1.4 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при центральному розтягу і стиску

1.4.1 Розрахунок елементів суцільного перерізу

1.4.1.1  Розрахунок на міцність елементів із сталі з характеристичним опором R_yn £ 440 Н/мм² при центральному розтягу і стиску слід виконувати за формулою

. (1.4.1)

Розрахунок на міцність розтягнутих елементі зі сталі з відношенням R_u / g_u > R_y, експлуатація яких можлива і після досягнення металом межі текучості, а також елементів із сталі з характеристичним опором R_yn > 440 Н/мм² слід виконувати за формулою (1.4.1) із заміною значення R_y на R_u / g_u .

Розрахунок на міцність елементів у перерізі з нарізкою для гайки слід виконувати як розрахунок болта на розтяг; при цьому значення R_bt слід обчислювати за табл. 1.3.4 із заміною R_bun на R_un.

1.4.1.2  Розрахунок на міцність перерізу у місцях кріплення розтягнутих елементів, виконаних з одиночних кутиків, що приєднуються однією полицею болтами, слід виконувати за формулою (1.4.1) і за формулою

, (1.4.2)

де g_c1 – коефіцієнт умов роботи, що визначається згідно з додатком І.

1.4.1.3  Розрахунок на стійкість елементів суцільного перерізу при центральному стиску і при виконанні вимог п.п. 1.4.3.2 – 1.4.3.7 слід виконувати за формулою

(1.4.3)

де j – коефіцієнт стійкості при центральному стиску, значення якого при ³ 0,4 необхідно обчислювати за формулою

(1.4.4)

Значення коефіцієнта d у формулі (1.4.4) слід обчислювати за формулою

(1.4.5)

де a і b – коефіцієнти, що характеризують початкові неправильності форми та залишкові напруження і визначаються за табл. 1.4.1 залежно від типу поперечного перерізу стрижня та типу кривої стійкості; – умовна гнучкість стрижня, яка визначається за формулою

.

Значення коефіцієнтів j, обчислені за формулою (1.4.4), слід приймати не більшими за у випадку, колидля типу кривої стійкостіа, ідля типів кривої стійкості відповідноb і с.

При значеннях для всіх типів кривої стійкості допускається прийматиj  = 1,0.

Значення коефіцієнтів j наведені у табл. К1 додатку К.

1.4.1.4  Розрахунок на стійкість стрижнів з одиночних кутиків слід виконувати з урахуванням вимог п. 1.4.1.3. При визначенні гнучкості цих стрижнів радіус інерції перерізу кутика і розрахункову довжину стрижня необхідно приймати відповідно до вимог п. п. 1.9.1.4, 1.9.1.5, 1.9.2.2.

1.4.1.5  Стиснуті елементи з суцільними стінками відкритого перерізу за рис. 1.4.1 рекомендується укріплювати планками чи ґратками, при цьому повинні бути виконані вимоги п.п. 1.4.2.1 – 1.4.2.9.

За відсутності планок чи ґраток такі елементи, окрім розрахунку за формулою (1.4.3) у головних площинах інерції x - x і y - y, необхідно перевіряти на стійкість при згинально-крутильній формі втрати стійкості за формулою

, (1.4.6)

де – коефіцієнт, який приймається таким, що дорівнює:

при ;

при ;

тут значення j₁ слід обчислювати за формулою

. (1.4.7)

У формулі (1.4.7) коефіцієнт С_max необхідно визначати відповідно до додатку Л.

Таблиця 1.4.1  Значення коефіцієнтів a і b

Тип поперечного перерізу	Тип кривої стійкості	Значення коефіцієнтів
		a	b
	а	0,03	0,06
	b	0,04	0,09
	с	0,04	0,14
Примітка Для прокатних двотаврів заввишки понад 500 мм у разі розрахунку на стійкість у площині стінки слід приймати тип кривої стійкості а.

1.4.1.6  З’єднання пояса зі стінкою у центрально-стиснутому елементі складеного суцільного перерізу слід розраховувати на зсув від умовної поперечної сили Q_fic за формулами, наведеними у табл. 1.12.6. При цьому значення Q_fic необхідно визначати за формулою (1.4.14), а коефіцієнт  слід приймати у площині стінки.