елементів – за табл. 1.9.2; для розтягнутих елементів – такими, що дорівнюють відстані між вузлами кріплення елементів ґратки до нижнього і до верхнього поясів ферми ().
|
Рис. 1.9.1. Схема ґраток ферм для визначення розрахункових довжин стиснутих елементів: а – трикутна зі стійками; б – розкісна; в – трикутна зі шпренгелями; г – напіврозкісна трикутна; д –хрестова |
|
Рис. 1.9.2. Схема для визначення розрахункових довжин пояса ферми: а – схема ферми; б – схема поперечних горизонтальних в’язей між фермами (вид зверху) |
Таблиця 1.9.1 Розрахункові довжини елементів плоских ферм і в’язей
Напрямок поздовжнього згину елемента ферми |
Розрахункові довжини і | ||
поясів |
опорних розкосів і опорних стійок |
решти елементів ґраток | |
1. У площині ферми |
|
|
|
а) для ферм, окрім зазначених у поз. 1, б |
|
|
|
б) для зварних ферм, елементи якої виконані з одиничних кутиків, і ферм з прикріпленням елементів ґратки до поясів впритул |
|
|
|
2. У напрямку перпендикулярному до площини ферми (з площини ферми) : |
|
|
|
а) для ферм, окрім зазначених у поз. 2, б |
|
|
|
б) для ферм з поясами з замкнутих профілів з прикріпленням елементів ґратки до поясів впритул |
|
|
|
3. У будь-якому напрямку для зварних ферм, елементи якої виконані з одиничних кутиків, при однакових відстанях між точками закріплення елементів у площині та з площини ферми () |
|
|
|
Позначення, прийняті в табл.1.9.1: l – геометрична довжина елемента (відстань між центрами найближчих вузлів) у площині ферми; l1 – відстань між вузлами закріпленими від зміщення із площини ферми (поясами ферм, спеціальними зв’язками, жорсткими плитами покриттів, прикріпленими до пояса зварними швами або болтами тощо). |
1.9.1.4 Радіус інерції і перерізів елементів із одиночних кутиків при визначенні гнучкості слід приймати рівним:
мінімальному радіусу інерції () – при розрахунковій довжині елемента не меншій за 0,85l (де l – відстань між центрами найближчих вузлів);
радіусу інерції кутика відносно його осі, що проходить перпендикулярно або паралельно площині ферми (або) залежно від орієнтації площини згину ферми – у решті випадків.
1.9.1.5 Розрахункові довжини елементів структурних конструкцій слід приймати за табл. 1.9.3.
Радіуси інерції перерізів і елементів структурних конструкцій при визначенні гнучкості слід приймати рівними:
радіусу інерції кутика відносно його осі, що проходить перпендикулярно або паралельно площині ферми (або) – для стиснутих елементів, що сприймають позавузлове поперечне навантаження;
мінімальному радіусу інерції () – у решті випадків.
Таблиця 1.9.2 Розрахункові довжини елементів перехресної ґратки
Конструкція вузла перетину елементів ґратки |
Розрахункові довжини із площини ферми при підтримувальному елементі | ||
розтягнутому |
непрацюючому |
стиснутому | |
Обидва елементи не перериваються |
|
|
|
Підтримувальний елемент переривається і перекривається фасонкою: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– |
– |
Позначення, прийняті в табл.1.9.2: –відстань між центрами вузлів кріплення елемента ґратки до пояса ферми і перетину елементів; –відстань між вузлами кріплення елемента ґратки до нижнього і до верхнього пояса ферми. |
Таблиця 1.9.3 Розрахункові довжини елементів структурних конструкцій
Елементи структурних конструкцій |
Розрахункова довжина |
1. Окрім зазначених у поз. 2 і 3 |
|
2. Нерозрізні (що не перериваються у вузлах) пояси, а також елементи поясів і ґраток, що прикріплюються у вузлах зварюванням впритул до кульових або циліндричних вузлових елементів |
|
3. З одиночних кутиків, що прикріплюються у вузлах однією полицею: |
|
а) зварними швами або болтами (не менш, як двома), розміщеними вздовж елемента, при : | |
|
|
|
|
|
|
|
|
б) одним болтом при : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Позначення, прийняте в табл. 1.9.3: l – геометрична довжина елемента (відстань між центрами вузлів структурної конструкції). |