- •Розділ 2. Технологія ділового спілкування та її
- •7.2. Моделі структури психіки як засіб унаочнення
- •7.3. Технологія передавання інформації між людьми
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 8 вплив особистості партнера на різні сторони спілкування
- •8.1. Вплив особистості партнера на інформаційний обмін – комунікативну сторону спілкування
- •8.2. Перцептивна сторона спілкування та
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •9.1. Поняття "квадра"
- •9.2. Типи рівноправних партнерів
- •6. Стосунки квазітотожності (уявної тотожності, партнери – "квазітотожники", або "паралельні", Додаток 2.Г, №14)
- •7. Стосунки повної протилежності (співрозмовники типу "погаситель, нейтралізатор", Додаток 2.Г, №3)
- •9. Ділові стосунки (співрозмовники типу "товариш по службі",
- •10. Міражні стосунки (співрозмовники типу "міражний дуал",
- •11. Напівдуальні стосунки (співрозмовники типу "напівдуал",
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 10
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 11
- •11.1 “Соціальний замовник” та його “приймач замовлення” („підзамовний”)
- •13 -14. Стосунки соціального замовлення (один партнер –Замовник, другий –підзамовний, Додаток 2.Г, №15-16)
- •11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” ( “підревізний")
- •15-16. Стосунки соціального контролю (ревізії; один партнер – "Ревізор", другий –"підревізний"”, Додаток 2.Г, №7-8)
- •11.3 Однобічний тиск сильних функцій на слабкі
- •11.4. Способи уникнення негативності впливу
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 12
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови:
- •12.2. Правила запису телефонограми
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови
- •12.2. Правила запису телефонограми:
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 13
- •Прийоми outdoors ("за дверима", на повітрі)
- •13.2. Загальні правила поведінки для гостей
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •14.2. Технологія підготовки наради
- •14.3. Технологія проведення наради
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •3. Лист-відмова
- •4. Лист-заява про звільнення
- •15.2. Відмінності згадування прізвищ, імен та по батькові у листах державною та російською мовами
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •16.2. Переговорний процес
- •16.3. Основні принципи ведення переговорів
- •16.4. Підходи до переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 17
- •17.1 Основні причини відмінностей між країнами
- •17.2. Загальні правила поводження з іноземцями
- •17.3. Етикет деяких країн Заходу
- •17.4. Діловий етикет країн Сходу
- •17.5. Статути інших "монастирів"
- •17.6. Офіційна мова переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Додаток 2.Б Відповіді на завдання Додатку 1.А
- •Додаток 2.В типи особистостей та типи об'єктивних стосунків (відтак - співбесідників)
- •Додаток 2.Г
- •Соціон.
Питання для самоконтролю та обговорення
В яких випадках звертаються до переговорів?
Які сторони, властивості, важливість переговорів розкриваються у різних їх визначеннях?
Які є класифікації переговорів?
Яких саме принципів треба дотримуватись на кожному з етапів, а може – не на одному?
Сутність, відміни в трьох підходах до переговорів.
Звідки вони беруться?
Чи може одна й та сама людина застосовувати різні підходи? В чому річ?
Який із підходів доцільніший? За яких умов він можливий?
Тема 17
МІЖНАРОДНИЙ ЕТИКЕТ, або СТАТУТИ ЧУЖИХ МОНАСТИРІВ
17.1. Основні причини відмінностей між країнами
17.2 Загальні правила поводження з іноземцями
17.3. Етикет деяких країн Заходу
17.4. Етикет деяких країн Сходу
17.5. Статути інших "монастирів"
17.6. Офіційна мова переговорів
17.1 Основні причини відмінностей між країнами
Р. Кіплінг говорив, що Захід є Захід, Схід є Схід, і не зустрітися їм ніколи. Так, в Європі траурний колір – чорний, а в Китаї – білий. Навіть у межах Російської імперії правила поведінки різних народів значно відрізнялися.
В етнічних науках багато років ведуться розмови про те, що кожна нація має свій менталітет, але звідки він береться і по якому параметру порівнювати національні характери між собою – з них як і раніше неясно. Факти цих наук розкидані і не систематизовані. Соціоніка ж дозволяє визначити і обґрунтувати інтегральний тип інформаційного метаболізму націїдосить переконливо (ґрунтуючись на тих самих чотирьох дихотомічних осях Юнга: екстраверсія – інтроверсія, мислення (логіка) – емоції (етика), сенсорика – інтуїція, раціональність – ірраціональність).
Соціонічна етнологія як один із напрямів цієї молодої науки знаходиться у розвитку, але вже сьогодні можна навести деякі здобутки вчених МІС (переважно Букалова О.В.) щодо країн світу. Так, Німеччина має ІТІМ логіко-сенсорний раціональний інтроверт ЛСІ, квадра бета. Притому німкені мають дуальний ТІМ – ЕІЕ. Франція має етичний ІТІМ ЕСЕ, причому француженки – дуальний ЛІІ, квадра альфа.
Росія має ірраціональний ("умом Россию не понять!...") етичний ІТІМ ІЕІ ("Єсенін"), а росіянки – дуальний логічний СЛЕ ("коня на скаку остановит, в горящую избу войдет"!), квадра бета. Англія має ІТІМ ЛСЕ ("Холмс"). Сполучені Штати відомі у всьому світі своїм представником з посмішкою "до вух", спритним, діловим, якому не дуже цікаві інші люди, країни. Це – діловий логік ЛІЕ ("підприємець, Джек Лондон"), а дуальним йому є …ЦРУ. І так далі.
Порівнявши подальший матеріал із характеристиками ТІМів, можна легко пояснити й особливості етикету і менталітету різних країн.
Англію і Францію називають звичайно "класичними країнами етикету". Однак, батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна. Брутальність удач, неуцтво, поклоніння грубій силі тощо у XV сторіччі присутні в обох країнах. Про Німеччину й інші країни тодішньої Європи можна взагалі не говорити, одна лише Італія того часу є винятком. Облагороджування вдач італійського суспільства починається вже в XІ столітті. Людина переходила від феодальних удач до духу нового часу і цей перехід почався в Італії раніш ніж в інших країнах. Якщо порівнювати Італію XV століття з іншими народами Європи, то відразу ж упадає в очі більш високий ступінь освіченості, багатства, здатності прикрашати своє життя. А в цей же час, Англія, закінчивши одну війну потрапляє в іншу, залишаючись до середини XVІ століття країною варварів. У Німеччині лютувала жорстока і непримиренна війна Гуситів, дворянство неосвічене, панує кулачне право, вирішення усіх суперечок силою. Франція була поневолена і спустошена англійцями, французи не визнавали ніяких заслуг, крім військових, вони не тільки не поважали науки, але навіть гребували ними і вважали усіх учених найнікчемнішими з людей.
Коротше кажучи, у той час як вся інша Європа потопала у міжусобицях, а феодальні порядки трималися ще в повній силі, Італія була країною нової культури. Ця країна і заслуговує по справедливості бути названою батьківщиною етикету.