Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект по Микроэкономике.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
3.05 Mб
Скачать

1.2.4 Неокласичний економічний аналіз (Кембріджська школа)

Другий етап маржинальної революції відносять до 90-х років 19 століття.

Основний представник: Альфред Маршал (1842-1924) – англійський економіст, засновник Кембріджської школи. З ім'ям А. Маршала зв'язують становлення неокласичного напрямку в економічній теорії. З 1908 р. з його ініціативи був введений новий курс за назвою «Economics».

У дослідженнях використовував математичні і графічні методи аналізу.

Основні положення:

  • у центрі уваги знаходиться ринковий механізм формування цін;

  • ціна – результат взаємодії двох основних факторів: попиту та пропозиції;

  • величина попиту залежить від корисності того або іншого товару;

  • масштаби і структура пропозиції визначаються в першу чергу ступенем використання ресурсів виробництва і їхніх цін;

  • ціни встановлюються на такому рівні, коли з одного боку, вони виражають існуючі переваги споживачів і відносну корисність товарів, а з іншого, є відображенням мінімальних витрат на виробництво продукції;

  • центром, навколо якого відбувається коливання ціни, є нормальна ціна, або ціна рівноваги, що виникає за умови рівності попиту та пропозиції;

  • створено і використано такі методи аналізу, як еластичність попиту, розходження між коротким і довгим періодом при обліку тимчасових впливів на господарську діяльність, аналіз внутрішнього і зовнішнього виробничого середовища в теорії фірми;

  • теорія цін у конкурентних умовах.

1.2.5. Теорія граничної продуктивності (Американська школа)

Основний представник – Джон Бейтс Кларк (1847-1938), американець.

У теорії граничної продуктивності Дж. Б. Кларка:

  • кожен фактор виробництва (земля, праця, капітал) має відповідну продуктивність і створює доход, частку від якого одержує власник фактора. Це положення було виправданням справедливості існування капіталістичного суспільства – кожен фактор бере участь у створенні вартості і усі вони є продуктивними;

  • сформулював закон «спадаючої граничної продуктивності».

Він заснований на трактуванні закону спадаючої родючості ґрунту, звучить так: якщо хоча б один фактор виробництва залишається незмінним, то додаткове збільшення інших факторів буде давати все менший і менший приріст продукції, тобто в процесі виробництва спостерігається спадаюча продуктивність праці і капіталу, сформулював “закон Кларка”, по якому цінність (вартість) продукту визначається сумою граничної корисності його властивості. Заробітна плата, на його думку, визначається «граничною продуктивністю праці» робітників, тобто при незмінному рівні вкладень капіталу існує межа («зона байдужності»), коли останній з найнятих робітників не може забезпечити виробництво навіть тієї кількості продуктів, що він привласнює собі. Подальше збільшення чисельності робітників веде до падіння продуктивності праці кожного нового працівника. Звідси він зробив висновок про те, що розміри заробітної плати залежать від продуктивності праці і від рівня зайнятості робітників. Чим вища чисельність зайнятих робітників, тим нижче буде продуктивність праці і розмір заробітної плати.

Йозеф Алоіз Шумпетер (1883-1950) австрійський економіст, працював в США.

Розробив теорію підприємництва, визначив, що підприємці займаються здійсненням нових комбінацій факторів виробництва за допомогою наявних засобів. Він виділив кілька видів нових комбінацій факторів виробництва: створення нового блага, використання нової технології, освоєння нового ринку збуту, відкриття нових джерел сировини.

Підприємництво, на його думку, являє собою властивість людського характеру, що не залежить від класів і соціальної приналежності. Підприємця характеризують такі якості: прагнення до нововведення, уміння ризикувати, віра у власні сили, відчуття власної незалежності.

Стимул підприємництва, як новаторства, складається з росту доходів в результаті інновації. Новаторська діяльність (безупинно прогресує зсередини) сприяє переходові економіки з однієї рівноваги в іншу. Цей процес він назвав економічним розвитком.