- •Державні будівельні норми україни
- •Державні будівельні норми україни
- •Обов’язкові вимоги цих норм надруковані звичайним шрифтом, рекомендовані положення та пояснення — дрібним.
- •1 Вимоги проектування
- •1.1 Основні принципи забезпечення надійності, безпеки, довговічності та економічності конструкцій
- •1.1.1 Загальні вимоги
- •1.1.2 Рекомендації
- •1.1.3 Основні розрахункові вимоги
- •1.1.4 Врахування призначення та умов роботи конструкцій
- •1.2 Матеріали для конструкцій і з’єднань
- •1.2.1 Загальні вимоги
- •1.2.2 Матеріали масового застосування
- •1.3 Розрахункові характеристики матеріалів і з’єднань
- •1.4 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при центральному розтягу і стиску
- •1.4.1 Розрахунок елементів суцільного перерізу
- •1.4.2 Розрахунок елементів наскрізного перерізу
- •1.4.3 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів центрально-стиснутих елементів суцільного перерізу
- •1.5 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при згині
- •1.5.1 Класифікація елементів, що згинаються
- •1.5.2 Розрахунок на міцність елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.5.3 Розрахунок на міцність балок суцільного перерізу для кранових колій
- •1.5.4 Розрахунок на загальну стійкість елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.5.5 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.6 Розрахунок елементів сталевих конструкцій на дію поздовжньої сили та згинального моменту
- •1.6.1 Розрахунок на міцність
- •1.6.2 Розрахунок загальної стійкості елементів суцільного перерізу
- •1.6.3 Розрахунок на загальну стійкість елементів наскрізного перерізу
- •1.6.4 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів
- •1.7 Розрахунок опорних плит
- •1.8 Розрахунок опорних частин
- •1.9 Розрахункові довжини і граничні гнучкості елементів сталевих конструкцій
- •1.9.1 Розрахункові довжини елементів плоских ферм, в’язей і структурних конструкцій
- •1.9.2 Розрахункові довжини елементів просторових ґратчастих конструкцій
- •1.9.3 Розрахункові довжини колон (стійок)
- •1.9.4 Граничні гнучкості елементів
- •1.10 Розрахунок листових конструкцій
- •1.10.1 Розрахунок на міцність
- •1.10.2 Розрахунок на стійкість
- •1.10.3 Основні вимоги до розрахунку сталевих мембранних конструкцій
- •1.11 Розрахунок елементів сталевих конструкцій на витривалість
- •1.12 Проектування з’єднань сталевих конструкцій
- •1.12.1 Зварні з’єднання
- •1.12.2 Болтові з’єднання
- •1.12.3 Фрикційні з’єднання
- •1.12.4 Поясні з’єднання в балках
- •1.13 Додаткові вимоги щодо проектування елементів будівель і споруд різного призначення
- •1.13.1 Загальні вимоги щодо проектування сталевих конструкцій
- •1.13.2 Відстань між температурними швами
- •1.13.3 Ферми і структурні плити покриттів
- •1.13.4 Колони
- •1.13.5 В’язі
- •1.13.6 Балки
- •1.13.7 Балки кранових колій
- •1.13.8 Листові конструкції
- •1.13.9 Висячі покриття
- •1.13.10 Мембранні покриття
- •1.13.11 Опорні частини
- •1.13.12 Фланцеві з’єднання
- •1.13.13 З’єднання з фрезерованими торцями
- •1.13.14 Монтажні кріплення
- •1.14 Додаткові вимоги до проектування конструкцій при ремонті, підсиленні і реконструкції
- •1.14.1 Загальні положення
- •1.14.2 Розрахункові характеристики сталі і з’єднань
- •1.14.3 Підсилення конструкцій
- •Вибрані додатки б.2 Індекси у буквених позначеннях і пояснювальні слова
- •Б.3 Основні буквені позначення
1.9.3 Розрахункові довжини колон (стійок)
1.9.3.1 Розрахункові довжини колон (стійок) постійного по довжині перерізу або окремих ділянок ступінчастих колон слід визначати за формулою
, (1.9.2)
де – геометрична довжина колони, окремої її ділянки або висота поверху;
–коефіцієнти розрахункової довжини.
1.9.3.2 При визначені коефіцієнтів розрахункової довжини колон (стійок) значення поздовжніх сил в елементах системи слід приймати, як правило, для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень, для якої виконується перевірка стійкості колон (стінок) та елементів їх перерізів відповідно до вимог розділів 1.4 і 1.6 цих норм.
Допускається визначати коефіцієнт розрахункової довжини колони постійного по довжині перерізу та окремої ділянки ступінчастої колони лише для такої комбінації розрахункових навантажень, яка характеризується найбільшим значенням повздовжнього стискуючого зусилля у колоні та на окремій її ділянці, і одержані значення коефіцієнту μ використовувати для інших комбінацій навантажень.
При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон (стійок) рам необхідно розрізняти розкріплені (невільні) і нерозкріплені (вільні) рами. У першому випадку вузли кріплення ригелів до колон закріплені від горизонтальних переміщень у площині рами; у другому випадку – не закріплені від таких переміщень.
Рами з жорсткими спряженням ригелів і колон та жорстким защемленням колон у фундаментах, такі що розкріплені у своїй площині елементами жорсткості (системою в’язей, стінками, жорсткими дисками покриттів і перекриттів та іншими конструкціями), слід вважати невільними, якщо жорсткість на зсув розкріпленої елементами жорсткості рами не менш як у 6 разів перевищує відповідну жорсткість рами без розкріплювальних елементів жорсткості.
