- •Розділ 2. Технологія ділового спілкування та її
- •7.2. Моделі структури психіки як засіб унаочнення
- •7.3. Технологія передавання інформації між людьми
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 8 вплив особистості партнера на різні сторони спілкування
- •8.1. Вплив особистості партнера на інформаційний обмін – комунікативну сторону спілкування
- •8.2. Перцептивна сторона спілкування та
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •9.1. Поняття "квадра"
- •9.2. Типи рівноправних партнерів
- •6. Стосунки квазітотожності (уявної тотожності, партнери – "квазітотожники", або "паралельні", Додаток 2.Г, №14)
- •7. Стосунки повної протилежності (співрозмовники типу "погаситель, нейтралізатор", Додаток 2.Г, №3)
- •9. Ділові стосунки (співрозмовники типу "товариш по службі",
- •10. Міражні стосунки (співрозмовники типу "міражний дуал",
- •11. Напівдуальні стосунки (співрозмовники типу "напівдуал",
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 10
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 11
- •11.1 “Соціальний замовник” та його “приймач замовлення” („підзамовний”)
- •13 -14. Стосунки соціального замовлення (один партнер –Замовник, другий –підзамовний, Додаток 2.Г, №15-16)
- •11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” ( “підревізний")
- •15-16. Стосунки соціального контролю (ревізії; один партнер – "Ревізор", другий –"підревізний"”, Додаток 2.Г, №7-8)
- •11.3 Однобічний тиск сильних функцій на слабкі
- •11.4. Способи уникнення негативності впливу
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 12
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови:
- •12.2. Правила запису телефонограми
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови
- •12.2. Правила запису телефонограми:
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 13
- •Прийоми outdoors ("за дверима", на повітрі)
- •13.2. Загальні правила поведінки для гостей
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •14.2. Технологія підготовки наради
- •14.3. Технологія проведення наради
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •3. Лист-відмова
- •4. Лист-заява про звільнення
- •15.2. Відмінності згадування прізвищ, імен та по батькові у листах державною та російською мовами
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •16.2. Переговорний процес
- •16.3. Основні принципи ведення переговорів
- •16.4. Підходи до переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 17
- •17.1 Основні причини відмінностей між країнами
- •17.2. Загальні правила поводження з іноземцями
- •17.3. Етикет деяких країн Заходу
- •17.4. Діловий етикет країн Сходу
- •17.5. Статути інших "монастирів"
- •17.6. Офіційна мова переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Додаток 2.Б Відповіді на завдання Додатку 1.А
- •Додаток 2.В типи особистостей та типи об'єктивних стосунків (відтак - співбесідників)
- •Додаток 2.Г
- •Соціон.
11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” ( “підревізний")
Вже з назв контакторів видно, що такий нерівноправний вплив досить болячий, його хочеться уникнути. “Контролер” не розуміє свого негативного впливу і неприязні “підконтрольного”. Тóму ж здається, що партнер навмисне робить йому так боляче, і він реагує відповідно. Обох контакт за аспектом сильнішої функції контролера неприємно вражає.
Таблиця 2.2. Кінець.
Нерівноправні співбесідники: Б) стосунки "соціальна ревізія" ( або "соціальний контроль"): | ||
15 |
Соціальний Ревізор ("сувора мати") |
Соц.ревізія: ІЛЕ та ЛСІ (ІЛЕ – Ревізор), Ревізор ІЛЕ чинить неприємний тиск на Місце найменшого опору Підревізного ЛСІ, не маючи про це уяви. |
16 |
Підревізний (підконтрольний, "неслухняна дитина") |
ЕІІ та ІЛЕ (ІЛЕ – підревізний). Підревізний відчуває Ревізора як значущу, шановну, але неприємну, прискіпливу людину, яка бачить у ньому тільки вади. Силкується видалитися, але ці стосунки дуже важко розірвати. |
15-16. Стосунки соціального контролю (ревізії; один партнер – "Ревізор", другий –"підревізний"”, Додаток 2.Г, №7-8)
Аналогічно стосункам соціального замовлення даний тип стосунків є асиметричним. Взаємодія йде по таких напрямах: Ревізор сильною першою функцією тисне на Місце найменшого опору Підревізного, а у відповідь отримує дію на другу творчу функцію, по якій сам не уразливий. Це дає йому можливість наближатися до підревізного на будь-яку зручну йому дистанцію, висловлюючи своє ставлення до всього, що робить або говорить його Підконтрольний. Мало з того, що робить, мислить або відчуває той, може задовольнити Ревізора. Та й яким би він був Ревізором, якбипочав хвалити того, кого контролює. Підревізний ж хворобливо сприймає критику свого Ревізора: адже він і так прагне бути на висоті. Але у присутності Ревізора він завжди напружений. Напруга накопичується і може вилитися в конфлікт. Ревізорові ж причина конфлікту незрозуміла. Він щиро вважає, що критикує, вказує на помилки і промахи Підконтрольногодля його ж блага.
Приклад: Авраам Руссо – К. Орбакайте.
Тут, так само, як і при стосунках соціального замовлення, кожен соціотип – Ревізор для когось і одночасно для когось іншого він є Підревізним. Таким чином у межах усього Соціону справедливість відновлюється.
11.3 Однобічний тиск сильних функцій на слабкі
Отже, в кожної людини є одна слабка свідома функція та одна слабка підсвідома. За аспектами них обох людині діяти дуже тяжко (фізикубутиліриком, теоретику – практиком і навпаки): перша має назвуМісце найменшого опору(зазвичай – у моделі Ю) або “больова” (у моделі А), а друга – “дуальна”. Тобто будь-якого впливу на першу людина уникає, а на другу очікує дуальну підтримку, практичну допомогу (а не чиїхось вимог!) дуала. Під час взаємодії з дуалом вона отримує цю підтримку та одночасно – прикриття “больової” з боку дуала.
Причому “замовник” тисне на підсвідому дуальнуфункцію, яка очікує дії, тому ці стосунки здаються добрими, приязними. А “контролер” тисне на свідомубольову, і "підконтрольний" усвідомлює (частково – підсвідомо, тому що "больова" не зовсім свідома) біль, який йде саме від цієї людини.
Таким чином, у парі: Ви – “контролер”, партнер – “підконтрольний” (або Ви – “замовник”, партнер – “приймач”, або “підзамовний”) Ви, природно, знаходитеся в більш виграшному становищі. Ви (не знаючи соціоніки) не здогадуєтеся про свій деструктивний вплив на “безбілетника”, а з ним частенько відбувається щось просто неймовірне, абсолютно безглузде (валяться з рук речі, забуваються елементарні слова і тому подібне) не лише при взаємодії, спілкуванні, але навіть і просто у Вашій присутності! Звичайно, до такого “ніякового співробітника” ставлення буде не дуже шанобливе, і в голову Вам (і багатьом оточуючим) не прийде, що справа не в ньому, а у Вас, точніше – в типових об'єктивних, природжених стосунках між двомавашими психіками!
“Замовник” відчуває свій вплив на “підзамовного”, природно, приписуючи (не знаючи соціоніки) якісь харизматичні якості собі. У разі неминучого з часом у таких стосунках конфлікту Замовник тримається зверхньо, спокійно ("що з нього візьмеш?"), та гірше за все, що в очах оточуючих він здається правим, а підзамовний – це якесь нестримане дурко, що не цінує такого доброго ставлення до себе.