ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпеч йти чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль І для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробнлцві стається через потане освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом.

Раціональнеосвітленняповинно відповідатитакимумовам:

•бути достатнім (відповіднимнормі); рівномірним;

•не утворювати тіней на робочій поверхні;

•не засліплювати працюючого;

•напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню

роботи.

Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.

ОСНОВНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ОДИНИЦІ

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, освітленість і яскравість.

До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.

Світловий потік (Ф) — це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку є люмен (лм) — світловий потік від еталонного точкового джерела в одну канделу (міжнародну свічку), розташованого у вершині тілесного кута в 1 стерадіан.

Сила світла (І) — це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється:

I =Ф/ω

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) — сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан.

92

Яскравість (В) — визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що світиться:

B =I/Scosа

де І—сила світла, що випромінюється поверхнею в заданому напрямку;

S— площа поверхні;

а— кут між нормаллю до елемента поверхні S і напрямком, для якого визначається яскравість.

Одиницею яскравості є н і т (нт) — яскравість поверхні, що світиться і

від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 м2.

Освітленість (E) — відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (s):

E=Ф/S

За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) — рівень освітленості поверхні площею 1 м2, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен.

Фон - це поверхня, яка прилягає до об'єкта розрізнення, на якій він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбивання поверхні р, що представляє собою відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї.

Фон буває:

світлим— при коефіцієнті відбивання поверхні більше0,4; середнім - те саме від 0,2 до 0,4; темним - те саме менше0,2.

Контраст об'єкта розрізнення з фоном К - відношення абсолютної величини різниці між яскравістю об'єкта і фону до яскравості фону.

Контраст між об'єктом і фоном визначається за формулою:

деBo та Вф— відповідно яскравості об'єкта і фону, нт. Контраст об'єкта розрізнення з фоном є:

-великим - при К більше 0,5 (об'єкт і фон різко відрізняються за яскравістю);

-середнім - при К від 0,2 до 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю);

малим - при К менше 0,2 (об'єкт і фон мало відрізняються за яскравістю).

Видимість() — характеризує здатність ока сприймати об'єкт.

Видимість залежить від освітленості, розміру об'єкта розпізнавання, його яскравості, контрасту між об'єктом і фоном, тривалості експозиції:

93

де — контраст між об'єктом і фоном;

— пороговий контраст, тобто найменший контраст, що розрізняється оком за даних умов.

Для вимірювання освітленості і світлотехнічних величин застосовують прилади - люксметри модифікації Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117 та портативний цифровий люксметр-яскравомір ТЗС 0693. Всі вони працюють із застосуванням ефекту фотоелектричного явища. Світловий потік, потрапляючи на селеновий фотоелемент, перетворюється на електричну енергію, сила струму якої вимірюється міліамперметром, який проградуйований у люксах. Застосовують також вимірювачі видимості - фотометри та інші комплексні вимірювачі світлотехнічних величин.

Бокове природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Верхнє природне освітлення- природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи в стінах, умісцях перепаду висот будинку.

Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійномувідключенні робочого освітлення.

Коефіцієнт пульсації освітленості Кп, % - критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості внаслідок зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом, який виражається формулою

Кп = ЕmaxЕ− Emin .100 ,

2 сер

де Еmax ,Еmin - відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коливання, лк; Есер - середнє значення освітленості за той же період, лк.

Коефіцієнт світлового клімату т - коефіцієнт, який враховує особливості світлового клімату

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) - відношення природної освітленості, яка створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після відбивання), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу; виражається у відсотках.

Комбіноване освітлення - освітлення, за якого до загального освітлення додається місцеве.

Комбіноване природне освітлення - поєднання верхнього і бокового природного освітлення

Локальне освітлення - освітлення частини будинку або споруди, а також окремих архітектурних елементів за відсутності заливаючого освітлення.

Місцеве освітлення - освітлення, додаткове до загального, що створюється світильниками, як концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

94

Об'єкт розрізнення - предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, які треба розрізнити в процесі роботи.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.

Показник осліпленостіΡ- критерій оцінки сліпучої дії освітлювальної установки, що визна-чається виразом

Р=(S-1)1000,

де S—коефіцієнт осліпленості, що дорівнює відношенню порогових різниць яскравості за наявностіі відсутності сліпучих джерел в полі зору.

Природне освітлення - освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях.

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будинками

Суміщене освітлення - освітлення, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Чергове освітлення- освітлення за відсутності основного робочого процесу.

ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.

Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і з зовні приміщення.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природнього освітлення (КПО)

КПО=е=Евн/Езовн100%

деЕвн— освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);

95

Езовн— освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу

Згідно з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило, природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень, які визначені державними будівельними нормами на проектування будинків і споруд, нормативними документами з будівельного проектування будинків і споруд окремих галузей промисловості, затвердженими в установленому порядку, а також приміщення, розміщення яких дозволено в підвальних поверхах будинків.

Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване (верхнє і бокове).

Нормоване значення КПО, еN, для будинків, розташованих в різних

районах, слід визначати за формулою

еN = ен . mN

де е н - значення КПО за таблицями ДБН в залежності від розряду зорової роботи, контрасту та фону;

mN - коефіцієнт світлового клімату за таблицею;

N- номер групи забезпеченості природним світлом за таблицею.

	Світлові прорізи	Орієнтація світлових	Коефіцієнт світлового клімату, т
	N	прорізів за сторонами
		горизонту	Автономна республіка Крим,	Решта території
			Одеськаобл.	України
	В зовнішніх стінах будинків	ПН	0,85	0,90
		ПНС, ПНЗ	0,85	0,90
		3, С	0,80	0,85
		ПДС, ПДЗ	0,80	0,85
		ПД	0,75	0,85
	В прямокутних і	ПНПД	0,80	0,80
	трапецієподібних ліхтарях
		ПНС - ПДЗ	0,75	0,80
		ПДЗПНЗ
		С - З	0,70	0,75
	В ліхтарях типу "Шед"	ПН	0,80	0,80
	В зенітних ліхтарях	—	0,70	0,80

Примітка. ПН - північ; ПНС - північ-схід; ПНЗ - північ-захід; С - схід; 3 - захід;

ПН-ПД - північ-південь; С-3 - схід-захід; ПД - південь; ПДС - південь-схід; ПДЗ - південь-

захід Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності до Додатку Л ДБН.

У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІП розрядів слід використовувати суміщене освітлення.

ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

96

Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне, чергове.

Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне. Штучне освітлення може бути двох систем – загальне, місцеве та

комбіноване.

Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.

Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).

Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.

Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.

Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І-VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.

Робоче освітлення слід передбачати для всіх приміщень будинків, а також ділянок відкритих просторів, призначених для роботи, проходу людей та руху транспорту.

Нормування штучного освітлення виробничих приміщень передбачає

встановлення мінімально допустими величин освітленості виробничих та допоміжних приміщень, житлових та громадських будівель, територій виробничих підприємств, відкритих просторів та залізничних шляхів. Мінімальна освітленість встановлюється залежно від характеру зорової роботи за найменшим розміром об'єкта розрізнення, контрастом об'єкта з фоном і характеристикою фону. Згідно з нормами всі роботи в залежності від розміру об'єкта розрізнення поділяються на 8 розрядів, більшість з яких ділиться на 4 підрозряди (а, б, в, г) за характером фону та величиною контрасту об'єкта з фоном.

У Додатку К до ДБН наведені Нормовані показники освітлення

основних приміщень в залежності від їх призначення

97

У розрахунку штучного освітлення для конкретних умов виробництва виникає потреба дослідити існуючу освітлювальну установкуабо спроектувати нову для даного виду робіт. У першому випадку розраховують освітленість, яку повинна створити освітлювальна установка, вимірюють дійсну освітленість та порівнюють її з нормованою. У другому випадку обирають систему освітлення, тип джерела світла, визначають нормовану освітленість І розраховують кількістьсвітильників або ламп, які забезпечують нормовану освітленість.

Для цього застосовують методи: питомої потужності, коефіцієнта використаннясвітловогопотокуіточковий.

Для цього застосовують методи: питомої потужності, коефіцієнта використання світлового потокуіточковий.

1.Метод питомої потужності - найбільш простий, але є при

близним (орієнтовним) методом розрахунку. Він базується на виз наченні за світлотехнічними довідниками питомої потужності ос

вітлювальної	установки,	яка залежить від коефіцієнтів відбиття
стелі, стін	та підлоги	приміщення і коефіцієнтів запасу для світиль

ників з різними джерелами світла. Таблиці для визначення питомої потужності складені для різних показників освітленості та кое фіцієнтів, тому для розрахунку необхідно їх мати.

Знайдену в таблиці питому потужність перемножують на площу іотримують запальну необхідну потужність. Поділивши загальну потужність на кількість ламп, одержують потужність однієї лампи і, навпаки,поділивши напотужністьоднієї лампи - одержуютьїхкількість

2.Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі.

3.Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин.

