5. Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.

У 8ст. завершилось велике розселення словян. Союзи племен перетворилися на племенні княжіння на чолі з князями. Для словян у цей період було характерне : зміна родової общини на сусідську, формування приватної власності, укріпленні городовища, де оселяються князі перетворилися на міста. Візантійські хроніки зафіксували потужне державне утворення словян в серед. Подніпров’ї. Умовно його назив. На чолі з Києвичами.

У кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низький, частина племен не входила в племінні об'єднання, або охоплювалась ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. Втой же час процес державотворення в Європі розширювався.

Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві.

Слов'янські племена, в яких відбувалось майнове розшарування, виділилась керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б всі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій у 882 році, злиття Новгородського і Київського князівств в єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом всіх східнослов'янських племен в єдину державу — могутню Давньоруську державу.

6. Порівняйте розвиток Київської Русі за перших князів іх-х ст.

Першими князями у період 9-10ст. були Астольл і Дір, Олег, ігор, Ольга, Святослав і Володимир Великий. За часів правління Аскольда і Діра(?-882) було здійснено успішний морський похід на Візантію, спроба першого.але не вдалого хрещення русі. Олег під час свого правління зміг об’єднати півн. І півд.. Русь, виникла нова Держава К. Р. у 882роц. Також уклав вигідну угоду з Візантією: право безмитної торгівлі та протягом 6 місяців греки утримували руських купців. Князь Ігор(912-45) воював з деревлянами і уличами. Почав збирати поллюся. Княгиня Ольга провела першу державну реформу на Русі, в зовнышный полытицы надавала перевагу методам дипломатики перед выйною. Святослав головну увагу придыляв завойовницьким походам, розгромив хазарський каганат та підкорив волзьку Болгарію. Володимир запровадив військову реформу, першим почав карбувати монети, запровадив християнство на Русі у 988р, приєднав черевенські міста.

Перші київські князі не марили високими ідеалами створення могутньої держави. Вони жадали одного – багатства. Торгівля та збирання данини – такою була діяльність перших князів.

Великі князі насамперед були купцями, які займаючись грабіжництвом і торгівлею, перетворили Київ на центр могутній і великий.

7. У чому полягало історичне значення християнізації Русі?

Прийняття християнства стало важливим історичним кроком у розвитку держави. Значення прийн. Християнства полягало у 1.зростанні міжнародного авторитету, укріпленні держави, зміні світогляду словян, розвитку культури та появі церкви, як окремої організації.

8. У чому є своєрідність соціально-економічного розвитку Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

Під час правління Володимира великого(980-1015) здійснено нові реформі – військова, судова, релігійна. Першим почав карбувати монети. Завершилось формування земель К.Р. Основні зусилля направляв на внутрішній розвиток держави, в зовн. Політ. Дотримувався дипломатичних відносин. Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів, на честь перемоги збудував Софієвський собор, Створив першу писану збірку законів РУСЬКА ПРАВДА. В ховн. Політ. Підтримував дружні стосунки з усіма краінами Європи. Правління Ярослава назів. Найвищим піднесенням К.Р.

9. Обґрунтуйте причини економічного та політичного зростання Галицько-Волинського князівства.

ГВК мало вигідне геогр.. розташування – плодотворні землі, велику лісові масиви, багаті поклади солі, близькість до Польщі, Чехії, Угорщини, тобто дуже вдалий розвиток торгівлі, Існували багаті міста – галич, перемишль, Волинь, Луцьк. Галицьке князівство досягло могутності за правління Ярослава Осмомисла (1153 -87), він встановив дружні стосунки з Польщею та Угорщиною. Волинське князів. Досяг. Могутності за Романа Мстиславовича (1170-1205).

10. Дайте характеристику політиці литовських князів на українських землях у ХІУ-ХУ ст.

Початок доби литовської політичної зверхності на Південною Руссю був покладенний у 1340р. коли син Гедиміна Любарт закнязював на Волині й Галичині.

Більшість Українських земель було приєднано до Литви за часів правління князя Ольгерда. Українські землі в цей час не знали суспільної боротьби на релігійному грунті, передусім через толерантність, яку виявляли володарі Литви. Вона сформулювалася усією історією цієї держави, що виступала своєрідним буфєром між православним Сходом і католицьким Заходом. Уже її засновник князь Міндовг, не маючі достатніх сил для боротьби з Тевтоньским орденом, котрий вів наступ на Литву під гаслом боротьби з язичництвом, був змушений хреститися за католицьким обрядом і заснувати єпископію (1251). Та це хрещення хоч і принесло йому корону, за висловом літописця:1260 р. Міндовг розірвав угоду з Орденом і Папою та зрікся християнства, керуючись власними політичними розрахунками.

