1. Екологічна характеристика водних ресурсів
Інтенсивна господарська діяльність, нераціональне природокористування спричинили значні, іноді незворотні зміни в природному середовищі. На території Ширяєвого склалась напружена, місцями кризова екологічна ситуація, яка в ряді випадків вже являє загрозу життєдіяльності та здоров’ю населення.
В умовах соціально-економічної кризи і реформування економіки загальна екологічна ситуація помітно змінюється . В той же час в районі Ширяєвого обсяги зрошуваного землеробства збільшується сільське господарство, ведеться зі збільшенням застосування мінеральних добрив, збільшується поголів’я громадської худоби. Однак нераціональне природокористування спричинило негативні зміни в навколишньому середовищі, привело до сильного забруднення територій і порушення екологічного режиму на території селищної ради. Ширяєве за ступенем забруднення виділяють як забруднену територію.
Головними причинами напруженої екологічної ситуації є тривалий і високий ступінь господарського освоєння території, високий рівень розораності земель, незадовільна структура і технологія виробництва, що інтенсивно забруднюють природне середовище .
Гострою соціальною проблемою, що потребує невідкладного розв’язання, є водопостачання та покращення якості питної води.
Водні ресурси представлені поверхневими і підземними водами . Головним джерелом водоспоживання малих рік, якою є і Великий Куяльник, є підземні води .
Ґрунтові води залягають на глибинах віл 0,5-1 до 20-25 м, у зв’язку з чим експлуатуються з допомогою колодязів. Загальна мінералізація нерідко в 5-10 разів вище нормативу для вод питної категорії. Пересічно вода з п’яти колодязів містить нітрати або непридатна для пиття.
Поки що в Ширяєвому можливе збільшення водозабору. Екологічний стан водних ресурсів визначає стан здоров’я населення.
В Ширяєвому весь обсяг, що використовується – підземні води. Для поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації потрібно відмовитись від використання ґрунтових вод.
Останнім часом річище Великого Куяльника, який протікає через селище, все більше замулюється, засмічується, часто перетворюється в звалище. Низька культура господарської діяльності супроводжується непотрібним спрямленням русла, розораністю земель до урізу води, знищенням лісосмуг, лісів і заплавних лук, розміщенням тваринницьких ферм в водоохоронних зонах без виконання природоохоронних заходів, недбайливим використанням добрив і отрутохімікатів, поширенням несанкціонованих звалищ.
Все це призводить до поступового знищення Великого Куяльника, а також до забруднення поверхневих та підземних вод селища, що набули загрозливого характеру. Підвищується мінералізація води та загальна жорсткість, через фінансові труднощі не здійснюється будівництво та реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд в селищі.
Великий Куяльник – річка в Одеській області. Впадає в Куяльницький лиман Чорного моря. Довжина – 150 км., площа басейну 1860 км, у посушливі роки пересихає, утворюючі окремі плеса. На весні, коли сніг починає танути, річка Великий Куяльник наповнюється водою. Великий Куяльник протікає між Дністром та Південним Бугом і є однією з найбільших серед 70 подібних малих рік. Великий Куяльник мас широку річкову долину з пологими схилами, похил цих схилів не перевищує 10 метрів на кілометр і зменшується вниз за течією. Швидкість течії Великого Куяльника становить 0,2-0,3 метра за секунду і тільки під час повені чи паводків зростає до 1 метра за секунду і більше. В басейні цієї річки багато балок і ярів. Річка Великий Куяльник має чітко визначену повінь і низку зимову межень, яка теж інколи порушується повенями під час тривалих і глибоких відлиг, якщо є значні запаси снігу. За період весняної повені проходить 40-80% річного стоку. Весняна повінь річки Великий Куяльник залежить від розміру його басейну, товщини покриву снігу. В цей період досить часто рівень води піднімається на 100-200 см, а річка виходить з берегів. Коли весна дружна і температура повітря наростає інтенсивно, рівень води в річці підвищується швидко і загальна його величина його буває найбільшою. Якщо ж протягом весни спостерігаються різні зниження температури повітря, то в процесі наростання води в річці виникають спади і підйоми, а тому загальне підвищення не буває великим. Долина річки Великий Куяльник формувалась в кайнозойську еру ( 65-67 млн років тому). В цей час на території Євразії і сучасної України знаходився льодовик. Під час його танення і відступання потоки води сформували ряд річкових долин, однією з яких була річкова долина Великого Куяльника. Зараз це одна з багатьох малих рік півдня України, яка на картах позначена як пересихаюча.
Більша частина річки лежить на Причорноморській низовині. Поверхня рівнини здебільшого рівнинна з перепадами висот від 100 до 200 м і нахилом з північного заходу на південний схід до узбережжя чорного моря. Північна частина річки розташована в лісостеп ній зоні, середня і південна – у степовій. В ґрунтовому покриві переважають звичайні і південні чорноземи.
Лісів на цій території мало, більш менш значні площі займають вони в лісостеп ній зоні. Широка річкова долина Великого Куяльника має корито-образний поперечний профіль і глибоко врізана в поверхню. Клімат території, по якій вона протікає виділяють як засушливий. Літні температури відносно високі. Річна кількість опадів біля 400 мм, більша частина їх випадає в теплу пору року, літом часто у вигляді злив. Сніговий покрив нестійкий. Випаровуваність майже втричі перевищує річну кількість опадів. Більша частина річки протікає в степовій зоні. Коли рівень води в річці починає знижуватись влітку, під час меженного періоду – зміни рівня незначні. Під час тривалих відлиг Великий Куяльник може звільнитись від льоду. Льодостав триває в середньому від 2 до 3 місяців, а в окремі суворі зими до 4 місяців. Річка починає скресати на початку березня.
Великий Куяльник переносить значну кількість твердих мінеральних часток і розчинених у воді речовин. Тверді частки створюють у воді каламутять і відкладаються у вигляді мулу. Протягом року каламутність дуже змінюється. Найбільшою вона буває під час весняних повеней і великих зливових дощів (від 1000 до 10000 г/м), а найменшого – взимку, коли річка живиться переважно підземними водами. Тривалість вільного від льоду періоду становить від 270 до 280 днів. Річний стік Великого Куяльника становить від 0,5 до 0,1 л/с. Температура води в річці в середньому за місяць вища від температури повітря на 1-3 градуси, оскільки вода має високу теплоємність і крізь неї добре проникають сонячні промені. Річка має чітко виражений режим: межень, весняна повінь та осіннє невелике підняття води. Великий Куяльник знаходиться в степовій зоні. Влітку живиться дощовими водами, а навесні – талим снігом та льодом.
Донедавна вважалося, що на півночі Одеської області підтоплення відсутні. Але сьогодні від нього потерпають в тій іншій мірі жителі Ширяївської селищної ради.
На території Ширяєвого протягом останніх 30 років обстановка істотно змінилась в гірший бік в зв'язку з зростаючим антропогенним впливом, що привело до збільшення обводнення природних схилів і, як наслідок, інтенсифікації процесів підтоплення ґрунтовими водами, яка починає набувати катастрофічних розмірів.
Основною причиною небезпеки є нерозумне використання людиною річкової долини Великого Куяльника. В 50-х роках на річці було збудовано ставок в руслі річки господарським способом, а в 90-х рр. ще два. Вони були розраховані на 30 років експлуатацій. Збудовані ставки зарегулювали природний стік річки. Водоохоронні зони біля них не створювалися.
В приміщенні військкомату в підвалі рівень води сягає 35см, а в підвальному приміщенню будинку культури – до 40 см.
На сьогодні 19 вулиць селища частково або повністю підтоплюються ґрунтовими водами.