98

Витяг з ДБН

Характе-

Наймен-

Розряд

Під-

Контраст

Характе-

Штучне освітлення

Природне освітлення

Суміщене освітлення

ристика

ший або

зоро-

роз-

об'єкта з

ристика

зорової

еквіва-

вої

ряд

фоном

фону

Освітленість, лк

сукупність

КПО, ен, %

роботи

лентний

роботи

зоро-

нормованих

розмір

вої

при системі

при

величин показника

при

при

при

при

об'єкта

робо-

комбінованого

системі

осліпленостіі

верхньому

боковому

верхньому

боковому

розріз-

ти

освітлення

загаль-

коефіцієнта

або комбі-

освітленні

або комбі-

освітленні

нення,

ного

пульсації

нованому

нованому

освіт-

освітленні

освітленні

мм

лення

всього

ут. ч. від

Ρ

Кп, %

загального

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Найвищої

Менше

І

а

Малий

Темний

5000

500

—

20

10

точності

0,15

4500

500

10

10

б

Малий

Середній

4000

400

1200

20

10

Середній

Темний

3500

400

1000

10

10

в

Малий

Світлий

2500

300

750

20

10

—

—

6,0

2,0

Середній

Середній

2000

200

600

10

10

Великий

Темний

г

Середній

Світлий

1500

200

400

20

10

Великий

Світлий

1250

200

300

10

10

Великий

Середній

Таблиця K.I - Нормовані показники освітлення основних приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків(Витяг)

Приміщення	Площина	Розряд ι		Штучне освітлення				Природне освітлення		Сумісне освітлення
	(Г - горизон-	підрозряд
	тальна,	зорової	Освітленість робочих		цилінд-	показник	коефіцієнт	КПО ен , %		КПО ен , %
	В - верти-	роботи	поверхонь, лк		рична	диском-	пульсації,
	кальна),				освітле-	форту, не	%,
	нормування		при	при	ність, лк	більше	не більше	при	при	при	при
	освітленості		комбіно-	загальному				верхньому	боковому	верхньому	боковому
	і КПО, висота		ваному	освітленні				або комбі-	освітленні	або комбі-	освітленні
	площини над		освітленні					нованому		нованому
								освітленні		освітленні
	підлогою,
	м
1. Кабінети й робочі	Г- 0, 8	Б-1	400/200	300	—	40	15	3,0	1,0	1,8	0,6
кімнати

99

Головними джерелами світла для промислового освітлення є лампи розжарювання та газорозрядні лампи різноманітних типів. Кожен із типів ламп має свої недоліки та переваги.

Лампи розжарювання (ЛР) належать до джерел світла теплового випромінювання, їх світлова віддача складає 10... 15 лм/Вт. Вони створюють безперервний спектр випромінювання, який найбільш багатий жовтими та червоними (тобто інфрачервоними) променями та бідніший у зоні синіх та зелених спектрів випромінювання, ніж спектр природнього світла неба, що погіршує розрізнення кольорів. У цих ламп низький коефіцієнт корисної дії, малий термін служби (до 1000 годин), висока температура на поверхні колби (250...300 °С). Водночас вони мають деякі переваги: широкий діапазон потужностей і типів, порівняно з газорозрядними лампами, незалежність експлуатації від навколишнього середовища (вологості, запиленості і т. д.), простота світильників та компактність.

Останнім часом набули поширення галоїдні лампи розжарювання з йодним циклом. Наявність в колбі лампи парів йоду дозволяє підвищити температуру розжарення нитки, тобто світлову віддачу лампи до 40 лм/Вт. Пари вольфраму, що випаровуються з нитки розжарення з’єднуються з йодом і знову осідають на вольфрамовій спіралі, запобігаючи розпиленню вольфрамової нитки та збільшуючи термін служби лампи до 3 тис. год. Спектр випромінювання галоїдної лампи більш близький до природного.

Окрім звичайних ламп розжарювання випускають також криптонові і біспіральні лампи. Криптонові лампи, наповнені інертним газом криптоном, мають підвищену світлову віддачу при однаковому, в порівнянні із звичайними лампами розжарювання, вжитку електроенергії. Біспіральні лампи мають товщу на вигляд нитку розжарення і є яскравішими, ніж звичайні лампочки.

Газорозрядні лампи (люмінесцентні, ртутні, високого тиску дугові типу ДРЛ та ін.) випромінюють світло, близьке до природного, поверхня колби цих ламп холодна, вони більш економні, дозволяють створювати високу освітленість. Такі лампи випускаються в асортименті. За спектром їх випромінювання передача кольорів має велике значення для промисловості, оскільки дає можливість визначити дійсну якість продукції, здійснювати контроль сировини, напівфабрикатів та готових виробів. Люмінесцентні лампи в 2,5...3 рази економніші від ламп розжарювання, працюють протягом 5-10 тис. годин, їх світловіддача становить 30...80 лм/Вт.

