16. Факторы влияющие на качество продукции.

На каждом предприятии на качество продукции влияют разнообразные факторы, как внутренние, так и внешние.

К внутренним относятся такие, которые связаны со способностью предприятия выпускать продукцию надлежащего качества, т.е. зависят от деятельности самого предприятия. Они многочисленны, их классифицируют на следующие группы: технические, организационные, экономические, социально - психологические.

Технические факторы самым существенным образом влияют на качество продукции, поэтому внедрение новой технологии, применение новых материалов, более качественного сырья - материальная основа для выпуска конкурентоспособной продукции.

Организационные факторы связаны с совершенствованием организации производства и труда, повышением производственной дисциплины и ответственности за качество продукции, обеспечением культуры производства и соответствующего уровня квалификации персонала.

Экономические факторы обусловлены затратами на выпуск и реализацию продукции, политикой ценообразования и системой экономического стимулирования персонала за производство высококачественной продукции.

Социально - экономические факторы в значительной мере влияют на создание здоровых условий работы, преданности и гордости за марку своего предприятия, моральное стимулирование работников - все это важные составляющие для выпуска конкурентоспособной продукции.

Внешние факторы в условиях рыночных отношений способствуют формированию качества продукции. К ним в первую очередь можно отнести: требования рынка, т.е. покупателей, конкуренцию и т.д.

Все эти факторы связаны между собой и влияют на качество продукции.

17. Обратная связь является коммуникационным каналом от потребителей системы («выхода») к изготовителю товара и поставщикам системы («входа»).При изменении требований потребителей к товару, а также параметров рынка, появление организационно-технических новинок «вход» системы и сама система должны отреагировать на эти изменения и внести соответствующие изменения в параметры функционирования. Обратная связь необходима для того, чтобы отправитель убедился, что сообщение получено, а его смысл понят адресатом так, как это было задумано отправителем. Обратная связь - это ответ получателя на послание.Обратная связь осуществляется различными способами и принимает самые разнообразные формы. Ее установлению препятствуют те же барьеры, что и самой коммуникации. Важно, чтобы отправитель стремился к подтверждению получения и восприятия переданного им сообщения, так как без обратной связи не может быть эффективной коммуникации. Обратная связь это информация о состоянии производства и его внешней среды.

18. Операционная стратегия - это общий профиль решений, которые формируют долгосрочные возможности любого типа операций посредством согласования потребностей рынка с операционными ресурсами.

Факторы, влияющие на формирование операционной стратегии:

• Влияние рынка. Операционная стратегия должна отражать целевую рыночную позицию предприятия (за счет чего конкурируем). Операции должны предоставлять возможность действовать так, как это необходимо для целевой рыночной позиции.

• Влияние ресурсов. Операционные ресурсы сложны и имеют определенную инерцию. Нельзя мгновенно привести в соответствие целевую рыночную позицию и операционные ресурсы. Операционные ресурсы - это совокупность компетенций (возможностей), которыми располагает организация.

• Видение (vision), или, иначе говоря, миссия. Она может быть сравнительно "приземленная", а может быть и достаточно "философская".

Стратегия операционной системы является одной из составных частей общей стратегии предприятия. Специфика стратегии операционной системы заключается в объекте управления, процедурах формирования стратегических приоритетов, а также в организационном построении стратегии операционной системы.

Стратегия операционной системы не может быть главным фактором выбора целей и приоритетов бизнеса. Стратегия операционной системы носит, в известном смысле слова, вспомогательный характер по отношению к общей стратегии. Такая особенность стратегии операционной системы, как привязка к внешним критериям, всегда должна соотноситься с внутренними критериями системы.

В отличие от общей стратегии, операционная стратегия не связана напрямую с факторами долгосрочных изменений внешней среды. Операционная стратегия требует, чтобы наша система была «разумно изолирована от случайных колебаний и скачков внешней среды». Факторы внешней среды -- детерминирующие долгосрочные тенденции развития бизнеса -- воздействуют на операционную систему опосредованно через цели и механизмы общей стратегии бизнеса.

18. Стратегія операційної системи є однією з складових частин загальної стратегії підприємства. Специфіка стратегії операційної системи полягає в об'єкті управління, процедурах формування стратегічних пріоритетів, а також в організаційній побудові стратегії операційної системи.

