3.1.5 Криві байдужності
Корисність не завжди може бути вимірювана.
Таблиця 3.3 Споживацький набір
|
Кошик |
М’ясо, кг |
Сир, кг |
|
А |
8 |
3 |
|
В |
6 |
4 |
|
С |
5 |
5 |
|
Д |
4 |
7 |
Кошик А і В. Який з них переважає? Якщо вони однакові по змісту білка, то споживачу все рівно, тобто байдуже, яку з них купувати. 1 кг сиру компенсує втрату 2-х кг м'яса. Кошики А і В належать до набору байдужності.
Набір байдужності - набір варіантів споживчого вибору, кожний з яких приносить той самий рівень задоволення. Усі споживчі пари на кривій байдужності забезпечують споживачу однаковий рівень корисності.
Жоден варіант не має переваги перед іншими.
За цими наборами будується графік.
Аналіз:
-кожна точка (А, В, С, Д) – набір байдужності;
-криві байдужності мають від’ємний нахил (U1 і U2);
-кожен набір благ у кошику має одну корисність (А=В=С=Д).
-точка Д’ лежить на інший кривій байдужості U2. Так як більше краще, ніж менше, то корисність кошиків на кривій U2 вище, ніж на кривій U1.
Існує сімейство кривих, що лежать нижче U1 і їм відповідає більш низький рівень корисності. Усі точки кривої U2 переважніше всіх точок кривої U1 (тому що набір більше ).Криві байдужності - увігнуті , їх нахил зменшується в міру руху вниз і вправо уздовж цих кривих.
Рис.
3.7. Крива байдужості
Гранична норма заміщення - кількість товару А від якого готовий відмовитись споживач заради збільшення споживання товару В на одиницю.
-
MRS
=
– ∆ А
∆ В
де MRS - гранична норма заміщення
MRS (при переході від точки Д до точки С) = - 2/1= - 2, втрачаємо 2 кг сиру, отримуємо 1 кг м'яса.
MRS (при переході від точки В до точки А) = - 1/2= - 0,5.
Виходячи з норм заміщення можна визначити , що один товар може бути переважніше іншого для споживача.
Рис.3.8. Надання переваги сиру Рис.3.9. Надання переваги м’ясу
Гранична корисність різна. Чим менше кількість блага, тим більше корисність. На першому графіку сир має більшу корисність, ніж м'ясо, на другому - навпаки.
Можливо побудувати криві байдужності для різних кошиків.
Рис.3.10. Карта байдужості
Карта байдужності - сімейство кривих байдужності для одного споживача при різних кількостях можливих товарів.
1. Кошик В переважніше кошика А.
2. Кошик Е переважніше кошика В.
3.1.6. Графічна інтерпретація споживчої рівноваги.
З'єднаємо на одному графіку криві байдужності і бюджетну лінію
Аналіз:
-AF – бюджетна лінія.
-U1, U2, U3 – три криві
байдужності;
-точка “е” представляє
споживчу пару, яка забезпечує найвищий
Рис.3.11. Споживча рівновага можливий рівень
корисності, тому що вона розташована на найвищій з можливих кривих байдужності в межах бюджету. В оптимальній точці “е” бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужності.
Рівноважне положення споживача - положення, при якому споживач максимізує корисність, отриману ним від придбання благ при наявному бюджеті.
Приклад: U1 – крива байдужності;
AF – Бюджетна лінія.
Ціна на м’ясо збільшилася.
Крива байдужності U2;
Крива байдужості U2 являє собою вищу криву байдужності, що може бути при заданій новій бюджетній лінії. Отже точка “е” представляє нову споживчу пару.
Рис. 3.12 Споживча рівновага після зміни ціни на м’ясо