Основною перевагою газорозрядних ламп перед лампами озжарювання є велика світлова віддача (до 40…110 лм/Вт ). Термін служби – 8…12 тис.год. Газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будьякого спекру шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофору. За спекральним складом видного світла розрізняють лампи денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

100

Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити винекнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття. До недоліків цих ламп можна віднести також тривалий час розгорання., необхідність застосування спеціальних пускових пристроїв, котрі полегшують запалювання ламп, залежність працездатності відж температури оточуючого середовища. Газорозрядні лампи можуть створювати радіоперешкоди, запобігання котрим вимагає використання спеціальних пристроїв.

Ослаблення пульсації досягається підключенням паралельно працюючих ламп на різні фази трифазної мережі або застосуванням високочастотного постачання освітлювальної установки.

Компактні люмінесцентні лампи під стандартні патрони E27 і E14 з

вбудованим баластом, що дозволяє використовувати їх у звичайних світильниках замість ламп розжарювання. Перевагою компактних ламп є стійкість до механічних ушкоджень і невеликі розміри. Цокольні гнізда для таких ламп дуже прості для монтажу в звичайні світильники, термін служби таких ламп складає від 6000 до 15000 годин.

Лампи дугові ртутні високого тиску ДРЛ. Лампи високого тиску наймасовішого вжитку використовуються в світильниках зовнішнього і внутрішнього освітлення. Працюють із стандартними пускорегулювальними апаратами (баластами) для ртутних ламп високого тиску, мають вібро – та ударостійку конструкцію і високий світловий потік.

Лампи натрієві високого тиску Маючи високу світловидатність, лампи ДНаТ є зручними для внутрішнього і зовнішнього освітлення, де не потрібна висока якість перенесення кольорів. Завдяки тривалому терміну служби і стабільному світловому потоку, даний тип джерел світла є найефективнішим на сьогодення.

Лампи живляться завдяки пускорегулювальній апаратурі (ПРА) та імпульсним запалювальним пристроям (ИЗУ) від мережі змінного струму напругою 220В і частотою 50ГЦ

Найекономічнішими і довговічнішими джерелами світла на сьогодні є світлодіоди-LED і світильники на їх основі. Сучасні технології вивели ці напівпровідникові прилади з розряду індикаторних в розряд освiтлювальних. Мізерне споживання електроенергії і тривалий термін служби ( 35000-100000 годин) – основні переваги світлодіодів . Важливі так само високий ККД, в найближчий час в серію підуть світлодіоди у яких світловидатність досягає 100лм/ватт,широчайша колірна гамма,можливiсть живитись від різних джерел живлення,а також нульові експлуатаційні витрати т.ч.«поставив і забув».

Світлодіодні технології продовжують бурхливо розвиватися, перейшовши кордон, що відокремлює їх від джерел світла, які застосовуються для загального функціонального освітлення. Все більше різновидів світлотехнічних LED виробів таких, наприклад, як лінійні лампи

101

типу T8 (що використовуються замість люмінесцентних ламп денного світла) анонсуються на ринку світлотехніки.

В даний час ефективність світлодіодів, придатних для цілей функціонального освітлення, досягла 90Лм/Вт, при ефективності люмінесцентних ламп 50-100Лм/Вт (згідно з даними Департаменту енергоефективності та відновлювальної енергії Міністерства енергетики США (EERE) – див. Табл.).

Різниця в показниках ефективності люмінесцентних джерел світла обумовлена не тільки типом самої лампи, але і застосуванням різних типів пускорегулюючої апаратури (стартерів, баластів), втрати на яких варіюються в досить великих межах. Крім великого зростання ефективності, світлодіоди відрізняються збільшеним терміном служби, зменшеним енергоспоживанням і відсутністю хімічно небезпечних речовин (ртуті, важких металів, фосфоровмісних субстанцій, тощо) При цьому кожні 6 місяців виробники світлодіодів анонсують нову генерацію цього напівпровідникового джерела світла

		Типові значення ефективності світлового
	Загальні характеристики	потоку, Лм/Вт (залежить від типу і споживаної
		потужності лампи)
	Лампи розжарювання	10-18
	Галогенні	15-20
	КЛЛ – компактні люмінесцентні	35-60
	лампи (включаючи баласт)
	Лінійні люмінесцентні лампи	50-100
	(включаючи баласт)
	Метало-галогенні (включаючи	50-90
	баласт)
	Світлодіоди, >4000 K (включаючи	60-92*
	драйвер)
	* Станом на першу половину 2009р.

Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо-та вибухонебезпечного, хімічноактивного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

Світильники відрізняються цілою низкою світлотехнічних та конструктивних характеристик.

Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світлорозподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.

102