9.4. Звіт про рух грошових коштів

До складу річної звітності підприємств входить звіт про рух грошових коштів, вимоги до змісту якого встановлені П(С)БО 4.

"Звіт про рух грошових коштів" складається з метою надання користувачам фінансової звітності інформації для оцінки здатності підприємства привертати та використовувати грошові кошти та їх еквіваленти, порядку фінансування різних господарських операцій.

Звіт про рух грошових коштів підрозділяє грошові надходження та виплати (грошові потоки) на три основні категорії: рух коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис. 9.7).

Для підготовки звіту про рух грошових коштів необхідні дані балансу підприємства та звіту про фінансові результати.

Характеристику окремих елементів «Звіту про рух грошових коштів»

відповідно до П(С)БО наведено в додатках .

Отже, будь-які управлінські рішення впливають як на величину отриманого прибутку (чи збитків), так і на зміну активів та пасивів підприємства, осо- бливо-оборотного капіталу, грошових коштів, дебіторської заборгованості, то- варно-матеріальних запасів і поточних виплат. Усі ці зміни відображають у звіті про рух грошових коштів.

Аналіз руху грошових потоків дозволяє зробити висновок про ефективність діяльності підприємства (рис. 9.8).

260

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, спрямована на продаж продукції, товарів або надання послуг

•надходження від покупців за продані товари або надані послуги;

•надходження грошових коштів за надання права користування активами;

•виплати постачальникам;

•виплати працівникам.

Інвестиційна діяльність – сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів

•надходження від продажу необоротних активів (матеріальних, нематеріальних);

•надходження від реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів;

•надходження по позиках, виплачувані позичальниками;

•виплати, пов’язані з придбанням необоротних активів;

•виплати, пов’язані з придбанням акцій, облігацій та інших цінних паперів;

•видача позик позичальниками

Фінансова діяльність – діяльність, результатом якої є зміни

у розмірі та структурі власного капіталу та позикових засобів підприємства (отримання ресурсів від акціонерів та кредиторів, повернення ресурсів акціонерам та кредиторам)

•надходження або вилучення власного капіталу;

•отримання або погашення кредитів (позик);

•інші надходження грошових коштів від фінансової діяльності;

•сплата дивідендів засновникам господарських товариств;

•інші платежі, у т.ч. сплата фінансової оренди тощо.

Рис. 9.7. Класифікація грошових потоків в залежно від виду діяльності

261

Операційна	+		Операційна	+		Операційна	-
діяльність			діяльність			діяльність
Інвестиційна	-		Інвестиційна	-		Інвестиційна	+
діяльність			діяльність			діяльність
Фінансова	-		Фінансова	+		Фінансова	+
діяльність			діяльність			діяльність

А Б В

Рис. 9.8. Аналіз структури грошових потоків за «Звітом про рух грошових коштів»

Оптимальним вважається варіант, коли за звітний період чистий рух грошових коштів в результаті операційної діяльності має позитивне значення, в результаті інвестиційної та фінансової діяльності – негативне (рис. 9.8, а). Це означає, що виручки від реалізації товарів вистачає на погашення кредитів та інвестування, що свідчить про ефективне управління фінансами підприємства.

Якщо рух грошових коштів від операційної та фінансової діяльності мають позитивне значення, а в результаті інвестиційної – негативне (рис. 9.8, б ), це свідчить про те, що підприємство спрямовує фінансові ресурси на інвестиції (оновлення основних засобів, вкладення в нематеріальні активи, здійснення довгострокових інвестицій). Залучення інвестицій для розвитку підприємства вважається ефективним, якщо підприємство має негативне значення по статті «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» та позитивне – по статті «Чистий рух грошових коштів від фінансової діяльності».

Стан підприємства вважається кризовим, якщо грошові потоки від інвестиційної і фінансової діяльності спрямовуються на фінансування витрат операційної діяльності (рис. 9.8, в).

262

9.5. Звіт про власний капітал

Власний капітал – це частина активи підприємства, яка залишається після відрахування його зобов’язань. Власний капітал утворюється двома шляхами:

-внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

-накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватись внаслідок прибуткової господарської діяльності, а також збільшення вартості активів, не пов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка (індексація) необоротних активів, переоцінка оборотних активів тощо).

Мета складання звіту про власний капітал – це розкриття інформації про зміни в структурі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Характеристику окремих елементів «Звіту про власний капітал» від-

повідно до П(С)БО наведено в додатках .

Звіт про власний капітал згідно П(С)БО 5 дає користувачам (внутрішнім та зовнішнім) узагальнену інформацію про всі зміни за звітний рік (збільшення або зменшення) статутного, пайового капіталу (в кооперативних організаціях), додаткового, резервного, несплаченого та вилученого капіталу, а також нерозподіленого прибутку.

І. Статутний капітал визначає внески власників (учасників) фірми, розмір яких зафіксований у статутних документах (підлягає обліку на бухгалтерському рахунку 40).

Господарські операції, що збільшують статутний капітал:

здійснення внесків власниками (учасниками);

випуск нових акцій;

збільшення номінальної вартості акцій;

конвертація зобов’язань у акції;

збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

263

направлення прибутку в статутний капітал;

виплата дивідендів акціями.

Зменшення статутного капіталу можу відбуватися за рахунок анулювання викуплених у їх власників акцій (номінальної вартості); зменшення номінальної вартості акцій.

ІІ. Пайовий капітал формується фірмами, у яких замість статутного капіталу (кредитні союзи), або поряд з ним частина власного капіталу представлена у вигляді пайових внесків (рахунок 41). Його збільшення відбувається за рахунок обов’язкових пайових внесків індивідуальними і колективними членами союзів та іншими підприємствами, а також зарахування дивідендів як паю. Зменшення – за рахунок повернення внесків пайовикам.

ІІІ. Додатково вкладений капітал включає інший капітал, внесений учасниками (емісійний дохід та ін.), що відображається на рахунку 42. Збільшення суми відбувається за рахунок емісійних доходів.

Інший додатковий капітал призначений для обліку іншого капіталу, що отриманий у процесі діяльності підприємства в результаті дооцінки його активів, безкоштовного надходження майна і т.ін. (рахунок 42). Збільшення:

дооцінка необоротних активів; дохід від перепродажу акцій за ціною, що вище їх номінальної вартості; безкоштовно отримані активи.

Зменшення відбувається за рахунок:

уцінки необоротних активів;

збитку від перепродажу акцій за ціною, що менше їх номінальної вартості.

Резервний капітал використовується з метою відображення суми резервів, що створюються за рахунок чистого прибутку у відповідності з діючим законодавством (рахунок 43). Збільшується при відрахуваннях у резервний фонд; зменшується при списанні невідшкодованих збитків.

Нерозподілений прибуток та збитки використовуються для накопичення фінансових результатів діяльності підприємства (рахунок 44). Коректування

264