Стратегія операційної системи не може бути головним чинником вибору цілей і пріоритетів бізнесу. Стратегія операційної системи носить, у відомому сенсі слова, допоміжний характер по відношенню до загальної стратегії. Така особливість стратегії операційної системи, як прив'язка, до зовнішніх критеріїв завжди повинні співвідноситися з внутрішніми критеріями системи.

На відміну від загальної стратегії, операційна стратегія не пов'язана безпосередньо з чинниками довгострокових змін зовнішнього середовища. Операційна стратегія вимагає, щоб наша система була «розумно ізольована від випадкових коливань і стрибків зовнішнього середовища».

Чинники зовнішнього середовища - детермінуючі довгострокові тенденції розвитку бізнесу - впливають на операційну систему опосередковано через цілі і механізми загальної стратегії бізнесу.

Особлива роль операційної стратегії в тому, що мінімально необхідна довгострокова стабільність функціонування операційної системи є необхідною умовою побудови загальної стратегії.

Стратегія операційної системи може розглядатися як особлива зона стратегічних пріоритетів (ринкові пріоритети, організаційні пріоритети і ін.).

Операційна система не може відповідати за планування і реалізацію інновацій, за істотні зміни в ринковій орієнтації фірми (хоча вона не заперечує такі процеси). Критерій успішної роботи - не інновації, а розумна стабільність. У деяких видах бізнесу інноваційна і фінансова сторони переплетені, але це не означає відсутність згаданого вище розрізнення критеріїв.

Ця обставина істотно ускладнює критерії управління і вимагає від керівника особливих прийомів і методів управління операційною системою.

Стабільність операційної системи як базисна стратегія породжує ряд приватних практичних відмінностей порівняно із загальною стратегією бізнесу.

На додаток до операційної стратегії, тактика є спосіб поточної організації управлінських функцій, що забезпечує поетапну і поточну реалізацію стратегії операційної системи.

З іншого боку, тактика є безпосереднім організаційним виразом основної технології операційної системи.

Якщо в стратегії системи ми опосередковано стикаємося з довгостроковими чинниками зміни зовнішнього середовища, то в тактиці цей зв'язок виявляється вже як двічі опосередкована.

Тактика управління операційною системою будується, перш за все, на чітких критеріях стабільності і рівноваги системи. Головну роль грають критичні параметри операційної системи. Крім того, тактика ще будується і на регулярному або безперервному відстежуванні потенційно критичних параметрів операційної системи.

Повноваження тактичної ланки управління дозволяють йому самостійно реагувати на виникаючі відхилення. У випадку якщо цих повноважень недостатньо, інформація оперативно передається на вищестоящий рівень управління.

Взаємна обумовленість стратегії і тактики управління операційною системою включає ще і такий істотний аспект, як розривши і неспівпадання. У загальному випадку, швидше за все, не існує абсолютно достатніх методик і процедур взаємного перекладу стратегічних цілей і завдань і тактичних цілей і завдань. Інакше не існувало б проблеми падіння поточної ефективності операційної системи.

У разі істотних змін операційної системи завдання керівника полягає в наступному:

1) виявлення неусувного розриву між двома рівнями - стратегічним і тактичним;

2) його управлінській інтерпретації;

3) планування і використання мінімальне необхідних заходів профілактики негативних наслідків цього розриву.

До негативних наслідків тут слід віднести необґрунтоване розповсюдження тактичних критеріїв і процедур на стратегічний рівень або пряме ставлення стратегічних обов'язків тактичному рівню управління операційною системою.

19. 21 . На каждом этапе реализации стратегии руководители фирмы получают сигналы, которые свидетельствуют об успехе или неудаче соответствующей части стратегии. Эти сигналы - обратная связь. Признаками положительной обратной связи являются высокие объемы продаж, отсутствие проблем во взаимоотношениях с государственными органами управления и низкая текучесть кадров. Признаки отрицательной обратной связи - это снижение объемов продаж, санкции со стороны государственных органов управления (например, штрафы) и высокая текучесть кадров. Руководители фирмы розничной торговли фиксируют как положительные, так и отрицательные сигналы обратной связи и выявляют их причины, чтобы использовать возникающие благоприятные возможности и устранить проблемы.

Быстрый рост «тигров» работает сам на себя. Множество «петель» положительной обратной связи усиливают действие друг друга и образуют «эффективный цикл», высвобождающий силы, которые конкуренты не в силах остановить.