2.5 Повчання по вивченню теми 4 – Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків

Травматизм – це сукупність травм у певних груп населення за первинний період часу. У ХХ-му столітті травматизм зайняв третє місце після пухлинних і серцево-судинних захворювань.

Професійні захворювання – паталогічний стан, викликаний тривалою роботою в шкідливих умовах і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією виробничих факторів.

Причини травматизму та профзахворювань:

1. Технічні причини. Пов’язані з недосконалістю технологічного процесу, конструктивними недоліками устаткування, зношеністю устаткування, низьким рівнем механізації та шкідливістю оброблювального матеріалу.

2. Організаційні причини. Пов’язані із порушенням вимог, інструкцій, норм, правил, стандартів, відсутністю або неналежним проведенням навчань з питань охорони праці, браку належного контролю та нагляду, незадовільною організацією та утриманням робочих місць, порушенням виробничої дисципліни. За статистичними даними, рівень летального травматизму на приватних підприємствах у 2,5 раза вищий, аніж на державних.

3. Санітарно-гігієнічні причини. Пов’язані з перевищенням рівня запиленості та загазованості повітря робочої зони, поганим освітлення, надмірним шумом і вібрацію тощо.

4. Психофізіологічні причини. Пов’язані із типом нервової системи працівника, станом здоров’я, незадовільним психологічним кліматом у колективі.

Наслідки травматизму та професійних захворювань:

- соціальні (втрата здоров’я, життя людини);

- економічні (зниження продуктивності праці, матеріальні збитки, витрати, пов’язані з оплатою лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, штрафні санкції).

Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань

Технічні:

- модернізація технологічного обладнання;

- механізація та автоматизація технологічних процесів;

- розроблення та впровадження безпечного устаткування;

- створення комфортного мікроклімату.

Організаційні:

- правильна організація роботи, навчання, контроль та нагляд за охороною праці;

- розроблення перспективних планів зниження травматизму, своєчасне виконання заходів щодо охорони праці;

- дотримання трудового законодавства, міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;

- проведення оглядів, лекційної та наочної пропаганди з питань охорони праці;

- моральне та матеріальне заохочення за активну роботу з охорони праці.

Санітарно-гігієнічні:

- забезпечення робочих місць відповідним освітленням, вентиляційними системами, системами опалення, кондиціювання;

- обладнання місць для короткочасного відпочинку працівників;

- обладнання санітарно-побутових кімнат;

- виявлення та усунення джерел виробничого шуму, вібрації, випромінювання.

Правові:

- виконання законодавчих актів, норм, правил з охорони паці, охорона праці жінок, підлітків та інвалідів;

- регулювання режиму праці та відпочинку;

- своєчасне розроблення інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії;

- розслідування нещасних випадків на виробництві.

Економічні:

- цільове використання коштів, виділених на охорону праці;

- широке залучення коштів із фондів підприємства (позик банків) для поліпшення умов праці.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» (стаття 22), «Положення по порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою №1094 Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001р., розслідування нещасних випадків, профзахворювань і аварій покладається на роботодавця або повноважену ним особу.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, зокрема отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

За результатами розслідування визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов’язків, зокрема у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або іншому місці роботи протягом робочого часу;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства;

- провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий;

- ліквідації аварій, пожеж і наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах, щ використовується підприємством;

- упорядкування знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни;

- використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

- прямування працівника до (між) об’єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами;

- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку згідно із завданням про відрядження;

- нещасних випадків, що сталися внаслідок раптового погіршення здоров’я працівника, за умови, що погіршення стану здоров’я сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, була протипоказана потерпілому згідно з медичним висновком про його стан здоров’я.

Одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків із смертельним наслідком та групових), роботодавець:

1. повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

2. організовує його розслідування та утворює комісію із розслідування в складі:

- спеціаліст служби охорони праці – голова комісії;

- керівник структурного підрозділу, членом якого є потерпілий;

- представник профспілкової організації (якщо потерпілий не є членом профспілки – уповноважений трудового колективу).

Комісія із розслідування зобов’язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці нормативно-правовим актам про охорону праці;

- з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити – пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок із виробництвом;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або НТ – у шести примірниках і надіслати його на затвердження роботодавцеві.

Нещасні випадки, про які складається акт за формою Н-1, має бути зареєстрованим на підприємстві в спеціальному журналі за встановленою формою.

Акт форми Н-1 або НТ разом із матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого був потерпілий.

За результатами розслідування не складається акт за формою Н-1 і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками:

- під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському або іншому транспорті;

- за місцем постійного проживання;

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними речовинами;

- під час скоєння крадіжок або інших злочинів;

- у разі природної смерті або самогубства.

За підсумками такого розслідування складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки:

- з летальним наслідком;

- групові (з двома і більше працівниками);

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Література [1, стр.64-87; 2, стр.44-59; 3,стр.41-50, 60-64; 5, стр.110-154].

Запитання для самоконтролю:

1. Назвіть основні причини травматизму і професійних захворювань на виробництві.

2. Якими є соціально-економічні наслідки травматизму?

3. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню та обліку на виробництві.

4. Обов’язки комісія із розслідування нещасного випадку на виробництві.