1.9.3.3 Коефіцієнти розрахункової довжини μ колон (стійок) постійного по довжині перерізу слід визначати залежно від умов закріплення їхніх кінців і виду навантаження. Для деяких випадків опорного закріплення і виду навантаження значення коефіцієнту μ наведені в табл. 1.9.7.
Коефіцієнти розрахункової довжини колон (стійок) постійного по довжині перерізу з пружними закріпленнями кінців слід визначати за формулами, наведеними у табл. С2 додатку С.
Таблиця 1.9.7 Коефіцієнти розрахункової довжини стійок
Схема опорного закріплення колон (стійок) і вид навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
1,0 |
0,7 |
0,5 |
2,0 |
1,0 |
2,0 |
0,725 |
1,12 |
1.9.3.4 Коефіцієнти розрахункової довжини m колон постійного по довжині перерізу у площині вільних і невільних рам при жорсткому спряженні ригелів з колонами і при однаковому завантажені розміщених в одному рівні вузлів, слід визначати за формулами табл. 1.9.8.
1.9.3.5 Коефіцієнти розрахункової довжини колон (стійок) 1-го ярусу однопрольотних і багатопрольотних рам допускається визначати відповідно до табл. C.3 додатка C.
1.9.3.6 При відношенні (деН – повна висота вільної багатоповерхової рами, В – ширина або загальний прольот рами) повинна бути перевірена загальна стійкість рами в цілому як консольного стрижня наскрізного перерізу, защемленого на опорі.
1.9.3.7 При нерівномірному навантаженні верхніх вузлів колон у вільній одноповерховій рамі і наявності жорсткого диска покриття або горизонтальних розпірок, розташованих по верху усіх колон і спрямованих з площини рами, коефіцієнти розрахункової довжини найбільш навантаженої колони у площині рами слід визначати за формулою
, (1.9.8)
де m – коефіцієнт розрахункової довжини колони, що перевіряється, обчислений за формулами (1.9.3) і (1.9.4) табл. 1.9.8;
, – відповідно момент інерції перерізу і поздовжнє стискуюче зусилля у найбільш навантаженій колоні розглядуваної рами;
, – відповідно сума розрахункових поздовжніх зусиль і моментів інерції перерізів усіх колон розглядуваної рами і не більш, як чотирьох сусідніх рам (по дві з кожного боку розглядуваної рами); при цьому всі поздовжні зусилля слід визначати для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень, при якій в колоні, що перевіряється, виникає розрахункове поздовжнє зусилля Nс.
Таблиця 1.9.8 Формули для визначення коефіцієнта розрахункової довжини колон рам
Схема рами |
Коефіцієнт у формулах (1.9.3) – (1.9.7) |
Коефіцієнт m | ||
|
п | |||
Вільні рами | ||||
|
p= 0
|
|
(1.9.3) | |
|
| |||
|
p = ∞ |
|
(1.9.4) | |
|
| |||
|
Верхній поверх |
При n £ 0,2 ; (1.9.5)
при n > 0,2 (1.9.6) | ||
|
| |||
Середній поверх | ||||
|
| |||
Нижній поверх | ||||
|
| |||
Невільні рами | ||||
|
Верхній поверх |
(1.9.7) | ||
|
| |||
Середній поверх | ||||
|
| |||
Нижній поверх | ||||
|
| |||
Позначення, прийняті в табл. 1.9.8: –моменти інерції розрахункових перерізів ригелів, які прилягають відповідно до верхнього і нижнього кінця колони, що перевіряється; –відповідно момент інерції розрахункового перерізу і геометрична довжина колони, яка перевіряється; –прольоти рами; – кількість прольотів; ; ;;. | ||||
Примітки: 1. Для крайньої колони вільної багатопрольотної рами коефіцієнт слід визначати при значенняхі, прийнятих як для колон однопрольотної рами. 2. Для однопрольотної багатоповерхової рами при обчисленні іу формулах (1.9.5) – (1.9.7) слід приймати. |
1.9.3.8 Коефіцієнти розрахункової довжини m окремих ділянок ступінчастих колон у площині рами рекомендується визначати згідно з додатком Т.
При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини m для ступінчастих колон рам одноповерхових промислових будівель допускається:
не враховувати вплив ступеня завантаження і жорсткості сусідніх колон;
для багатопрольотних рам (з кількістю прольотів два і більше) за наявності жорсткого диска покриття або горизонтальних поздовжніх і поперечних в’язей із розпірками, розташованими по верху всіх колон, які забезпечують просторову роботу каркасу будівлі, визначати розрахункові довжини колон як для стійок, нерухомо закріплених у рівні вузлів спряження з ригелем рами.
1.9.3.9 При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон рамних систем згідно з п.п. 1.9.3.3 – 1.9.3.8 допускається враховувати вплив характеру деформування системи під навантаженням відповідно до додатку С.
1.9.3.10 Розрахункові довжини колон у напрямку з площини рами рекомендується, як правило, приймати такими, що дорівнюють відстані між вузлами закріплення колони від горизонтальних переміщень з площини рами (опорами колон, підкранових балок і підкроквяних ферм, вузлами кріплення елементів в’язей і ригелів тощо). Розрахункові довжини допускається визначати на підставі розрахункової схеми, яка враховує фактичні умови закріплення колон.
1.9.3.11 Розрахункову довжину гілок плоских опор транспортерних галерей рекомендується приймати такою, що дорівнює:
у поздовжньому напрямку галереї (з площини опори) – висоті опори (від низу бази до осі нижнього пояса ферми або балки), помноженій на коефіцієнт m, визначений як для стійок постійного по довжині перерізу залежно від умов закріплення їхніх кінців;
у поперечному напрямку галереї (в площині опори) – відстані між центрами вузлів; при цьому повинна бути перевірена загальна стійкість опори в цілому як консольного стрижня наскрізного перерізу, защемленого в основі.