45. Утворення Директорії, її склад, соціальна база та політика.

Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.

Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918 року.

.Володимир Винниченко — голова Директорії,Симон Петлюра — Головний Отаман; голова Директорії

Політика: непослідовна

Влада на місцях належала трудовим радам селян, робітників

Прагнули встановити в укр.. національний варіант радянської влади

Селяни були незадоволені неповним вирішенням аграрного питання

Не відбулося об’єднання укр..суспільства

Опинилася без підтримки спеціалістів

Агресія з боку росії, не підтримка антанти

46. Революційні події 1918 р. В західноукраїнських землях .

наслідок поразки у війні в жовтні 1918 р. Австро-Угорська імперія почала розпадатися. Західні українці опинилися у становищі, подібному до того, в якому перебували їхні співвітчизники на сході після нещодавнього падіння Російської імперії.    18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська Національна Рада (УНР), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. Вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Йшлося, отже, про об’єднання всіх західноукраїнських земель. Група членів УНРади 31 жовтня 1918 р. утворила військову організацію на чолі з Д. Вітовським. Уранці 1 листопада 1918 р. вони зайняли Львів. У зверненні до українського населення Галичини говорилося про утворення нової Української держави, в якій вся повнота влади належить Українській Національній Раді.    Але в розвиток подій втрутилися поляки. 28 жовтня 1918 р. у Кракові була створена ліквідаційна комісія, котра заявила про намір перебрати владу в Галичині у свої руки. 1 листопада Головний польський штаб наказав військовим частинам, які складалися з поляків, присягнути на вірність Польщі. Ситуація у Львові, де перебували і українські, і польські підрозділи, швидко загострювалась. Між ними сталися зіткнення. Розпочалася польсько-українська війна 1918-1919 рр., в якій поляки та українці боролися за життєвий простір, за визначення кордонів своїх держав, які зароджувалися на розвалинах Австро-Угорської імперії. Маючи чисельну перевагу, краще озброєнні, очолювані достатньою кількістю офіцерів (в українців відчувався гострий дефіцит не лише озброєння, але й командних кадрів) польські війська досить швидко опанували ситуацію і розпочали планомірний наступ на українські формування.    За таких умов 9 листопада 1918 р. був сформований уряд – Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким.  13 листопада був виданий Тимчасовий закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської імперії, за яким усі вони входили до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Президентом новоствореної держави став голова УНРади Є. Петрушевич.

 У січні 1919 р. перша сесія Української Національної Ради у Станіславі проголосила об’єднання ЗУНР з УНР в єдину державу. Важливою подією на цьому шляху стало укладення 1 грудня 1918 р. у Фастові договору між Директорією і делегацією Державного секретаріату ЗУНР про злиття УНР і ЗУНР. Акт злуки був урочисто виголошений у Києві на Софійському майдані 22 січня 1919 р. У відповідності до нього ЗУНР користувалася цілковитою автономією, збройні сили обох держав об’єднувались, усім громадянам гарантувалися демократичні права і свободи. Цей документ, однак, залишився декларацією. З урахуванням обставин, що склалися на той час, його не вдалося реалізувати. І все ж Акт злуки УНР та ЗУНР був і залишається важливою подією в історії українських визвольних змагань.

47. Шляхи та методи встановлення влади рад в Україні у 1919 р.

13 листопада 1918 р. анулювання Брестського мирного договору

29 листопада проголошення встановлення влади рад в укр..

6,01,19 назву змінено на урср

Створювалися органи придушення опору противників радянської влади

Управляла більшовицька партія

Оголошення Директорією війни проти радянської росії

48. Політика денікінців в Україні та повстанська боротьба проти них.

Боротьба з червоною армією за володіння укр..

Окупація укр..

Україну назівали малоросією, а півлень новоросією

Територію укр.. було поділено на 3 обл.(київську,харківську,новоросійську)

Національні утиски

Газети та журнали закривалися

Припинила діяльність академія наук

Встановлено терористичну диктатуру

Передбачалося відновлення поміщицької власності на землю

Розвал ар. Госп.

Безробіття

49. Селянський повстанський рух в пореволюційній Україні : його історична роль.

50. Розкрийте основні уроки української національної революції 1917-1920 рр.

51. НЕП в Україні: мета, цілі і шляхи реалізації.

