- •Розділ 2. Технологія ділового спілкування та її
- •7.2. Моделі структури психіки як засіб унаочнення
- •7.3. Технологія передавання інформації між людьми
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 8 вплив особистості партнера на різні сторони спілкування
- •8.1. Вплив особистості партнера на інформаційний обмін – комунікативну сторону спілкування
- •8.2. Перцептивна сторона спілкування та
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •9.1. Поняття "квадра"
- •9.2. Типи рівноправних партнерів
- •6. Стосунки квазітотожності (уявної тотожності, партнери – "квазітотожники", або "паралельні", Додаток 2.Г, №14)
- •7. Стосунки повної протилежності (співрозмовники типу "погаситель, нейтралізатор", Додаток 2.Г, №3)
- •9. Ділові стосунки (співрозмовники типу "товариш по службі",
- •10. Міражні стосунки (співрозмовники типу "міражний дуал",
- •11. Напівдуальні стосунки (співрозмовники типу "напівдуал",
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 10
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 11
- •11.1 “Соціальний замовник” та його “приймач замовлення” („підзамовний”)
- •13 -14. Стосунки соціального замовлення (один партнер –Замовник, другий –підзамовний, Додаток 2.Г, №15-16)
- •11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” ( “підревізний")
- •15-16. Стосунки соціального контролю (ревізії; один партнер – "Ревізор", другий –"підревізний"”, Додаток 2.Г, №7-8)
- •11.3 Однобічний тиск сильних функцій на слабкі
- •11.4. Способи уникнення негативності впливу
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 12
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови:
- •12.2. Правила запису телефонограми
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови
- •12.2. Правила запису телефонограми:
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 13
- •Прийоми outdoors ("за дверима", на повітрі)
- •13.2. Загальні правила поведінки для гостей
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •14.2. Технологія підготовки наради
- •14.3. Технологія проведення наради
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •3. Лист-відмова
- •4. Лист-заява про звільнення
- •15.2. Відмінності згадування прізвищ, імен та по батькові у листах державною та російською мовами
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •16.2. Переговорний процес
- •16.3. Основні принципи ведення переговорів
- •16.4. Підходи до переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 17
- •17.1 Основні причини відмінностей між країнами
- •17.2. Загальні правила поводження з іноземцями
- •17.3. Етикет деяких країн Заходу
- •17.4. Діловий етикет країн Сходу
- •17.5. Статути інших "монастирів"
- •17.6. Офіційна мова переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Додаток 2.Б Відповіді на завдання Додатку 1.А
- •Додаток 2.В типи особистостей та типи об'єктивних стосунків (відтак - співбесідників)
- •Додаток 2.Г
- •Соціон.
16.3. Основні принципи ведення переговорів
Принцип – це те головне, чим слід керуватися в діяльності. Звичайно, така складна діяльність. як переговори, теж має свої принципи:
дотримуйте термін домовленості з точністю до 1 хвилини;
встановіть хороші стосунки з оточенням партнера (секретаркою);
ретельно готуйтеся до початку;
спробуйте запобігти всьому, що заважатиме ходу бесіди (телефон, радіо, сторонні, діти, протяг);
не дозволяйте партнерові довести вас до роздратованого стану або
збити з пантелику;
спонукайте партнера більше висловлюватися, уважно слухайте
(не перебивайте);
підкріплюйте сказане схемами, записами, підключайте візуальні засоби; вручіть деякі матеріали партнерові і заохочуйте його зробити те ж саме;
стежте за тим, щоб під час переговорів у вас були необхідні документи і матеріали;
виражайтеся конкретно: факти, цифри (сенсорикам і логікам це просто, а інтуїти, тим більш – етичні – мають "напрягтися", якщо поруч немає доповнюючих);
будьте уважні до використовуваних термінів (слів);
на запитання партнера давайте короткі ділові відповіді;
дозвольте партнерові дати вам раду і допомогти;
не сприймайте слово партнера «ні» як остаточну відповідь, зазвичай це означає «чому?»;
не обіцяйте неможливого, твердо і переконливо називайте власні умови;
вчіться відхиляти нездійсненні вимоги, не зачіпаючи при цьому особи партнера (логік дуже легко може сказати «ні», для етика це майже неможливо);
під час аргументації починайте з позитивних моментів, а потім лише протиставте або заперечуйте чинники, що заважають досягненню угоди;
замість прямої конфронтації «так, але …», використовуйте «так, і …»;
прямо попрохайте партнера відзначити всі пункти вашої пропозиції, з якими він згоден, а після цього дізнайтеся, чи не можна на підставі цього домовитися;
у перебігу переговорів не сподівайтеся на свою пам'ять – робіть записи, особливо, з чим не згодні, і що пообіцяли;
скрутні питання обговорюйте в кінці, коли по всіх інших вже досягнуто згоду, і ніхто не зацікавлений у невдалому результаті;
домовившись про результати, відразу зафіксуйте їх письмово.