Характерною рисою політики правлячих кіл Литви щодо православної церкви було їх намагання позбутися залежності від Москви (куди у 20 р.14ст.переїхав митрополит )Литовськи володарі прагнули мати умежах своєї країни самостійну церковну організацію.Паралельно докладалося чимало зусиль для відновлення єдности католицької та православної церков.

11. Кревська унія: причини укладання, суть та наслідки.

Дата:1385

Сторони: князь Ягайло з Польщею

Причини:

1.необх. обєднання сил у боротьбі з Москвою і Тевтонським органом.,

2.Ягайло потреб. Підтримки польщі у боротьбі за престол,

3. Поляки хотіли загарбати укр.. землі.

Суть: Ягайло одруж. На польській королеву Ядвізі і стане одночасно королем і польщі і литви.. укр.. землі приєднуються до польщі, Польща та литва обЄДНАЄТЬСЯ в одну державу.

Наслідки: сприяла об'єднанню польсько-литовських сил для боротьби проти агресії Тевтонського ордену,яка вилилася у війну 1409-1411 року

стало етапом до припинення боротьби між двома державами за південно-західні руські землі і сприяло розширенню їх меж до узбережжя Чорного моря.

12. Які характерні риси соціально-економічного розвитку українських земель у ХІУ- середині ХУІ ст.?

Панування холотої орди

Впровадження фільваркової системи

Феодальна залежність селян

Церковне землеволодіння

Руйнування волосних громад

Негативні наслідки монгольської навали

У цей період укр.. землі знаходились у складі польщі,литви, угорщини і московії. 1349 польський король казимир 3 підкорив Галичину. Польська політика на укр.. земляк кардинально відрізнялася від литовської, поляки намагалися створити польське судочинство, адмін..устрій, офіц.. мовою стала латина, польська влада пригнічувала християнство і насаджувала католицизм. Закарпатські землі входили до Угорьського королівства, Буковина до Молдавського князівства.

13. Люблінська та Берестейська унії: причини укладання, суть та наслідки.

Люблінська унія

Дата:1 липня 1569

Сторони: Королівство Польща та ВКЛ

Предпосилки: опасение польско-католической партии, что Литва, с прекращением в лице Сигизмунда-Августа литовско-польской династии Ягеллонов, отделится от Польши. В отличие от всех предыдущих уний, Люблинская уния заранее планировалась как конституционное и законное объединение Польши и Литвы под властью одного выборного короля

Умови:

1. Польша и Литва должны были составить единое содружество (res publica), единое государство (unum regnum), единый народ (unus populus).

2. Они должны иметь единого суверена, с титулом «король Польский, Великий князь Литовский».

3. Суверен должен избираться сенатом и шляхтой объединенного народа.

4. Избирательный сейм должен будет собираться в Польше, а не в Литве.

5. Вновь избранный король, после того как примет корону, должен дать клятву защищать свободы обоих народов.

6. Король должен быть коронован в Кракове. Отдельной церемонии посажения на великое княжение литовское не будет.

7. Будет существовать лишь один сенат и один сейм; и тот и другой будут установлениями польской короны («коронными»).

8. Внешняя политика будет одной и той же для обоих народов.

9. Земельные угодья могут приобретаться поляками в Литве и литовцами в Польше.

Наслідки::

• введение католичества и польского языка, слияние всех культур в единую

• Создание Речи Посполитой

• Уния не столько укрепила власть монарха (чего и желал Сигизмунд), сколько усилила влияние шляхты, увеличив заодно и её численность

• Серьёзно закреплялись полномочия местной власти, что привело к сильному росту коррупции в рамках новообразованной Речи Посполитой.

• Результатом стала анархия, которая в дальнейшем активно разрушала Речь Посполитую

укр.землы увыйшли до складу польщі і утворили 6 воєводств, польська шляхта захопила землі укр.. селян. Відбулось закріпаченняЮ посилення соц..економ. гніту,утиски православ’я, насадження католицизму

Берестейська унія

Дата:1596

Причини: Основні причини укладення унії для православних єпископів. Для православних єпископів основними причинами укладання унії були:

а) невдоволення втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства;

б) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам, які не мали достатньої влади для захисту стану православної церкви в Речі Посполитій;

в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі і домогтися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті, мали титули «князів церкви» і підкорялися тільки владі Папи та короля;

г) саму унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського, який після захоплення турками Константинополя залишався єдиним вищим церковним ієрархом, який мав реальну владу.

Основні причини укладення унії для католицьких священиків і польської шляхти. Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як:

а) необхідність ідеологічного обґрунтування захоплення польськими магнатами українських земель;

б) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви при неможливості прямого насадження католицизму в Україні, яка мала стійкі довголітні традиції православ'я.

в) майбутня уніатська церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських «хлопів», покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських землях.

Суть: ідея об'єднання християн після розколу в 1054 р. на православну та католицьку у єдину церкву, тісніше зв’язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви; На захист правосл. стали всі верстви населення – козацтво, міщанство.