НЕП – нова економічна політика у 1921-28рр. більшовиків, що прийшла на зміну ВК і базувалась на впроваджені елементів ринкової економіки. Метою переходу до НЕПу була глибока економ. Криза, політична криза,спадання революц. Хвилв на заході. Цілями НЕПу були - передача в приват. Власность дрібних та середніх підприємств, дозвіл на використ. Найманої роб. Сили,обєднання великих підприємств у трести, скасування трудової повинності, поновлення вільної торгівлі. Наслідки: протягом невеликого часу будо досягнуто рівень с\г та промисловості до воєнного рівня,підвищено рівень життя населення, призупинились масові репресії.

52. УРСР в системі Радянського Союзу.

53. Політика коренізаціі, її особливості та наслідки.

Політика радянського уряду, спрямована на підтримку розвитку культтури тих національностей, які проживають у СРСР.Щоб залучитися їх підтримкою.

В Україні дістала назву- українізація.В україні розпочалася пізніше ніж в інших регіонах СРСР.

• Виховання кадрів із представників коріної національності

• Впровадження в роботу партійного, радянського і господарського апаратів рідної для населення мови

• Розширення мережі навчальних закладів із навчанням рідною мовою

• Розвиток національної культури

• появилась Украинская Автокефальная Церковь 

Отныне прием в вузы, аспирантуру, защита ученых степеней, продвижение по служебной лестнице зависело не только от классового происхождения, но и от национальности. 

Украинизация была также не меньшим насилием и над украинским народом и языком. Никто не спрашивал у украинцев, хотят ли они отказываться от русской культуры и языка, и считают ли они их для себя чужими. Политика украинизации в народе поддержки не имела. 

Сприяла залученню до культурного будівництва багатьох представників національної інтелігенції.

20-е гг. были периодом небывалого подъема украинской культуры и науки

Допускалася лише тією мірою, якою не суперечила інтересам та ідеологічним орієнтирам вищого керівництва

54. Сталінська соціально-економічна політика 20-х-30-х рр. в Україні та її наслідки.

З кінця 20-х рр. починає затверджуватися сталінський тоталітарний режим, оформлюється культ особи Сталіна, відновлюються репресії, дещо призабуті за роки непу. Сталінський курс на суцільну масову колективізацію і ліквідацію куркуля як класу, на форсовану індустріалізацію, неминуче повинен був викликати опір з боку різних верств населення в Україні, в першу чергу селянства та інтелігенції.У першій половині 30-х рр. репресії проти української інтелігенції набувають більшого розмаху, особливо у 1932-1933 рр., що не випадково співпадає з голодомором. До українських діячів широко застосовується звинувачення в націоналізмі. Почалася критика М. Скрипника, не витримавши якої, 7 липня 1933 р. він покінчив життя самогубством. 13 травня 1933 р. покінчив життя самогубством М. Хвильовий, протестуючи цим проти переслідувань діячів української культури.Пік репресій припадає на 1937-1938 рр., коли жертвами їх стають кілька мільйонів чоловік, з яких кілька сотень тисяч було розстріляно

55. Порівняйте причини та наслідки голоду 20-х та 30-х років ХХ ст.

1921-1923 рр причини: засуха, неврожай, «воєнний комунізм» Нереальність хлібозаготівельних планів призвела до збереження розкладкового методу заготівель. Формування державного хлібного фонду здійснювалося примусово. Це різко збільшило кількість голодуючих,=

Голодомор 1932-33 років був штучним, оскільки врожай того року бів поганий, а уряд СРСР різко збільшив плани хлібозаготівель. За невиконання плану -вилучали продукти.

56. Репресії в Україні: характер, масштаби та наслідки.

Великий терор — найменування періоду в історії СРСР (1937 — 1938 роки), коли сталінські репресії були різко посилені й доведені до максимуму своєї інтенсивності

У ході кампанії до арештованих якнайширше застосовувалися катування, вироки до розстрілу, що не підлягали оскарженню виносилися найчастіше без усякого суду й негайно приводилися у виконання.

Родичі репресованих самі піддавалися репресіям за один тільки факт свого споріднення з ними; діти, що залишилися без батьків, репресованих містилися в спеціальні «дитячі будинки для дітей ворогів народу».

Організатори Великого терору інсценували ряд показових процесів, найвідомішими з яких є Московські процеси проти представників еліт в політиці, армії, економіці, державному апараті, науці та культурі. Секретні «масові операції» з середини 1937 р., від яких постраждали так звані куркулі, «соціально шкідливі» та «соціально небезпечні елементи» та етнічні меншини, спричинили більшу частину жертв терору. 

в 1937-38 роках було арештовано за обвинуваченням в антирадянській діяльності 1 548 366 чоловік і з них розстріляно 681 692 (тобто в середньому розстрілювалося близько 1,000 чоловік у день).