16.4. Підходи до переговорів
Існують ще й індивідуальні підходи до переговорів(таблиця 2.2). Вони бувають:
м'який: коли учасники сприймаються як друзі;
жорсткий: коли учасники сприймаються як супротивники;
принциповий (доцільний): коли учасники сприймаються як доброзичливі співробітники. Звичайно, він здійснюється не однією людиною…
Найбільш успішна модель переговорів була запропонована в рамках Гарвардського проекту по переговорах. У неї були закладені чотири базисні пункти, вся решта є як би їх розширенням:
1. Робіть розмежування між учасниками переговорів і предметом переговорів.
2. Зосередьтеся на інтересах, а не на позиціях.
3. Розробляйте взаємовигідні варіанти.
4. Наполягайте на використанні об'єктивних критеріїв.
Сама програма виросла із спроби піти від ідеї боротьби за виграш, який означає програш іншої сторони. Вона також боротиметься за виграш і конфлікт перейде в затяжну кризу. Але і м'який підхід психологічно дуже важко витримати. Третій підхід і дістав назву принциповий.
Підходи до проведення переговорів
Таблиця 2.2.
М‘який |
Жорсткий |
Принциповий |
Учасники – друзі |
Учасники – супротивники |
Учасники разом вирішуютьпроблему |
Ціль – згода |
Ціль – перемога |
Ціль – розумний результат, дружелюбність |
Поступатися для культивування відносин |
Вимагатипоступок |
Відокремитилюдей від проблеми |
Дотримуватися м‘якогокурсу щодо людей і проблеми |
Дотримуватися жорсткогокурсу в обох відношеннях |
Дотримуватися м‘якогокурсу щодо людей, алежорсткого– щодо проблеми |
Довірятиіншим |
Не довірятиіншим |
Продовжуватипереговори у будь-якій ситуації |
Легко змінювати свою позицію |
Твердо дотримуватися своєї позиції |
Концентруватися на інтересах, а не на позиціях |
Вносити пропозиції |
Загрожувати |
Аналізувати інтереси |
Виявлятисвою приховану думку |
Збивати з пантеликущодо прихованої думки |
Запобігати виникненнюприхованої думки |
Шукати єдине рішення: те, на яке погодятьсяопоненти |
Шукати єдине рішення: те, яке приймете ви самі |
Розробити багатопланові варіанти вибору і вирішити пізніше |
Наполягати на погодженнях |
Наполягати на власній позиції |
Наполягати на застосуванні об‘єктивних критеріїв |
Намагатися уникнути змаганняволі |
Намагатися перемогти в змаганніволі |
Намагатися досягти прийнятного для всіх результату, керуючись критеріями, що не мають відношення до змагань |
Піддаватисятиску |
Застосовуватитиск |
Бути відкритим для доказів інших; поступатися доказам, а не тиску |
Висновки
Будь-яка діяльність так або інакше потребує переговорів. Тому важко переоцінити важливість уміння їх вести.
Під час підготовки і проведення переговорів слід користуватися принципами цієї діяльності.
До переговорів слід дуже ретельно готуватися, взнати якнайбільше про другу сторону: і щоб проявити увагу до неї, і щоб спрогнозувати їх результат.
Якщо ви знаєте, що партнер – етик, можете бути на 80% впевнені, що його підхід буде м‘який. Якщо логік – жорсткий. Тому дуже доцільно знати ТІМи учасників переговорів.
Для здійснення принципового підходу необхідно доповнення логіка етиком.